Справа № 128/3610/21
Іменем України
12 березня 2025 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі
судді Карпінської Ю.Ф.,
за участі секретаря Дусанюк Н.О.,
за відсутності учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимогщодо предмета спору, - Орган опіки і піклування Якушинецької сільської ради, про поділ майна подружжя,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя. Позовна заява обґрунтована тим, що 20.01.2015 вона з ОСОБА_4 зареєструвала шлюб. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29.10.2020 шлюб між ними розірвано. Від шлюбу вони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За час спільного подружнього життя ними було придбано земельну ділянку розміром 0,06 га, кадастровий номер 0520688900:01:017:0485, що розташована на території Якушинецької сільської ради, ССТ «Мрія» діл. 308, Вінницького району Вінницької області, цільове призначення - 01.05 для індивідуального садівництва. Право власності на відповідача було зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу серії та номер 488, виданого 21.05.2019, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріально округу Лазько С.І. Вищевказаний об?єкт нерухомого майна не є єдиним майном, що було ними придбано. Вони також купували побутову техніку, автомобіль та інше. На вказаній земельній ділянці вони з відповідачем облаштували фундамент за спільні кошти. Шлюбні стосунки були припиненні. Ще до документального оформлення розірвання шлюбу кожен із них проживав окремо і жив своїм особистим життям. Однак після припинення стосунків відповідач не бажає здійснити розподіл спільного сумісного майна подружжя. Доказом тому є лист від 06.09.2021 про вирішення спору в позасудовому порядку. Лист направлявся цінним листом, але відповідач його не отримав і лист повернутий за закінченням строку. На її пропозиції щодо поділу майна відповідач не звертає уваги. Земельною ділянкою вона не користується і не має наміру користуватися. Спільне користування буде неможливе, оскільки стосунки є неприязними. Тому звертається до суду з позовом про поділ майна подружжя шляхом припинення її 1/2 частки в земельній ділянці та виплати їй компенсації. Просить визнати в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку розміром 0,06 га, кадастровий номер 0520688900:01:017:0485, місце розташування: АДРЕСА_1 , цільове призначення - 01.05 для індивідуального садівництва; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 земельної ділянки розміром 0,06 га, кадастровий номер 0520688900:01:017:0485, місце розташування: АДРЕСА_1 , цільове призначення - 01.05 для індивідуального садівництва, в розмірі 68693,50 грн.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 11.01.2022 відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання.
07.02.2022 позивач ОСОБА_1 подала заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості 1/2 транспортного засобу - автомобіля марки «PEUGEOT-406», 1998 року випуску.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 26.05.2022 задовольнив клопотання представника відповідача ОСОБА_4 згідно з ордером Бегейми М.О.;провадження у цивільній справі № 128/3610/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжязупинив до припинення перебування відповідача ОСОБА_4 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 07.11.2022 поновив провадження у справі № 128/3610/21 та призначив підготовче засідання.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 06.12.2022 відмовив у задоволенні заяви адвоката Мазура О.В. про закриття провадження у справі; задовольнив заяву позивача ОСОБА_1 ; провадження у цивільній справі № 128/3610/21 зупинив до залучення до участі у справі правонаступника померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідача ОСОБА_4 .
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 10.07.2023 поновив провадження у справі № 128/3610/21 та призначив підготовче засідання.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 25.07.2023 задовольнив заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сохацького А.М.; до участі у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжязалучив правонаступників ОСОБА_4 : ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також залучив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки і піклування Якушинецької сільської ради.
01.12.2023 позивач ОСОБА_1 подала заяву про збільшення позовних вимог та відмову в частині раніше заявлених позовних вимог, яка обґрунтована тим, що позовні вимоги стосувалися земельної ділянки розміром 0,06 га та автомобіля марки «PEUGEOT-406». Оскільки на даний час місцезнаходження автомобіля невідоме, вона відмовляється від своїх раніше заявлених позовних вимог в частині розподілу вартості вказаного автомобіля. Разом з тим, на земельній ділянці, яка підлягає розподілу, за час їхнього проживання з ОСОБА_4 були виконані будівельні роботи по зведенню фундаменту під будівлю загальною вартістю 220859 грн. Тому просить збільшити позовні вимоги на 110430 грн, тобто на 1/2 частину вартості виконаних будівельних робіт, стягнувши їх з ОСОБА_2 . В якості судового збору за збільшення позовних вимог просить зарахувати сплачений нею судовий збір за збільшення позовних вимог про поділ вартості автомобіля в сумі 2481 грн. Просить також повернути раніше подану заяву про збільшення позовних вимог в частині розподілу вартості автомобіля «PEUGEOT-406», яка судом ще не розглядалася.
