Справа № 344/8491/17
Провадження № 1-кп/352/129/25
07 березня 2025 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши в судовому засіданні у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Підлужжя Івано-Франківської області та проживає в АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 369-2 Кримінального кодексу України, -
клопотання Захисника про скасування арешту майна, -
І. Суть клопотання та позиція сторін
В провадженні Тисменицького районного суду Івано-Франківської області перебуває справа за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 369-2 Кримінального кодексу України (далі- КК України).
29 січня 2025 року до Суду надійшло клопотання Захисника про скасування арешту на майно Обвинуваченого, накладене ухвалами слідчого судді від 06 червня 2017 року, а саме житловий будинок площею 56, 9 м2 за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,0892 га із кадастровим номером 2625884201:02:002:0609, цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: вулиця Довженка, село Підлужжя, Тисменицький район, Івано-Франківська область; земельну ділянку площею 0,0814 га із кадастровим номером 2625884201:02:002:0607, цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; кошти в сумі 3000 (три тисячі гривень); грошові кошти в сумі 2500 (дві тисячі п'ятсот) доларів США; паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданого на ім'я ОСОБА_4 , заповіт громадянки ОСОБА_6 на успадкування ОСОБА_4 , житлового будинку та земельної ділянки від 21 травня 1998 року з реєстраційним № 16; копію технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 ; свідоцтво про спадщину за заповітом серії АВЕ № 166822 від 23 жовтня 1999 року; державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 461287 від 19 серпня 2010 року; державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 461286 від 19 серпня 2010 року; копію договору купівлі-продажу земельної ділянки; грошові кошти у сумі 500 ( п'ятсот) гривень; грошові кошти у сумі 200 (двісті) доларів США; грошові кошти в сумі 3848 ( три тисячі вісімсот сорок вісім) гривень; пластикові та банківські картки; мобільний телефон марки «Мейзу»; грошові кошти в сумі 300 (триста) гривень.
Згідно із текстом клопотання, підставою для накладення арешту вказаного майна є безальтернативне покарання у вигляді конфіскації майна згідно із санкцією частини третьої статті 368 КК України, за якою ОСОБА_4 підозрювався на час винесення ухвал про накладення арешту на майно.
На цей час дії ОСОБА_4 , згідно із обвинувальним актом, перекваліфіковані на частину другу статті 369-2 КК України, санкція якої не передбачає конфіскації майна.
У кримінальному провадженні цивільний позов не пред'являвся, стороною обвинувачення вказане вище майно не визнавалось речовим доказом та не відкривалось органом досудового розслідування стороні захисту.
В зв'язку із викладеним, Захисник вважає, що на цей час відпали підстави для накладення арешту на майно, в зв'язку із чим просить задовольнити клопотання.
В судовому засіданні Захисник та Обвинувачений підтримали клопотання та просили його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечив проти клопотання. Вважає, що вказане клопотання могло бути подано та розглядатись на стаді підготовчого засідання, а не під час розгляду справи по суті. Зазначив, що дійсно в обвинувальному акті зазначена інша кваліфікація дій ОСОБА_4 , ніж була на час постановлення ухвал про арешт майна. В той же час вважає, що протягом судового засідання він знову може змінити обвинувачення та перекваліфікувати дії ОСОБА_4 за статтею, санкція якої передбачає конфіскацію майна. Повідомив, що дійсно майно, на яке накладено арешт, не визнавалось речовими доказами та не стороною обвинувачення вказане майно не планується використовувати в якості доказів під час судового розгляду справи.
ІІ. Докази, досліджені Судом
1.Ухвалою слідчого судді від 06 червня 2017 року у справі № 466/4014/17 накладено арешт на майно ОСОБА_4 : житловий будинок площею 56, 9 м2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно із мотивувальною частиною ухвали ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, санкція якої передбачає конфіскацію майна. Ухвала обгрунтована вимогами пункту 3 частини другої статті 170 КПК України, згідно із якою арешт допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання
2.Ухвалою слідчого судді від 06 червня 2017 року у справі № 466/4013/17 накладено арешт на майно ОСОБА_4 : земельну ділянку площею 0,0892 га із кадастровим номером 2625884201:02:002:0609, цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: вулиця Довженка, село Підлужжя, Тисменицький район, Івано-Франківська область .
