Іменем України
11 березня 2025 року
м. Харків
справа №642/6059/24
провадження № 22-ц/818/1974/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,
Учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на заочне рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 19 грудня 2024 року, постановлене під головуванням судді Пашнєва В.Г., -
У вересні 2024 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі за текстом АТ «Універсал Банк», Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 20.04.2018 року у розмірі 48577,49 грн.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 19 грудня 2024 року позовні вимоги АТ «Універсал Банк» залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі АТ «Універсал Банк», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції - скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та розподілити судові витрати.
Зазначає, що положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови. Крім того, в Анкеті зазначено, що підписанням цього договору відповідач підтвердив, що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту та отримала їх примірники у мобільному додатку, які йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Звертає увагу на те, що відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та, у розумінні статей 641, 644 ЦК України, є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики з визначенням порядку і умов кредитування, прав і обов'язки сторін, іншої інформації, необхідної для укладення договору. Такі отримані відповідачем у мобільному додатку Така форма укладення договору добровільно обрана її сторонами та свідчить про акцепт запропонованих їй умов кредитування. Виконаний Банком розрахунок заборгованості за договором № б/н від 20.04.2018 року укладеним між Банком та Боржником є належним доказом, котрий підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний розпис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів, тощо. Виконаний Банком розрахунок заборгованості є належним доказом, котрий підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний розпис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів боржником, кількість днів за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що в анкеті-заяві від 20.04.2018 року строки здійснення періодичних платежів за кредитом та процентна ставка за користування кредитними коштами не встановлені, тому неправомірним та безпідставним є нарахування Банком процентів за користування кредитними коштами та списання Банком внесених на погашення боржником коштів в рахунок погашення відсотків за користування кредитом, а відтак слід зарахувати ці кошти (нараховані як відсотки та списані в рахунок погашення відсотків) саме на погашення тіла кредиту, у зв'язку з чим, суд вважає, що підстави для стягнення на користь банку заборгованості за кредитом відсутні, оскільки відповідачем в період з 20.04.2018 року по 29.05.2024 року в рахунок погашення заборгованості за кредитом внесено кошти, що перевищують максимальний розмір кредитного ліміту. Таким чином з наданого банком розрахунку вбачається, що відповідач виконав свої зобов'язання перед банком, повернувши у повному розмір надані банком кредитні кошти.
Проте такий висновок суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 20.04.2018 року ОСОБА_1 звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 20.04.2018 року.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають між нею і банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
На підставі укладеного договору від 20.04.2018 року ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 50000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
Відповідач підтвердила, що ознайомилась з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримала примірники у мобільному додатку вказаних документів, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім того, вона беззастережно погодилася із тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погодилась з тим, що про зміну доступу розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє її шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Крім того, відповідач в Анкеті-заяві зазначила, що просить вважати наведений зразок її власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний/електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, як відкриті або будуть відкриті їй в банку; засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним їй відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення даних згідно з договором. Також визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях; підтвердила, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися нею та/або банком з використанням електронного цифрового підпису (п. 6). Усе листування щодо цього договору просила здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору. Підтвердила, що ця Анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку і карткою із зразком її підпису.
У п. 10 зазначеної заяви-анкети зазначено, що згідно Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій», вона надає Банку згоду на обробку, передачу та отримання Банком від/до бюро кредитних історій (та інших третіх осіб з метою встановлення кредитного ліміту) інформації про себе, а саме доступ до своєї кредитної історії, як для укладення договору про надання банківських послуг, так і на період його дії. Надала право та доручила ПАТ «Універсал Банк» здійснювати договірне списання коштів з усіх її рахунків, відкритих у ПАТ «Універсал Банк», що випливають з умов Договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між нею та Банком.
Позивач стверджує, що на підставі укладеного Договору б/н від 20.04.2018 року відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом є платіжна карта.
В позовній заяві зазначено, що відповідач отримала кредитний ліміт у розмірі 50000,00 грн.
Згідно розрахунку заборгованості за Договором б/н від 20.04.2018 року, станом на 29.05.2024 року, відповідач має заборгованість у розмірі 48577,49 грн, що складається: із загального залишку заборгованості за наданим кредитом.
Відповідно до підрозділу 1 «Терміни та визначення» розділу І «Загальні умови» Витягу з Умов обслуговування рахунків фізичної особи в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (далі Умови), - договір про надання банківських послуг «Monobank» - це укладений між Банком та Клієнтом договір про відкриття рахунку, випуск і обслуговування Платіжної картки з можливістю встановлення ліміту кредитування, що складається з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, Анкети- заяви до Договору про надання банківських послуг «Monobank», паспорту споживчого кредиту, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту, інформації щодо відкриття поточного рахунку та випуску електронного платіжного засобу (в разі наявності) та Тарифів.