16.01.2024 представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Мазур О.В. подав заперечення на заяву про збільшення позовних вимог.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 16.01.2024 заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, подану до суду 07.02.2022, повернув позивачу; заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову, подану до суду 01.12.2023, прийняв до розгляду.
01.04.2024 позивач ОСОБА_1 подала заяву про збільшення позовних вимог, яка обґрунтована тим, що нею заявлена вимога про стягнення компенсації вартості 1/2 земельної ділянки розміром 0,06 га, кадастровий номер 0520688900:01:017:0485 в розмірі 68693,50 грн. Однак пройшов достатній довгий термін і вартість земельної ділянки змінилась. Відповідно до звіту про експертну грошову оцінку станом на дату слухання справи оцінка земельної ділянки становить 315724,00 грн, тобто 1/2 частка становить 157862,00 грн. Тому просить збільшити суму позовних вимог на 1/2 вартості земельної ділянки розміром 0,06 га, кадастровий номер 0520688900:01:017:0485 на 157862,00 грн, стягнувши їх з ОСОБА_2 на її користь.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 03.04.2024 прийняв до розгляду заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог.
16.05.2024 представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Мазур О.В. подав заяву, у якій він повідомляє, що позовні вимоги визнають в частині стягнення 1/2 вартості земельної ділянки розміром 0,06 га, кадастровий номер - 0520688900:01:017:0485, в сумі 157862,00 грн; в частині стягнення 1/2 вартості виконаних будівельних робіт на земельній ділянці, а саме: 110430 грн, заперечують.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 16.05.2024 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.
Судовий розгляд відкладався з поважних причин.
В судовому засіданні 19.12.2024 позивач ОСОБА_1 суду зазначила, що з 20.01.2015 вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 , який було розірвано 29.10.2020. За час шлюбу вони 21.05.2019 придбали земельну ділянку площею 0,06 га, розташовану в с. Завранці, цільове призначення - для індивідуального садівництва, вартість якої станом на даний час становить 315724,00 грн, на якій почали будівництво, зокрема, побудували фундамент під житловий будинок, станом на 29.12.2019 вартість виконаних робіт становила 220859,00 грн, що підтверджується актом виконаних робіт. Вона просить поділити майно в рівних частинах та виплатити їй компенсацію в розмірі 157862,00 грн (1/2 вартості земельної ділянки), а також компенсацію в розмірі 110430,00 грн (за зведений на земельній ділянці фундамент). ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 загинув, беручи участь у бойових діях, тому відповідачі являються його спадкоємцями. Майно придбавалося за спільні кошти, оскільки вона та ОСОБА_4 працювали і відкладали кошти. Мирним шляхом вирішити питання щодо поділу спільного майна не вийшло, тому вона звернулася з позовом до суду.
14.01.2025 позивач ОСОБА_1 подала до суду письмові дебати, які мотивовані тим, що наразі її позовні вимоги полягають у тому, щоб стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь компенсацію 1/2 вартості земельної ділянки розміром 0,06 га, кадастровий номер 0520688900:01:017:0485 в сумі 157862,00 грн та 1/2 вартості виконаних будівельних робіт на земельній ділянці в розмірі 110430,00 грн. Оскільки фундамент не є завершеним будівництвом та з урахуванням судової практики, вважає, що її вимога про стягнення 1/2 вартості в розмірі 110430,00 грн є належно обгрунтованою.
У судове засідання 10.03.2025 учасники справи не з'явились, хоч про день, час та місце судового розгляду повідомлялись судом в установленому законом порядку.
Позивач ОСОБА_1 попередньо подала до суду заяву, у якій просить провести судові дебати у справі без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Просить також врахувати те, що відповідач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Мазур О.В. навмисне відтягують судовий процес по розгляду справи у своїх інтересах.
Представник Органу опіки і піклування Якушинецької сільської ради Кучер Ю. попередньо через електронну пошту суду подала заяву, у якій просить справу розглядати за її відсутності.
У частині третій статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Мазур О.В. попередньо подав до суду заяву, у якій просить відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку із необхідністю взяти участь у невідкладних слідчих діях за межами міста Вінниця.
Будь-які інші заяви чи клопотання учасники справи до суду не подавали.
Щодо заяви представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Мазура О.В. про відкладення судового розгляду, поданої до суду 10.03.2025 через електронну пошту, суд зазначає таке.
Неявка представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Мазура О.В. в судове засідання 10.03.2025, згідно зі ст. 233 ЦПК України, не є перешкодою для розгляду даної справи по суті, оскільки після закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Мазура О.В. повторно подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, тобто це не перша неявка в судове засідання представника відповідача.
Крім того, представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Мазур О.В. заяву про відкладення подав через електронну пошту, хоч повинен подавати до суду заяви та клопотання або у паперовій формі, або в електронній, але виключно через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему.
Про причини неявки відповідача ОСОБА_2 в судове засідання 10.03.2025 суд повідомлено не було.
Крім того, відповідач ОСОБА_2 у судові засідання жодного разу не з'являлася.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд не вбачає підстав для відкладення судового розгляду та вважає можливим провести судове засідання 10.03.2025 за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Оглянувши письмові докази у справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом установлено, що Вінницький міський суд Вінницької області рішенням від 29.10.2020 задовольнив позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу; розірвав шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зареєстрований 20.01.2015 Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис №69 (т. 1 а.с. 14).
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 16.09.2020, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 15).
Відповідно до копії Інформації з Реєстру нерухомості від 05.09.2021 №156180396, земельна ділянка площею 0,06 га, кадастровий номер 0520688900:01:017:0485, на праві приватної власності належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу №488, зареєстрованого 21.05.2019 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лазько С.І. (т. 1 а.с. 18).
З копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23.11.2021 №НВ-0523012022021 убачається, що місцем розташування земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий номер 0520688900:01:017:0485, цільове призначення - 01.05 для індивідуального садівництва є АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 19).
Згідно з копією листа від 06.09.2021 «Про досудове врегулювання спору», адресованого ОСОБА_4 , ОСОБА_1 запропонувала в позасудовому порядку та мирним шляхом вирішити питання поділу майна подружжя (т. 1 а.с. 21).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 06.10.2022, ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Запоріжжя, Вознесенського району Запорізької області помер ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 108).
В копії акту виконаних робіт №1 від 29.12.2019 «по об'єкту АДРЕСА_2 Фундамент будинку» зазначено, що всього по акту виконано робіт на загальну суму 220859 грн (т. 1 а.с. 179).
Відповідно до копії звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки для індивідуального садівництва, що належить на правах приватної власності ОСОБА_4 , від 22.03.2024, ринкова вартість (експертна грошова оцінка) земельної ділянки загальною площею 0,0600 га, що є об'єктом оцінки по цьому звіту (земельна ділянка для індивідуального садівництва, кадастровий номер 0520688900:01:017:0485, площею 0,0600 га, за адресою: Вінницька область, Вінницький район, Якушинецька сільська рада, ССТ «Мрія», діл. № НОМЕР_3 ) та належить на праві приватної власності ОСОБА_4 без врахування ПДВ складає 315724,00 грн (т. 2 а.с. 9-34).
Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно зі ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
В частині першій статті 69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Законодавцем визначено, що право на поділ майна, яке перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 71 СК України).
Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.
Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними за час шлюбу. Разом з тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі у судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24.05.2017 (справа № 6-843цс17) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 (справа № 372/504/17).
Отже, на майно, набуте за час шлюбу, діє презумпція виникнення права спільної сумісної власності подружжя, а визнання такого майна особистою приватною власністю дружини чи чоловіка потребує доведенню.
