Справа № 477/113/25
Провадження № 1-кп/477/343/25
12 березня 2025 року м.Миколаїв
Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючого у справі - судді ОСОБА_1 , з секретарем - ОСОБА_2 ,
під час розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024152230000646, по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Калуга Березнегуватського району Миколаївської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого 12 липня 2024 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у сумі 17000 грн.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України, яке надійшло разом з угодою про визнання винуватості,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
Відповідно до постанови Верховної Ради України № 2471-ХІІ від 17.06.1992 року «Про право власності на окремі види майна», постанови Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року «Про затвердження положення про дозвільну систему» та п.12 Наказу МВС України № 622 від 21.08.1998 року «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів» громадяни України, які досягли 21-річного віку, мають право на придбання та зберігання зброї, при умові отримання ними в органах внутрішніх справ відповідного дозволу на придбання зброї з подальшою її реєстрацією в органах внутрішніх справ протягом 10 днів з дня придбання.
В порушення вказаних вимог обвинувачений ОСОБА_3 у вересні 2024 року, більш точну дату не встановлено, у невстановленому місці незаконно придбав та переніс до приміщення сараю, який розташований неподалік місця його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вибуховий пристрій - бойову американську ручну осколкову гранату типу М67, яку незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу до 18.11.2024 року.
18.11.2024 року близько 18-00 години, більш точного часу не встановлено, обвинувачений ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, бойову американську ручну осколкову гранату типу М67, яку без передбаченого законом дозволу зберігав у приміщенні сараю, помістив до куртки, після чого направився за адресою: АДРЕСА_2 . По прибуттю до вказаного будинку ОСОБА_3 продемонстрував ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 наявну при ньому вказану гранату типу М67.
В подальшому, 19.11.2024 року близько 03-00 години, більш точного часу не встановлено, обвинувачений ОСОБА_3 , маючи при собі бойову американську ручну осколкову гранату типу М67 прибув до будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , тобто носив при собі вибуховий пристрій.
Перебуваючи за вищевказаною адресою ОСОБА_3 вчинив сварку з ОСОБА_6 та в ході неї намагався дістати гранату із куртки, однак з метою особистої безпеки ОСОБА_6 викликав наряд поліції.
19 листопада 2024 року в період часу з 06-58 години до 07-16 години під час проведення особистого обшуку у обвинуваченого ОСОБА_3 було виявлено та вилучено бойову американську ручну осколкову гранату типу М67, яка являється вибуховим пристроєм, що відноситься до категорії боєприпасів та придатна до здійснення вибуху.
Відповідальність за вчинене обвинуваченим ОСОБА_9 діяння передбачена ч. 1 ст. 263 КК України.
14 січня 2025 року між прокурором ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 , укладена угода про визнання винуватості, згідно з якою підозрюваний ОСОБА_3 повністю та беззастережно визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні та носінні вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу.
Підписуючи зазначену угоду, сторони повністю погодилися з формулюванням фактичних обставин вказаного кримінального правопорушення та його правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 263 КК України.
Сторони угоди погодили покарання ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у виді п'яти років позбавлення волі. А також, з урахуванням визнання провини у вчиненні кримінального правопорушення, щирого каяття, активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутності обтяжуючих обставин, сторони узгодили звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, тривалість якого, а також обов'язки, які покладаються на обвинуваченого, залишили на розсуд суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про визнання винуватості.
Частиною 2 ст. 469 КПК України встановлено, що угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Частиною 4 ст. 469 КПК України визначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Прокурор має право відкласти направлення до суду обвинувального акта з підписаною сторонами угодою до отримання висновку експерта або завершення проведення інших слідчих дій, необхідних для збирання та фіксації доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу, або які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату у разі відмови суду в затвердженні угоди. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 263 КК України та яке, згідно зі ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
Вчиненим кримінальним проступком завдана шкода лише державним та суспільним інтересам.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав та зазначив, що розуміє надані йому законом права, положення ч. 4 ст. 474 КПК України та наслідки укладення і затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наслідки її невиконання, наполягав на затвердженні угоди про визнання винуватості.
Захисник також просив затвердити укладену угоду.
Прокурор висловив думку щодо затвердження цієї угоди про визнання винуватості, як такої, що відповідає вимогам закону.
Вивчивши надані матеріали та вислухавши думку прокурора, пояснення обвинуваченого, суд дійшов висновку, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, обвинувачений розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, умови даної угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб, угоду укладено на добровільних засадах, обвинувачений в змозі виконати взяті на себе зобов'язання, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, узгоджена міра покарання не суперечить нормам КК України.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 14 січня 2025 року, між прокурором ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 .
Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався, клопотань щодо обрання такого до суду не надходило.
На підставі частини 2 статті 124 КПК стягнути з обвинуваченого понесені витрати на залучення експерта.
Речовими доказами розпорядитись відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 474, 475 КПК України,
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 14 січня 2025 року, між прокурором ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024152230000646, по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 14 січня 2025 року покарання: за ч. 1 ст. 263 КК України- у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку - одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Зобов'язати засудженого ОСОБА_3 на підставі ч. 1 ст. 76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на залучення експерта у сумі 5571 (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят одну) грн. 30 коп.
Речові докази у справі: фрагменти (складові частини) бойової американської ручної осколкової гранати типу М67, передані на зберігання до камери зберігання ВП № 4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, квитанція № 218 (а.с. 32) - знищити.
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1