Справа № 344/543/25
Провадження № 2/344/1751/25
06 березня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Антоняка Т.М.,
секретаря Мрічко Н.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Івано-Франківська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, покликаючись на те, що 22.12.2007 року зареєструвала шлюб з відповідачем. У шлюбі у них народилася донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_1 від 13.06.2008 року. Донька проживає разом з нею. 13 січня 2025 року відповідач звернувся до Івано-Франківського міського суду з позовом до неї про розірвання шлюбу.
Позивачка зазначає, що належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини вона намагається забезпечити самостійно: купує необхідний одяг, забезпечує повноцінне харчування, забезпечує всім необхідним для навчання та повноцінного розвитку і належних умов проживання. Дочка навчається на першому курсі фахового коледжу УКД на денній формі навчання за спеціальністю «Дизайн». Вона самостійно надає додаткові кошти на оплату зошитів та підручників, харчування на канцелярське обладнання, одяг, їжу, дозвілля, дитини, здійснює всі витрати по обслуговуванню квартири для забезпечення соціально-побутових потреб дитини. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька, при чому обов'язком особистим, індивідуальним, який не залежить від віку батьків. Відповідач ОСОБА_3 своїй дитині матеріальної допомоги добровільно не надає, хоча може її надавати.
Враховуючи викладене, особливості дитини, те, що батько, який є здоровий та працездатний, інших осіб на утриманні не має, його стан здоров'я дозволяє працювати, а тому вважає, що відповідач може сплачувати аліменти у розмірі 10 000 грн на утримання доньки ОСОБА_4 .
Позивачка у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги. Просить задовольнити позов.
Відповідач у судовому засіданні визнав вимоги позову.
Заслухавши пояснення позивачки та відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Сторони зареєстрували у відділі реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції, актовий запис № 2806 від 22 грудня 2007 року.
Під час перебування у шлюбі у сторін народилася донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_1 від 13.06.2008 року.
Неповнолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається на першому курсі фахового коледжу Університете Короля Данила, на денній формі навчання за спеціальністю «Дизайн».
Обов'язок батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття закріплений в ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
За ч. 2 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. А відповідно до ч. 3 вказаної статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до п. п. 3 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Зважаючи на досліджені обставини, враховуючи, що обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, враховуючи інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, виходячи з принципів розумності та справедливості, враховуючи позицію відповідача щодо визнання позову, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача аліментів в користь позивачки, на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердому грошовому розмірі по 10 000 (десять тисяч) гривень, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 13 січня 2025 року, до досягнення дитиною повноліття.
Суд вважає, що такий розмір аліментів на утримання дитини, з урахуванням встановлених обставин, які обов'язкові до врахування відповідно до ст. 182 СК України, не порушить принципу врахування найкращих інтересів дитини, забезпечить справедливий баланс між батьківськими обов'язками сторін та не становитиме надмірний тягар для відповідача, що, в свою чергу, є однією з гарантій реальності виконання судового рішення.
Зважаючи, що позивачка при пред'явлені позову була звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», відповідно до вимог ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до частини п'ятої статті 268 Цивільного процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 206, 247, 258, 259, 268, 259, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердому грошовому розмірі по 10 000 (десять тисяч) гривень, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 13 січня 2025 року, до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів на утримання дитини, у межах сплати платежу за один місяць.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави 1211 грн. 20 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Відповідач: до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя Антоняк Т.М.
Повний текст рішення складено та підписано 11.03.2025 року.