Постанова
Іменем України
11 березня 2025 року
м. Харків
справа № 638/3710/24
провадження № 22-ц/818/995/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Тичкової О.Ю.,
учасники справи:
позивач: Акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк",
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 червня 2024 року в складі судді Аркатової К.В.,-
У лютому 2024 року Акціонерне товариство " ПУМБ " ( надалі Банк) звернулося до суду із позовом про стягнення заборгованості у сумі 80850 грн 75 коп., а також витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між на підставі укладеного між сторонами у справі кредитного договору № 2001608228201 (надалі - Кредитний договір), ОСОБА_1 видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 30000 грн, який пізніше збільшено до 51566.22 грн. Відповідач довготривалий строк не виконує свої зобов'язання зі своєчасного повернення кредитних коштів належним чином. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.12.2023 року складає 80850 грн 75 коп., з яких: - 51566.22 грн - заборгованість за кредитом; - 29284.53 грн - заборгованість процентами; - 0 грн - заборгованість за комісією.
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 червня 2024 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість у сумі 80850 грн 75 коп та витрати зі сплати судового збору у сумі 2422 грн 40 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд неповно встановив обставини у справі та ухвалив рішення що не відповідає дійсним обставинам у справі та вимогам закону.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що між сторонами укладався кредитний договір. Наданий позивачем договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001608228201 ніякого відношення до спірних правовідносин не має. Розрахунок заборгованості наданий позивачем не є первинним документом, а долучена до матеріалів справи виписка про рух коштів оформлена з порушенням вимог документообігу, не засвідчена належним чином та не відповідає вимогам, які пред'являються до офіційного документу, а тому не може слугувати доказом у справі.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Статтями 10, 11, 60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.
Згідно зі статтею 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Порядок виклику та вручення судових повісток визначено статтями 128, 130 ЦПК України.
Частиною 2 статті 128 ЦПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Згідно з частиною 5 вказаної статті судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу.
Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі №296/9824/19 (провадження №61-13685св20).
Аналіз матеріалів справи свідчить, що в суді першої інстанції ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про розгляд справи 14 червня 2024 року. Відсутність сторони відповідача у судовому засіданні, призначеному на 14.06.2024 підтверджується протоколом судового засідання (а.с. 68).
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки-повідомлення, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також порушенням вимог статей 128, 130 ЦПК України.
Таким чином, суд першої інстанції порушив право позивача знати про час і місце судового засідання, що є порушенням права на доступ до правосуддя та порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Таким чином, судова колегія доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 09.06.2020 року на підставі кредитного договору № 2001608228201 видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 30000 грн., який пізніше збільшено до 51566.22 грн.
Згідно інформації, викладеної у вказаній заяві, її підписання є беззастережним підтвердженням, що відповідач приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ» в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування і погоджується з тим, що може обрати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності можливості Банку).
Зі змісту заяви № 2001608228201 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб яка підписана відповідачкою вбачається, що відповідачка просить надати споживчий кредит у розмірі 30000,00 грн., на кредитну картку НОМЕР_1 , строком на 12 місяців з пролонгацією на той самий строк, якщо сторони не будуть заперечувати та сторонами досягнуто згоди про розмір процентної ставки у розмірі 47,88% річних, основної загальної вартості кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 12577,58 грн.
До Заяви позивач додав також Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб з додатками.
Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.12.2023 року складає 80850 (вісімдесят тисяч вісімсот п'ятдесят) грн. 75 коп., з яких: - 51566.22 грн. - заборгованість за кредитом; - 29284.53 грн. - заборгованість процентами; - 0 грн. - заборгованість за комісією.
З наданих доказів суд вбачає, що умовами публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, копія витягу з якого додається, передбачено право банку змінювати клієнту кредитний ліміт. Так, згідно пункту 4.3.6.4. частини 4 публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб встановлено, що змінити (зменшити, збільшити) розмір наданого кредитного ліміту або закрити кредитний ліміт взагалі за умови інформування клієнта шляхом направлення SMS-повідомлення на номер мобільного телефону. В SMS-повідомленні про зміну розміру кредитного ліміту банк повідомляє клієнту новий розмір кредитного ліміту. У разі незгоди клієнта із зміненим розміром кредитного ліміту, за винятком випадку, передбаченого п. 4.2.19. розділу ІІ цього договору клієнт протягом 30 (тридцяти) календарних днів повинен звернутися до банку та особисто подати відповідну письмову заяву. У випадку, якщо клієнт протягом вказаного строку не заявив про свою незгоду зі зміною розміру кредитного ліміту та/або здійснив першу платіжну операцію після отримання вказаного SMS-повідомлення банку згода клієнта зі зміною умов договору вважається підтвердженою.
Крім того, позивач направив письмову вимогу (повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.
Як вбачається з матеріалів справи АТ «Перший Український Міжнародний Банк» свої зобов'язання перед відповідачем виконав.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ПУМБ»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.12.2023 року складає 80850 грн. 75 коп., з яких: - 51566.22 грн - заборгованість за кредитом; - 29284.53 грн - заборгованість процентами; - 0 грн. - заборгованість за комісією.
Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія доходить висновку про обґрунтованість позивних вимог та доведеність підстав для задоволення позову, оскільки відповідачка підписуючи заяву погодилась з умовами кредитування, доказів належного виконання зазначених умов суду не надала.
Посилання в апеляційній скарзі на виписку та неможливість встановлення належність картки *7158 саме відповідачці, спростовуються інформацією зазначеною в підписаній особисто заяві № 2001608228201. Також, рахунок зазначений в заяві, є ідентичним рахунку з виписки відкритого на ім'я ОСОБА_2 .
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Оскільки позовні вимоги акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» задоволені в повному обсязі підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні,.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково .
Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 червня 2024 року скасувати та ухвалити нове.
Позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» - ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ: 14282829; вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070) заборгованість у сумі 80850 (вісімдесят тисяч вісімсот п'ятдесят) грн 75 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ: 14282829, вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070) витрати зі сплати судового збору у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.Ю. Тичкова
Судді: О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук