Справа № 638/24856/24
Провадження № 1-кп/638/1269/25
12 березня 2025 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності по кримінальному провадженню № 62024170020011555 від 19 грудня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-
встановив:
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних відвернення загрози забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку лії пик обмежень.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан о 05 год 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжено до теперішнього часу.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройові частині) ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу частини на посаду гранатометник 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 та на всі види забезпечення.
Згідно зі ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Являючись військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.
Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. За приписами статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника). В
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Однак, солдат ОСОБА_4 , під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , 19 листопада 2022 року вирішив стати на злочинний шлях, та діючи умисно, в умовах воєнного стану, без дозволу командування та поважних причин тимчасово, незаконно ухилитись від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 3 небажання метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби та з мотивів переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, та за відсутності законних підстав 19.11.2022 в умовах воєнного стану без поважних причин самовільно залишив місце служби у Шийківка, Ізюмського району Харківської області, та без відповідних дозволів командирів і начальників, без документального оформлення відпустки чи відрядження, перебував у невстановленому місці.
Доводячи свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_4 в період з 19 листопада 2022 року по 15 листопада 2024 року включно, в умовах воєнного стану, незаконно постійно перебував поза межами місця несення військової служби у Шийківка, Ізюмського району Харківської області, та проводив час на власний розсуд не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та без поважних причин.
За час відсутності ОСОБА_4 , обов'язки з військової служби за посадою не виконував, перебуваючи поза межами території місця служби в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводив на власний розсуд, до 15.11.2024 до з'явлення останнього до органу досудового розслідування.
Проте, солдат ОСОБА_4 достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
Так, у зв'язку з виконанням завдань за призначенням, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України військова частина НОМЕР_1 виконує завдання за призначенням на території Харківської області.
До 15 листопада 2024 року солдат ОСОБА_4 , усвідомлюючи реальну можливість участі у веденні бойових дій, був відсутнім на службі без поважних причин тривалістю понад три доби у місці тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 .
Так, солдат ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та проходячи її на посаді гранатометник 2 стрілецького відділення і стрілецького взводу військової частини НОМЕР_1 , в порушення ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, 19 листопада 2022 року, у невстановлений в ході досудового розслідування час, був відсутнім на службі без поважних причин тривалістю понад три доби у місці тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_2 в районі АДРЕСА_1 та ухилявся від несення обов'язків військової служби, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби до 15 листопада 2024 року доки самостійно не з'явився до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську де повідомив про намір далі проходити військову службу, тим самим припинив вчиняти зазначене триваюче кримінальне правопорушення.
У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити, звільнивши ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності по кримінальному провадженню № 62024170020011555 від 19 грудня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України на підставі приписів ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження закрити.
У підготовчому судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора та просив його задовольнити.
При цьому, судом ОСОБА_4 роз'яснено суть обвинувачення, підстави звільнення від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення-злочин, а також наслідки закриття відносно нього кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, які ОСОБА_4 були зрозумілі.
Суд заслухавши думки учасників судового провадження та дослідивши надані суду матеріали кримінального провадження, вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до приписів п. 2, ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України.
Приписами ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Аналогічну норму містять також приписи п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, якими передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду. У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 401 КК України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Аналогічні норми викладені у п. 12 Постанови ПВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005, відповідно до якого суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності, у разі наявності спеціальних обставин, передбачених конкретною нормою закону, якою, у даному випадку, є норма ч. 5 ст. 401 КК України.
Згідно до приписів ч. 1 ст. 285 та ч. 3 ст. 288 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
У підготовчому судовому засіданні встановлено, що 24.02.2022 Президентом України було видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено ЗУ 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст. 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 був призваний на військову службу за мобілізацією, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з письмовою згодою тво командира військової частини НОМЕР_3 останній надає згоду на продовження військової служби ОСОБА_4 у військовій частині НОМЕР_3 .
Враховуючи, що ОСОБА_4 під час дії воєнного стану, вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 КК України, а також те, що він за ст. 408 КК України раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, добровільно повернувся для подальшого проходження служби, наявність письмової згоди його військового керівника (командира) з місця проходження служби, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 на підставі приписів ч. 5 ст. 401 КК України підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 407 ч. 5 КК України, а кримінальне провадження відносно нього, підлягає закриттю.
Згідно до приписів ч. 2 ст. 24 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій ч. 5 ст. 401 КК України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284-286, 288, 314, 369-372, 376, 395 КПК України, ст.ст. 44, 401 КК України, суд, -
постановив:
Клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності по кримінальному провадженню № 62024170020011555 від 19 грудня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України на підставі приписів ч. 5 ст. 401 КК України - задовольнити.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а кримінальне провадження № 62024170020011555 від 19 грудня 2024 року щодо нього закрити на підставі приписів ч. 5 ст. 401 КК України.
Зобов'язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.
Поновити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військовій службі.
На підставі ст. 288 КПК України зобов'язати командира військової частини НОМЕР_3 невідкладно після набрання ухвалою суду законної сили забезпечити продовження проходження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової служби.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1