Іменем України
11 березня 2025 року
м. Харків
справа № 953/11893/23
провадження № 22-ц/818/1145/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря: Сізонової О.О.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - Харківська міська рада,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Харківська міська рада про встановлення факту родинних відносин за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Київського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2024 року, постановлене під головуванням судді Бобко Т.В., -
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2024 року заяву задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_1 , є рідною тіткою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В апеляційній скарзі Харківська міська рада просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким заяву про встановлення родинних відносин залишити без розгляду.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що з наявних в матеріалах справи доказів неможливо беззаперечно встановити, що ОСОБА_1 є рідною тіткою - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що у вказаній справі існує спір про право, тому даний спір підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи заяву про встановлення факту родинних відносин, суд першої інстанції виходив з доведеності ОСОБА_1 факту родинних відносин з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , рідною тіткою якого є заявниця, про що, зокрема, свідчать надані суду докази, а тому цей факт знайшов своє підтвердження представленими доказами.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту визнання права позивач, в силу ст. 12 ЦПК України, зобов'язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 .
Спадкоємців першої черги у померлого ОСОБА_2 не має. На день смерті в зареєстрованому шлюбі спадкодавець не перебував, дітей не мав.
Його батьки та рідний брат померли до його смерті :
Мати - ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 .
Батько - ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 .
Рідний брат - ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 .
27 жовтня 2022 року у встановлений законом строк, ОСОБА_1 , звернулась до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Трубнікова С.О. із заявою про прийняття спадщини.
В той же день, 27 жовтня 2022 приватним нотаріусом Трубніковим С.О. за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини була заведена спадкова справа №32/2022 після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Трубніковим С.О. від 29.03.2023 року заявниці ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку з відсутністю доказу родинних відносин спадкоємця зі спадкодавцем.
Як на підставу заявлених вимог, ОСОБА_1 посилалась на те, що вона є рідною тіткою по лінії матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_2 . 27 жовтня 2022 року у встановлений законом строк заявниця звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте отримала відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про прийняття спадщини, у зв'язку з не підтвердження родинних відносин. Тому просить встановити факт того, що вона є рідною тіткою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно ч. 1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 1-4 ст.294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб , вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. З метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
У частині першій статті 315 ЦПК України наведено перелік фактів, справи про встановлення яких розглядаються судом. Хоча за змістом частини другої цієї статті зазначений перелік не є вичерпним, проте у судовому порядку можуть бути встановлені тільки ті факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб (якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення).
Таким чином, факти, що мають юридичне значення це факти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду у порядку окремого провадження, зокрема, за умови, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав фізичних та юридичних осіб.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Згідно ч. 6 ст.294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
27.10.2022 року заявниця звернулась до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Трубнікова С.О. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З матеріалів справи вбачається, що в свідоцтві про народження ОСОБА_2 серія НОМЕР_5 , виданого 07 січня 1988 року, в графі батьки вказано: батько - ОСОБА_4 та мати - ОСОБА_3 .
Мати ОСОБА_2 - ОСОБА_3 до шлюбу мала прізвище ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_6 , виданим 03 березня 1984 року Київським відділом ЗАГСу м.Харкова.
В свідоцтві про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , серія НОМЕР_7 , виданого 28 лютого 1949 року Великоданилівською селищною радою Харківського району Харківської області, в графі батьки вказано: батько - ОСОБА_7 та мати - ОСОБА_8 .
ОСОБА_1 , 1939 року народження, шо народилась у с. Велика Данилівка, Харківської області до шлюбу мала прізвище ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_8 , виданим 19 серпня 1962 року Київським відділом ЗАГС у міста Харкова.
Факт родинних стосунків між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також підтвердили допитані в судовому засіданні свідки.
Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , пояснили, що вони проживали по сусідству з родиною ОСОБА_12 , до якої належали заявниця ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_12 ), рідна сестра останньої ОСОБА_6 та рідний брат ОСОБА_13 , брат та сестра заявниці померли. Також у сестри ОСОБА_14 був син на ім'я ОСОБА_15 , який також помер.
Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що з дитинства товаришує з донькою заявниці, а тому знає всіх членів її сім'ї. Заявниця ОСОБА_1 , дошлюбне прізвище якої було ОСОБА_12 , мала сестру ОСОБА_14 , остання мала двох синів ОСОБА_15 та ОСОБА_17 , які померли. Сестра заявниці ОСОБА_18 після реєстрації шлюбу змінила прізвище з ОСОБА_12 на ОСОБА_19 .
Зі змісту заяви про встановлення факту родинних відносин вбачається, що ОСОБА_1 підтвердити свої родинні відносини з ОСОБА_2 не може у зв'язку зі втратою свого свідоцтва про народження.
Як вбачається зі змісту сповіщення, виданого 16 січня 1991 року відділом запису актів громадського стану виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів Української РСР за вихідним номером 68/70, запис акту про реєстрацію народження ОСОБА_9 по місту Харкову (В.Данилівка) в архівах органів ЗАГСу Харківського облвиконкому та міськвиконкому відсутні.
Встановивши, що ОСОБА_1 у встановлений законом строк, 27 жовтня 2022 року, звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують факт родинних відносин зі спадкодавцем (те, що ОСОБА_1 є рідною тіткою по лінії матері ОСОБА_2 ), надавши належну правову оцінку поданим заявницею доказам у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для встановлення такого юридичного факту.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності належних та допустимих доказів для встановлення факту, що заявниця є рідною тіткою ОСОБА_2 , спростовується наявними у справі доказами.
Посилання апелянта на те, що в даному випадку існує спір про право, оскільки Харківська міська рада оспорює право заявника на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 на підставі ч.1 ст.1277 ЦПК України є безпідставними.
Так із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , крім ОСОБА_1 , ніхто не звертався. Заявниця звернулась до приватного нотаріуса у встановлений законом шестимісячний строк на прийняття спадщини, а Харківська міська рада та той час ще не набула права на звернення з заявою про визнання спадщини відумерлою, а отже спір про право відсутній.
Під спором про право розуміють певний стан суб'єктивного права. Спір про право пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.
Встановлення факту, про який просить заявник, не пов'язане з подальшим вирішенням спору про право.
Тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про встановлення факту родинних відносин.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України
Апеляційну скаргу Харківської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова
Повний текст судового рішення виготовлено 12.03.2025 року.