У статті 68 СК України закріплено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України.
Наведені правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 (справа № 372/504/17).
Верховний Суд у постанові від 09.07.2021 (справа № 161/8116/19) зазначив, що якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього (транспортний засіб, житловий будинок чи іншу нерухомість) лише на ім'я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя.
Установлено, що земельна ділянка площею 0,06 га, кадастровий номер 0520688900:01:017:0485, цільове призначення - 01.05 для індивідуального садівництва, розташована за адресою: Якушинецька сільська рада, ССТ «Мрія», діл. НОМЕР_3 , Вінницького району Вінницької області, на праві приватної власності належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу №488, зареєстрованого 21.05.2019 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лазько С.І., тобто під час шлюбу з ОСОБА_1 .
Таким чином, відповідно до ст. 60 СК України, така земельна ділянка є спільною сумісною власністю колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Установивши, що земельна ділянка площею 0,06 га, кадастровий номер 0520688900:01:017:0485, цільове призначення - 01.05 для індивідуального садівництва, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , являється спільним майном подружжя, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (частина четверта статті 65 СК України).
Відповідно до ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Тобто з наведеного убачається, що при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
У даному випадку жодна із сторін не оспорювала принципу рівності часток подружжя у майні, будь-яких доказів на підтвердження існування підстав для відступу від рівності часток суду не надано.
Тому, виходячи із загального принципу рівності часток подружжя у спільному майні, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 належить по 1/2 частці земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий номер 0520688900:01:017:0485, цільове призначення - 01.05 для індивідуального садівництва, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 , подаючи заяву про збільшення позовних вимог, вказувала, що на земельній ділянці, яка підлягає розподілу, за час їхнього проживання з ОСОБА_4 були виконані будівельні роботи по зведенню фундаменту під будівлю загальною вартістю 220859 грн. Тому просить стягнути з ОСОБА_2 1/2 частину вартості виконаних будівельних робіт у розмірі 110430 грн.
Набуття права власності на об'єкти незавершеного будівництва визначено у статті 331 ЦК України. За змістом частини другої цієї статті право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Верховний Суд у постанові від 28.10.2019 (справа №308/2695/16-ц) звернув увагу, що новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком за своїм юридичним статусом, об'єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки, тому такий об'єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.
Враховуючи ступінь готовності об'єкта незавершеного будівництва, можливості визначити окремі частини і за умови можливості довести до кінця будівництво об'єкта незавершеного будівництва, такий об'єкт незавершеного будівництва може бути поділеним між подружжям з визначенням часток кожного на такий об'єкт.
У постанові від 03.12.2018 (справа №525/511/16-ц) Верховний Суд вказав, що за позовом дружини, членів сім'ї забудовника, які спільно будували будинок, а також спадкоємців, суд має право здійснити поділ об'єкта незавершеного будівництва, якщо враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.
Отже, об'єкт незавершеного будівництва може бути поділеним між подружжям до моменту введення його в експлуатацію, якщо його будівництво завершене або майже завершене, тобто коли можна побачити, що це є саме нерухомим майном, а не грудою будівельних матеріалів.
Якщо об'єкт незавершеного будівництва не може бути поділеним між подружжям, то подружжя може поділити будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або залишити такі матеріали одній зі сторін, а іншій присудити грошову компенсацію.
Відповідно до вимог статей 328 та 329 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
За змістом зазначених норм матеріального права, до прийняття новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації право власності на це новостворене нерухоме майно як об'єкт цивільного обороту не виникає, у такому випадку особа є власником лише матеріалів, обладнання, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
У разі неможливості поділу незакінченого будівництвом будинку суд може визнати право за сторонами спору на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити компенсацію.
Визнаючи при цьому право власності на матеріали чи обладнання, суд у своєму рішенні має зазначити (назвати) ці матеріали чи обладнання.
