11 березня 2025 року
м. Харків
справа № 643/1638/24
провадження № 22-ц/818/1307/25
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого-судді - Тичкової О.Ю.,
суддів - Мальованого Ю.М., Пилипчук Н.П.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут»
відповідач - ОСОБА_1
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2024 року у складі судді Семенової Я.Ю.,-
У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідачки заборгованості за надані послуги з газопостачання в розмірі 10 707,81 грн та просило вирішити питання про стягнення судового збору у розмірі 3028 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що ТОВ «Харківгаз Збут» згідно з постановою НКРЕКП №1588 від 21.05.2015 надає мешканцям Харківської області послуги з газопостачання, в тому числі і за адресою АДРЕСА_1 . Споживачем послуг з газопостачання за зазначеною адресою є ОСОБА_1 . Договір з отримання зазначених послуг між сторонами був укладений шляхом вчинення конклюдентних дій. А саме, позивач поставляв до квартири відповідачки газ, а остання нерегулярними оплатами наданих послуг підтверджувала приєднання до умов типового договору з газопостачання. Проте, унаслідок неоплати спожитих послуг в повному обсязі у відповідача утворилась заборгованість з оплати за газопостачання за період з 01.12.2021 по 28.02.2022 року у розмірі 10 707,81 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Рішенням Московського районного суму м. Харкова від 11 листопада 2024 року позовні вимоги ТОВ «Харківгаз Збут» задоволенні.
Рішення мотивовано тим, що позовні вимоги є обгрунтованими та доведеними. Відповідач не дотримувалась встановленого порядку передачі показників лічильника газу, тому нарахування плати за послуги з газопостачання здійснювались позивачем виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог Кодексу. Визначені на таких умовах об'єми розподілу та споживання природного газу є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення просила рішення скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не повно встановив обставини у справі та ухвалив рішення, що не відповідає дійсним обставинам у справі та вимогам закону. Суд не надав належної оцінки тому, що матеріали справи містять копії платіжних документів із зазначенням періоду, за який сплачено надану послугу та фактичного обсягу отриманої послуги, що зафіксовано приладом обліку. Таким чином заборгованість по оплаті за газопостачання у відповідачки відсутня.
Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Харківгаз Збут» з 01.07.2015 здійснює господарську діяльність з постачання природного газу на території Харківської області на підставі ліцензії на постачання природного газу, виданої Національною Комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України. На ТОВ «Харківгаз Збут» покладено спеціальні обов'язки щодо постачання природного газу населенню Харківської області згідно з Положенням про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу.
Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам було офіційно опубліковано ТОВ «Харківгаз Збут» в газеті «Слобідський край» №156 від 31.12.2015.
Відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг з постачання природного газу, які надаються ТОВ «Харківгаз Збут» за адресою: АДРЕСА_1 , та на ім'я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , що не оспорюється відповідачем (а.с. 6).
Згідно даних довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 22.02.2024 за адресою - АДРЕСА_1 , зареєстровано місце проживання: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а.с. 12).
Згідно з розрахунком заборгованості (фінансовий стан), складеною за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім'я ОСОБА_1 за адресою - АДРЕСА_1 , станом на 01 січня 2024 року існує заборгованість за спожитий природній газ за період з 01.12.2021 по 28.02.2022 в сумі 13 152,75 гривень (а.с. 6).
Станом на 01 січня 2024 року існує заборгованість за спожитий природній газ за період з 01.12.2021 по 28.02.2022 в сумі 10 707,81 гривень (а.с. 37).
Даними квитанцій про оплату №118258171 від 10 грудня 2021 року, №120568363 від 23 грудня 2021 року, №126587942 від 31 січня 2022 року, №130616492 від 23 лютого 2022 року підтверджується факт оплати відповідачкою наданих позивачем послуг : за жовтень 2021 року в сумі 1518,10 гривень, показання лічильника: поточні 4630, початкові 4440, за листопад 2021 року в сумі 1837,70 грн показання лічильника: поточні 4860, початкові 4630 за грудень 2021 року в сумі 1805,74 грн показання лічильника: поточні 5086, початкові 4860 за січень 2022 року в сумі 2 444,94 грн показання лічильника: поточні 5392, початкові 5086 (а.с. 49, 50, 32).
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії
12 ААА №697139 від 26.10.2017, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 19.10.2017 є особою з інвалідністю ІІ групи безстроково (а.с. 53).
Судова колегія вважає, що суд правильно встановив характер спірних правовідносин та застосував до них належні норми матеріального права, що їх регулюють.
Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційне веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
На підставі вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу газорозподільних систем, Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1386/27829, забезпечення комерційного обліку природного газу, у тому числі приладового, в газорозподільній системі та фіксування показань лічильника природного газу, здійснюється АТ «Харківміськгаз», а постачання природного газу - ТОВ «Харківгаз збут».
Із приводу розмежування послуг і обов'язків оператора ГРМ та постачальника природного газу Верховний Суд у постанові від 15.09.2021, прийнятій у справі №487/2997/19, виснував, що постачальник природного газу, як сторона договору постачання природного газу побутовому споживачу, здійснює лише обчислення, тобто математичні розрахунки з наданими йому числовими значеннями об'єму спожитого газу, що визначені Оператором ГРМ обсяги природного газу, які є обов'язковими для нього, як постачальника, у взаємовідносинах зі споживачем.
Згідно з п. 17 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників). Розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу (п. 35 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»).
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу», розподіл природного газу здійснюється на підставі та на умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
Типовий договір розподілу природного газу, що затверджено на виконання вимог статей 12 та 40 України «Про ринок природного газу», є публічним та регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Крім того, Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк, а його умови є однаковими для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону і Кодексу ГРМ.
Відповідно до п. 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, фактом приєднання Споживача до умов Договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема, надання підписаної Споживачем заяви-приєднання та/або сплати рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Фактом приєднання, як побутового споживача, до умов Договору розподілу природного газу (акцептування договору) є дії, які засвідчують бажання укласти Договір, зокрема, здійснення споживання природного газу на об'єкті нерухомості, про що свідчить зміна показників лічильника газу в сторону збільшення.
За змістом ст. 18 Закону України «Про ринок природного газу», приладовий облік здійснюється з метою отримання та реєстрації достовірної інформації про обсяги та якість природного газу під час його транспортування, розподілу, постачання, зберігання та споживання. Правилами ст. 41 Закону України «Про ринок природного газу» унормовано, що правила обліку природного газу (у тому числі приладового) встановлюються Кодексом газорозподільних систем.
За змістом ст. 4 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», виконавцями робіт із встановлення вузлів обліку природного газу є суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території.
Як це визначено пунктом 13 розділу III Правил (в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних відносин), розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об'єм (обсяг) газу, визначений споживачем та Оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний періоди.
Відповідно до п. 23 розділу III Правил, розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об'єм (обсяг) газу, визначений споживачем та Оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний періоди.
Порядок розрахунків і планові величини середньомісячного споживання (якщо по них будуть здійснюватися розрахунки) визначаються в заяві-приєднанні.
Крім того, згідно з положеннями п. 4.4 розділу IV Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Згідно із пунктом 4.3. Типового договору постачання природного газу, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць, а відповідно до пункту 4 глави 4 розділу IX Кодексу газорозподільних систем та пункту 5.5 розділу V Типового договору розподілу природного газу «побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов'язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п'яти діб (до 05 числа включно) надавати їх газорозподільному підприємству у спосіб, визначений договором розподілу природного газу.
У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об'єм розподілу газу та споживання природного газу по об'єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об'єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог Кодексу. Визначені на таких умовах об'єми розподілу та споживання природного газу є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником».
Оператор ГРМ відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи передає інформацію про об'єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача.
Визначені за умовами глави 4 розділу IX Кодексу газорозподільних систем та договору розподілу природного газу об'єми та обсяги розподілу природного газу (алокація) є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.
Коригування розподілених об'ємів газу в разі невиконання споживачем договірних зобов'язань у частині своєчасного повідомлення показників лічильника газу Оператору ГРМ ні кодексом ГРМ, ні умовами договору не передбачено.
Пунктом 4.6. Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, установлено, що плата за надані послуги з газопостачання при розрахунку за квитанціями абонентської книжки повинна вноситись споживачем не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, при розрахунку за платіжними документами (рахунками постачальника) - у терміни, визначені в рахунку.
