Справа № 344/4325/25
Провадження № 1-кс/344/2125/25
12 березня 2025 року місто Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділу розслідування особливо важливих злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12024090000000656, внесеного 25 жовтня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України,-
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області за процесуального керівництва Івано-Франківської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024090000000656 від 25 жовтня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на підставі Указів Президента України, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст.30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводяться тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», зокрема заборонено виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років.
Проведеним розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 та іншими на даний час невстановленими особами, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи про війну в Україні та про введення на її території воєнного стану, а також про проведення загальної мобілізації військовозобов'язаних, під яку підпадають чоловіки віком від 18 до 60 років, в період часу із жовтня 2024 по лютий 2025 року створили злочинну групу для організації та сприяння у незаконному переправленні через державний кордон України, зокрема здійснювали пошук осіб, які у період оголошення воєнного стану на території України та впровадження загальної мобілізації, мали незаконно перетнути державний кордон України, інформування таких осіб щодо можливості перетину на ділянці державного кордону України в межах Чернівецької області із Республікою Молдова поза пунктами пропуску, проводили детальні інструктажі та здійснювали перевезення таких осіб до визначених ними ділянок державного кордону України, виконували інші функції щодо сприяння вчиненню зазначених кримінальних правопорушень, оцінюючи свої незаконні послуги в розмір 9500 доларів США.
У період часу із 02.03.2025 по 06.03.2025 ОСОБА_5 , діючи з відома ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інших наразі невстановлених досудовим розслідуванням осіб, будучи об'єднаним з ними єдиним злочинним умислом, підшукав військовозобов'язаних ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ще однієї особи по імені Денис (інші анкетні дані наразі слідством не встановлені), які мали намір незаконно перетнути державного кордону України, та повідомив останнім, що за організацію їх незаконного переправлення через державний кордон необхідно буде оплатити грошові кошти в сумі 9500 доларів США - кожному.
У зазначений період часу ОСОБА_5 , використовуючи засоби зв'язку провів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та особі по імені Денис детальний інструктаж щодо організації їх незаконного переправлення через Державний кордон України поза межами митного та прикордонного контролю, а також узгодив свої злочинні дії з іншими учасниками злочинної групи, а саме ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими наразі невстановленими досудовим розслідуванням осіб, щодо організації незаконного переправлення через державний кордон України зазначених військовозобов'язаних осіб та які в подальшому здійснили свої функції щодо вчинення кримінального правопорушення, зокрема здійснювали перевезення таких осіб до визначених ними ділянок державного кордону України, виконували інші функції щодо сприяння у вчиненні кримінального правопорушення.
Таким чином, реалізуючи свій злочинний план, в період часу з 02.03.2025 по 06.03.2025, ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 та іншими на даний час невстановленими слідством особами, організували незаконне переправлення поза межами розмежування кордону України із Румунією на території Чернівецької області громадян України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ще однієї особи по імені Денис (інші анкетні дані наразі слідством не встановлені), за грошову винагороду в сумі 9500 доларів США з кожного, які в подальшому розподілили між собою.
Таким чином, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництві такими діями та сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України.
07 березня 2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянину України, українцю, уродженцю м. Бурштин Івано-Франківської області, зареєстрованому в АДРЕСА_1 , фактичним місцем проживанням за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України, який, відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України, відноситься до категорії тяжкого злочину, санкція якої передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, у власності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , перебуває наступне нерухоме майно:
?гаражне приміщення загальною площею (кв.м): 39.2, розміщене за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 679562026103;
?земельна ділянка площею (га): 0.0025, кадастровий номер: 2621210300:01:005:0575, розміщена за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 679540926103;
?земельна ділянка площею (га): 0.4557, кадастровий номер: 2624482900:02:003:0389, розміщена за адресою: Івано-Франківська область, Рогатинський район, сільська рада Колоколинська, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 504590526244;
?земельна ділянка площею (га): 0.2909, кадастровий номер: 2624482900:02:005:0166, розміщена за адресою: Івано-Франківська область, Рогатинський район, сільська рада Колоколинська, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 504550626244.
За таких обставин слідчий за погодженням з прокурором з метою конфіскації майна як виду покарання накласти арешт на нерухоме майно, що на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,
Прокурор та слідчий у судове засідання не прибули.
Слідчий до суду надав клопотання, відповідно до якого просить клопотання про арешт майна слухати без участі слідчого, вимоги клопотання підтримує, просить задовольнити.
На підставі частини другої статті 172 Кримінального процесуального кодексу України, розгляд клопотання здійснено без повідомлення власника майна, оскільки це необхідно з метою забезпечення арешту майна.
Згідно частини четвертої статті 107 Кримінального процесуального кодексу України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши подане клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 131 Кримінального процесуального кодексу України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно пункту 7 частини другої статті 131 Кримінального процесуального кодексу України, заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Частина перша статті 170 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно частини другої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності з вимогами частини п'ятої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно частини десятої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Слідчим суддею встановлено, що слідчий звернувся з вказаним клопотанням, що відповідає вимогам статті 171 Кримінального процесуального кодексу України.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно статей 94, 132, 173 Кримінального процесуального кодексу України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
При цьому при вирішенні питання про арешт зазначеного у клопотанні майна, слідчий суддя враховує обставини, з якими закон пов'язує застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.
Отже, мета накладеного арешту відповідає положенням пункту 3 частини другої статті 170 Кримінального кодексу України.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб слідчим суддею під час розгляду клопотання не встановлено.
Отже, на підставі вищенаведеного та враховуючи наявність правових підстав для задоволення клопотання, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, оскільки незастосування накладення арешту може призвести до наслідків, визначених частиною одинадцятою статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, таких як його можливе приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, а також правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, керуючись засадами розумності та співмірності, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задовольнити.
Додатково слідчий суддя вважає необхідним роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
З метою конфіскації майна як виду покарання накласти арешт із позбавленням права відчуження та розпорядження на нерухоме майно, що на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , а саме на:
1) гаражне приміщення загальною площею (кв.м): 39.2, розміщене за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 679562026103;
2) земельну ділянку площею (га): 0.0025, кадастровий номер: 2621210300:01:005:0575, розміщеною за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 679540926103;
3) земельну ділянку площею (га): 0.4557, кадастровий номер: 2624482900:02:003:0389, розміщеною за адресою: Івано-Франківська область, Рогатинський район, с/рада Колоколинська, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 504590526244;
4) земельну ділянку площею (га): 0.2909, кадастровий номер: 2624482900:02:005:0166, розміщеною за адресою: Івано-Франківська область, Рогатинський район, с/рада Колоколинська, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 504550626244.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1