Відповідно до ст. 76 ЦК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
У даному випадку, на підтвердження наявності незавершеного будівництва на земельній ділянці площею 0,06 га, кадастровий номер 0520688900:01:017:0485, цільове призначення - 01.05 для індивідуального садівництва, розташованій за адресою: Якушинецька сільська рада, ССТ «Мрія», діл. НОМЕР_3 , Вінницького району Вінницької області, позивачем ОСОБА_1 до позову долучено лише копію акту виконаних робіт №1 від 29.12.2019 «по об'єкту АДРЕСА_2 , у якому зазначено, що всього по акту виконано робіт на загальну суму 220859 грн.
Слід зазначити, що вказаний акт не містить будь-яких підписів. Крім того, до вказаного акту не долучено документів, які б свідчили про здійснення оплати на загальну суму 220859 грн. В акті взагалі відсутні відомості, хто є замовником таких робіт.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
У частині другій статті 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (частина перша статті 81 ЦПК України).
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.
Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач, - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач, - для відхилення його заперечень проти позову (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 по справі № 707/2882/19).
У випадку невиконання учасником справи його обов'язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати, що несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог у зв'язку із їх недоведеністю.
В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 у справі №235/499/17 зазначено, що аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
Позивачем ОСОБА_1 не надано жодних доказів про ступінь готовності вказаної недобудови, не зазначено, які будівельні матеріали чи обладнання були використані при будівництві вказаного спірного майна, не надано суду будь-яких квитанцій, чеків, які б підтверджували купівлю будівельних матеріалів та обладнання, розмір витрачених на це коштів, а також показань свідків на підтвердження зведення незавершеного будівництва саме подружжям, у зв'язку з чим зазначена позовна вимога є недоведеною, а тому в її задоволенні слід відмовити.
Позивач ОСОБА_1 замість її частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,06 га, кадастровий номер 0520688900:01:017:0485, цільове призначення - 01.05 для індивідуального садівництва, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , бажає отримати грошову компенсацію 1/2 вартості вказаної земельної ділянки, стягнувши її з відповідача ОСОБА_2 .
Установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Запоріжжя, Вознесенського району Запорізької області ОСОБА_4 помер.
За клопотанням сторони позивача Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 25.07.2023 до участі у цивільній справі № 128/3610/21 залучив правонаступників ОСОБА_4 : ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Слід зазначити, що визнання права власності на майно за спадкоємцем у справі про поділ майна подружжя не допускається (постанова Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 372/4004/15).
У матеріалах справи відсутні відомості, що ОСОБА_2 є співвласником земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий номер 0520688900:01:017:0485, цільове призначення - 01.05 для індивідуального садівництва, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, вимога щодо стягнення з ОСОБА_2 компенсації 1/2 вартості вказаної земельної ділянкине може бути задоволена.
Таким чином, аналізуючи вищезазначені обставини та факти, враховуючи принципи об'єктивності та справедливості, суд вважає, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково, а саме: в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий номер 0520688900:01:017:0485, цільове призначення - 01.05 для індивідуального садівництва, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнання за померлими права власності не узгоджується із положеннями статей 4, 46, 47 ЦПК України, оскільки померлі особи не мають цивільної процесуальної правосуб'єктності на час вирішення спору.
Тому суд лише вказує, що інша 1/2 частина земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий номер 0520688900:01:017:0485, цільове призначення - 01.05 для індивідуального садівництва, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , є особистою приватною власністю ОСОБА_4 .
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10.02.2010, заява № 4909/04).
Керуючись статтями 4, 12, 76-82, 89, 95, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимогщодо предмета спору, - Орган опіки і піклування Якушинецької сільської ради, про поділ майна подружжя - задовольнити частково.
В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий номер 0520688900:01:017:0485, цільове призначення - 01.05 для індивідуального садівництва, розташованої за адресою: Якушинецька сільська рада, ССТ «Мрія», діл. НОМЕР_3 , Вінницького району Вінницької області.
Решту позовних вимог - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Позивач ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач ОСОБА_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач ОСОБА_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимогщодо предмета спору, Орган опіки і піклування Якушинецької сільської ради, адреса місцезнаходження: с. Якушинці, вул. Новоселів, 1, Вінницького району Вінницької області
Дата складення повного судового рішення - 12.03.2025.