З 01 липня 2020 року відповідно до п. 4.6. Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, із змінами і доповненнями, внесеними постановами НКРЕКП від 11.08.2016 №1418, від 10.06.2020 №1080, оплата рахунка Постачальника не може бути меншим п'яти робочих днів з моменту отримання споживачем цього рахунка, який повинен бути сплачений не пізніше 25 числа місяця, наступним за розрахунковим.
Правилами ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Також, згідно з вимогами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (Закон №2189-УІІІ від 09.11.2017 в редакції, яка введена в дію з 01.05.2019) надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» послуги з постачання та розподілу природного газу віднесено до комунальних.
За змістом п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ч. 2 ст. 13 «Про ринок природного газу», п. 32 р. III Правил, споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договору.
Правилами п. 5 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Пунктом 14 Розділу III Правил закріплено, що розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання побутовим споживачем є календарний місяць. Якщо побутовий споживач не здійснив оплату з спожитий природний газ протягом десяти днів після строку, визначеного договором постачання природного газу, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу шляхом направлення споживачу письмового повідомлення (п. 17 Розділу III Правил).
Відповідно до абз. 2 п. 22 Розділу III Правил побутовий споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договору.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» є суб'єктом господарювання, якому відповідно до Постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 21.05.2015 №1588 та від 11.05.2017 №633 з 01.07.2015 видано ліцензію на здійснення господарської діяльності із надання населенню, бюджетним установам і організаціям, промисловим підприємствам, а також іншим юридичним особам послуг з постачання природного газу та проводить зі ними розрахунки за спожитий природний газ.
Розподіл природного газу усім побутовим споживачам Харківської області здійснюється Оператором ГРМ АТ «Харківміськгаз» на умовах укладеного Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1386/27829, згідно з вимогами Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 №1379/27824 (надалі - Кодекс газорозподільних систем).
Розрахунки за послуги з газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , рахунок № НОМЕР_1 , проводяться в спосіб, встановлений п.п.1 п. 4.4 розділу IV Типового договору постачання, а саме: на підставі даних про об'єм/обсяг газу, визначений споживачем та Оператором ГРМ АТ «Харківміськгаз».
Згідно з положеннями пункту 4.4 розділу IV Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Таким чином, для проведення розрахунку вартості спожитого природного газу ТОВ «Харківгаз Збут» щомісяця отримує від Оператора ГТС інформацію про обсяги спожитого природного газу в розрізі окремого побутового споживача. Ідентифікація споживачів здійснюється за допомогою ЕІС-кодів.
Після отримання інформації від Оператора ГТС про обсяги розподіленого Оператором ГРМ природного газу споживачу, ТОВ «Харківгаз Збут» проводить лише нарахування за поставлений газ, помноживши обсяг на ціну (вартість) газу за кожний розрахунковий місяць.
Вартість поставленого природного газу для побутових споживачів у період з 2017 - 2021 роки визначалась відповідно до таких постанов: з 01 квітня 2017 року по 30 жовтня 2018 року відповідно до п. 14 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів від 22.03.2017, з урахуванням торговельної надбавки (націнки) постачальника, діяла гранична роздрібна ціна на природний газ для побутових споживачів у розмірі 6,958 гривень за 1 м. куб.
Вартість поставленого природного газу для побутових споживачів у період з 01.11.2018 до 30.04.2019 відповідно п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 №867 з врахуванням торговельної надбавки (націнки) постачальника, становить 8,549 гривень за 1 м. куб., з 01.05.2019 по 31.05.2019 - 8,4269 грн., з 01.06.2019 по 30.06.2019 - 7,89052 грн., з 01.07.2019 по 31.07.2019 - 7,09321 грн., з 01.08.2019 по 31.08.2019 - 6,783087 грн., з 01.09.2019 по 30.09.2019 - 6,5864 грн., з 01.10.2019 по 31.10.2019 - 6,3147 грн., з 01.11.2019 по 30.11.2019 року -7,085 грн., з 01.12.2019 по 31.12.2019 - 6,31956 грн., з 01.01.2020 по 31.01.2020 - 5,868492 грн., з 01.02.2020 по 29.02.2020 - 5,005032 грн., з 01.03.2020 по 31.03.2020 - 4,326072 грн., з 01.04.2020 по 30.04.2020 - 3,7123020 грн., з 01.05.2020 по 31.05.2020 - 2,9481280 грн, з 01.06.2020 по 30.06.2020 - 2,783996 грн., з 01.07.2020 по 31.07.2020 - 2,974954 грн. З 01.08.2020 по 31.08.2020 - 4,499988 грн., з 01.09.2020 по 31.09.2020 - 5,49998 грн., з 01.10.2020 по 31.10.2020 - 6,77656 грн., з 01.11.2020 - 30.11.2020 - 8,87207 грн., з 01.11.2020 - 31.12.2020 - 8,87207 грн., з 01.01.2021 по 30.04.2021 - 6,99 грн., з 01.05.2021 по 30.04.2022 - 7,99 грн.
