Справа № 405/1290/25
Провадження №2/405/357/25
12 березня 2025 року Суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Іванова Л.А. в порядку вирішення питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» (м. Кропивницький, вул.Велика Перспективна, буд. 78) про стягнення боргу,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом, який сформовано в системі «Електронний суд», та в якому (позові) просить стягнути з ТОВ «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» на свою користь заборгованість за електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання об'єктами електроенергетики приватного домогосподарства по Договору купівлі-продажу за «зеленим» тарифом №158846011 від 27 липня 2021 року в розмірі 60 127, 64 грн.
Дослідивши дану позовну заяву та додані до неї документи в порядку вирішення питання про відкриття провадження у справі вважаю, що позов подано до Ленінського районного суду м. Кіровограда з порушенням правил виключної підсудності, виходячи з наступного.
Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України звернутися до належного за підсудністю суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
При здійсненні правосуддя у цивільних справах суд, дотримуючись норм матеріального та процесуального права, повинен забезпечити їх справедливий, неупереджений та упродовж розумного, але не більш встановленого законом строку розгляду і вирішення з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до ч. 1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Поняття «позови, що виникають з приводу нерухомого майна» є ширшим, ніж поняття «позови, де предметом спору є нерухоме майно», а тому правило даної норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.
Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 638/1988/17.
Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном (постанова Верховного Суду від 09.09.2020 року в справі № 910/6644/18).
У постанові від 16.02.2021 року в справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч. 3 ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередній об'єкт спірних правовідносин. Позиція Великої Палати ВС ґрунтується, зокрема, на висновку про те, що, враховуючи аналіз змін у законодавчому регулюванні та лексичне тлумачення поняття, виключна підсудність справ застосовується до відповідних правовідносин загалом, а не щодо їх окремих складових. Тому на спори, предметом яких є стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми ч. 3 ст. 30 ГПК України.
Як вбачається зі змісту позовної заяви предметом спору є грошове зобов'язання за договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватного домогосподарства №158846011 від 27 липня 2021 року, до якого застосовуються правила виключної підсулності, встановлені ст.30 ЦПК України, за місцезнаходженням нерухомого майна.
Місцезнаходженням об'єкту нерухомого майна - приватного домогосподарства щодо якого укладено зазначений вище Договір є Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Нижчевигінна, 11, що, в свою чергу, відповідно до поділу м.Кропивницький на райони (Подільський та Фортечний), не відноситься до території Подільського району м. Кропивницький, на яку поширюється юрисдикція Ленінського районного суду м. Кіровограда.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Згідно з п. 1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
За наведених обставин, та враховуючи, що зазначена цивільна справа за правилами виключної підсудності не належить до юрисдикції (підсудності) Ленінського районного суду м. Кіровограда, оскільки даний спір пов'язаний з грошовим зобов'язанням за договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватного домогосподарства розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що виробляє енергію сонячного випромінювання, яка придбається Товариством, а тому має вирішуватись судом за місцезнаходженням об'єкта нерухомого майна за правилами виключної підсудності, вважаю за необхідне на підставі ч. 1 ст. 30 ЦПК України передати дану справу на розгляд до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області, при цьому, Ленінським районним судом м. Кіровограда не вирішується питання щодо відповідності позовної заяви вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, з підстав непідсудності зазначеної справи Ленінському районному суду м. Кіровограда, на розгляд якого вона надійшла.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 30, ч. 1 ст. 31, ч. 9 ст. 187, ст. 258, ст. 260, ст. 261, ст. 353 ЦПК України, -
Матеріали цивільної справи № 405/1290/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» (м. Кропивницький, вул.Велика Перспективна, буд. 78) про стягнення боргу, - передати на розгляд Новомиргородського районного суду Кіровоградської області.
Матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» про стягнення боргу, - направити до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження даної ухвали, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова