Справа № 404/6185/24
Номер провадження 2/404/1692/24
26 лютого 2025 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Мохонько В.В.,
за участі секретаря - Суркової А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Кропивницькому, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» про скасування (зняття) арешту з нерухомого майна, -
У липні 2024 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний банк» про скасування (зняття) арешту з нерухомого майна.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що 01.08.2008 року між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 6705186 за умовами якого надано кредит у розмірі 35700,00 доларів США із сплатою 14,49% річних за користування кредитними коштами строком до 01.08.2018 року.
Зазначає, що 01.08.2008 року між ЗАТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, який був посвідчений приватним нотаріусом Зубко О.П. та накладено заборону на відчуження нерухомого майна, а саме квартиру АДРЕСА_1 .
Вказує, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців зареєстровано зміни найменування юридичної особи «Закрите акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк» на Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк»
За невиконання зобов'язання рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16.07.2015 року позов Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, задоволено повністю. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 6705186 від 01.08.2008р., розмір якої станом на 02.03.2015р. (включно) складає 47 198,00 доларів США та еквівалент 10 599,08 доларів США, з яких: заборгованість за сумою кредиту 29 933,26 долари США; заборгованість за непогашеними процентами за користування кредитом 17 264,74 долари США; сума пені за порушення строків виконання зобов'язань за Кредитним договором еквівалент 10 242,08 долари США; сума штрафів за порушення обов'язків, передбачених пп. 4.3.2-4.3.6 Кредитного договору, еквівалент 357,00 доларів СШАзвернути стягнення на нерухоме майно, передане в іпотеку ПАТ «ПУМБ» згідно договору іпотеки №6705530 від 01.08.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Зубко О.П. та зареєстрованого в реєстрі за №2525, а саме: квартиру по АДРЕСА_2 , загальною площею: 43,1 кв.м., житловою площею: 27,5 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1 , визнавши право ПАТ «ПУМБ» на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві у порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку», з правом укладення ПАТ «ПУМБ» від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою будь-якою особою покупцем та з наданням ПАТ «ПУМБ» всіх повноважень необхідних для продажу, в тому числі, але не виключно: отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстрації предмета іпотеки та правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, отримання дублікатів правовстановлюючих документів на предмет іпотеки у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ "ПУМБ" всіх інших передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
На виконання судового рішення Кіровським районним судом м. Кіровограда видано виконавчий лист, який переданий на примусове виконання до Фортечного ВДВС.
Листом від 25.06.2024 року за вих. №59723/30.19-29 Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) повідомлено, що за даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень у відділі на виконанні перебувало виконавче провадження ВП 51571353 з примусового виконання виконавчого листа № 404/1704/15-ц. Державним виконавцем 04.08.2016 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 23.11.2020 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі заяви №КНО-44.2.1/1085 від 17.11.2020 року щодо завершення виконавчого провадження.
В позовній заяві позивач просить скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_1 на підставі постанови про накладення арешту, серія та номер :б/н, від04.08.2016 року, виданої державним виконавцем Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кіровограда Головного територіального управління юстиції Кіровоградської Сорокіної Тетяною Володимирівною.
Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17.07.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та призначено підготовче засідання.
31.10.2024 року ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання позивач не з'явилась, представник позивача надав заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлявся, правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16.07.2015 року позов Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, задоволено повністю. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 6705186 від 01.08.2008р., розмір якої станом на 02.03.2015р. (включно) складає 47 198,00 доларів США та еквівалент 10 599,08 доларів США, з яких: заборгованість за сумою кредиту 29 933,26 долари США; заборгованість за непогашеними процентами за користування кредитом 17 264,74 долари США; сума пені за порушення строків виконання зобов'язань за Кредитним договором еквівалент 10 242,08 долари США; сума штрафів за порушення обов'язків, передбачених пп. 4.3.2-4.3.6 Кредитного договору, еквівалент 357,00 доларів США звернути стягнення на нерухоме майно, передане в іпотеку ПАТ «ПУМБ» згідно договору іпотеки №6705530 від 01.08.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Зубко О.П. та зареєстрованого в реєстрі за №2525, а саме: квартиру по АДРЕСА_2 , загальною площею: 43,1 кв.м., житловою площею: 27,5 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1 , визнавши право ПАТ «ПУМБ» на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві у порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку», з правом укладення ПАТ «ПУМБ» від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою будь-якою особою покупцем та з наданням ПАТ «ПУМБ» всіх повноважень необхідних для продажу, в тому числі, але не виключно: отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстрації предмета іпотеки та правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, отримання дублікатів правовстановлюючих документів на предмет іпотеки у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ "ПУМБ" всіх інших передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
На виконання судового рішення Кіровським районним судом м. Кіровограда видано виконавчий лист, який переданий на примусове виконання до Фортечного ВДВС.
Листом від 25.06.2024 року за вих. №59723/30.19-29 Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомлено, що за даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень у відділі на виконанні перебувало виконавче провадження ВП 51571353 з примусового виконання виконавчого листа № 404/1704/15-ц. Державним виконавцем 04.08.2016 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 23.11.2020 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі заяви № КНО-44.2.1/1085 від 17.11.2020 року щодо завершення виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право саме в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до ст. 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Так, відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі, якщо арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбаченоЗаконом України "Про виконавче провадження".
Позивач, пред'являючи вимоги, посилається на те, що арешт було накладено державним виконавцем в рамках виконавчого провадження.
У постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24.05.2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19) викладено висновок, що «боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред'являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Якщо суд помилково прийняв позов до розгляду, під час судового розгляду він має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1частини першої статті 255 ЦПК України».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судовоїпалати Касаційного цивільного суду від 08.09.2021 року у справі № 369/3757/20 (провадження № 61-3588св21) зазначено, що «у разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем або приватним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження». Установивши, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, суди попередніх інстанцій не врахували того, що вона не може пред'являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК України. А за таким позовом позивач має бути відповідачем у справі.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 234/18525/19 (провадження № 61-10369св20) та від 20 жовтня 2021 року у справі № 236/789/21 (провадження № 61-11689св21) вказано, що «в разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем або приватним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження». Установивши, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували того, що ця особа не може пред'являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший порядок судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд повинен закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України. Отже, суди попередніх інстанцій помилково розглянули справу по суті та не врахували того, що арешт накладено на майно позивача, який є боржником у виконавчому провадженні, з метою забезпечення виконання рішення суду, а тому він не може виступати позивачем у цій справі й така справа не підлягає розгляду в позовному провадженні, а отже, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Аналогічні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року у справі № 904/51/19 (провадження № 12-122гс19), у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 рокуу справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19), у постанові Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 127/11276/20 (провадження № 61-882св21) та у постанові Верховного Суду від 8 вересня 2021 року у справі № 369/3757/20 (провадження № 61-3588св21), тому підстав відступити від зазначених висновків судом не встановлено.
У справі, яка розглядається, позивач була боржником у виконавчому провадженні № 51571353. В ході примусового виконання державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно п.1 ч. 1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі,якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства
Керуючись ст. 255, 260 ЦПК України, суд,-
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» про скасування (зняття) арешту з нерухомого майна - закрити
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 12.03.2025 року.
Суддя
Кіровського районного суду
м. Кіровограда Віталіна МОХОНЬКО