Справа № 953/945/25
н/п 2-а/953/85/25
12 березня 2025 року м.Харків
Київський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого судді Колесник С.А.,
за участю секретаря судового засідання Смаль Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Круглих К.О., звернувся до Київського районного суду м.Харкова з позовом, в якому просить скасувати постанову за справою про адміністративне правопорушення №275 від 07.01.2025 року прийняту начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення; стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07.01.2025 року, відносно нього, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_2 було винесено постанову за справою про адміністративне правопорушення № 275, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме не прибуття на 11:00 годину 07.11.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 за направленою повісткою №853876 від 29.10.2024 року для уточнення даних, чим порушив вимоги абз.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» , абз.3 п.1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого ПКМУ №1487 від 30.12.2022 року, абз.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Із вказаною постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною, винесеною з порушенням установленого порядку накладення адміністративних стягнень, такою, що ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а отже, не підтверджує наявність адміністративного правопорушення. Позивач заперечує факт порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, а саме не прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 за направленою повісткою для уточнення даних, оскільки даний факт нічим не підтверджений, жодних доказів того, яким чином ІНФОРМАЦІЯ_5 надіслав повістку не надано. За відсутності доказів направлення повістки, не доведено вину позивача, який і не зав про повістку від ТЦК, не отримував рекомендоване повідомлення та помилково передчасно був притягнутий до відповідальності.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30.01.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами позовного провадження окремих категорій термінових адміністративних справ відповідно до ст.268, 269 КАС України у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 19.02.2025 року до участі у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у якості співвідповідача залучено ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 , код ЄРДПОУ НОМЕР_1 ).
Позивач та його представник адвокат Круглих К.О. в судове засідання не з'явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за їх з позивачем відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Представники відповідачів: ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 у судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не сповістили. Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КАС України - у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
За правилами ч.2,3 ст. 286 КАС України - учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або)з моменту оприлюднення судомна веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, як кожен окремо так і у їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що 07 січня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_2 винесено постанову №275, відповідно до якої у період дії воєнного стану 07.01.2025 року о 10:00 годині працівником поліції був доставлений гр. ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме не прибуття на 11:00 годину 07.11.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 за направленою повісткою №853876 від 29.10.2024 року для уточнення даних, своєю бездіяльністю позивач порушив вимоги абз.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.3 п.1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого ПКМУ №1487 від 30.12.2022 року, абз.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
За змістом ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та триває по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 року оголошено про проведення загальної мобілізації.
У відповідності до положень ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до ст.210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
Згідно ст.246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч.2 ст.255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-21, 244-24 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Згідно ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 майор ОСОБА_3 є посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки, якому законом надано право розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.
Згідно ч.1 ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Винесення постанови про накладення адміністративного стягнення відповідно до ст.284 КУпАП є одним із рішень суб'єкта владних повноважень, яке може бути прийняте виключно за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки передбачає створення для особи негативних наслідків особистого, майнового характеру у вигляді адміністративного стягнення.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно абз.1 п.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до п.41 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Позивач зазначає, що повістку від ІНФОРМАЦІЯ_3 він не отримував. Матеріали справи не містять ані повістки, ані доказів її належного отримання позивачем. Ухвалу суду про витребування доказів відповідач не виконав, з відзивом до суду не звертався.
Таким чином, відповідачем не доведено, що у позивача виник обов'язок з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк, зазначений у повістці, і що від виконання цього обов'язку ОСОБА_1 ухилився.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Суду не вдається встановити, що у діях, які кваліфіковані відповідачем за ч.3 ст.210-1 КУпАП є склад правопорушення, адже відповідачем не надано до суду жодних доказів до оскаржуваної постанови, які підтверджували б зазначені в ній обставини порушення позивачем.
За таких умов, сама лише постанова про адміністративне правопорушення без надання доказів на підтвердження обставин, викладених у ній, не дає підстав вважати, що рішення відповідача є правомірним та вказують на те, що відповідач таке рішення прийняв необґрунтовано.
У порушення вказаних вимог, відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином, зокрема не надано доказів того, що ОСОБА_1 належним чином був сповіщений про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 11:00 годину 07.11.2024 року, а тому доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення не надано.
Дослідивши подані позивачем докази в сукупності, оцінивши їх за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд прийшов до висновку, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП не була доведена «поза розумним сумнівом».
За приписами п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Пунктом 3 ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд вважає за необхідне скасувати постанову, та закрити справу про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивачем було сплачено судовий збір у сумі 605,60 грн.
Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 205, 211, 217, 241, 246, 250, 255, 257-263, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №275 від 07.01.2025 року, прийняту начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову про адміністративне правопорушення №275 від 07.01.2025 року про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідачі:
ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_6 код ЄРДПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Суддя С.А. Колесник