Іменем України
11 березня 2025 року
м. Харків
справа № 643/1979/24
провадження № 22-ц/818/1180/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря: Сізонової О.О.
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Органу опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради на рішення Московського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2024 року, постановлене під головуванням судді Поліщук Т.В., -
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання особи недієздатною та призначення опікуна, в якій просив визнати недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; встановити опіку над ним та призначити опікуном заявника.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2024 року заяву задоволено частково. Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 - недієздатним. Встановлено опіку над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном. До призначення опікуна недієздатному ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладено на орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради обов'язки зі здійснення опіки над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Строк дії рішення про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним, встановлено у 2 (два) роки з дня набрання рішенням законної сили.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви про призначення його опікуном скасувати та постановити в цій частині нове, яким вимоги заяви в частині призначення опікуном заявника задовольнити.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що рішення є незаконним та необґрунтованим, постановлене без повного з'ясування всіх обставин справи. Вказує, що судом першої інстанції не враховано, що апелянт перебуває в родинних відносинах з недієздатним, має бажання бути опікуном, за місцем проживання характеризується позитивно, немає медичних протипоказань для здійснення повноважень опікуна, а також враховуючи, що фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою, тому заявник звернувся із такою заявою до органу опіки та піклування, яким встановлено, що останній може виконувати обов'язки опікуна, має бажання здійснювати догляд за недієздатним, що в сукупності дає підстави вважати можливим виконання апелянтом повноважень опікуна на недієздатним- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради також звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном скасувати та постановити в цій частині нове, яким вимоги заяви в частині призначення опікуном заявника задовольнити.
В обґрунтування скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, постановлене без повного з'ясування обставин справи. Зазначає, що відповідно до вимог п.3.1 Правил опіки та піклування при призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Оскільки чинним законодавством не встановлено обмежень щодо призначення опікунами осіб чоловічої статі призовного віку навіть у період дії воєнного стану, тому вважають рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви про призначення ОСОБА_1 опікуном, постановлено з порушенням вимог чинного законодавства.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення суду в частині задоволених вимог не оспорюється, тому судом апеляційної інстанції не переглядається.
Відмовляючи у задоволенні вимог в частині призначення опікуном, суд першої інстанції виходив з необґрунтованость заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном над недієздатним ОСОБА_2 та необґрунтованості подання органу опіки та піклування. Також суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості інших осіб виконувати опікунські обов'язки над недієздатною особою ні органом опіки та піклування
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 , свідоцтвом про укладення шлюбу ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 , свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 (а.с.25-27).
Згідно із довідкою серії ХАР-05 № 003781 від 02.06.2006 року виданої на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останньому встановлено першу групу інвалідності за загальним захворюванням з 02.06.2006 року без терміново (а.с.104).
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 745 від 24.10.2024 року Харківської Філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на теперішній час виявляє хронічний, стійкий психічний розлад у формі деменції судинної. На теперішній час, відповідно до свого психічного стану, ОСОБА_2 нездатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с.223-225).
Відповідно до подання про встановлення опіки Адміністрації Салтівського району Харківської міської ради від 01.04.2024 року за № 464/0/161-24, вважає за доцільне, у разі визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним призначити опікуном ОСОБА_1 (а.с.81-82).
ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Працює на посаді менеджера з питань регіонального розвитку в ДП «БІК Україна» та має позитивну характеристику за місцем роботи (а.с.34), до кримінальної відповідальності не притягувався (а.с.38), у лікаря нарколога та лікаря психіатра на обліку не перебуває (а.с.39-40), згідно з медичним висновком за станом здоров'я може виконувати функції опікуна (а.с.42).
Звертаючись до суду із заявою ОСОБА_1 зазначав про те, що ОСОБА_2 є дідусем заявника та особою з інвалідністю 1 групи довічно, хворіє психічним розладом здоров'я у зв'язку з чим лікується в КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» з діагнозом деменція змішана. Внаслідок психічного розладу він має проблеми з пам'яттю, увагою, мисленням та за станом здоров'я не може розуміти значення своїх дій і керувати ними, не здатен вчиняти звичайні побутові дії, правочини за собою, а тому потребує постійного стороннього догляду та встановлення над ним опіки. Заявник має можливість дбати про ОСОБА_2 , створювати необхідні побутові умови, забезпечувати його доглядом та лікуванням. Дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_4 не має можливості здійснювати догляд та опіку за станом здоров'я, а донька ОСОБА_5 має на утриманні неповнолітню доньку, у зв'язку із чим також не має можливості здійснювати догляд за батьком. Дружина та донька ОСОБА_2 не заперечують проти призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 .
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтею 55 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Згідно ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
В постанові Верховного Суду від 07 квітня 2022 року № 712/10043/20 викладена правова позиція, згідно якої «при призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.
Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Згідно п. 3.1 Правил опіки та піклування, для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину.
Виходячи з аналізу частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).
Станом на сьогоднішній день саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, повинен з'ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном.
Натомість судова колегія зазначає, що подане Органом опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради подання про призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не містить належної мотивації. Не зазначено, чому саме ОСОБА_1 необхідно призначити опікуном недієздатної особи, не зважаючи на наявність осіб, які можуть бути опікунами ОСОБА_2 , а саме його дружина - ОСОБА_4 , яка мешкає разом з ним, та донька ОСОБА_5 .
Посилання ОСОБА_1 на те, що зазначені особи не можуть здійснювати повноцінний догляд є безпідставними, оскільки доказів на підтвердження неможливості здійснювати догляд за ОСОБА_2 за станом здоров'я або з інших причин матеріали справи не містять.
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2 , а недієздатний ОСОБА_2 зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Доказів, що саме заявник проживає із дідом ОСОБА_2 та здійснює за ним догляд, матеріали справи також не містять.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 2 статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи. Обов'язок доказування покладається на сторін.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені ЦПК України.
Подання про призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 не містить належної мотивації: чому саме ОСОБА_1 необхідно призначити опікуном, не зважаючи на наявність осіб, які можуть бути опікунами, а саме - рідної доньки ОСОБА_2 - ОСОБА_5 .
У судовому засіданні апеляційної інстанції представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради зазначив, що питання можливості призначення опікуном доньки ОСОБА_2 - ОСОБА_5 взагалі не розглядалось.
Подання органу опіки та піклування про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном без доведення зазначених вище умов не може бути підставою для призначення його опікуном у судовому порядку.
Доказів неможливості здійснення повноважень опікуна особами - близькими родичами, в тому числі тими, що проживають разом із недієздатною особою, матеріали справи не містять.
Виходячи з вищевикладеного судова колегія доходить висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заява в частині призначення заявника ОСОБА_1 опікуном щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задоволенню не підлягає.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви про призначення опікуна над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Органу опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2024 року в частині відмови в задоволенні заяви про призначення опікуна над недієздатним - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю.Тичкова
Повне судове рішення виготовлено 12.03.2025 року.