"09" листопада 2010 р.15:25Справа № 7/592/07
м. Миколаїв
За позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 26.
До відповідача: Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 24.
Про: скасування податкових повідомлень-рішень від 17.08.2007р.
Суддя Семенчук Н.О.
При секретарі судового засідання Дзюбі Ю.Ф.
.
Від позивача: ОСОБА_2, дов. № 4344 від 15.08.2007 року
Від відповідача: Федоринський Є.А. дов. №1825/9/10-011 від 01.06.2010 р.
СУТЬ СПОРУ: Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.08.2007 року.
У зв'язку з поданим позивачем клопотанням про відкликання вимог про скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0016251710/0, 0016231710/0 від 17.08.2007р. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0016212350 від 17.08.2007р., - ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.10.2007 року по даній справі згідно з п. 5 ч. 1 ст. 155 КАС України, - позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи -ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва про скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0016251710/0, 0016231710/0 від 17.08.2007р. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0016212350 від 17.08.2007р. залишені без розгляду.
Судом розглядаються позовні вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0016261710/0, 0016221710/0, 0016241710/0, від 17.08.2007р.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на наступне:
- перевірка проведена протиправно, а відповідно її результати є неправомірними;
- висновки акту перевірки щодо донарахування ПДВ у сумі 1835296,8 грн., за травень 2007 року є неправомірними, упередженими та непослідовними. Зазначає, що з моменту укладення 15 червня 2004 року між ним та ТОВ «Істок-2001»договору інвестування № 6-04, він мав номінальне відношення до об'єкту будівництва як проектний забудовник, не здійснюючи ніяких робіт та не набуваючи на об'єкт ніяких прав, тим більше прав власності. Вказує що право власності на частину або на весь об'єкт - 4-х секційний 5-ти поверховий цегляний жилий будинок з вбудованим гаражем в АДРЕСА_1 він ніколи не набував і не мав, а відтак нікому його не передавав і не міг передати, не укладав ніяких угод щодо передачі прав власності на нього, тобто не здійснював поставку в розумінні п. 1.4 ст 1 Закону України «Про податок на додану вартість».Зазначає, що зважаючи на те, що він не здійснював будь-якої операції з поставки, то у нього відсутній об'єкт оподаткування (п. 3.1.1. ст. З Закону), а як наслідок - і база оподаткування, передбачена п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість». Вказує, що з акту перевірки взагалі не вбачається, що саме перевіряючі кваліфікують як поставку, на підставі чого складають договірну вартість, а кваліфікація описаних в акті дій як поставки не відповідає визначенню цього терміну, наведеного в п. 1.4. ст. 1 цього ж Закону. Подібні висновки в акті свідчать про повне ігнорування перевіряючими первинних документів;
- донарахування ПДВ за вересень 205 року в розмірі 8666,68 грн. здійснено неправомірно, оскільки включення до податкового кредиту за вересень 2005 року суми ПДВ-8666.67грн, здійснено на підставі належним чином оформленої податкової накладної, на яку в акті посилаються самі перевіряючі, а ні податкова накладна, а ні угода не були визнані у встановленому законом порядку недійсними, отже відсутні і підстави для висновків, зроблених перевіряючими;
- позивач вказує, що не досліджуючи та не маючи права досліджувати ні розрахунок сплати єдиного податку, ні його податковий облік за II квартал 2004 року, ні наявні у нього податкові документи, перевіряючі протиправно штучно збільшують йому виручку за цей період, фактично збільшуючи його податкові зобов'язання та штучно позбавляючи його права використовувати спрощену систему оподаткування у IV кварталі 2004 року та у 2005 році. Відповідач неправомірно включив до складу виручки кошти, отримані за договором інвестування № 6-04 від 15.06.04 р. Позивач зазначає, що в межах зазначеного договору не передбачалося відчуження будь-чого, а відтак ніяку продукцію (товари, роботи, послуги) він не продавав, а отримані в межах цього договору кошти не можуть вважатися виручкою і відповідно не повинні включатися до розрахунку єдиного податку у відповідних періодах 2004 року, тим більше періодах, які не входять до періоду, що перевірявся. Зазначає , що незрозумілим є - джерела походження в акті перевірки сум доходів та витрат, за якими вираховувався податок з доходів фізичних осіб у IV кварталі 2004 року та у 2005 році. В акті перевірки, у IV кварталі 2004 року та у 2005 році перевіряючі взяли не суму доходу, а суму виручки, що не є тотожними поняттями. Позивач вказує, сума доходу за зазначений період належним чином не обґрунтована, нарахування податку проведено неправомірно і навмання.
Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що перевірка проведена правомірно з підстав ненадання позивачем пояснень та їх документального підтвердження з питань відображення в податковому обліку спільної діяльності по організації та здійсненні комплексу робіт пов'язаних з будівництвом багатоповерхового житлового будинку та у зв'язку з поданням заяви Позивача з проханням провести таку перевірку. Вказує на те, що актом перевірки встановлені порушення позивачем податкового законодавства, тому донарахування податку та застосування штрафних санкцій здійснено правомірно.
Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд
встановив:
Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва здійснила позапланову виїзну перевірку СПД -фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2004 року по 30.06.2007 року, за результатами якої складено акт № 315/17-100/2544401336 від 10.08.2007 року( том 1 а.с.116-132).
На підставі акту перевірки ДПІ У Центральному районі м. Миколаєва прийняла податкове повідомлення-рішення від 17.08.2007 року № 0016261710/0 яким визначила позивачу суму податкового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб у розмірі 41567,49 грн.; - податкове повідомлення-рішення від 17.08.2007 р. № 0016221710/0 яким визначила позивачу суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 14469,79, з яких: за основним платежем -9646,53 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4823, 26 грн.; - податкове повідомлення-рішення від 17.08.2007 р. № 0016241710/0 яким визначила позивачу суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 3670593,60 з яких: за основним платежем -1835296,80 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1835296,80 грн.
Відповідно до ст. 19 Конституції України державні органи зобов'язані діяти в межах їх повноважень та у спосіб передбачений Законом. Статтею 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 р. № 509 (далі Закон України № 509)визначено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати зокрема позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім НБУ та його установ.
Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) визначені ст.. 11-1 Закону України № 509, відповідно до якої податковий орган має право здійснювати позапланову виїзну перевірку за наказом керівника податкового органу на підставі обставин викладених у цій статті. При цьому частиною 13 статті 11-1 Закону України № 509 встановлено, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться за зверненням такого платника податків, або перевірки що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.
Так, позивач звернувся 27.07.2007 року до відповідача з заявою про проведення позапланової перевірки його фінансово-господарської діяльності за період з 01.07.2004 року по 30.06.2007 року.
Отже, здійснюючи позапланову виїзну перевірку СПД ОСОБА_1 у серпні 2007 року відповідач діяв у межах своїх повноважень та у спосіб визначений законом і дозвіл суду для проведення перевірки непотрібний.
За таких обставин у цій частині доводи позивача судом відхиляються.
1. Податкове повідомлення - рішення від 17.08.2007 року № 0016221710/0, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) СПД ОСОБА_1 за платежем податок на додану вартість, на загальну суму 14469,79 грн.
В висновках акту перевірки встановлені порушення:
- пп.7.4.5 п.7.4.ст.7, п.п.7.2.4 п.7.2.ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03 квітня 1997 року зі змінами та доповненнями, згідно пп. «б»п.п.4.2.2.п.4.2.ст.4 ЗУ від 21.12.2000р. № 2181-Ш "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами та доповненнями, СПД ОСОБА_1 донараховано ПДВ за вересень 2005 року в сумі 8666,67грн.
- пп.7.3.1 п.7.3 .ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03 квітня 1997 року зі змінами та доповненнями, згідно пп. «б»п.п.4.2.2.п.4.2.ст.4 ЗУ від 21.12.2000р. № 2181-Ш "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами та доповненнями, встановлено заниження податку на додану вартість за лютий 2007 року СПД ОСОБА_1 на суму 979,86 грн.
