36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
26.10.2010 р. Справа № 19/156
за позовом Прокурора Октябрського району м. Полтави (вул. В.Козака, 1, м. Полтава, 36000) в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України (01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця,10)
Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Полтавській області, вул. Зигіна, 32-а, м. Полтава, 36014
до Приватного підприємства "Фірма "ПАНОЛЕК", вул. Пролетарська, 22/13, м. Кременчук, Полтавська область, 39600
про стягнення 1197 грн. 05 коп.
Суддя: Безрук Т.М.
Представники:
від позивача: Катренко І.М., дор. №9/7-3158/Пр від 29.08.2010р.
від відповідача: не з'явився
від прокуратури: не з'явився.
Розглядається позовна заява про стягнення 1197 грн. 05 коп., з них: 1095,84грн. - основного боргу за послуги з охорони надані за договорами централізованого спостереження технічних засобів сигналізації, встановлених на об'єкті №15202/Кр від 01.02.2009р. та №15203/Кр від 01.02.2009р., 101,21 грн. -пені.
Відповідач листом повідомив про сплату основного боргу; при цьому відповідач пояснив, що припинив оплачувати послуги з охорони в зв'язку з неналежним здійсненням позивачем зобов'язань за договорами та допуск в охороняємі приміщення сторонніх осіб.
В судовому засіданні 26.10.2010р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Пунктом 6 ч.1 ст. 20 Закону України “Про прокуратуру“ передбачено, що прокурор має право звертатись до суду із заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави , а також підприємств та інших юридичних осіб.
Відповідно до статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
У відповідності зі сі. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до рішення Конституційного суду від 8 квітня 1999 року в справі №1-1/99 та враховуючи те, що '"інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Полтавській області є централізованою системою підрозділів при Міністерстві внутрішніх справ, створених для охорони на договірних засадах об'єктів та іншого майна державної, колективної та приватної власності.
Служба охорони діє на засадах самофінансування за рахунок коштів, одержаних за договорами на охорон) майна та громадян, є юридичною особою і регіональним суб'єктом господарювання державної служби охорони при ГУМВС України в Полтавській області.
З огляду на викладене, пред'явлення прокурором позову в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України та Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Полтавській області є правомірним.
Між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Полтавській області (позивачем) та Приватним підприємством "Фірма "ПАНОЛЕК" (відповідачем) були укладені договори про централізоване спостереження технічних засобів сигналізації, встановлених на об'єкті №15202/Кр від 01.02.2009р. та № 15203/Кр від 01.02.2009р. (далі -Договори).
За умовами п. 2.1 Договорів відповідач як замовник передає, а позивач (виконавець) приймає під спостереження сигналізацію, встановлену на об'єкті, та зобов'язується терміново сповіщати чергову частину територіального підрозділу ОВС та в найкоротший строк уповноважених осіб "Замовника" про спрацювання цієї сигналізації на об'єкті.
В Додатках № 1, № 2 до Договорів (дислокація на 2009рік, розрахунок) сторони узгодили найменування об'єктів, що спостерігаються, вид та години охорони (а.с.5, 11-14).
Протоколом узгодження договірної ціни та здійснення заходів охорони до Договору №15202/Кр сторони встановили вартість однієї години охорони об'єкта -0,85грн., та 21,25 грн. за технічне обслуговування однієї умовної установки сигналізації об'єкта, починаючи з 01.02.2009р. (а.с.6).
Протоколом узгодження договірної ціни та здійснення заходів охорони до Договору №15203/Кр (Додаток № 3) сторони встановили вартість однієї години охорони об'єкта -1,12грн., та 21,25 грн. за технічне обслуговування однієї умовної установки сигналізації об'єкта, починаючи з 01.02.2009р. (а.с.9-10).
Заявами від 06.05.2009р. відповідач прохав позивача зменшити ціну на послуги по охороні тривожної сигналізації в зв'язку з фінансовими труднощами, а також вимкнути сповіщувачі в приміщеннях складу, комп'ютерної і торгівельної зали, внести зміни до договору з 01.05.2009р.
