Справа № 127/2177/25
Провадження № 2/127/339/25
12 березня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Іщук Т. П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом,
ОСОБА_1 через свого представника звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (надалі - ГУ ПФУ у Вінницькій області) про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом. В обґрунтування позовної заяви зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син - ОСОБА_2 . За життя останнього рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року в справі №120/3673/21-а його позов до ГУ ПФУ у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити певні дії задоволено та визнано протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18 січня 2021 року №ХЛ59, а також зобов'язано ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 за довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18 січня 2021 року №ХЛ59, з урахуванням раніше виплачених сум. ГУ ПФУ у Вінницькій області добровільно виконало рішення суду в частині перерахунку, однак не виплатило заборгованість, яка виникла у зв'язку з цим. Позивачка є спадкоємцем 1/3 частки майна померлого сина. Звернувшись до відповідача із листом щодо виплати недоотриманої пенсії, їй було відмовлено. Вказане і стало підставою для звернення до суду, а тому просить стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в розмірі 80285,49 грн, що становить 1/3 частину заборгованості зі сплати пенсійних виплат в розмірі 240 856,47 грн, що не була за життя виплачена ОСОБА_2 .
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 січня 2025 року було відкрите спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачами відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.
10 лютого 2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив, в якому він заперечує щодо задоволення позовних вимог. Відповідач вказує, що ця справа повинна вирішуватись в порядку адміністративного судочинства. Окрім того, вказав, що заміна сторони у відносинах щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішення суду, незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлено його до примусового виконання. При цьому також звертає увагу, що такі виплати забезпечуються за рахунок коштів державного бюджету та з урахуванням виділених коштів проведені виплати заборгованості за судовими рішеннями лише за період до 19 листопада 2020 року.
Позивач правом на відповідь не скористалася.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов такого висновку.
Судом установлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року в справі №120/3673/21-а, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_2 до ГУ ПФУ у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18 січня 2021 року №ХЛ59 та зобов'язано ГУ ПФУ у Вінницькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18 січня 2021 року №ХЛ59 з урахуванням зазначених в довідці основних сум та додаткових видів грошового забезпечення з 01 квітня 2019 року та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , шо підтверджується повторним свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 29 листопада 2023 року.
Після його смерті відкрилась спадщина на майно, до складу якого входить, зокрема заборгованість в розмірі 240 856,47 грн згідно рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року в справі №120/3673/21-а (копія Свідоцтва про право власності на спадщину за законом, виданого 17 квітня 2024 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Плахотнюком О. В., зареєстрованого в реєстрі за №2079).
ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті свого сина ОСОБА_2 та має право на 1/3 частку спадщини ( копія Свідоцтва про право власності на спадщину за законом, виданого 17 квітня 2024 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Плахотнюком О. В., зареєстрованого в реєстрі за №2079).
17 вересня 2024 року позивачка звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому листі №120/3673/21. Проте судом було відмовлено у задоволенні заяви про заміну сторони стягувача, вказуючи, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Вказане судове рішення згідно доданої до позову довідки, отриманої з підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», набрало законної сили 17 вересня 2024 року.
15 жовтня 2024 року позивачка направила відповідачу заяву про виплату грошових коштів на підставі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року в справі №120/3673/21-а та просила виплатити їй 1/3 частку заборгованості зі сплати пенсійних виплат згідно вказаного рішення, що не була виплачена за життя її сину ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Листом від 11 листопада 2024 року ГУ ПФУ у Вінницькій області відмовило у виплаті та повідомило ОСОБА_1 , що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців та членів їх сімей і залишилися неодержаними на момент смерті пенсіонера, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам сім'ї, які належать до особі, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При цьому така виплата проводиться, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Між сторонами існує спір щодо стягнення недоотриманої спадкодавцем за життя суми пенсії.
Відповідно до вимог статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Тобто, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Пунктом 1 частини другої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
В межах цієї справи, позовні вимоги не стосуються оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання особою пенсійних виплат. Перерахунок та виплата пенсії, встановлені вказаним вище судовим рішенням, а спір виник щодо отримання спадкоємцем недоотриманої за життя спадкодавцем пенсії.
Тобто, предметом позовних вимог є стягнення з відповідача недоотриманої спадкодавцем за життя суми пенсії. Таким чином, між сторонами виник спір про цивільне право. Вказані висновки відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 27 березня 2019 року в справі № 286/3516/16-ц, а також висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 11 жовтня 2021 року в справі № 200/126/21-а.
Тому суд відхиляє доводи відповідача щодо розгляду справи в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до частин першої та другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодування у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Згідно ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Частинами другою та третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що при зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону №2262-ХІІ також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону №2262-ХІІ, що визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набираєіншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 листопада 2022 року у справі № 638/19167/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21, від 22 лютого 2024 року у справі № 461/5878/22.
Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок, зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону №2262-ХІІ.
У разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ) членів сім'ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім'ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини, пов'язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими.
Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 420/5064/22.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:
- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».
Для приватного права властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов'язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення.
Судом установлено, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року в справі №120/3673/21-а в частині виплати ОСОБА_2 перерахованої пенсії є невиконаним.
Оскільки за життя ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотримав пенсію, нараховану відповідачем на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року в справі №120/3673/21-а у розмірі 240856,47 грн, а позивачка, яка є його спадкоємцем та у встановленому законом порядку прийняла спадщину та набула право на отримання невиплаченої пенсії в сумі 80285,49 грн, що становить 1/3 частину недоотриманої пенсійної виплати, суд дійшов висновку, що заявлена нею вимога про стягнення грошових коштів з відповідача є ефективною в розрізі поновлення її порушених спадкових прав.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, за ст.13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Встановлено, що відповідач, всупереч вимогам закону, перешкоджає реалізації прав позивача, як спадкоємця, на отримання усього належного йому спадкового майна.
Позивач має право, як спадкоємець, на отримання нарахованих, але не виплачених спадкодавцю сум пенсії, які входять до складу спадщини і не були отримані спадкодавцем за життя.
Спосіб захисту права чи інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц).
Щодо твердження відповідача про необхідність звернення з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, то суд не бере його до уваги. При цьому зважає, що позивачка зверталася з такою заявою та в її задоволенні було відмовлено.
Слід також зазначити, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04 вересня 2019 року в справі № 750/7865/18 за позовом фізичної особи до органу Пенсійного Фонду України щодо виплати нарахованої, але невиплаченої його спадкодавцю (батьку позивача) пенсії дійшла висновку, що судові рішення, на підставі яких в органу пенсійного фонду виник обов'язок провести доплату до пенсії, позивача не стосуються. Тому звернення із заявами про заміну стягувача правонаступником у цих виконавчих провадженнях після їх закінчення не призведе до захисту порушеного права позивача.
Крім того, звернула увагу, що вказане процесуальне питання, у випадку відмови органу пенсійного фонду у позасудовому порядку (добровільно) здійснити виплату суми недоплаченої пенсії, не може бути вирішений за правилами статей 52, 379 КАС України, тобто з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони виконавчого провадження.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, спосіб захисту порушених прав позивача є ефективним, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Що стосується витрат на правничу допомогу, то зважаючи, що представником позивача заявлено в установленому порядку про надання доказів витрат на правничу допомогу, тому вказане питання буде вирішене відповідно до положень ст.141 ЦПК України з урахуванням наданих доказів про витрати на правничу допомогу позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 328, 1216, 1220, 1227, 1258, 1261, 1268 ЦК України, ст. 12, 13, 19, 76, 81, 133, 141, 246-247, 263-265, 273, 274 -279, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області на користь ОСОБА_1 недоотриману за життя померлим ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму пенсії у розмірі 80285,49 грн (вісімдесят тисяч двісті вісімдесят п'ять гривень 49 копійок).
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ,
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих 22, код ЄДРПОУ 13322403.
Суддя: