Справа № 953/254/25
н/п 2-а/953/59/25
12 березня 2025 року м.Харків
Київський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Колесник С.А.,
секретар судових засідань Смаль Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ст.210-1 КУпАП, у якому просить: скасувати постанову №226 від 06 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП; закрити справу про адміністративне правопорушення; стягнути з відповідача суму судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) м. Харкова №226 від 06.01.2025 його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за те, що він не з'явився за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістки, чим порушив вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Позивач вважає вказану постановою незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Так, постанова не містить посилання на докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а також те, що Позивач є належним суб'єктом притягнення до адміністративної відповідальнсоті, доказів про наявність відомостей про належне повідомлення особи про дату, час і місце розгляду справи, а також дотримання інших вимог КУпАП щодо розгляду справи.
Зазначив, що в постанові не вказано доказів, що Позивач є громадянином України, який перебуває на військовому обліку, а отже був зобов'язаний протягом 60 днів з 18.05.2024 року уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Крім цього він вже перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , та своєчасно, а саме 11.07.2024 року оновив свої данні, та отримав Військово-обліковий документ з ВІН-кодом № 020820231455779700062 від 11.07.2024 року.
У вересні 2024 року він був зарахований на навчання для здобуття вищої освіти у Харківський автомобільно-дорожній фаховий коледж (Лозівська філія), після чого 03.10.2024 року, у відповідності до вимог чинного законодавства подав заяву, відповідно Додатка 4 до «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженому Постановою КМУ № 560 від 16 травня 2024 року. 14 .10.2024 року він отримав Довідку № 13380 від 14.10.2024 року про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий на підставі п.13 частини 1 ст. 23 Закону України «При мобілізаційну підготовку та мобілізацію», строком до 10 листопада 2024 року.
Крім цього 05.09.2024 року Позивач ОСОБА_1 зареєструвався в мобільному додатку «Резерв +», через якій уточнив свої данні. В подальшому у листопаді 2024 року через мобільний додаток «Резерв +» він вдруге подавав документи на отримання відстрочки від мобілізації в зв'язку з навчанням та здобуттям вищої освіти у вищезгаданому учбовому закладі та отримав відстрочку до 07.02.2025 року, про що свідчить витяг, сформований з мобільного додатку «Резерв+» від 07.01.2025 року.
У зв'язку з викладеним, просить скасувати постанову, справу закрити, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань на його користь сплачену суму судового збору.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 14.01.2025 року провадження по справі відкрито та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за наслідками розгляду яких прийнято постанову № 226 від 06.01.2025 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 12.02.2025 повторно витребувано докази у ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: належним чином засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за наслідками розгляду яких прийнято постанову № 226 від 06.01.2025 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Позивач в судове засідання не з'явився, у поданому до суду клопотанні просив справу розглянути за його відсутності за наявними матеріалами.
Представник відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_5 у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не сповістив. Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КАС України - у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
За правилами ч.2,3 ст. 286 КАС України - учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або)з моменту оприлюднення судомна веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, як кожен окремо так і у їх сукупності, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюється нормами КУпАП.
В силу ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачене адміністративну відповідальність.
Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з абз. 7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесеннязмін до деяких законодавчих актів Українищодо окремихпитань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024№ 3633-ІХ) інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
За приписами абз. 8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ) у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до абз.12, 13 ч.3 ст.22 цього Закону поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Згідно з абз.1 п.34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (в редакції, чинній з 29.06.2024 згідно з постановою КМУ № 747 від 25.06.2024), повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
Згідно з абз.2, 3 п.34 Порядку (в редакції, чинній з 27.08.2024 згідно з постановою КМУ № 951 від 16.08.2024) у разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Згідно з пп.2 п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Згідно зі статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно матеріалів справи, 05.09.2024 та 07.01.2025 ОСОБА_1 оновив свої персональні дані, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 майора ОСОБА_2 №226 по справі про адміністративне правопорушення від 06.01.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки такий 27.10.2024 не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_6 у строк та місце, зазначені в повістці/розпорядженні/виклику, чим порушив вимоги абзц. 2 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 3 п.1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затверджених ПКМУ від 30.12.2022 № 1487, абз. 2 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу.
06.01.2025 копію вказаної постанови №226 від 06.01.2025 отримав ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис.
Жодних відомостей, яким чином та коли позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_6 на 27.10.2024 суду не надано, чи отримував ОСОБА_1 такий виклик, суб'єктом владних повноважень будь-яких достовірних доказів на їх підтвердження не надано.
Отже, матеріали справи не містять доказів того, що позивач був належним чином повідомлений про необхідність з'явитися до ТЦК та СП на визначену дату. На підставі викладеного, суд вважає недоведеним факт належного оповіщення про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 на 27.10.2024 щодо необхідності з'явивитися ОСОБА_1 .
Відповідно до позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.06.2019 у справі № 560/751/17, Верховний Суд вважає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Визначення доказів в справах про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований статтею 251 КУпАП. Обов'язок ж доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача у даній справі відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладений на відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи те, що відповідачем не надано суду жодних доказів, котрі б доводили наявність у діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а відтак жодним чином не доведена вина позивача у вчиненому адміністративному правопорушенні, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині слід задовольнити, спірну постанову скасувати, а провадження по справі закрити.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Водночас, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за встановленої відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З цієї ж підстави справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі не доведення наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Оскільки суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд скасовує оскаржувану постанову у справі про вчинення адміністративного правопорушення та закриває провадження у справах про адміністративні правопорушення.
З урахуванням статті 139 КАС України та задоволення позову, судовий збір підлягає відшкодуванню з відповідача на користь позивача.
Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17, за подання позовної заяви у справах щодо накладення адміністративного стягнення підлягає застосуванню судовий збір, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605 грн. 60 коп. станом на 01.01.2025.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 19, 90, 139, 243, 245, 250, 286 КАС України, суд-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову № 226 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 06 січня 2025 року відносно ОСОБА_1 .
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКПО НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).
Повне судове рішення складено 12.03.2025 року.
Суддя Колесник С.А.