З жовтня 2020 року інформація про об'єми спожитого природного газу по побутових споживачах відображається на інформаційній платформі добового балансування Оператора газотранспортної системи України про споживання природного газу згідно остаточних алокацій постачальника ТОВ «Хрківгаз Збут».
За правилами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом ч. 3 ст.12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
У ч. 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Наданими позивачем доказами доведено, що особовий рахунок № НОМЕР_1 , ЕІС-код 56ХМ34А58793247А за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_1 , яка фактично користується послугами з газопостачання.
Тому, відповіднодо наведених вище положень закону ОСОБА_1 зобов'язана щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п'яти діб (до 05 числа включно) надавати їх оператору ГРМ АТ «Харківміськгаз» та здійснювати оплату отриманих послуг за рахунком, виставленим ТОВ «Харківгаз Збут».
Доказів, що ОСОБА_1 виконала обов'язки споживача та на виконання вимог пункту 4 глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, пункту 5.5. Типового договору розподілу природного газу щомісяця станом на 01 число місяця знімала фактичні показання лічильника газу та протягом п'яти діб (до 05 числа включно) надавала їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений п. 5.5. Типового договору розподілу природного газу - 1) через особистий кабінет на сайті Оператора ГРМ; 2) за телефоном; 3) шляхом зазначення показань у сплаченому рахунку (квитанції абонентської книжки) Оператора ГРМ; 4) на електронну адресу, матеріали справи не містять.
Відтак, ОСОБА_1 не виконала покладений на неї, як на споживача послуги, обов'язок щодо передачі показань лічильника газу оператору до 5 числа кожного місяця, хоча це є фізично можливим для людини будь-якого віку в різних варіантах: 1) через особистий кабінет на сайті Оператора ГРМ, 2) за телефонами, 3) шляхом зазначення показань у сплаченому рахунку (квитанції абонентської книжки) Оператора ГРМ; 4) на електронну адресу.
Як зазначив у судовому засіданні представник відповідача, лічильник обліку газу за адресою: домоволодіння АДРЕСА_1 знаходиться у будинку, а відтак, працівнику оператора ГРМ АТ «Харківміськгаз», щоб отримати відомості лічильника, необхідно зайти до господарства чи приміщення, де знаходиться відповідне обладнання, що без згоди власника неможливо.
Оскільки всупереч вимог пункту 4 глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, пункта 5.5. Типового договору розподілу природного газу ОСОБА_1 зазначала фактичні показання лічильника газу шляхом їх внесення до квитанцій про оплату за спожитий газ, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність у позивача підстав для нарахування вартості спожитих відповідачкою послуг виходячи з величини об'єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу відповідно до даних Оператора ГРМ.
Внаслідок неповної та несвоєчасної оплати послуг з газопостачання відповідач станом на 01.02.2024 має заборгованість за період з 01.12.2021 по 31.12.2024 в сумі 10 707,81 гривень, що підтверджується розрахунком (фінансовий стан) (а.с. 37).
Враховуючи викладене, судова колегія суддів погоджується з висновком суду, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості ґрунтуються на вимогах Закону та умовах договору, що підтверджуються належними та достатніми доказами.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.
Питання щодо перерозподілу судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не вирішувалося.
Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційній суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий О.Ю. Тичкова
Судді Ю.М. Мальований
Н.П. Пилипчук