Згідно із мотивувальною частиною ухвали ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, санкція якої передбачає конфіскацію майна. Ухвала обгрунтована вимогами пункту 3 частини другої статті 170 КПК України, згідно із якою арешт допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання
3.Ухвалою слідчого судді від 06 червня 2017 року у справі № 466/4012/17 накладено арешт на майно ОСОБА_4 : земельну ділянку площею 0,0814 га із кадастровим номером 2625884201:02:002:0607, цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно із мотивувальною частиною ухвали ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, санкція якої передбачає конфіскацію майна. Ухвала обгрунтована вимогами пункту 3 частини другої статті 170 КПК України, згідно із якою арешт допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання
4.Ухвалою слідчого судді від 06 червня 2017 року у справі № 466/3932/17 накладено арешт на майно ОСОБА_4 : кошти в сумі 3000 (три тисячі гривень); грошові кошти в сумі 2500 (дві тисячі п'ятсот) доларів США; паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданого на ім'я ОСОБА_4 , заповіт громадянки ОСОБА_6 на успадкування ОСОБА_4 , житлового будинку та земельної ділянки від 21 травня 1998 року з реєстраційним № 16; копію технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 ; свідоцтво про спадщину за заповітом серії АВЕ № 166822 від 23 жовтня 1999 року; державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 461287 від 19 серпня 2010 року; державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 461286 від 19 серпня 2010 року; копію договору купівлі-продажу земельної ділянки
Згідно із мотивувальною частиною ухвали ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України. Ухвала обгрунтована тим, що частина документів являються засобом для забезпечення конфіскації майна як виду покарання згідно санкції статті 368 КК України, а інші вилучені речі, документи можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження № 420179007800000071, а відтак відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
5.Ухвалою слідчого судді від 06 червня 2017 року у справі № 466/4015/17 накладено арешт на майно ОСОБА_4 : грошові кошти у сумі 500 ( п'ятсот) гривень; грошові кошти у сумі 200 (двісті) доларів США; грошові кошти в сумі 3848 ( три тисячі вісімсот сорок вісім) гривень; пластикові та банківські картки; мобільний телефон марки «Мейзу»; грошові кошти в сумі 300 (триста) гривень.
Згідно із мотивувальною частиною ухвали ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України. Ухвала обгрунтована тим, що вилучені предмети, речі могли використовуватись при вчиненні кримінального правопорушення, а також санкцією частини третьої статті 368 КК України, згідно якої до майна підозрюваного може бути застосована конфіскація майна.
ІІІ. Висновки Суду
Відповідно до частини першої статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до пункту 24 частини першої статті 3 КПК України термін «судове провадження» має таке значення: кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.
Таким чином, вирішення питання щодо скасування арешту на майно може відбуватись протягом всієї стадії судового провадження, в тому числі під час судового розгляду, в зв'язку із чим Суд не погоджується із доводами прокурора про можливість розгляду клопотання Захисника тільки під час підготовчого судового провадження.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ухвалами слідчого судді від 06 червня 2017 року накладено арешт на майно ОСОБА_4 , зазначеного в клопотанні Захисника.
Відповідні ухвали обгрунтовані необхідністю забезпечення речових доказів та конфіскації майна як виду покарання.
Під час розгляду клопотання Захисника необхідно встановити чи наявні або відпали потреби в накладенні арешту майна.
Відповідно до частин другої та третьої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
щодо забезпечення конфіскації майна
На час винесення ухвал слідчих суддів у кримінальному провадженні № 42017090780000071 про накладення арешту ОСОБА_4 підозрювався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, санкція якої передбачає конфіскацію майна.
До суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42017090780000071 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною другою статті 369-2 КК України.
Санкцією частини другої статті 369-2 КК України передбачено покарання у вигляді штрафу або позбавлення волі.
Таким чином, на цей час відпала така підстава накладення арешту, як конфіскація майна як виду покарання, якою обгрунтовувались ухвали слідчого Суду.
Суд відхиляє доводи Прокурора про наявність такої підстави як конфіскація майна як виду покарання в зв'язку із можливістю зміни обвинувачення в суді з огляду на наступне.
Відповідно до статті 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Відповідно до частини першої статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Таким чином, Суд вирішує питання щодо наявності або відсутності підстав для скасування арешту на майно у кримінальному провадженні в межах висунутого обвинувачення на час розгляду цього питання.
На цей час ОСОБА_4 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 369-2 КК України, якою не передбачено покарання у вигляді конфіскації майна.
Одночасно, у випадку зміни в подальшому обвинувачення на іншу статтю, санкція якої передбачає конфіскацію майна, Прокурор не позбавлений права звернутись із відповідним клопотанням.
щодо забезпечення збереження речових доказів
Обвинувальний акт надійшов до суду 04 липня 2017 року.
Перед направленням кримінального провадження до суду прокурором у відповідності до вимог статті 290 КПК відкрито матеріали стороні захисту.
Згідно пояснень сторони захисту в судовому засіданні, перелічені в ухвалах слідчого судді речі та документи не визнані речовими доказами та стороні захисту не відкривались.
Прокурор в судовому засіданні повідомив, що речі та документи, на які накладено арешт вищевказаними ухвалами слідчих суддів, стороною обвинувачення речовими доказами не визнавались та використання їх в якості доказів під часу судового розгляду справи не планується.
Таким чином, на цей час відпала потреба в подальшому забезпеченні збереження як речових доказів речей та документів, зазначених в ухвалах слідчих суддів, оскільки ці речі та документи не визнані речовими доказами та їх використання в якості доказів не планується стороною обвинувачення, про що заявив в судовому засіданні Прокурор.
Відповідно, обидві вказані в ухвалах слідчих суддів підстави для накладення арешту майна на цей час припинили своє існування, зв'язку із чим в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, що у відповідності до статті 174 КПК України є підставою для скасування арешту майна.
На підставі викладеного, керуючись статтями 170, 174, 372 КПК України, Суд
Задовольнити клопотання захисника ОСОБА_5 про скасування арешту майна.
Скасувати арешт на наступне майно обвинуваченого ОСОБА_4 , накладений ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду міста Львова:
- житловий будинок площею 56, 9 м2 за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Підлужжя, вулиця Довженка, будинок 103 ( накладений ухвалою слідчого судді від 06 червня 2017 року у справі № 466/4014/17);
- земельну ділянку площею 0,0892 га із кадастровим номером 2625884201:02:002:0609, цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: вулиця Довженка, село Підлужжя, Тисменицький район, Івано-Франківська область ( накладений ухвалою слідчого судді від 06 червня 2017 року у справі № 466/4013/17);
- земельну ділянку площею 0,0814 га із кадастровим номером 2625884201:02:002:0607, цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (накладений ухвалою слідчого судді від 06 червня 2017 року у справі № 466/4012/17);
- кошти в сумі 3000 (три тисячі гривень); грошові кошти в сумі 2500 (дві тисячі п'ятсот) доларів США; паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданого на ім'я ОСОБА_4 , заповіт громадянки ОСОБА_6 на успадкування ОСОБА_4 , житлового будинку та земельної ділянки від 21 травня 1998 року з реєстраційним № 16; копію технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 ; свідоцтво про спадщину за заповітом серії АВЕ № 166822 від 23 жовтня 1999 року; державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 461287 від 19 серпня 2010 року; державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 461286 від 19 серпня 2010 року; копію договору купівлі-продажу земельної ділянки( накладений ухвалою слідчого судді від 06 червня 2017 року у справі № 466/3932/17);
- грошові кошти у сумі 500 ( п'ятсот) гривень; грошові кошти у сумі 200 (двісті) доларів США; грошові кошти в сумі 3848 ( три тисячі вісімсот сорок вісім) гривень; пластикові та банківські картки; мобільний телефон марки «Мейзу»; грошові кошти в сумі 300 (триста) гривень (накладений ухвалою слідчого судді від 06 червня 2017 року у справі № 466/4015/17).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту їх оголошення.
Повний текст ухвали буде проголошений о 16 годині 00 хвилин 12 березня 2025 року.
Суддя ОСОБА_7