Справа № 404/7324/24
Номер провадження 2-а/404/120/24
12 березня 2025 року Кіровський районний суд міста Кі ровограда
в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.
за участю секретаря Солук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ), до Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845; місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок № 51), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вікторії Зубік (місцезнаходження: 25006, місто Кропивницький, вулиця Театральна, будинок № 32/29), про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ПС № 002223 від 29.04.2024 року. В обґрунтування поданого позову зазначила, що оскаржувана постанова не містить посилання на докази правопорушення, який би містив інформацію про подію чи склад правопорушення. Крім того, зазначає протокол про адміністративне правопорушення не складався, при цьому посилання на будь-яку фіксацію правопорушення відсутнє. Також зазначає, що відповідачем не було направлено не тільки повідомлення про розгляд адміністративної справи, а й не направлялась постанова про притягнення до адміністративної відповідальності. Однак, незважаючи на такі обставини, відповідачем до виконання пред'явлення подвійна сума штрафу, яка передбачена за невчасне виконання постанови. Такі дії відповідача свідчать про недобросовісну поведінку та неправомірне подвоєння штрафної суми.
Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 19 серпня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с.38-39).
На виконання вимог ухвали судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 19 серпня 2024 року позивачем подано заяву (вх. № 37622 від 13.09.2024 року), якою усунуто недоліки вказані в ухвалі судді від 19.08.2024 року (а.с.41-56).
У зв'язку з чим, ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 23 вересня 2024 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання. На підставі частини другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вікторії Зубік (а.с. 57).
За заявою позивача вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за постановою Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області, серії ПС № 002223 від 29.04.2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченої частиною третьою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з застосуванням адміністративно-господарського штрафу, до прийняття судом рішення у даній справі (а.с.58-59).
Через канцелярію суду представником відповідача подано відзив (вх. № 39447 від 26.09.2024 року) на адміністративний позов, в якому останній заперечує проти задоволення позову, зазначає, що 31 березня 2024 року посадовими особами Укртрансбезпеки здійснювалась рейдова перевірка (перевірка на дорозі) відповідно до направлення на рейдову перевірку. О 22:15 за адресою: місто Одеса, вулиця Семена Палія, 149, було зупинено транспортний засіб SCANIA/SUNGHANNS державний номерний знак НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , що належить згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Товариству з обмеженою відповідальністю «Кортева-Транс», керівником якого є позивач. Під час перевірки та візуального огляду транспортного засобу було встановлено імовірне перевантаження транспортного засобу за візуальною ознакою просідання вузлів підвіски транспортного засобу. У зв'язку з чим, водію ОСОБА_2 запропоновано проїхати до пункту габаритно-вагового контролю, що розташований за адресою автомобільна дорога М-05 Київ-Одеса 432 км + 811 м для зважування транспортного засобу, про що складено рішення про супроводження автомобільного транспортного засобу. Однак, водій відмовився прослідувати до пункту габаритно-вагового контролю, про що було складено акт № 017407 про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю, та щодо водія ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення № 0002987 за порушення, передбачене статтею 188-57 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У спірному випадку саме відмова виконати законну вимогу посадової особи Укртрансбезпеки прослідувати до пункту габаритно-вагового контролю призвела до ухилення позивачем від проходження габаритно-вагового контролю в зоні габаритно вагового контролю, що і передбачено частиною третьою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Фіксація порушення здійснювалась на портативний відеореєстратор, запис якого надаємо. Вказує що, що за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачене частиною третьою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, або належний користувач, при цьому, така особа може бути звільнена від адміністративної відповідальності лише в двох випадках зазначених вище. Матеріали справи не містять відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів про іншого належного, окрім позивача, користувача належних останньому транспортних засобів. Одночасно, не підтверджується дотримання умов звільнення позивача від адміністративної відповідальності, як власника вказаних транспортних засобів. А відтак, просять суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі (а.с.67-114).
В свою чергу позивачем подано до канцелярії суду письмові пояснення (вх. № 9087 від 12.03.2025 року) в якому остання зазначає, акт складений 31 березня 2024 року про відмову водія Товариства з обмеженою відповідальністю «Кортева-Транс» від проходження габаритно-вагового контролю, за адресою місто Одеса, вулиця Семена Палія, 149, тобто поза зоною габаритно-вагового контролю, розміщеною на 452 км+811 м автодороги М-05 Київ-Одеса, є неналежним та недопустимим доказом на підтвердження відмови водія Товариства з обмеженою відповідальністю «Кортева-Транс» від проходження габаритно-вагового контролю. Зазначає, що адміністративна відповідальність за частиною третьою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення наступає лише за дії, вчиненні в межах пункту габаритно-вагового контролю, і лише для спеціальних суб'єктів такої відповідності, які визначені статтею 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і до яких не віднесені водії. Отже позивач вважає, що є підстави стверджувати, що в діях позивача відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. А тому, просить суд задовольнити позов в повному обсязі (а.с.153-156).
