Справа № 128/4059/24
Іменем України
12 березня 2025 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі
судді Карпінської Ю.Ф.,
за участю секретаря Дусанюк Н.О.,
за відсутності учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Органу опіки і піклування Лука-Мелешківської сільської ради в інтересах дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Служба у справах дітей Лука-Мелешківської сільської ради, про позбавлення батьківських прав,
Орган опіки і піклування Лука-Мелешківської сільської ради в інтересах дитини ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, яку обгрунтовує тим, що «до органу опіки і піклування Лука-Мелешківської сільської ради від Служби у справах дітей Лука-Мелешківської сільської ради надійшли матеріали щодо невиконання своїх батьківських обов'язків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно покинутої новонародженої дитини в медичному закладі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яких убачаються підстави щодо пред'явлення даної позовної заяви. ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 та являється біологічною матір'ю п'ятьох малолітніх дітей, відносно чотирьох яких уже позбавлена батьківських прав: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 народила хвору дитину жіночої статі у КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради», дитина має вроджені вади серця коарктація аорти та інші патології. 01.02.2024 новонароджену було направлено на лікування до ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії» МОЗ України в м. Києві, дитину у супроводі матері доставлено у зазначений заклад. Вже перебуваючи в медичному центрі, ОСОБА_2 відмовилась від госпіталізації та залишила дитину в закладі. 07.02.2024 дитину було доставлено в КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради». За період з 07.02.2024 до 15.02.2024 ОСОБА_2 в лікарні не з'являлась. 16.02.2024 ОСОБА_2 прийшла в лікарню в неохайному вигляді в брудному одязі та з неприємним запахом. Їй було запропоновано залишитись з дитиною, надавши довідку від сімейного лікаря про стан здоров?я та епідоточення, після чого ОСОБА_2 покинула заклад і більше не з?являлась. 23.02.2024 КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради» разом з працівниками закладу та працівниками поліції склали Акт закладу охорони здоров'я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров?я про покинуту дитину жіночої статті. 06.03.2024 до Служби у справах дітей Лука-Мелешківської сільської ради надійшло повідомлення від Вінницької міської служби у справах дітей про покинуту дитину ОСОБА_2 у Вінницькій міській клінічній лікарні «Центр матері та дитини» у відділенні патології новонароджених. За час перебування дитини в лікарні ОСОБА_2 так і не з?явилась. При перевірці умов проживання ОСОБА_2 за вищевказаною адресою було виявлено те, що умови проживання для малолітньої дитини незадовільні та антисанітарні, продукти харчування, іграшки, приладдя для виховання, спальне ліжко, одяг по сезону відсутні, що створює реальну загрозу для життя та здоров?я дитини. З метою захисту права на ім?я і набуття громадянства дитини, відповідно до ст. 7 Конвенції про права дитини, службою у справах дітей було прикладено багато зусиль, щоб ОСОБА_2 виготовила дитині свідоцтво про народження, згідно з яким дівчинку назвали ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , року народження. Батько дитини в свідоцтві про народження записаний відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. На виконання пункту 14 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов?язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування пов?язаної із захистом прав дитини», службою у справах дітей Лука-Мелешківської сільської ради ОСОБА_1 було взято на первинний облік дітей, які залишились без батьківського піклування. 06.06.2024 ОСОБА_2 написала заяву про, те що вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав, дитина її не цікавить взагалі. 26.06.2024 рішенням №81 виконавчого комітету Лука-Мелешківської сільської ради ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, та влаштовано дитину у КНП «Вінницький обласний спеціалізований будинок дитини з ураженням ЦНС та порушенням психіки Вінницької обласної ради», відповідно до рішення №82 виконавчого комітету Лука-Мелешківської сільської ради від 26.06.2024. ОСОБА_1 потребує додаткового обстеження, лікування, реабілітації та спеціалізованого лікарського нагляду, поза медичним закладом на даний час перебувати не може. Питання невиконання ОСОБА_2 батьківських обов'язків розглянуто Комісією з питань захисту прав дитини при Лука-Мелешківській сільській раді та 25.09.2024 прийнято рішення №137 (висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться станом здоров?я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування, лікування, розвитку. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, розцінюються як ухилення від виховання дитини, свідомого нехтування своїми обов?язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов?язків та свідомого ухилення від їх виконання. Тому просять позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 10.10.2024 позовну заяву залишив без руху та надав строк для усунення недоліків.
14.10.2024 на виконання вимог ухвали судді Вінницького районного суду Вінницької області від 10.10.2024 представник Органу опіки і піклування Лука-Мелешківської сільської ради подав заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 16.10.2024 відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 14.11.2024 закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті.
Судовий розгляд відкладався з поважних причин.
В судове засідання 10.03.2025 учасники справи не з'явились, хоч про день, час та місце розгляду справи повідомлялись судом в установленому законом порядку.
Представник позивача Органу опіки і піклування Лука-Мелешківської сільської ради попередньо подав до суду письмову заяву, у якій просить розглянути справу без участі представника Органу опіки і піклування Лука-Мелешківської сільської ради, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.
Представник третьої особи Служби у справах дітей Лука-Мелешківської сільської ради попередньо подала до суду заяву, у якій просить провести розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 попередньо подала до суду заяву, у якій просить розгляд справи проводити за її відсутності, з позовними вимогами ознайомлена та згодна.
У частині третій статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання 10.03.2025 за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Оглянувши письмові докази у справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом установлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , записані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 10.05.2024, виданого повторно (а.с. 9).
Згідно з копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України від 15.05.2024 №00045007803, відомості про батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров'я) (а.с. 10).
Відповідно до копії листа директора КНП «Вінницька міська клінічна лікарня «Центр матері та дитини» №416 від 14.03.2024, 05.03.2024 з ВОКЛ ім. М.І. Пирогова була переведена Хорошева (дівчинка), ІНФОРМАЦІЯ_2 , з актом закладу охорони здоров'я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я, від 23.02.2024; мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; відомості про місце роботи матері, сімейний стан та батька дитини відсутні; на даний час дитина перебуває у відділенні патології новонароджених; за час перебування мати та родичі дитину не відвідували (а.с. 11).
З копії рішення виконавчого комітету Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області №81 від 26.06.2024 убачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування; дитина перебуває у Вінницькій міській клінічній лікарні «Центр матері і дитини» (а.с. 13).
З копії рішення виконавчого комітету Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області №82 від 26.06.2024 убачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , влаштовано до КНП «Вінницький обласний спеціалізований будинок дитини з уродженням центральної нервової системи та порушенням психіки Вінницької обласної Ради» (а.с. 14).
Відповідно до копії акту обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в будинку умови проживання жахливі, санітарно-гігієнічні норми порушено, всюди бруд та сміття, речі розкидані, грибок на стінах, вікна побиті та закриті картонкою, сморід; за цією адресою проживають ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , відсутні нормальні стосунки в сім'ї (а.с. 15).
Згідно з копією акту повторного обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 від 16.02.2024, санітарні умови порушені, гігієнічні норми не дотримано, брудно, відчувається грибок в хаті; відсутні умови для виховання дитини (а.с. 16).
Відповідно до копії акту відвідування сім'ї/особи ОСОБА_2 від 31.01.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , будинок складається з веранди, кухні та трьох кімнат, одна з яких прохідна; під час відвідування у кімнатах відчувався неприємний запах, через який знаходитись у будинку важко, будинок не опалювався, брудні речі лежали на купах, запас дров мінімальний, продуктів харчування також; під час розмови щодо забезпечення належних умов проживання ОСОБА_2 повідомила, що речей для новонародженої дівчинки у неї немає, засоби гігієни, ліжечко, візок відсутні, вона розуміє, що в таких умовах з дитиною проживати не може, іншого місця проживання наразі не має, жінка не працює та коштів не має (а.с. 18).
Згідно з копією акту відвідування сім'ї/особи ОСОБА_2 від 29.02.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , під час відвідування в будинку частково дотримуються санітарно-гігієнічні норми, присутній неприємний запах, важке повітря, речі так і складені на купах, брудні килими, пил на поверхнях, необхідних речей для новонародженої дитини немає (а.с. 19).
Відповідно до копії акту відвідування сім'ї/особи ОСОБА_2 від 12.03.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , під час відвідування в будинку частково дотримуються санітарно-гігієнічних норм, присутній легкий неприємний запах, речі так і складені на купах, брудні килими, для новонародженої дитини необхідних речей немає (а.с. 20).
Згідно з актом закладу охорони здоров'я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я, від 23.02.2024, 23 лютого 2024 року об 11 год 00 хв у Комунальному некомерційному підприємстві «Вінницька обласна клінічна лікарня М.І. Пирогова Вінницької обласної ради» виявлена покинута дитина жіночої статі, ІНФОРМАЦІЯ_2 , прізвище, ім?я, по батькові дитини не визначено; 01 лютого 2024 року дитина у супроводі матері була доставлена на лікування до Державної установи «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії» МОЗ України в місті Києві; в даній установі матір відмовилась від госпіталізації разом з дитиною та залишила дитинну в Державній установі «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії» МОЗ України; 07 лютого 2024 року дитину доставлено до Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради»; за період від 07 лютого 2024 року до 16 лютого 2024 року матір до дитини не з'являлась, відмовилась брати участь у її лікуванні та догляді, з дитиною не спілкувалась; 16 лютого 2024 року матір з'явилась у Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна клінічна ліка ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради» в неохайному вигляді, у брудному одязі, з неприємним запахом; матері було запропоновано залишитись з дитиною, надавши довідку від сімейного лікаря про стан її здоров'я та епідоточення, оскільки стан останньої та зовнішній вигляд міг становити загрозу для новонароджених дітей, після чого матір покинула заклад та більше не відвідувала дитину з невідомих для лікарні причин; інші родичі до дитини не з'являлись, інформації про них мати не надавала; матір дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 29).
Рішенням виконавчого комітету Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області №137 від 25.09.2024 затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією такого рішення (а.с. 31).
Згідно з копією висновку про доцільність позбавлення батьківських прав, затвердженого рішенням виконавчого комітету Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області №137 від 25.09.2024, питання невиконання ОСОБА_2 батьківських обов'язків розглянуто Комісією з питань захисту прав дитини 11.09.2024 та прийнято рішення №14 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_2 ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування, лікування, розвитку; матір взагалі не цікавиться дитиною; зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, розцінюються як ухилення від виховання дитини, свідомого нехтування своїми обов'язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення матері до своїх батьківських обов'язків та свідомого ухилення від їх виконання; враховуючи викладене, вважають, що доцільно позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 32).
У свої письмовій заяві від 06.06.2024 ОСОБА_2 зазначила, що не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; матеріальних та моральних претензій не має і мати не буде; правові наслідки цієї відмови, передбачені ст. 166 Сімейного кодексу, їй роз'яснені; текст заяви нею прочитано, її зміст, значення та наслідки зрозумілі і відповідають її волі (а.с. 34).
У частині сьомій статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У статті 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Україною 27.02.1991, визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучаться з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини (пункти 1 і 3 статті 9 Конвенції).
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України, сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до частин першої-другої статті 3 Конвенції про права дитини, права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
У статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» визначено контакт з дитиною як реалізацію матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання ним інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським судом з прав людини, практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07.12.2006 зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07.08.1996).
У рішенні від 11.07.2017 у справі «М. С. проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України, стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до ч. 2 ст. 155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Отже, положення про рівність прав та обов'язків батьків у вихованні дитини не може тлумачиться на шкоду інтересам дитини.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства», дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Практика ЄСПЛ встановлює акценти, відповідно до яких при розгляді сімейного спору пріоритет мають інтереси дитини над інтересами батьків; діти, народжені у шлюбі, і діти, народжені поза шлюбом, є рівними у своїх правах; будь-яке обмеження, накладене на особисте спілкування у відносинах між батьками та дітьми, повинне ґрунтуватися на належних до справи та обґрунтованих причинах, висунутих для захисту інтересів дитини і для подальшого об'єднання сім'ї. (Справа «Савіни проти України» від 18.12.2008, «МакМайкл проти Сполученого Королівства» від 24.02.1995).
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, вказаною нормою визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Тлумачення наведених норм права дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
У статті 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16.07.2015 Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.
Відповідно до частин четвертої-шостої статті 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
У копії висновку про доцільність позбавлення батьківських прав, затвердженого рішенням виконавчого комітету Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області №137 від 25.09.2024, зазначено, що до органу опіки і піклування Лука-Мелешківської сільської ради від Служби у справах дітей Лука-Мелешківської сільської ради надійшли матеріали щодо невиконання своїх батьківських обов'язків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно покинутої новонародженої дитини в медичному закладі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яких вбачаються підстави щодо пред'явлення позовної заяви про позбавлення батьківських прав. ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 та являється біологічною матір'ю п'ятьох малолітніх дітей, відносно чотирьох яких уже позбавлена батьківських прав: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . 06.03.2024 до Служби у справах дітей Лука-Мелешківської сільської ради надійшло повідомлення від Вінницької міської служби у справах дітей про покинуту дитину ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 народила дитину жіночої статі (дівчинку), яка має вроджені вади серця та інші патології, новонароджену було направлено на лікування до ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії» МОЗ України в м. Києві. 01.02.2024 дитину у супроводі матері доставлено у зазначений заклад. Вже перебуваючи в медичному центрі, ОСОБА_2 відмовилась від госпіталізації та залишила дитину в закладі. 07.02.2024 дитину було доставлено в КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради». За період з 07.02.2024 до 15.02.2024 ОСОБА_2 в лікарні не з'являлась. 16.02.2024 ОСОБА_2 прийшла в лікарню в неохайному вигляді в брудному одязі та з неприємним запахом. Їй було запропоновано залишитись з дитиною, надавши довідку від сімейного лікаря про стан здоров'я та епідоточення, після чого ОСОБА_2 покинула заклад і більше не з'являлась. Дитину в лікарні ніхто не відвідує. Батько дитини в свідоцтві про народження записаний згідно з ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. На даний час дитина перебуває у КНП «Вінницький обласний спеціалізований будинок дитини з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки Вінницької обласної Ради». За час перебування дитини в лікувальних закладах ОСОБА_2 так і не з'явилась. На прохання працівників служби у справах дітей, навідати дитину відмовляється. Службою у справах дітей Лука-Мелешківської сільської ради ОСОБА_1 було взято на первинний облік дітей, які залишились без батьківського піклування (наказ від 27.03.2024 №5). ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , потребує додаткового обстеження, лікування, реабілітації та спеціалізованого лікарського нагляду, поза медичним закладом на даний час перебувати не може. 06.06.2024 ОСОБА_2 подала заяву до органу опіки та піклування про те, що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав щодо її доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Питання невиконання ОСОБА_2 батьківських обов'язків розглянуто Комісією з питань захисту прав дитини 11.09.2024 та прийнято рішення №14 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_2 ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування, лікування, розвитку. Матір взагалі не цікавиться дитиною. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, розцінюються як ухилення від виховання дитини, свідомого нехтування своїми обов'язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення матері до своїх батьківських обов'язків та свідомого ухилення від їх виконання. Враховуючи викладене, вважають, що доцільно позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 32).
Суд при вирішенні справи враховує наданий висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та вважає, що вказаний висновок є достатньо обґрунтованим і відповідає інтересам дитини.
У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Під час вирішення спору суд керується, в першу чергу, інтересами дитини, бере до уваги, що мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дітей, враховує, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу.
Суд також зауважує, що інтереси дітей у вирішенні питання про позбавлення батьківських прав є вищими за інтереси батьків.
Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України», заява №39948/06, рішення ЄСПЛ від 07.12.2006 у справі «Хант проти України», заява №31111/04).
Вирішення питання про позбавлення відповідача батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і є втручанням у її право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.
Враховуючи особливості правовідносин, що склались, суд з однієї сторони має розглянути правомірність втручання в право відповідача на повагу до сімейного життя, що гарантовано статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З іншої сторони обов'язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав дитини не розлучатися з батьками і врахування при цьому якнайкращих інтересів дитини (статті 1, 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Згідно з ч. 2 ст. 143 СК України, мати, яка не перебуває у шлюбі, зобов'язана забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я.
Установлено, що ОСОБА_2 відмовилася від дитини ОСОБА_1 та не забрала її із закладу охорони здоров'я, не проявляла до неї жодного інтересу понад шість місяців.
Згідно з актом закладу охорони здоров'я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я, від 23.02.2024, 23 лютого 2024 року об 11 год 00 хв у Комунальному некомерційному підприємстві «Вінницька обласна клінічна лікарня М.І. Пирогова Вінницької обласної ради» виявлена покинута дитина жіночої статі, ІНФОРМАЦІЯ_2 , прізвище, ім?я, по батькові дитини не визначено; 01 лютого 2024 року дитина у супроводі матері була доставлена на лікування до Державної установи «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії» МОЗ України в місті Києві; в даній установі матір відмовилась від госпіталізації разом з дитиною та залишила дитинну в Державній установі «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії» МОЗ України; 07 лютого 2024 року дитину доставлено до Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради»; за період від 07 лютого 2024 року до 16 лютого 2024 року матір до дитини не з'являлась, відмовилась брати участь у її лікуванні та догляді, з дитиною не спілкувалась; 16 лютого 2024 року матір з'явилась у Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна клінічна ліка ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради» в неохайному вигляді, у брудному одязі, з неприємним запахом; матері було запропоновано залишитись з дитиною, надавши довідку від сімейного лікаря про стан її здоров'я та епідоточення, оскільки стан останньої та зовнішній вигляд міг становити загрозу для новонароджених дітей, після чого матір покинула заклад та більше не відвідувала дитину з невідомих для лікарні причин; інші родичі до дитини не з'являлись, інформації про них мати не надавала; матір дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням виконавчого комітету Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області №81 від 26.06.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.
Рішенням виконавчого комітету Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області №82 від 26.06.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , влаштовано до КНП «Вінницький обласний спеціалізований будинок дитини з уродженням центральної нервової системи та порушенням психіки Вінницької обласної Ради».
У даному випадку стороною позивача доведено ті обставини, що відповідач ОСОБА_2 не забрала дочку ОСОБА_1 із закладу охорони здоров'я без поважної причини і понад шість місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування, не піклувалася про її фізичний і духовний розвиток.
З матеріалів справи убачається, що відповідач ОСОБА_2 з лютого 2024 року не відвідує свою дочку ОСОБА_1 у лікувальному закладі, не проявляє до неї жодного інтересу.
Установлено, що за адресою місця проживання ОСОБА_2 у АДРЕСА_1 умови проживання жахливі, санітарно-гігієнічні норми порушено, необхідний речей для дитини немає.
Законодавець надає право компетентному органу порушити питання про позбавлення батьківських прав саме після спливу шести місяців після народження дитини, якщо батьки протягом цього строку не виявляли піклування відносно неї.
Отже, закон надає можливість матері (батьку) протягом шести місяців вирішити свої складні побутові, матеріальні, психологічні труднощі, щоб уникнути такого суворого заходу, як позбавлення батьківських прав щодо дитини, проте, як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 жодним чином не проявляла батьківського піклування щодо дочки з дня її народження до ініціювання судового спору про позбавлення її батьківських прав, що свідчить про її свідоме нехтування батьківськими обов'язками, небажання брати участі у вихованні та утриманні дочки.
Вказане підтверджується і тим, що після неодноразового відвідування комісією її місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 жодним чином не сприяла поліпшенню її матеріально-побутових умов проживання, не створила у будинку хоча б мінімальних умов для дитини.
Зазначені фактори, як кожен окремо, такі в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини, з урахуванням винної поведінки матері, свідомого нехтування нею своїми батьківськими обов'язками.
Суд вважає, що відповідачем ОСОБА_2 свідомо обрано такі життєві умови, за якими її участь у вихованні дочки взагалі відсутня, що в свою чергу свідчить про її ухилення від виконання батьківських обов'язків в розумінні статті 164 СК України.
Досліджені судом обставини справи дають підстави вважати, що відповідач ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дочки, що є підставою для позбавлення її батьківських прав.
При цьому суд враховує ті обставини, що відповідач ОСОБА_2 не заперечує з приводу позовних вимог. Відповідач не надала суду жодного доказу на підтвердження неможливості виконувати свої батьківські обов'язки по вихованню дитини, а також прояву з її боку щонайменшої батьківської турботи.
Суд наголошує, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі дитини. Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо.
Необхідно зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, якщо його поведінка зміниться.
Суд враховує, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.
Разом з тим, суд враховує і те, що відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася; надала до суду письмову заяву, у якій не заперечує з приводу позовних вимог. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_2 втратила інтерес до своєї дочки та свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків. За таких обставин суд вважає, що в даній справі доведено винну поведінку ОСОБА_2 , яка виражається у свідомому нехтуванні батьківськими обов'язками, ухиленні від виховання дитини.
Судом встановлені обставини, які свідчать, що такий вплив на ОСОБА_2 як позбавлення її батьківських прав відповідає інтересам дитини ОСОБА_1 .
Позивачем доведено, що позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав буде сприяти якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.
Позбавлення відповідача батьківських прав, здійснене згідно із законом (пункт 1 частини першої статті 164 СК України), спрямоване на захист прав та інтересів дитини, отже, має законну мету і втручання в права відповідача є пропорційним меті позбавлення її батьківських прав.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітньої дочки ОСОБА_1 слід задовольнити.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10.02.2010, заява №4909/04).
Керуючись статтями 7, 19, 164-166, 171, 180-183, 191 СК України, статтями 4, 12, 76-82, 89, 95, 206, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Органу опіки і піклування Лука-Мелешківської сільської ради в інтересах дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Служба у справах дітей Лука-Мелешківської сільської ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Позивач Орган опіки і піклування Лука-Мелешківської сільської ради, адреса місцезнаходження: с. Лука-Мелешківська, вул. Центральна, 2а, Вінницького району Вінницької області.
Відповідач ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Служба у справах дітей Лука-Мелешківської сільської ради, адреса місцезнаходження: с. Лука-Мелешківська, вул. Тиврівське шосе, 18, Вінницького району Вінницької області.
Дата складення повного судового рішення - 12.03.2025.