11 березня 2025 рокуселище Петрове Справа № 941/1214/21
Провадження № 2-др/941/1/25
Петрівський районний суд Кіровоградської області
в складі: головуючого судді - Колесник С. І.
при секретарі - Проценко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Петрове Кіровоградської області заяву представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по об'єднаній цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -
Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2024 року в задоволенні первісного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволено частково.
Представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про стягнення на користь позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 із відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 47000 гривень, посилаючись на те, що в ході розгляду справи ОСОБА_3 було понесено вищевказані витрати.
Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, але письмовою заявою просив суд слухати справу без його участі, заяву про винесення додаткового рішення підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в заяві.
Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, але письмовою заявою просила суд слухати справу без її участі, проти заяви про винесення додаткового рішення заперечила в повному обсязі.
Представник відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_4 надала суду письмові заперечення, в яких вказала, що відомості відображені в акті виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 08.12.2021 року не є співмірними з позовними вимогами та явно завищеними, окрім того, неподання розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаним адвокатом, та здійснення ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги позбавляє іншу сторону можливості спростувати ймовірну не співмірність витрат на професійну правничу допомогу, таким чином, заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 47000 гривень з урахуванням всіх аспектів і складності справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення матеріалів справи та підготовку позовної заяви, як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, не відповідають критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їх розміру.
Вивчивши заяву представника позивача за зустрічним позовом, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що в провадженні Петрівського районного суду Кіровоградської області знаходилась об'єднана цивільна справа за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2024 року в задоволенні первісного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволено частково.
Однак, при ухваленні рішення судом не було розглянуто питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.
17 грудня 2024 року представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про стягнення на користь позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 із відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 47000 гривень, посилаючись на те, що в ході розгляду справи ОСОБА_3 було понесено вищевказані витрати.
До зазначеної заяви, в підтвердження заявленого розміру судових витрат, було додано договір про надання правової допомоги від 08 грудня 2021 року, акт виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 08 грудня 2021 року, квитанція №1 від 08 грудня 2021 року та квитанція №2 від 17 грудня 2021 року (том №2 а.с.125-127).
Також в матеріалах справи наявний ордер на надання правничої (правової) допомоги серії КР №133114 від 15 грудня 2021 року (том №1 а.с.117).
Однак, детальний опис обсягу наданих послуг і виконаних робіт суду не наданий, тому суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
За змістом частин 1-4 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із ч.ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.ч.2, 3, 8, 9 ст.141 ЦПК України інші судові витрати (окрім судового збору), пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020, справа №755/9215/15-ц, зазначила, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
За змістом ст.ст.10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді випливає, що при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у рішенні від 23.01.2014 року у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (§268).
За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п'ятої статті 27 Закону України від 05.07.2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, атакож прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09.06.2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.
Ураховуючи зазначені законодавчі приписи, у т.ч. керуючись вимогами дійсності, співмірності, необхідності, розумності розміру, складності справи, фінансового стану учасників справи, обсягу доказів у справі, обсягу та складності складених представником позивача за зустрічним позовом заяв по суті справи і заяв з процесуальних питань, поведінку сторін під час розгляду справи тощо, а також часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_3 , суд зменшує заявлені представником позивача за зустрічним позовом витрати на професійну правничу допомогу до 18000,00 гривень.
За приписами ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Тому, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що є підстави для ухвалення додаткового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1-5, 11-13, 133, 134, 137, 141, 258, 259, 264, 265, 270, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Заяву представника позивача за зустрічним позовом Мазуренко Н.Ю. про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 18000,00 гривень.
В задоволенні іншої частини вимог заяви відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено 11 березня 2025 року.
Суддя Петрівського районного суду
Кіровоградської області С. І. Колесник