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила задовольнити з підстав зазначених у позові. В судове засідання призначене на 12 березня 2025 року позивач не з'явилась, представником позивача подано клопотання (вх. № 9087 від 12.03.2025 року) про розгляд справи за відсутності позивача та їх представника та підтримання позовних вимог (а.с.152-161).
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання (вх. № 8242 від 05.03.2025 року) про розгляд справи за його відсутності, у задоволенні позову просить суд відмовити (а.с.141-148).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вікторія Зубік в судове засідання не з'явилась, подала до суду клопотання (вх. № 9011 від 11.03.2025 року; вх. № 9039 від 11.03.2025 року) про розгляд справи за її відсутності (а.с.149-151).
Зважаючи на те, що особиста участь сторін в судовому засіданні не визнана судом обов'язковою, суд вважає можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, за наявними матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.
На підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку в дорозі) № 000013 від 21 березня 2024 року Державної служби України з безпеки на транспорті вирішено провести перевірки на автомобільних дорогах, зокрема і міста Одеси (а.с.99-101).
О 22:15 за адресою: місто Одеса, вулиця Семена Палія, 149, було зупинено транспортний засіб SCANIA/SUNGHANNS державний номерний знак НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та що належить згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Товариству з обмеженою відповідальністю «Кортева-Транс», керівником якого є Кнюкштенє Ганна Валеріївна.
Згідно рішення про супроводження автомобільного транспортного засобу від 31 березня 2024 року прийнято рішення про супроводження автомобільного транспортного засобу, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також заборону подальшого руху такого транспортного засобу марки SCANIA/SUNGHANNS державний номерний знак НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , до місця розташування пункту габаритно-вагового контролю М-05 Київ-Одеса, км 452+811 м, оскільки наявні ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів є: просідання вузлів підвіски транспортного засобу. Водій ОСОБА_2 від підпису відмовився (а.с.94).
31 березня 2024 року уповноваженою особою Державної служби України з безпеки на транспорті складено акт № 017407 про відмову водія транспортного засобу марки SCANIA/SUNGHANNS державний номерний знак НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , від проходження габаритно-вагового контролю (а.с.95).
31 березня 2024 року старшим державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Гринчук Віктором Васильовичем складено протокол про адміністративне правопорушення № 0002987 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення вимог статті 188 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.93).
Постановою про накладення адміністративного стягнення № ПС002223 від 29 квітня 2024 року складеної Державної служби України з безпеки на транспорті, визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною третьою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на неї стягнення у виді штрафу в сумі 51000,00 грн (а.с.86).
У відповідності до вказаної постанови 31 березня 2024 року о 23 год 00 хв у м. Одеса по вулиці Семена Палія 149, водій ОСОБА_2 здійснював вантажні перевезення на транспортному засобі SCANIA державний номерний знак НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Кортева-Транс», керівником якого є Кнюкштенє Ганна Валеріївна, з причепом SUNGHANNS державний номерний знак НОМЕР_3 , та відмовився проходити габаритно-ваговий контроль в зоні габаритно-вагового контролю (а.с.86).
Вимогами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Диспозицією частини третьої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за ухилення або відмову від проходження габаритно-вагового контролю, а так само перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, розташування транспортних засобів на проїзній частині, вчинення правопорушень, передбачених частиною шостою статті 121 цього Кодексу, в зоні габаритно-вагового контролю.
Тобто необхідною умовою притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення є встановлення факту ухилення або відмови від проходження габаритно-вагового контролю в зоні габаритно-вагового контролю.
Відповідно до частини першої статті 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до вимог пункту 1.10 Правил дорожнього руху України, габаритно-ваговий контроль - це перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.
Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», зона габаритно-вагового контролю - облаштована відповідними дорожніми знаками ділянка автомобільної дороги, на якій розташовані автоматичні, стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю.
Згідно підпунктам 8,9 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі Порядок №879) стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю це позначене відповідними дорожніми знаками та розташоване поблизу проїзної частини дороги відокремлене місце для здійснення контролю навантаження на вісь (осі) транспортних засобів, загальна маса та/або габарити яких перевищують установлені параметри, де розташовані спеціальні службові приміщення, споруди з вимірювальним і зважувальним обладнанням, а також майданчики для зберігання вантажів та стоянки транспортних засобів; пересувний пункт габаритно-вагового контролю це спеціалізований транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами.
Пунктами 3,4 Порядку №879 визначено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, власниками (балансоутримувачами) зон габаритно-вагового контролю і підприємствами.
Згідно пункту 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно у зонах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення слугувала відмова водія транспортного засобу, який належить позивачу, від проходження габаритно-вагового контролю на вимогу посадової особи Укртрансбезпеки у зоні габаритно-вагового контролю.
