Справа № 953/1088/25
н/п 2-а/953/94/25
12 березня 2025 року м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Кононенко Т.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
установив:
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 27.01.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно позивача було ухвалено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000,00 грн, у зв'язку з порушенням правил військового обліку, а саме бездіяльністю, яка полягала у не з'явленні за повісткою № НОМЕР_1 . Однак, позивач зазначив, що повістку про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_1 не отримував та про її надходження не повідомлявся, оскільки поштове відправлення було направлено на іншу адресу та в інший район міста. У зв'язку з наведеним, позивач та його представник вважають, що відсутні докази, які б об'єктивно підтверджували факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому просить позов задовольнити та скасувати постанову відповідача від 27.01.2025, а провадження у справі закрити.
Процесуальні дії у справі
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 03.02.2025 року, вищезазначену справу було передано в провадження головуючому судді Кононенко Т.О.
Ухвалою суду від 04.02.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
05.02.2025 через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 06.02.20205 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 27.02.2025 витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідач, повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк та засвідчені матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не надав.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст правовідносини
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1701 від 27.01.2025, ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000,00 грн, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 , не з'явився за повісткою № 1370384 для уточнення даних, чим порушив вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 3 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затверджених ПКМУ від 30.12.2022 № 1487 (зі змінами) абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до витягу Резерв +, ОСОБА_1 , уточнив свої дані 11.07.2024, зазначив адресу проживання: АДРЕСА_1 , стоїть на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , як рядовий.
Оцінка суду
Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу».
Приписами ст. 65 Конституції України та ч. 1 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до положень ст. 1 ЗУ «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України №64/2022від 24.02.2022р. у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України постановлено з 24.02.2024р. ввести в Україні воєнний стан. Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та такий воєнний стан діє і до теперішнього часу.
За змістом ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
За правилами змісту ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», зняттю з військового обліку призовників у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які досягли 25-річного віку. При цьому взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників.
Положеннями ч. 3 ст. 210-1КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) згідно ст. 235 КУпАП розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, є бланкетною нормою, а тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила, за порушення яких особа притягається до адміністративної відповідальності.
Так, суд зазначає, що оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності позивача містить відомості, про порушення вимог ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зокрема, абз. 2 ч. 5 вказаної статті зазначено, що Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається КМУ. Порядок надіслання повісток визначено Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою КМУ №560 від 16.05.2024р. (надалі - Порядок).
Згідно з пп. 2 п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Згідно зі статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини й громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Так, відповідно до трекінгу АТ «Укрпошта» 0610210346603, який долучено до матеріалів справи, повістка № 1370384 направлена ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 ) - 01.12.2024 повернулася відправнику з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою». Разом з тим, ОСОБА_1 , прописаний та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Таким чином, повістку було направлено за неправильною адресою, а саме: АДРЕСА_4 (колишня назва: АДРЕСА_1 ) з індексом 61020.
Жодних відомостей, яким чином та коли позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_3 , не зазначення у постанові конкретної дати на яку викликався позивач, чи отримував він такий виклик, суб'єктом владних повноважень суду не надано.
Отже, матеріали справи не містять доказів того, що позивач був належним чином повідомлений про необхідність з'явитися до ТЦК та СП на визначену дату. На підставі викладеного, суд вважає недоведеним факт належного оповіщення про виклик ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо необхідності з'явитися ОСОБА_1 .
Відповідно до позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.06.2019 у справі № 560/751/17, Верховний Суд вважає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Визначення доказів в справах про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований статтею 251 КУпАП. Обов'язок доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача у даній справі відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладений на відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи те, що відповідачем не надано суду жодних доказів, котрі б доводили наявність у діях позивача ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, а відтак жодним чином не доведена вина позивача у вчиненому адміністративному правопорушенні, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 , слід задовольнити, спірну постанову скасувати, а провадження по справі закрити.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Щодо вимог про визнання спірної постанови незаконною суд зазначає, що скасування постанови з наведених вище приписів п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України є достатнім та належним способом захисту прав особи у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Суд також звертає увагу, що позовні вимоги в частині визнання постанови незаконною не можуть бути задоволені, оскільки ч. 3 ст. 286 КАС України визначено перелік рішень, які може прийняти суд за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Вказаний перелік є вичерпним і не передбачає визнання дій посадової особи щодо складання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності незаконними або визнання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності незаконною. Відтак правові підстави для задоволення відповідної частини позовних вимог відсутні.
Таким чином, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити частково.
Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 484,50 грн необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, відповідно до приписів ст. 139 КАС.
Керуючись ст. ст. 8-9, 72-77, 241, 242-246, 250 КАС України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову № 1701 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 27.01.2025 року відносно ОСОБА_1 .
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 50 копійок.
У задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНКПО НОМЕР_2 ), місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_5 ).
Повне судове рішення складено 12.03.2025 року.
Суддя Т.О. Кононенко