Справа № 638/20496/24
Провадження № 2/638/1775/25
11 березня 2025 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Теслікової І.І.,
за участі секретаря судових засідань -Зубко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради, в якому просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном 3 місяці.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина. Після смерті його батька відкрилася спадщина, яка складається із: частини квартири АДРЕСА_1 , що належала померлому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 14 березня 1994 року, виданого органом приватизації ХДАВП; частини квартири АДРЕСА_1 , яку батько успадкував після смерті матері ОСОБА_3 , але не встиг оформити спадкові права.
Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 за законом, відповідно до статті 1261 ЦК України. Інших спадкоємців, які постійно проживали б разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або звернулися у встановлений законом строк з заявами про прийняття спадщини, немає. За життя його батько залишив заповіт від 12 грудня 2007 року, за змістом якого все належне йому майно на день смерті, у тому числі і частину квартири АДРЕСА_1 , він заповів своїй дружині, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказаний заповіт на день смерті батька був чинним, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 08.10.2024 року. Разом із тим, його мати, спадкоємець за заповітом після смерті батька, померла до відкриття спадщини після смерті батька.
ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 .
Постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.10.2024, йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини.
Однак, він як спадкоємиця першої черги майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_2 за законом, згідно ст. 1261 ЦК України, не мав можливості реалізувати своє право на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк внаслідок введення та існування на території України воєнного стану.
Враховуючи, відмову нотаріуса у видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, він вирішив захистити своє право та реалізувати його тільки шляхом звернення до суду за захистом своїх спадкових прав.
У зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони У країни, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Посилався на те, що ранок 24 лютого 2022 року став для більшості українців початком найбільших потрясінь у їхньому житті, і для нашої родини це не було виключенням. Перші думки стосувалися безпеки своїх близьких і родичів, збирання «тривожної валізи» і забезпечення близьких усім необхідним (їжею, ліками, водою). У перші дні повномасштабного вторгнення усі намагалися робити щось, що допомогло би їм адаптуватися до нової реальності. Зокрема, облаштовували побут у спробі підготуватися до активних бойових дій неподалік і переміщалися у пошуку безпечних місць. Він не виїжджав із міста Харкова у зв?язку із повномасштабним вторгненням ворожих військових угруппувань. З 24 лютого 2022 року місто Харків (аж до вересня 2022 року) перебувало у зоні активних бойових дій, і такі обставини є загальновідомими. Протягом березня - квітня 2022 року у місті Харкові в дуже обмеженому режимі працювали різні установи та організації, у тому числі органи нотаріату, оскільки кожен намагався убезпечити своє життя та здоров?я.
У травні 2022 року після певної стабілізації у місті, він звернувся до приватного нотаріуса за отриманням консультації, чи змінені якось правила спадкування в умовах війни. Так, нотаріус повідомив, що в умовах воєнного стану діють особливості роботи нотаріату, і на той час діяло положення, відповідно до якого на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється. Нотаріус запевнив його, що час дії воєнного стану фактично не враховується у встановлені 6 місяців на прийняття спадщини і він, як спадкоємець, може прийняти спадщину протягом дії воєнного стану, незалежно від його тривалості.
Отримані відомості не викликали жодних сумнівів, не потребували перевірки адже нотаріус зобов?язаний сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, як це передбачено спеціальним Законом про нотаріат. Як згодом з?ясувалося, повідомлене нотаріусом відповідало дійсності, адже згідно з положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209).
Липень - серпень 2022 року Харківщина продовжує піддаватися російським ракетним ударам по місту (один із корпусів Харківського національного педагогічного університету, гімназія, обстріли житлових районів тощо). Вересень 2022 року - перші обстріли ТЕЦ на території Харківщини, перші аварійні відключення електро- та водопостачання. В умовах війни розпочинається підготовка до холодів у прифронтовому місті. Зима 2022 - 2023 років стала важким випробуванням: постійні тривалі віялові та аварійні відключення електрики, удари по ТЕЦ. Жителі міста намагаються виживати у таких складних умовах.
Після завершення складного періоду, виникла можливість зайнятися побутовими справами. У жовтні 2024 року звернувшись до приватного нотаріуса йому було повідомлено, що дійсно перебіг строку прийняття спадщини було зупинено з 06 березня 2022 р. (включно), в день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 209 "Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164", якою Постанову було доповнено пунктом 3.
На підставі викладеного, вважала, що внаслідок вказаних поважних, об'єктивних та дійсних обставин він не мав можливості звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадини у встановлений законом строк.
Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова Теслікової І.І. від 01 листопада 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою в порядку загального позовного провадження. Запропоновано позивачу та відповідачу скористатися вимогами ст. 178-180, 193 ЦПК України.
Ухвалою суду від 28 листопада 2024 року клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Молчанової Ю.Ю. задоволено. Витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Поліщук О.В. засвідчену належним чином копію спадкової справи № 82/2024, що була відкрита після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 21 січня 2025 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою суду від 11 березня 2025 року вирішено про заочний розгляд справи.
В судове засідання позивач не з'явився, подавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти постановлення заочного рішення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином про що свідчать довідки про доставку електронного документу до електронного кабінету. Відзиву на позовну заяву не надав.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось
Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Спірною є поважність причин пропуску строку на подання позивачем заяви про прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_1 та наявність підстав для визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Згідно копії свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 , виданому 06.12.2021 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хакрків), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 85 років, про що 06.12.2021 складено відповідний актовий запис за № 25568.
Родинні відносини між позивачем та померлим ОСОБА_2 підтверджуються даними паспорта громадянина України НОМЕР_2 , свідоцтва про народження Серія НОМЕР_3 , згідно якого батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Згідно копії свідоцтва про право власності на житло від 14 березня 1994 року, виданого органом приватизації ХДАВП, квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , місце державної реєстрації відділ державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 3894 складено 09 березня 2016 року.
За життя ОСОБА_3 , залишила заповіт від 12 грудня 2007 року, який зареєстровано у реєстрі № 1-3384, за змістом якого все належне їй майно на день смерті, у тому числі і частину квартири АДРЕСА_1 , вона заповіла своєму чоловіку, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Згідно довідки від 01 квітня 2016 року дільниці № 2 КП «Жилкомсервіс» ОСОБА_3 була зареєстрована у вказаній квартирі з 24.04.1991 року та була знята з реєстрації після смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ОСОБА_2 був зареєстрований у даному приміщенні з 23.04.1991 року і на час видачі довідки продовжує бути зареєстрованим.
08.10.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Поліщук О.В. з заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_2 .
Постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Поліщук О.В. № 186/02-31 від 08 жовтня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують факт прийняття ним спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_2 .
Згідно із ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Статтею 1272 ЦК України передбачено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
В постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 "Про судову практику у справах про спадкування" вказано, зокрема, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.
Згідно п. 24 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та ухвалює рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
У постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20) Верховний Суд зазначив, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням потрібного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
У постанові від 21 липня 2022 року у справі № 662/2401/20 (провадження № 61-17108св21) Верховний Суд зазначив, що належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є спадкоємці, тобто особи, визначені за заповітом або за законом, які звернулися у передбаченому порядку та строки із заявами про прийняття спадщини, відкритої після смерті спадкодавця, та прийняли цю спадщину або вважаються такими, які прийняли спадщину. Саме в межах розгляду позову, пред'явленого до спадкоємця, який прийняв спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, і має доводити поважність причин пропуску строку необізнаність про існування заповіту на його користь, а також обґрунтовувати послідовність своїх дій та поведінки як спадкоємця.
Таким чином, у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, належними відповідачами є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.
Отже, в цій справі належним відповідачем є Харківська міська рада, оскільки спадкоємиця за заповітом ОСОБА_3 померла.
Щодо поважності причин неподання заяви про прийняття спадщини.
Так, згідно пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" в первісній редакції на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
В подальшому, внесено зміни згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 719 та роз'яснення Міністерства юстиції України від 11 липня 2022 року, за змістом яких перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці.
Постановою Кабінету Міністрів України № 469 від 09 травня 2023 року пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 виключено. Зміни набрали чинності 18 червня 2023 року.
Водночас, правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України.
Пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.
Такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21 (провадження № 61-8014св22), від 21 червня 2023 року у справі № 175/1404/19 (провадження № 61-5707св23).
Підпунктами 2.1, 2.6 пункту 2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини.
В умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі №761/30025/16-ц, у постанові Верховного Суду у справі №352/382/18 від 30 квітня 2020 року.
Так, строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 рахувався до 02 червня 2022 року.
Позивачем не надано доказів на підтвердження вчинення ним дій, спрямованих на подачу заяви про прийняття спадщини, а також і щодо конкретних обставин, які перешкоджали подати відповідну заяву у вказаний строк.
Саме посилання на введений воєнний стан на території України, який триває і на цей час, не є належним обґрунтуванням поважності причин неподання відповідної заяви.
Суд зазначає, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, місто Харків, в якому проживає ОСОБА_1 , входило в зону активних бойових дій з 24.02.2022 по 15.09.2022.
Позивачем не надано доказів того, що дійсно в місцевості, де він проживає, не працювали державні та приватні нотаріуси.
Відсутні докази того, що протягом строку на прийняття спадщини позивач не мав можливості прибути до нотаріуса для подачі заяви про прийняття спадщини через військовий стан та обстріли.
Твердження позивача про те, що зазначені вище обставини є загальновідомими і не підлягають доказуванню є припущенням позивача, на якому не може ґрунтуватися судове рішення.
Крім того, позивач не був позбавлення можливості направити відповідну заяву засобами поштового зв'язку до будь-якого нотаріуса або нотаріальної контори.
Також, судом враховано і значний строк, понад 2 роки 8 місяців, який пройшов від дати смерті спадкодавця до дня подання заяви про прийняття спадщини до приватного нотаріуса.
Отже, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження сукупності підстав, необхідних для визнання поважними причин пропуску строку для прийняття спадщини, тому в позові належить відмовити.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.1220, 1270, 1272 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без задоволення.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20-ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Теслікова І.І.