На сторінці 12 акту перевірки зазначено, що відхилення в сумі ПДВ, яка підлягає нарахуванню в розмірі 8666,67грн. виникло за рахунок включення до податкового кредиту за вересень 2005 року суми ПДВ 8666,67грн. в т.ч. по податковій накладній: -№42/4-1 від 06.09.2005р. на суму 52000,00грн., в т.ч. ПДВ 8666,67грн, виписаній ТОВ "Екрайд" (код за ЄДРПОУ 32229071), яке знаходилось на обліку в ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва з 01.11.2002р. по 22.11.2004р. Згідно рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.11.2004р. по справі №15/345 скасовано державну реєстрацію ТОВ "Екрайд" та виключено із реєстру платника ПДВ 28.09.2004р. на підставі акта про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 28.09.2004р. за №114, чим порушено п.п.7.2.4,п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03 квітня 1997 року зі змінами та доповненнями.
Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Згідно вимог підпункту 7.2.4 цього пункту право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг) (в редакції Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР).
Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем в податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".
Згідно з пунктами 9.4, 9.5, 9.6, 9.8 цієї статті про реєстрацію особи платником податку на додану вартість, їй органом державної податкової служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.
Актом від 28.09.2004 р. № 114 Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Миколаєві анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Екрайд».
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.11.2004 р. у справі N 15/365 за позовом Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Миколаєві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екрайд»про скасування державної реєстрації, яке вступило в законну силу, скасовано державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Екрайд».
Згідно довідки Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Миколаєві від 27.12.2004 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Екрайд»знято з податкового обліку - 27.12.2004 року.
Судом встановлено, що в податковій декларації за вересень 2005 року позивач включив до податкового кредиту суму ПДВ 8666,67 грн., на підставі податкової накладної №42/4-1 від 06.09.2005р, виписаної ТОВ "Екрайд" після набрання рішенням суду законної сили та в момент відсутності права на виписування податкової накладної у зв'язку з анулюванням у останнього свідоцтва платника ПДВ, тобто за відсутності у вказаного продавця статусу платника ПДВ і відсутності у виписаних ним після цієї дати податкових накладних юридичної значимості. .
Таким чином, відповідачем правомірно донараховано позивачу ПДВ за вересень 2005 року в сумі 8666,67грн., та згідно пп.17.1.3 п 17.1.ст 17 ЗУ від 21.12.2000р. № 2181-Ш "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами та доповненнями накладена штрафна фінансова санкція у розмірі 4333,33грн.
На сторінці 13 акту перевірки зазначено, що відхилення в сумі 979,86 грн. (позитивне значення) виникли за рахунок неправильного визначення суми податкового зобов'язання, а саме: не включення до податкових зобов'язань за лютий 2007 року суми ПДВ, отриманої за реалізовані товари у розмірі 5879,16 грн. Перевіркою донараховано ПДВ у сумі 979,86 грн.
Відповідно до ст. 81 КАС України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань судом було призначено судово-економічну експертизу.
На сторінці 10 висновку судово-економічної експертизи № 2542-2543 зазначено, що при досліджені реєстрів отриманих і виданих податкових накладних, видаткових та податкових накладних, банківських виписок з додатками, приходних касових ордерів та декларації по ПДВ за лютий 2007 року, експерт обґрунтував документально, що в декларації по ПДВ за лютий 2007 року потрібно було вказати в рядку № 9 «Всього податкових зобов'язань»в графі «об'єм поставки»(без ПДВ) суму-23501 грн. та суму ПДВ- 4700 грн.
В рядку № 17 «Всього податкового кредиту»в графі «об'єми придбання»(без ПДВ) сума - 17267грн. та отримане право на податковий кредит на суму-3453грн., відповідає документальному обгрунтуванню.
При цьому в розділі розрахунків з бюджетом за звітний період, різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по ПДВ повинна бути вказана в рядку 18.1 декларації - 1247грн.(4700-3453).
За мінусом вказаної в рядку 18.1 декларації по ПДВ за лютий 2007 року (позитивне значення) - 267грн., сума не донарахованого ПДВ склала -980,00 грн. (1247-267).
Як вбачається з матеріалів справи, розбіжностей між даними акту документальної перевірки № 315/17-100/2544401336 від 10.08.2007 року та даними експерта не встановлено. Суд погоджується з висновками експерта.
Отже, відповідачем правомірно донараховано позивачу ПДВ за лютий 2007 року в сумі 979,86 грн., та згідно пп.17.1.3 п 17.1.ст 17 ЗУ від 21.12.2000р. № 2181-Ш "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами та доповненнями накладена штрафна фінансова санкція у розмірі 489,93грн.
2. Податкове повідомлення - рішення від 17.08.2007 року № 0016241710/0, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) СПД ОСОБА_1 за платежем податок на додану вартість, на загальну суму 3670593,60 грн.
В висновках по перевірці відповідачем зазначено про встановлення порушення п. 4.1. ст. 4 та пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року зі змінами СПД фізична особа ОСОБА_1 не включив в податкові зобов'язання в декларацію по податку на додану вартість за травень 2007 року податкові зобов'язання по ПДВ у сумі 1835296,80 грн., чим занизив податкові зобов'язання по ПДВ та завдав значної втрати бюджету. Перевіркою донараховане ПДВ у сумі 1835296,80 грн.;
Відповідач здійснює донарахування ПДВ у сумі 1835296,80 грн., посилаючись на те, що позивач є платником ПДВ і у зв'язку з прийняттям в експлуатацію житлового багатоповерхового будинку за адресою АДРЕСА_1 для позивача згідно з п. 4.1. ст. 4 та пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»виникає перша подія і позивач повинен був включити в травні 2007 р. цю суму в податкові зобов'язання в декларації по податку на додану вартість розділ І «Податкові зобов'язання»рядок 1 (том 1 а.с.128,129).
Так, рішенням Миколаївської міської ради від 16.10.03 № 15/10 Позивачу було надано в оренду строком на 3 роки земельну ділянку площею 5940 кв.м. для будівництва багатоповерхового житлового будинку в районі вул. Бутоми, 3-б. та укладено договір оренди землі від 18.11.03 № 2110 .
15.06.2004 року між Позивачем та ТОВ "Істок - 2001" (інвестор) було укладено договір інвестування, предметом якого являється сумісна діяльність сторін направлена на організацію та здійснення комплексу робіт пов'язаних з будівництвом Об'єкту - 3-х секційного 5-ти поверхового житлового будинку з вбудованим гаражем та вбудованими-прибудованими приміщеннями під № 3б за адресою АДРЕСА_1 (п. 1.1 Договору).
Пунктом 1.2 Договору визначено, що інвестор здійснює з моменту укладення даного договору фінансування будівництва Об'єкту в повному обсязі, в тому числі:
1.2.1 коректировку робочого проекту, його погодження та експертизу у встановленому порядку;
1.2.2 отримання (продовження) дозволів;
1.2.3 виконання будівельно-монтажних робіт;
1.2.4 введення об'єкту в експлуатацію;
1.2.5 сплата податків та мита, пов'язаних із здійсненням вищевказаних дій;
1.2.6 сплата процентів за користування банківськими кредитами, страхування, реклама;
1.2.7 інші витрати, пов'язані з проектуванням, погодженням та будівництвом Об'єкту.
Пунктом 1.3. договору передбачено, що після введення об'єкту в експлуатацію Iнвестору передається у власність 100% збудованих гаражів (паркінгів), 100% вбудованих та прибудованих приміщень, 100% збудованої загальної площі житла.
Пунктом 1.4 договору визначено, що ТОВ «Істок-2001»в якості компенсації витрат забудовника, понесених на момент укладення договору перераховує СПД ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 532200 грн.
Для виконання даного Договору Інвестору з моменту укладення даного Договору надається зокрема право розпоряджуватися майновими правами на об'єкт та його складові частини(п.1.6.1 Договору).
Згідно пункту 2.1 Договору інвестор здійснює фінансування будівництва об'єкту в повному обсязі у відповідності з п.1.2 договору.
Сторони за договором взяли на себе певні зобов'язання, характер яких і визначає подальші податкові наслідки.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання, зокрема:
- п.4.2.4 - приймати участь у роботі робочої та державної комісії;
- п.4.2.6 -приймати участь в передачі закінченого будівництвом об'єкту на баланс експлуатуючих відомств в установленому порядку, витрати пов'язані з вказаними діями здійснюються за рахунок коштів інвестора.
За договором ТОВ «Істок-2001»(Інвестор) зобов'язується:
- п. 4.1.1. вносити кошти на будівництво згідно з п.п. 2.1., 2.2. договору;
- п. 4.1.2. обрати підрядника і укласти з ним самостійно і від власного імені договір підряду;
- п. 4.1.3. вести бухгалтерський облік витрат, понесених при будівництві об'єкту;
- п. 4.1.4. залучати кошти юридичних і фізичних осіб у обсязі, необхідному для виконання цього договору в межах своєї квоти в об'єкті;
- п. 4.1.5. самостійно і за власний рахунок оплатити оформлення правовстановлюючих документів на свою долю квартир згідно з п. 1.3., 1.5. договору;
- п. 4.1.6. самостійно і з власної частки загальної площі житла передати квартири на виконання технічних умов та рішень міськвиконкому;
- п.4.1.7. самостійно оплатити всі витрати по оформленню правовстановлюючих документів на отриманий об'єкт.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Істок-2001», виступаючи в якості замовника, в свою чергу уклало з ТОВ «Обрій», яке виступало в якості генпідрядника, договір підряду № 09-05 Н від 09.08.05 р., за умовами якого генпідрядник в межах договірної ціни виконує на свій ризик власними і залученими силами та засобами всі передбачені замовленням роботи з будівництва 4-х секційного 5-ти поверхового цегляного жилого будинку з вбудованим гаражем в АДРЕСА_1 з інженерними мережами і благоустроєм (в подальшому об'єкт) згідно з затвердженою проектно-кошторисною документацією та у строки, обумовлені цим договором; здає об'єкт в експлуатацію замовнику за актом робочої комісії, усуває протягом гарантійного строку експлуатації об'єкту недоробки, викликані неякісним виконанням робіт. Замовник оплачує генпідряднику виконані роботи на умовах даного договору (п. 1.1Договору, том 1 а.с. 56).
Позивач вказує на те, що вся виконавча документація, а саме акти приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, довідки про вартість робіт за формою КБ-3 та інша документація підписувалась безпосередньо між ТОВ «Істок-2001»та ТОВ «Обрій», всі роботи оплачувались ТОВ «Істок-2001»безпосередньо ТОВ «Обрій».
20.03.2007 року був складений акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, який затверджений рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 27.04.2007 року за № 921.
Відповідач вважає, що у зв'язку з прийняттям в експлуатацію житлового багатоповерхового будинку за адресою АДРЕСА_1 для позивача згідно з п. 4.1. ст. 4 та пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»виникає перша подія і позивач повинен був включити в травні 2007р. суму в розмірі 1835296,80 грн. в податкові зобов'язання в декларації по податку на додану вартість.
Суд не погоджується з такими висновками відповідача, виходячи з наступного.
Пунктом. 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (надалі -Закон № 168/97-ВР), визначено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
Згідно п.1.4 ст.1 Закону України № 168/97-ВР під поставкою товарів розуміються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
Поставка послуг - це будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.
Підпунктом 3.1.1 п. 3 ст. 3 Закону України № 168/97-ВР, встановлено що, об'єктом оподаткування є операції платника податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).
Підпунктом 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Так, дата складання(затвердження) акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, не може вважатися датою поставки робіт (послуг) у розумінні п. 1.4 ст. 1, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР, а сам акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, не може вважатись операцією платника податку з поставки послуг та відповідно бути об'єктом оподаткування.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Пунктом 1.5 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 (далі Положення) визначено, що обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб. Реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти (п. 1.6 Положення).
Як вбачається з матеріалів справи, з моменту укладення 15 червня 2004 року між позивачем та ТОВ «Істок-2001»договору інвестування № 6-04, позивач виступав як проектний забудовник, не здійснюючи ніяких робіт та не набуваючи на об'єкт ніяких прав.
Твердження відповідача, що право власності на об'єкт виникло у ФОП ОСОБА_1 на підставі ст. 876 ЦК України є невірним, оскільки нормами зазначеної статті передбачається виникнення права власності у замовника за договором підряду. ФОП ОСОБА_1 договору підряду не укладав, а відповідно і не виступав замовником в розумінні норм зазначеної статті.
Відповідно до ст. 81 КАС України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань судом було призначено судово-економічну експертизу.
У висновку судово-економічної експертизи № 2542-2543 зазначено, що згідно даних бухгалтерського та податкового обліку за період з 01.07.2004 року по 01.07.2007 року СПД ОСОБА_1 понесені витрати на придбання матеріальних цінностей та інших витрат для будівництва об'єкту відображення не найшли.
Експертом були досліджені акти приймання виконаних робіт по даному об'єкту за період з вересня 2004 року по 31.05.2007 року, складені на бланках ТФ № КБ-2В, затверджених наказом від 21.06.2002 року № 237/5, в яких замовником значиться ТОВ «Істок 2001», а генпідрядником ТОВ «Обрій». Підставою для виконання робіт був контракт укладений між замовником та генпідрядником за № 09-05 Н від 09.08.05 р.
Вказані акти підписані від імені сторін та засвідчені їх печатками.
Данні, складених щомісячних актів приймання виконаних підрядних робіт відображають понесені витрати при будівництві об'єкту інвестором ТОВ «Істок- 2001»та в актах не вказано, що замовником-забудовником даного будівництва є СПД ОСОБА_1
Експерт в висновку не підтвердив висновки акту перевірки № 315/17-100/2544401336 від 10.08.2007 року щодо донарахування СПД ОСОБА_1 ПДВ у сумі 1835296,80 грн. Суд погоджується з висновками експерта.
Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи суд приходить до висновку, що відповідач неправомірно визначив позивачу суму податкових зобов'язань згідно податкового повідомлення-рішення № 0016241710/0 від 17.08.2007року у розмірі 1835296,80 грн. за основним платежем та 1835296,80 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
3. Податкове повідомлення - рішення від 17.08.2007 року № 0016261710/0, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) СПД ОСОБА_1 за платежем податок з доходів фізичних осіб, на загальну суму 41567,49 грн.
В висновках акту перевірки зазначено, що в порушення ст. 1, ст. 5 Указу Президента України від 03.07.98р. № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" та розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92р. № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", та листа від 25.04.2007р. № 2987 „Відносно можливості застосування в поточному році спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, в випадку перевищення минулому році максимально дозволеного обсягу виручки", ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92р. № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" із змінами та доповненнями Позивач не надав до ДПІ декларації про отримані доходи за період з 01.10.2004р. по 31.12.2005р. та податок з доходів фізичних осіб не сплачував.
Перевіркою донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі-41567,49грн. (15287,91-26279,58) (том 1 а.с.132).
Відповідно до п.п. 9.12.1 п. 9 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 № 889-IV (надалі -Закон № 889-IV), оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.
При визначені доходу отриманого позивачем від здійснення підприємницької діяльності враховуючи вимоги п. 22.10 ст. 22 Закону № 889-IV до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності необхідно керуватись розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992 № 13-92 (надалі - Декрет).
Відповідно до розділу IV ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (зі змінами та доповненнями) - згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Як вбачається з акту перевірки від 10.08.2007 року № 315/17-100/2544401336 перевірка проводилась за період з 01.07.2004 року по 30.06 2007 року. В розділі 2.10 акту перевірки зазначено, що при перевірці використано документи саме за період з 01.07.2004 року по 30.06 2007 року (том 1 а.с. 119-121). При цьому, незважаючи на період, за який проводилась перевірка, перевіряючі неправомірно здійснюють коригування показників виручки у II кварталі 2004 року, який взагалі не входив до періоду що перевірявся, та збільшують обсяг виручки за II квартал 2004 року на 133037,50 грн., в звєязку з чим з наростаючим підсумком станом на 01.10.2004 року обсяг виручки за даними перевірки склав 511661,15 грн., та за 2004 рік загальний обсяг виручки визначений в розмірі 676173,74 грн. Так, перевіряючі встановивши що обсяг виручки СПД ОСОБА_1 перевищив граничний розмір 500000,00 грн. в Ш кварталі 2004 року на 11661,15 грн., вказали, що Позивач перебував платником єдиного податку до кінця звітного (III кв. 2004 р.), а з початку наступного (IV кварталу 2004 року) повинен був перейти на загальну систему оподаткування доходів та з 01.10.2004р. по 31.12.2004р. та на протязі слідуючого календарного 2005 року повинен був перебувати на загальній системі оподаткування та подавати до ДПІ декларації про отримані доходи за період з 01.10.2004р. по 31.12.2005р. у порядку, встановленому розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92р. № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян". В зв'зку з чим перевіркою донараховано податку з доходів фізичних осіб за 2004 рік у сумі -15287,91 грн. та за 2005 рік в сумі - 26279,58 грн.
Суд вважає дані висновки необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства.
Згідно пунктів 2,3 розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2004 р. № 326, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2004 р. за № 803/9402 - за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового та валютного законодавства необхідно:
- висвітлити показники, які відображаються платником податків у податковій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів обліку платника податків у розрізі періодів;
- у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків та, за їх наявності, відповідальних осіб за ведення обліку доходів і витрат суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи щодо встановлених порушень;
- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи з обліку, а у разі відсутності такого - інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;
Виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що додаються до акта. Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового та валютного законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони відносяться (назву, дату і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції, а також посилання на нормативно-правові акти, їх пункти і статті, положення яких порушені). Зазначені додатки повинні бути підписані посадовими особами, що здійснюють перевірку, платником податків, а також, за їх наявності, відповідальними особами за ведення обліку доходів і витрат суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 81 КАС України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань судом було призначено судово-економічну експертизу.
У висновку судово-економічної експертизи № 2542-2543 зазначено, що отриману суму в розмірі 133037,50 грн. включити в розмір отриманого доходу СПД ОСОБА_1 не є можливим, без повного дослідження документів бухгалтерського обліку СПД ОСОБА_1, і тому станом на 01.10.2004 року перевищення граничного розміру не встановлено. Загальний обсяг виручки з наростаючим підсумком за 9 місяців склав 378631грн., а за 2004 рік склав 543149грн., тобто перевищив 500000,00 грн. на 43149 грн.
Експерт в висновку не підтвердив висновки акту перевірки № 315/17-100/2544401336 від 10.08.2007 року щодо донарахування СПД ОСОБА_1 податку з доходів фізичних осіб за 2004 рік у сумі 15287,91грн.
Так, суд приходить до висновку, що відповідач, збільшуючи дохід позивача неправомірно вважав кошти в сумі 133037,50 грн. виручкою від здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг), оскільки ним не було доведено факту здійснення позивачем продажу продукції.
Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 727/98 (далі Указ № 727/98) запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва, пункт перший статті 1 якого надає фізичним особам право перебувати на такій системі оподаткування за умови, якщо вони здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.
Згідно з положенням пункту 4 статті 1 Указу № 727/98 під виручкою розуміють суму, фактично отриману суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
У разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу) (стаття 5 Указу № 727/98).
Отже, встановлений нормативним актом обов'язок платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування в зазначених випадках виникає в періоді (кварталі), що настає за звітним, в якому платник єдиного податку припустився порушень вимог, установлених статтею 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".
Оскільки обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2004 рік перевищив 500000,00 грн., то з 01.01.2005 року СПД ОСОБА_1 втратив право на сплату єдиного податку та був зобов'язаний сплачувати податки, збори (обов'язкові платежі) в загальному порядку.
На підставі проведеного дослідження первинних документів бухгалтерського та податкового обліку СПД ОСОБА_1 за період з 01.07.2004 року по 30.06.2007 року експерт підтвердив документально донарахований податок з доходів фізичних осіб СПД ОСОБА_1 в розмірі 4973,41 грн. за 2005 рік.
Так, в акті перевірки № 315/17-100/2544401336 від 10.08.2007 року, в порушення пунктів 2, 3 розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2004р. № 326, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2004р. за № 803/9402, не зазначено з яких сум складаються отримані доходи, понесені витрати та джерела їх походження, за якими перевіряючими вираховувався податок з доходів фізичних осіб у 2005 році.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В свою чергу відповідач всупереч ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не довів належним чином правомірність щодо донарахування СПД ОСОБА_1 податку з доходів фізичних осіб за 2004 рік у сумі 15287,91 грн. та за 2005 рік у сумі 21306,17 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 71, 94, 98, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва № 0016241710/0 від 17.08.2007 року.
3. Податкове повідомлення-рішення № 0016261710/0 від 17.08.2007 року скасувати в частині визначення суми податкового зобов'язання СПД - фізичній особі ОСОБА_1 за платежем: податок з доходів фізичних осіб в розмірі 36 594,08 грн.
4. В решті позовних вимог відмовити.
5. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Миколаївській області на користь СПД - фізичної особи ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1,70 грн.
Постанова у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
Підписано 16.11.2010 року.