Справа № 630/142/25 (1-кс/630/124/25) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/221/25 Суддя доповідач ОСОБА_2
03 березня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в режимі відеоконференції апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 25 січня 2025 року, якою застосовано стосовно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, у кримінальному провадженні № 42025222130000003 від 08.01.2025 за ч. 3 ст. ст. 369-2 КК України, -
Цією ухвалою застосовано щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на шістдесят діб - до 23 березня 2025 року включно.
Також визначена застава у розмірі 454200 грн, що становить 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На зазначену ухвалу слідчого судді прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати та постановити нову ухвалу, задовольнити клопотання про застосування відносно ОСОБА_8 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК країни, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, із правом внесення застави у розмірі 5000000 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор посилався на обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, на існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а також вказував, що розмір визначеної застави не забезпечить виконання процесуальних обов'язків підозрюваного. Вважає, що у цьому провадженні існує суспільний інтерес, що обумовлює обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави виключно у розмірі 5000000 грн.
Крім того, не погодившись з ухвалою слідчого судді, з апеляційною скаргою звернувся захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 , який просив зменшити розмір застави 454200 грн. до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто до 242240 грн., посилаючись на фактичні обставини кримінального провадження. Також вказував, що розмір визначеної застави є непомірно великою для ОСОБА_8 . Вказував на існування соціальних зв'язків та відомості про особу підозрюваного.
В судове засідання в суд апеляційної інстанції прокурор не з'явився, про дату, час та місце розгляду апеляційних скарг повідомлений належним чином, про що свідчать відомості телефонного повідомлення, причин неявки суду не повідомив.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції захисник ОСОБА_6 не заперечував щодо розгляду апеляційних скарг без участі прокурора, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційних скарг, причин неявки суду не повідомив.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 422 та ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду справи, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про можливість проведення розгляду без участі прокурора.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 , який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, а також заперечував щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З матеріалів провадження вбачається, що слідчим відділом відділу поліції № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025222130000003 від 08.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України.
23 січня 2025 року о 10:30 год. ОСОБА_8 був затриманий в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України.
23 січня 2025 ОСОБА_8 повідомили про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
25.01.2025 року слідчий СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 5000000 грн.
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на обґрунтованість оголошеної підозри, тяжкість кримінального правопорушення, та на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України. Зазначив, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на старок від 3 до 8 років з конфіскацією майна, та що наявні ризики, а саме підозрюваний, знаходячись на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та /або суду, в тому числі за межами України, з метою уникнення відповідальності за вчинене, а тим більше усвідомлюючи неможливість звільнення від відбування покарання осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні корупційного кримінального правопорушення; може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; підозрюваний може незаконно впливати на свідків; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інші кримінальні правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, в тому числі й через те, що наразі ОСОБА_8 є обвинуваченим у кримінальному провадженні 3 12023221170004289 від 13 грудня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 369-2, ч.3 ст. 369-2, ч.1 ст. 354, ч.1 ст. 209 КК України, в якому до нього був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави у розмірі 242240 грн., і яка ним була сплачена 17 травня 2024 року. А це, на думку сторони обвинувачення, свідчить про злочинну модель поведінки ОСОБА_8 і бажання вчиняти нові кримінальні правопорушення.
Вирішуючи питання про обрання виду запобіжного заходу стосовно ОСОБА_8 , слідчий суддя суду першої інстанції зазначив, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України. Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду та вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя суду першої інстанції враховав відомості про особу підозрюваного, який раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, одружений, має місце реєстрації, його стан здоров'я. Крім того слідчий суддя встановив, що інші, більш м'які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і його належну поведінку, а також запобігти спробам переховування від суду, впливу на свідків та вчиненню іншого злочину.
Окрім цього, слідчий суддя з урахуванням майнового стану підозрюваного, враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, його тяжкості, вважав за необхідне визначити ОСОБА_8 заставу в розмірі 454200, оскільки застава в такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Також, застосовуючи альтернативний вид запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя поклав на підозрюваного певні обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КК України.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками слідчого судді суду першої інстанції в частині визначення розміру застави.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Докази, надані суду, вказують на наявність ризиків, передбачених п. п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: відомості про особу підозрюваного, який раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, одружений, має доньку ОСОБА_10 1991 року народження, якій в грудні 2024 року встановлена 2 група інвалідності. Враховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, є ймовірність того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами та пред'явленою йому підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України. Вказане свідчить про достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, запобігання яким шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим.
Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Згідно п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 3561/06 від 13.11.2007 р. Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності ст. 5, 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника від вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред'явленні обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".(рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182 та Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A).
Наявність встановлених слідчим суддею ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України є доведеною, врахована вагомість наявних доказів у вчинені підозрюваним злочину, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України.
Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст.196 КПК України.
З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України та необхідності застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, погоджується і апеляційний суд.
Слідчим суддею враховані всі підстави та обставини, передбачені ст. 178 КПК України, відомості про особу підозрюваного, та наявні докази, про вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, колегія суддів бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів може вдатися до відповідних дій.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, який інкримінується підозрюваному, а саме одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, колегія суддів вважає, що у цьому судовому провадженні є наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, зокрема здоров'я населення, що відповідно до ст.3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю в Україні.
Отже, враховуючи вищенаведені відомості у колегії суддів не виникає сумнівів щодо обґрунтованості та доведеності ризиків, якими прокурор обґрунтовує в суді першої інстанції та при апеляційному розгляді, необхідність застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, оскільки на момент розгляду апеляційної скарги ризики, які існували на час обрання цього запобіжного заходу, не зменшилися, а їх доведеність об'єктивно вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи підозрюваного та обставин кримінального провадження.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що судом, після отримання пояснень прокурора та підозрюваного, дослідження решти матеріалів, які долучені до клопотання, встановлено, що слідством доведена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від ЗО серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу) кримінального розслідування».
Також колегія суддів вважає слушними висновки суду про те, що слідчим та прокурором, на підставі матеріалів кримінального провадження встановлені ризики, передбачені п. п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: те, що ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно зі ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, репутацію, майновий стан, наявність судимостей.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
При цьому, висновки слідчого судді належним чином мотивовані та наведені обґрунтовані підстави для застосування підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки у провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають усталеній практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчий суддя суду першої інстанції, визначаючи розмір застави взяв до уваги необхідність обрання запобіжного заходу обумовленого підозрою ОСОБА_8 у вчиненні такого кримінального правопорушення, його обставини, тяжкість кримінального правопорушення, в якому його підозрюють, та суворість покарання за такі дії, наявні з матеріалів клопотання відомості про особу підозрюваного, наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та інші обставини, які враховуються згідно зі ст. 178 КПК України.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком слідчого судді та вважає, що 170 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб є пропорційним, виходячи з ризиків, які доведені прокурором та встановлені нормами ч.5 ст. 182 КПК України, тобто буде достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_8 , як підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, таким, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження, що обумовлює касування ухвали слідчого судді в часині визначення розміру застави та прийняття нової ухвали в цій частині.
Поряд з цим, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді та вважає, що застосування до ОСОБА_8 іншого, більш м'якого виду запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, з визначенням розміру застави не буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Керуючись ст.ст. 182, 376, 392, 393, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 25 січня 2025 року в частині визначення розміру застави стосовно підозрюваного ОСОБА_8 скасувати.
Визначити суму застави стосовно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 170 розмірів прожиткового мінімуму, встановлених для працездатних осіб, що дорівнює 514760 (п'ятсот чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят) грн.,
В решті ухвалу слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 25 січня 2025 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий -
Судді :