125/1047/23
1-кп/125/74/2023
про застосування запобіжного заходу
11.03.2025 м. Бар Вінницька область
Барський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3
представника потерпілих адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6
розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михайлівка, Ямпільського району Вінницької області, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
У провадженні суду перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Під час підготовчого судового засідання прокурор подав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтовано наступним.
ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що 16.04.2023 близько 20:50, керуючи технічно-справним автомобілем «Volvo V50», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись у межах с. Міжлісся Жмеринського району Вінницької області автодорогою сполученням с. Бар - с. Маньківці, у напрямку с. Маньківці, неподалік вул. Новоселів, під час виконання маневру обгону попутного автомобіля, у момент об'єктивної появи у полі його зору пішохода - неповнолітнього ОСОБА_7 , 2008 року народження, який йшов по лівому краю проїзної частини у попутному з ним напрямку, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та допустив наїзд на даного пішохода. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 від отриманих травм загинув на місці події. Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 04.05.2023 № 24 у ОСОБА_7 виявлено: відкриту черепно-мозкову травму у вигляді крововиливів під м'які тканини голови в потиличній ділянці зліва, дрібнокрапкових крововиливів під м'якими мозковими оболонками та в речовину лівої потиличної долі головного мозку, під оболонками та в речовину лівої долі мозочка, довгастий мозок, перелому кісток основи черепа (потилична кістка зліва), а також синець на нижній повіці лівого ока. Вказані ушкодження виникли внаслідок травмуючої дії удару (контрудару) твердим тупим предметом (предметами), за давністю утворення можуть відповідати терміну, вказаному у постанові (16.04.2023), не виключено і за умов дорожньо-транспортної травми. Смерть ОСОБА_7 настала від відкритої черепно-мозкової травми - крововиливу під оболонки та речовину лівої потиличної долі головного мозку, лівої долі мозочка та довгастий мозок, яка ускладнилася гострою масивною кровотечею. Відкрита черепно-мозкова травма - перелом кісток основи черепа, крововиливи під оболонки та речовину лівої потиличної долі головного мозку, лівої долі мозочка та довгастий мозок, від якої настала смерть ОСОБА_7 , має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент заподіяння і стоїть в причинному зв'язку зі смертю. Відповідно до висновку автотехнічної експертизи від 01.05.2023 № СЕ-19/102-23/7905-ІТ, у даній дорожній обстановці водій автомобіля «Volvo V50», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 з технічної точки зору повинен був діяти відповідно до вимог п. п. 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху. В умовах даної пригоди, з технічної точки зору, водій ОСОБА_5 мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода ОСОБА_7 . В даній дорожній обстановці, в діях водія ОСОБА_5 вбачається невідповідність вимогам п. 12.3 ПДР, які, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з наслідками ДТП. Таким чином, водій ОСОБА_5 за викладених вище обставин порушив вимоги пунктів 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, згідно з якими: п. 12.2 - «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги»; п. 12.3 - «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди» . Порушення водієм ОСОБА_5 вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху перебуває у безпосередньому причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме із настанням смерті ОСОБА_7 .
Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 24.07.2023 до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який неодноразово судом продовжувався.
У судові засідання призначені на 17.04.2024, 19.04.2024, 26.09.2024, 17.10.2024, 28.11.2024, 20.12.2024 обвинувачений ОСОБА_5 не з'явився, а тому клопотання прокурора про продовження йому строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту судом не розглянуто.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, що зумовлює необхідність продовження йому запобіжного заходу.
При цьому існують ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають у тому, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватись від суду, незаконно впливати на експертів у цьому кримінальному провадженні.
Зокрема, існує високий ступінь ризику того, що ОСОБА_5 під страхом ймовірної кримінальної відповідальності та загрози призначення йому в подальшому судом реальної міри покарання, переховуватиметься від суду.
З огляду на те, що санкція інкримінованої ОСОБА_5 статті вчиненого злочину є такою, що спроможна в значній мірі обмежити його права й свободи, в тому числі право на свободу пересування, то думки останнього з приводу можливої ізоляції до установи виконання покарань закритого типу сприятимуть наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У зв'язку з тим, що висновки експертів мають ключове доказове значення під час встановлення винуватості особи у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_5 з метою ухилення від кримінальної відповідальності може здійснювати незаконний вплив на експертів у даному кримінальному провадженні, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, виникла необхідність у застосуванні до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, просив його задовольнити.
У судовому засіданні представник потерпілих адвокат ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечила проти клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Вказала, що ризики, на які вказує прокурор, відсутні. Обвинувачений ОСОБА_5 постійно з'являвся до суду за викликом, ні на кого не впливав та не переховувався.
У письмових запереченнях на клопотання про застосування запобіжного заходу захисник вказала наступне.
Твердження прокурора, що ОСОБА_5 може переховуватися від суду зважаючи на виключно позитивні характеристики виключають реальну можливість такого переховування. У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента запроваджено в Україні воєнний стан. А тому, наразі чоловікам призивного віку заборонено виїжджати за межі України. Досудове розслідування кримінального провадження завершено, всі докази (речі, документи) зібрані, відшукані в повному обсязі і зберігаються в камерах речових доказів під упорядкуванням органів держави, поліції, прокуратури і суду, тобто під контролем держави. Ризик незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - відсутній, оскільки ВП № 1 Жмеринський РВП ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024025140000096 від 20.10.2024 ч. 1 ст. 125 КК України за заявою ОСОБА_5 про нанесення йому особою на прізвище ОСОБА_8 тілесних ушкоджень. Прокурором не наведено жодних підстав вважати, що ОСОБА_5 може вчинити нові кримінальні правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєний злочин та/або продовжити свою злочинну діяльність.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.
Суд, вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дійшов такого висновку.
Згідно з частинами 1-2 статті 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України злочин, що передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, є тяжким злочином.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Питання чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень, не розглядалося судом, оскільки на даній стадії обвинуваченому пред'явлене обвинувачення.
У судовому засіданні було доведено, що існує ризик того, що ОСОБА_5 може переховуватися від суду, у зв'язку з тим, що притягується до відповідальності за вчинення тяжкого злочину; незаконно впливати на експертів та свідків.
На виконання положень ст. 178 КПК України суд оцінив у сукупності такі обставини: тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (санкція ч. 2 ст. 286 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років); наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, наявність соціальних зв'язків у місці його постійного проживання; наявність постійного місця роботи.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Таким чином, на підставі викладеного, ураховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , наявність ризиків, які довів прокурор, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити, застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у межах заявленого прокурором клопотання.
Керуючись статтями 176-178, 182-184, 186-187, 193, 194, 196, 205, 395 КПК України, суддя
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний період доби, за адресою: АДРЕСА_1 .
Заборонити ОСОБА_5 залишати житло за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 , у період з 22:00 до 06:00 год на строк до 09 травня 2025 року включно.
Покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
- не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період доби з 22:00 по 06:00;
- не відлучатися з населеного пункту, де проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Дата закінчення дії ухвали - 09 травня 2025 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали суду складено 12.03.2025
Суддя: