Ухвала від 12.03.2025 по справі 405/1316/25

Справа № 405/1316/25

2/405/374/25

УХВАЛА

12.03.2025 року суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Шевченко І.М. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гордуз Олена Анатоліївна, до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИЛА:

Адвокат Гордуз О.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в якій просить визнати спільною сумісною власністю подружжя житловий будинок з мансардою загальною площею 76,3 м 2 , що розташований в АДРЕСА_1 , визнати за позивачкою право власності на частину житлового будинку з мансардою загальною площею 76,3 м 2 , що розташований в АДРЕСА_1 , та право власності частину земельної ділянки площею 0,0051 га., кадастровий номер 3510100000:45:383:0023, з призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями.

Представник позивача, адвокат Гордуз О.А., є матір'ю секретаря судового засідання Гордуз О.Ю., який безпосередньо працює з головуючим суддею Шевченко І.М.

З огляду на зазначене, суддею Шевченко І.М. заявлено у даній справі самовідвід з підстави, передбаченої п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку, незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтями 36, 37 ЦПК України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.

Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді (п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України).

Статтею 39 ЦПК України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статях 36, 37 і 38 цього Кодексу суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

Згідно з ч.1 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід (самовідвід) дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів, передбачено що при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони учасників справи в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіра до незалежної судової влади буде підірвано.

Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Положення ч.2 ст. 126 Конституції України про те, що вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями їх професійних обов'язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, п.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Самовідвід головуючим суддею заявляється з метою недопущення виникнення в учасників судового процесу будь-яких сумнівів щодо можливості необ'єктивного розгляду справи та ухвалення несправедливого рішення.

Європейський суд з прав людини у справах «Мікаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії» роз'яснив, що в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому кожен суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов'язаний вийти з процесу.

У своїй Рекомендації №R (94) 12 щодо незалежності, ефективності та ролі суддів (Принцип I(2)(d) Комітет Міністрів Ради Європи визначив, що судді повинні мати необмежену свободу вирішувати справи безсторонньо, у відповідності із своїм сумлінням та тлумаченням фактів згідно з чинними правовими нормами.

Європейська Хартія про статус суддів передбачає, що закон для суддів повинен гарантувати безсторонність, якої члени суспільства мають право очікувати від суддів (пункт 1.1).

Безсторонність визначається Європейським судом відповідно до суб'єктивного підходу, який бере до уваги особисте переконання або інтереси конкретного судді в певній ситуації, а також відповідно до об'єктивного підходу, що передбачає надання суддею гарантій, достатніх для усунення будь-якого правомірного сумніву у цьому відношенні. Судді повинні за всіх обставин діяти безсторонньо з тим, щоб забезпечити відсутність правомірних підстав у громадян підозрювати якусь упередженість. У цьому відношенні безсторонність повинна бути очевидною як під час виконання суддею судових функцій, так і інших дій.

Принцип поведінки судді, відповідно до яких кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом, з метою виключення будь-яких сумнівів в об'єктивності розгляду справи та реалізації права учасників судового розгляду на справедливий розгляд справи безстороннім судом, забезпечення об'єктивного та неупередженого розгляду справи відповідно до вимог Закону відображений також у Бангалорських принципах поведінки судді.

Пунктом 2.5. Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Тобто, в разі переконання судді в наявності обставин, які унеможливлюють винесення ним об'єктивного рішення або обґрунтовано викликають сумнів у стороннього спостерігача в його упередженості, він зобов'язаний заявити самовідвід.

Слід зазначити, що положеннями антикорупційного законодавства визначено два види конфлікту інтересів: потенціальний та реальний, складовими яких є приватний інтерес.

Приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими стосунками з фізичними чи юридичними особами. Наявність чи відсутність приватного інтересу визначається на момент розгляду справи і залежить від особистісних стосунків судді з певною особою, яка є учасником судового провадження. Суддя самостійно аналізує наявність чи відсутність приватного інтересу в кожній конкретній справі і в подальшому обирає процесуальний спосіб врегулювання конфлікту інтересів (самовідвід, розкриття інформації).

На підставі викладеного вище, враховуючи, що представник позивача у справі Гордуз О.А. є матір'ю секретаря судового засідання Гордуз О.Ю., який безпосередньо працює з головуючим суддею Шевченко І.М., з метою забезпечення сторонам права на справедливий та неупереджений розгляд справи, заява головуючого судді Шевченко І.М. про самовідвід у справі підлягає задоволенню, а позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гордуз Олена Анатоліївна, до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, підлягає передачі до канцелярії суду для проведення автоматизованого розподілу між суддями Ленінського районного суду м. Кіровограда за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Прийняти самовідвід судді Шевченко Ірини Миколаївни за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гордуз Олена Анатоліївна, до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гордуз Олена Анатоліївна, до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, передати до канцелярії суду для проведення автоматизованого розподілу між суддями Ленінського районного суду м. Кіровограда, у порядку, встановленому ст.33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Ірина Миколаївна Шевченко

Попередній документ
125770311
Наступний документ
125770313
Інформація про рішення:
№ рішення: 125770312
№ справи: 405/1316/25
Дата рішення: 12.03.2025
Дата публікації: 13.03.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Подільський районний суд міста Кропивницького
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (02.10.2025)
Дата надходження: 11.03.2025
Предмет позову: поділ майна подружжя
Розклад засідань:
21.05.2025 12:00 Ленінський районний суд м.Кіровограда
20.08.2025 10:40 Ленінський районний суд м.Кіровограда
02.10.2025 12:20 Ленінський районний суд м.Кіровограда
11.12.2025 11:15 Ленінський районний суд м.Кіровограда
Учасники справи:
головуючий суддя:
ДРАНИЙ ВЛАДИСЛАВ ВІКТОРОВИЧ
суддя-доповідач:
ДРАНИЙ ВЛАДИСЛАВ ВІКТОРОВИЧ
відповідач:
Вітер Євгеній Сергійович
позивач:
Вітер Анна Миколаївна
представник позивача:
Гордуз Олена Анатоліївна