Наказами №№ 3571, 3572 від 12.05.2009р. про внесення змін договірних відносин позивач на підставі листа відповідача вніс відповідні зміни в дислокацію об'єктів що охороняються, змінивши кількість один охорони на рік та кількість умовних одиниць.
Згідно п.8.1, 9.1.Договорів термін їх дії становить 1 рік і набуває чинності 01.02.2009р. Якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, Договір вважається подовженим на тих же умовах і на той же строк.
Згідно п.8.2, 9.2 Договорів, договір може бути розірваний достроково за ініціативою однієї із сторін за попереднім письмовим сповіщенням другої сторони про це за 15 діб.
Відповідач листом за вих.№0225-10/1 від 25.02.2010р. повідомив позивача про розірвання договорів в зв'язку із браком коштів з 01.03.2010р.
Згідно наказу за № 1443 від 12.03.2010р. про розірвання договірних відносин позивач припинив надання послуг по договорам №№15202/Кр, 15203/Кр від 01.02.2009р.
Відповідно до п. 3.2 Договорів оплата здійснюється замовником щомісячно до 20 числа поточного місяця.
Позивач за лютий 2010р. надав відповідачу послуги з охорони на загальну суму 1095,84 грн. Зазначене підтверджується двостороннє підписаними актами приймання-здачі виконаних робіт (послуг) № Кр-0003406 від 28.02.2010р. за лютий місяць 2010 р. на суму 924,80грн. (згідно договору №Кр015202) та № Кр-0003407 від 28.02.2010р. за лютий місяць 2010 р. на суму 371,04грн. (згідно договору №Кр0152023); (а.с.17).
В порушення умов Договорів відповідач у визначені строки вартість одержаних послуг в сумі 1095,84 грн. не сплатив.
На підставі ст. 530 ЦК України 27.05.2010р. позивач направив відповідачу претензію № 9/7-2027/3м з вимогою сплатити заборгованості за січень-лютий 2010р. (а.с.18).
Відповідно до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна зобов'язаний, зокрема, щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.
Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів неналежного виконання позивачем договірних зобов'язань відповідач суду не надав.
Після звернення позивача з позовом до суду відповідачем сплачено заборгованість в сумі 1095,84 грн. Зазначене підтверджується платіжним дорученням №169 від 22.09.2010р. та підтверджується позивачем в письмових поясненнях від 25.10.2010р.
Зазначене свідчить про відсутність предмету спору між сторонами. Отже провадження у справі в частині стягнення 1095,84 грн. основного боргу слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 3.3.,3.4. Договорів сторони визначили, що у випадку несвоєчасної оплати нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої плати за кожний день прострочення.
На підставі наведених норм позивачем заявлено до стягнення 101,21 грн. пені за період 20.02.2009 -13.08.2010р. (а.с.19). Правильність розрахунку пені перевірена судом.
З огляду на викладене, вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету.
В пункті 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 26.06.1995р. № 01-8/453 зазначено, якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.
Враховуючи, що сплата відповідачем боргу відбулася після звернення позивача з позовом до суду державне мито покладаються на відповідача на підставі ч.2 ст. 49 ГПК України.
Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на підставі ч. 5 ст. 49 ГПК України.
В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 49, 80 (п.1-1), 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Фірма "ПАНОЛЕК" (вул. Пролетарська, 22/13, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 21068657) на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Полтавській області (вул. Зигіна, 32-а, м. Полтава, 36014 , ідентифікаційний код 08596989) 101грн. 21 коп. пені.
3. Стягнути з Приватного підприємства "Фірма "ПАНОЛЕК" (вул. Пролетарська, 22/13, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 21068657):
- в доход Державного бюджету України (на рахунок УДК у м. Полтаві, р/р 31118095700002 ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019, ЄДРПОУ 34698804, код платежу 22090200) 102грн. 00 коп. державного мита.
- в доход Державного бюджету України (одержувач УДК у м. Полтаві, ЄДРПОУ 34698804, банк: ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019, на рахунок 31211259700002, код бюджетної класифікації: 22050000, символ: 259) 20грн. 06 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання цим рішенням законної сили.
4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 1095,84 грн. основного боргу.
Суддя Безрук Т.М.
Повне рішення складено та підписано: