Справа № 214/5835/24
2/214/827/25
Іменем України
12 березня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі
головуючого судді - Ткаченка А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Фастовець Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що він з 17 жовтня 1997 року перебуває з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі. Сімейно-шлюбні відносини між ними припинилися з вересня 2023 року через втрату взаєморозуміння, розбіжність поглядів на сімейне життя та його планування, кожен з них живе своїм життям, спільного побуту не ведуть. Вважає, що сім'я з відповідачем розпалась остаточно і не може бути відновлена та просить розірвати шлюб.
Ухвалою суду від 04 липня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 20 серпня 2024 року провадження у справі зупинено для надання сторонам строку для примирення.
Ухвалою суду від 24 лютого 2025 року провадження у справі поновлено..
У судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у порядку, передбаченому ст. 128 ЦК України.
Згідно поданої до суду 20 січня 2025 року заяви, позивач ОСОБА_1 просить розгляд справи проводити за його відсутності, на вимогах наполягає.
Відповідач ОСОБА_1 причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов не надала.
Ураховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, відсутність заяви сторони позивача про розгляд справи у заочному порядку з винесенням по справі заочного рішення, що є обов'язковою підставою для розгляду справи у такому порядку (пункт 4 частини 1 статті 280 ЦПК України), суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї (стаття 51 Конституції України).
Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 17 жовтня 1997 року, про що Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області складено відповідний актовий запис № 727 (а.с. 4).
Відповідно до положень статей 105,110,112 СК України, якщо суд встановив, що подальше спільне життя подружжя і збереження родини неможливо, він приймає рішення про розірвання шлюбу.
Згідно пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них.
Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частиною п'ятою статті 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Шлюбні відносини між сторонами припинені, подружжя не веде спільного господарства, мають окремий бюджет, сім'я фактично розпалася, поновлення сімейних стосунків позивач вважає неможливим, наданий судом строк для примирення сторін позитивних результатів не дав, а отже судом установлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача.
Оскільки повідомлена про дату слухання справи відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надала, наданий судом строк для примирення позитивних результатів не дав, що підтверджується поданою до суду заявою позивача, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та розірвання шлюбу.
Згідно статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Беручи до уваги відсутність заяви відповідачки в цій частині, суд вважає після розірвання шлюбу залишити їй шлюбне прізвище.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з відсутністю вимоги позивача про відшкодування судових витрат, вони покладаються на нього.
Керуючись статями 105, 110, 112 СК України, статями 10, 12, 13, 81, 141, 206, 263, 265 ЦПК України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 17 жовтня 1997 рокуСаксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 727.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити шлюбне прізвище - « ОСОБА_4 ».
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
Повне рішення складено 12 березня 2025 року.
Суддя А.В. Ткаченко