Саме з цією обставиною не погоджується позивач, зазначаючи, що мала місце відмова водія прослідувати до пункту габаритно-вагового контролю на 452 км+811 м автодороги М-05 Київ-Одеса, а не відмова від проходження габаритно-вагового контролю безпосередньо у пункті габаритно-вагового контролю.
Зі змісту статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення слідує, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання відповідних доказів.
Як встановлено судом, відмова водія транспортного засобу SCANIA/SUNGHANNS державний номерний знак НОМЕР_2 / НОМЕР_3 ОСОБА_2 від проходження габаритно-вагового контролю мала місце за адресою: місто Одеса, вулиця Семена Палія, 149, тобто поза зоною габаритно-вагового контролю, розміщеною на 452 км+811 м автодороги М-05 Київ-Одеса.
Відповідно до підпункту 7 пункту 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 року №1007/1207, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 року за №215/24992 (далі Порядок №1007/1207), у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю складають акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю згідно додатку 2.
Таким чином, з аналізу чинного законодавства вбачається, що акт про відмову від проходження габаритно-вагового контролю може бути складено виключно під час здійснення габаритно-вагового контролю (підпункт 7 пункту 4 Порядку №1007/1207).
У свою чергу габаритно-ваговий контроль здійснюється виключно у зоні габаритно-вагового контролю (пункт 6 Порядку №879). Отже, акт про відмову від габаритно-вагового контролю може бути складено лише під час габаритно-вагового контролю і лише у зоні габаритно-вагового контролю.
Враховуючи вищезазначене, акт № 017407 від 31 березня 2024 року про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю, складений посадовою особою Укртрансбезпеки за адресою місто Одеса, вулиця Семена Палія, 149, тобто поза зоною габаритно-вагового контролю, розміщеною на 452 км+811 м автодороги М-05 Київ-Одеса, є неналежним та недопустимим доказом на підтвердження відмови водія ОСОБА_2 від проходження габаритно-вагового контролю.
Суд вважає, що дії водія ОСОБА_2 , які полягали у відмові останнього від виконання вимоги посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, прослідувати до пункту габаритно-вагового контролю, що мала місце поза межами пункту габаритно-вагового контролю, підпадає лише під диспозицію статті 188-57 Кодексу України про адміністративні правопорушення оскільки адміністративна відповідальність за частиною третьою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення наступає лише за дії, які вчинені в межах пункту габаритно-вагового контролю, і лише для спеціальних суб'єктів такої відповідності, які визначені статтею 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і до яких не віднесені водії.
Суд акцентує, що відповідачем не надано жодних доказів того що, обставини події, які викладені у оскаржуваній постанові, відбувалися в зоні габаритно-вагового контролю.
Крім того, згідно частини першої та другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У відповідності до статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина перша та друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №175/1982/16-а (2а/175/10/16) від 30.05.2018 року.
Верховним Судом у справі № 463/1352/16-а від 08.07.2020 року висловлена правова позиція, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності покладено на відповідача як на суб'єкта владних повноважень, яка підлягає врахуванню судами згідно приписів частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи по суті.
При цьому, відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів, таких як фото чи відеофіксація правопорушення які слугували б підставою про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, сама постанова про адміністративне правопорушення, протоколи та акти які складені відповідачем одноособово не є достатнім доказом вчинення позивачем вищевказаного адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, у діях позивача відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Приписами статті 246 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Отже, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
У відповідності до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки адміністративний позов задоволено, позивачем здійснена сплата судового збору у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.3793081071.1 від 30.07.2024 року (а.с. 9) за подання до суду позову, та здійснена сплата судового збору в сумі 908,40 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.3793080165.1 від 30.07.2024 року (а.с. 35) за подання до суду заяви про забезпечення позову, вказані суми судового збору підлягають стягненню на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті як відповідача по адміністративній справі та головного розпорядника бюджетних коштів.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про дорожній рух», Законом України «Про автомобільні дороги» статтями, 14-3, 132-1, 245, 246, 251, Кодексу України про адміністративні правопорушення; статтями 72, 73, 75, 76 ,77, 139, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ), до Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845; місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок № 51), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вікторії Зубік (місцезнаходження: 25006, місто Кропивницький, вулиця Театральна, будинок № 32/29), про скасування постанови про адміністративне правопорушення, задовольнити повністю.
Скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ПС № 002223 від 29.04.2024 року, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною третьою статті 132-1Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) за частиною третьою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: 03135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок № 14; код ЄДРПОУ 39816845) судовий збір в загальній сумі 2119,60 грн.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення даного рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 12.03.2025 року.
Суддя Кіровського районного
суду міста Кіровограда Людмила КУЛІНКА
Суддя Кіровського Л. Д. Кулінка
районного суду
м.Кіровограда