Іменем України
11 березня 2025 року
м. Харків
справа №636/9521/24
провадження №22-ц/818/1524/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Мальованого Ю.М., Пилипчук Н.П.,
учасники справи:
заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»,
боржник - ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 19 грудня 2024 року, постановлену під головуванням судді Гніздилова Ю.М., -
У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу.
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 19 грудня 2024 року у видачі судового наказу Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу відмовлено.
В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для розгляду до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що заявник при зверненні до суду надав фінансовий стан за особовим рахунком № НОМЕР_1 споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в якому відображені дані про фактичне споживання природного газу за газовий рік, кількість газу спожитого помісячно та сума заборгованості. Також на підтвердження щодо належності боржнику житла, за яким нарахований борг заявником до заяви про видачу судового наказу були надані докази, проте судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам, які були надані до суду. Зазначає, що заявник звернувся із заявою про видачу судового наказу у встановленому законом порядку, до заяви були надані письмові докази, якими обґрунтовуються вимоги заяви про видачу судового наказу, однак судом першої інстанції не було надано їм належної оцінки та безпідставно відмовлено в прийнятті такої заяви у зв'язку з ненаданням доказів щодо належності боржнику житла, по якому нарахований борг.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1ст. 367 ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу, суд першої інстанції виходив з того, що до заяви про видачу судового наказу не надано доказів належності боржнику будинку, по якому нарахований борг.
Проте, колегія суддів не може погодитись з висновком суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 160 ЦПК Українисудовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбаченихстаттею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Так, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Відповідно дост. 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Вимоги до форми і змісту заяви про видачу судового наказу встановленіст.163 ЦПК України, а саме, заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява;2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відмовляючи у видачі судового наказу, суд першої інстанції послався на порушення п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суд відмовляє у видачі судового наказу , якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Зі змісту заяви убачається, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 та має заборгованість за послуги з розподілу природного газу у розмірі 1383, 05 грн.
Також убачається, що в якості додатків на підтвердження належності боржнику нерухомого майна додано договір довічного утримання та витягів від 25.12.2007 року.
Проте суд першої інстанції на зазначені докази уваги не звернув та не навів мотивів їх неприйняття.
Натомість колегія суддів апеляційної інстанції позбавлена можливості перевірити, чи підтверджують зазначені обставини факт належності майна за адресою: АДРЕСА_1 саме боржнику, оскільки заява разом із додатками повернута судом першої інстанції заявнику.
Таким чином висновок суду першої інстанції без аналізу вказаних доказів є передчасним.
Згідно із вимогами ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню, а справа поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст.367,374,379,381-384,387 ЦПК України суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської філії задовольнити.
Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 19 грудня 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і, в силу п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Ю.М. Мальований
Н.П. Пилипчук