З аналізу зазначених вище положень убачається, що підписання Анкети-заяви не є обов'язковою умовою видачі картки, і Банк має право відмовитись від надання кредиту/встановлення ліміту кредитування без будь-якого обґрунтування своєї відмови, Банк повинен довести, що ним було прийнято рішення про видачу картки із встановленням ліміту, така картка видавалася відповідачу і ним була отримана, крім того Банк має підтвердити суму кредитного ліміту, що був встановлений на карту.
На підтвердження своїх вимог позивачем до позовної заяви надано: розрахунок заборгованості, Анкету заяву до Договору про надання банківських послуг від 20.04.2018 року, Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи та Витяг з тарифів за карткою Monobank. Додатки до умов і правил, які містять істотні умови до Анкети - заяви не підписані (електронний підпис/ключ) споживачем.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»(далі - Закон).
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За положеннями абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність Банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ «Універсал Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
У рішенні від 11.07.2013 №7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1ст.3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Виходячи з наведених норм чинного законодавства, договір, в тому числі і кредитний, може бути укладений шляхом приєднання до запропонованих умов однією із сторін оформлений у формулярах або інших стандартних формах.
В разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються також на встановлені законом, проте вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та прострочення виконання грошового зобов'язання, з підстав та у розмірах встановлених законодавством, зокрема, ст.ст. 625,1048 ЦК України, позивач не пред'явив.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76,77 ЦПК України).
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Із наданих позивачем доказів тільки Анкета-заява містить підпис відповідача. Водночас, ця Анкета-заява не містить відповідних істотних умов кредитного договору, щодо строку повернення кредиту, визначення розміру процентів за користування кредитом та інших істотних умов у вигляді комісії.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 29.05.2024 року заборгованість за тілом кредиту складає 48577,49 грн.(а.с.7-13)
Згідно даних про рух коштів по картці від 25.09.2024 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 складає 48577,49 грн. (а.с.67-78)
Згідно довідки про наявність рахунку від 04.10.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 було надано кредитну картку № НОМЕР_1 зі строком дії до листопада 2024 року.(а.с.79)
З довідки про розмір встановленого кредитного ліміту ОСОБА_1 вбачається, що 21.04.2018 року встановлена сума кредитного ліміту складає 19 000 грн., 19.02.2019 року - 40000 грн, 17.04.2019 року - 50000 грн., 29.05.2024 року - 48600 грн., а 24.07.2024 року - 48500 грн. (а.с.80)
Відповідач ОСОБА_1 користувалася наданими кредитними коштами, що підтверджується випискою по картці.
Згідно даних про рух коштів по картці від 04.10.2024 року, в якій міститься повна інформація про рух коштів на рахунку, відображення всіх операцій за кредитним договором за даними балансу, суми надходжень та їх розподілення на погашення складових заборгованостей, вбачається, що за період з 20.04.2018 року по 29.05.2024 року заборгованість ОСОБА_1 складає 48577, 49 грн.
За вказаний період відповідачкою ОСОБА_1 було витрачено коштів у розмірі 161964,16 грн., до якої також входить 31713,29 грн. списаних та спрямованих позивачем на погашення відсотків по укладеному договору від 20.04.2018 року. А надходжень на рахунок відповідачки було усього на суму 113386,67 грн.
Враховуючи вищенавелене судова колегія вважає, що з моменту укладення договору ОСОБА_1 витрачено, але не погашено кредитних коштів на загальну суму - 16864,20 грн. (161964,16 грн. (загальна сума витрат) - 31713,29 грн. (сума безпідставно нарахованих та списаних відсотків) - 113386,67 грн. (сума зарахувань), тобто, різниця між фактично витраченими відповідачкою коштами та внесеними коштами, що і підлягає стягненню з відповідача.
Підстави для стягнення з відповідача відсотків, щомісячних платежів, списання розстрочки та за прострочення за кредитом, не узгоджених умовами договору відсутні.
Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та відмовляючи у задоволенні позовних вимог помилково дійшов висновку про виконання відповідачем зобов'язання перед банком, повернувши у повному розмір надані банком кредитні кошти.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та стягненню з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 16864,20 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6Конвенціїпрозахистправлюдиниіосновоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ("Серявін та інші проти України" (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).
Частиною 1 та п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задовлення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених возовних вимог.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал банк» підлягає стягненню судовий збір у сумі 2628,30 грн, з урахуванням часткового задоволення позовної заяви та апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст.367,368,374,376,381,382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити частково.
Заочне рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 19 грудня 2024 року - скасувати та ухвалити нове.
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість у розмірі 16 864,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 2628,30 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова