Справа № 953/1541/25
н/п 2-а/953/119/25
12 березня 2025 року м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Кононенко Т.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
установив:
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 03.02.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно позивача було ухвалено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000,00 грн, у зв'язку з порушенням правил військового обліку, а саме бездіяльністю, яка полягала у не з'явленні за повісткою на 18.10.2024 о 11:00 год. Однак, позивач зазначив, що повістку про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_1 не отримував та немає жодних доказів, що така повістка була йому направлена. Посилається на відсутність суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, оскільки позивач не знав про існування вказаної вище повістки. У зв'язку з наведеним, позивач та його представник вважають, що відсутні докази, які б об'єктивно підтверджували факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому просить позов задовольнити та скасувати постанову відповідача від 03.02.2025, а провадження у справі закрити.
Процесуальні дії у справі
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 17.02.2025 року, вищезазначену справу було передано в провадження головуючому судді Кононенко Т.О.
Ухвалою суду від 18.02.2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідач, повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк та засвідчені матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не надав.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст правовідносини
Відповідно до протоколу № 100 від 30.01.2025 під час дії особливого періоду, мобілізації та військового стану до ІНФОРМАЦІЯ_3 поліцейськими був доставлений ОСОБА_1 . Було встановлено факт порушення ним правил військового обліку: перебував у розшуку ІНФОРМАЦІЯ_4 з 25.11.2024, не прибув по повістці (створено автоматично 0600292565507 від 07.10.2024), чим порушив вимоги абз. 3 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, викладених у додатку 2 до Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого ПКМУ від 30.12.2022 № 1487 (зі змінами) абз. 8 ч. 3, абз. 2, 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення 03.02.2025 о 10:00 год. Протокол ОСОБА_1 підписав без зауважень та отримав другий примірник протоколу.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2270 від 03.02.2025, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000,00 грн, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не з'явився за повісткою № 293710 об 11:00 год 18.10.2024 для уточнення даних, чим порушив вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 3 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затверджених ПКМУ від 30.12.2022 № 1487 (зі змінами) абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до витягу Резерв +, ОСОБА_1 стоїть на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , як солдат, вид обліку: діловодство, діловод, та має відстрочку до 07.02.2025.
Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_5 № 11251 від 05.09.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 10.11.2024.
Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_5 № 17159 від 15.11.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 07.02.2025.
Відповідно до довідки ХНУ ім. В.Н. Каразіна № 0104-123в від 03.02.2025, ОСОБА_1 про те, що він дійсно працює за основним місцем роботи на посаді старшого наукового співробітника та провідного інженера у ХНУ ім.. В.Н.Каразіна.
Оцінка суду
Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч.1, 2 ст.7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу».
Приписами ст.65 Конституції України та ч.1 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до положень ст.1 ЗУ «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України №64/2022від 24.02.2022р. у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України постановлено з 24.02.2024р. ввести в Україні воєнний стан. У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та такий воєнний стан діє і до теперішнього часу.
Отже, станом на 18.10.2024, тобто на дату вчинення інкримінованого позивачеві адміністративного правопорушення, діяв особливий період.
За змістом ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
За правилами змісту ст.37 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», зняттю з військового обліку призовників у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які досягли 25-річного віку. При цьому взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме з наданого позивачем витягу Резерв +, ОСОБА_1 стоїть на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , як солдат, вид обліку: діловодство, діловод, та має відстрочку до 07.02.2025.
Положеннями ч.3 ст.210-1КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст.210,210-1,211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) згідно ст.235КУпАП розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, є бланкетною нормою, а тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила, за порушення яких особа притягається до адміністративної відповідальності.
Так, суд зазначає, що оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності позивача містить відомості, про порушення вимог ч.1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зокрема, абз.2 ч.5 вказаної статті зазначено, що Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається КМУ. Порядок надіслання повісток визначено Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою КМУ №560 від 16.05.2024р. (надалі - Порядок).
Зокрема, абз.3 пп.2 ст.41 вказаного Порядку, визначено, що належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки є у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку день проставлення у поштовому повідомленні, зокрема, відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Враховуючи вказану норму, суд вважає посилання позивача на необізнаність щодо необхідності явки до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки необґрунтованими та хибними.
При цьому, суд зазначає, що органи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки несуть відповідальність за надсилання військовозобов'язаному відповідних повісток. Той факт, що позивач не отримав кореспонденцію, надіслану йому на зареєстровану адресу місця проживання, сам по собі не є достатнім для того, щоб закласти аргументовану основу для заяви про те, що права військовозобов'язаного були порушені. Нормами вказаного Порядку, прийнятого на виконання ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чітко закладено презумпцію обізнаності військовозобов'язаного у разі надіслання повісток підрозділами ТЦК та СП за зареєстрованим (зазначеним військовозобов'язаним) місцем проживання.
Так, відповідно до трекінгу АТ «Укрпошта» 0600292565507, який зазначено як у протоколі № 100 від 30.01.2025 так і на описі вкладення до рекомендованого поштового відправлення наданого позивачем, повістка № 293710 направлена ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 - 15.10.2024 повернулася відправнику з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою».
Згідно з пп.2 п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Так, за уточненими даними відповідно до витягу Резерв +, ОСОБА_1 , зазначив адресу проживання, саме АДРЕСА_1 , а отже суд доходить висновку, що позивач був належним чином повідомлений у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, 15.10.2024.
Доказів про повідомлення територіального центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання, ОСОБА_1 не надав та не спростовував адресу проживання.
Доводи про повернення повістки без вручення адресату з повідомленням відділення Укрпошти «за закінченням терміну зберігання» не знайшли свого підтвердження та є безпідставними.
Суд відхиляє доводи про внесення неправдивих відомостей до постанови, а саме зазначення про формування повістки 04.10.2024, а не 07.10.2024, допущена описка не свідчить про відсутність події такого адміністративного правопорушення та не не впливає на зміст прийнятого рішення відповідачем.
Інші доводи позивача не спростовують висновків суду та не доводить факт необізнаності про необхідність з'явитись за повісткою для уточнення даних 18.10.2024р.
При цьому, суд звертає увагу на те, що позивачем не надано жодних доказів того, що відповідач порушив порядок розгляду справи, як і не наведено інших обґрунтованих підстав, що слугували б для задоволення позовної заяви та скасування оскаржуваної постанови.
На переконання суду, органи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки несуть відповідальність за надсилання військовозобов'язаному відповідних повісток. Той факт, що позивач не отримав кореспонденцію, надіслану йому на зареєстровану адресу місця проживання, сам по собі не є достатнім для того, щоб закласти аргументовану основу для заяви про те, що права військовозобов'язаного були порушені. Нормами вказаного Порядку, прийнятого на виконання ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», закладено презумпцію обізнаності військовозобов'язаного у разі надіслання повісток підрозділами ТЦК та СП за зареєстрованим (зазначеним військовозобов'язаним) місцем проживання.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що постанова про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складена відповідно до вимог КУпАП, в основу оскаржуваної постанови покладено докази, які наявні в матеріалах справи та які досліджені судом.
З огляду на викладене, оцінюючи докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова винесена відповідно до норм чинного законодавства, підстав для її скасування немає, а отже у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються, відповідно до приписів ст. 134,139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 8-9, 72-77, 241, 242-246, 250 КАС України, суд -
ухвалив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Витрати зі сплати судового збору покласти на ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).
Повний текст рішення складено 12.03.2025 року.
Суддя Т.О. Кононенко