Справа № 183/6756/24
№ 1-кс/183/489/25
11 березня 2025 року м. Самар
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 жовтня 2015 року за № 42015000000002288 про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калуш Івано-Франківської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України,
11 березня 2025 року в провадження слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло вказане клопотання.
В обґрунтування клопотання прокурор указує на встановлення досудовим розслідуванням, що у липні 2014 року ОСОБА_4 добровільно прибув для проходження військової служби до військової частини - польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 батальйон територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») (далі - батальйон). Вказана військова частина сформована у травні 2014 року з осіб, які добровільно виявили бажання піти на військову службу для збройної боротьби з терористичними угрупуваннями на сході України. Серед добровольців опинялись люди, які самі з'являлись до розташування батальйону.
Відповідно до наказу Міністра оборони України від 03 травня 2014 року № 15 командиром вказаної військової частини призначено ОСОБА_5 . Значну частину добровольців прийняв безпосередньо ОСОБА_5 . Він вже приймав рішення і про залучення їх до виконання бойових завдань. Повноваження ОСОБА_5 розпоряджатися зброєю військової частини та безумовний авторитет призвели до того, що він на свій розсуд почав розпоряджатися людськими ресурсами та зброєю батальйону.
Усвідомлюючи вказані можливості, ОСОБА_5 вирішив створити банду, яку організував упродовж липня-вересня 2014 року з числа підпорядкованих йому військовослужбовців батальйону, а також не оформлених у батальйоні осіб для вчинення нападів на підприємства, установи, організації та окремих громадян з метою досягнення власних цілей, у тому числі корисливих, а також діючи в інтересах інших осіб.
ОСОБА_4 увійшов у вказану банду, створену ОСОБА_5 в липні-вересні 2014 року з числа підпорядкованих йому, на той час, військовослужбовців військової частини - польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 батальйон територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 »).
Собі у банді ОСОБА_6 визначив роль керівника та довів це до всіх учасників. ОСОБА_4 в свою чергу виконував роль силової групи, яка діяла з використанням вогнепальної зброї, застосовувала насильство або фізично подавляла супротив потерпілих під час нападу. При цьому ОСОБА_5 визначив ОСОБА_7 старшим вказаної групи.
Таким чином, упродовж липня-вересня 2014 року ОСОБА_5 організував банду у складі вказаних та інших невстановлених осіб, визначивши місце її знаходження за місцем дислокації батальйону у м. Щастя Луганської області, а пізніше також у офісному приміщенні на 2-му поверсі в будинку АДРЕСА_2 , де члени банди регулярно збиралися, обговорюючи, плануючи і готуючи вчинення злочинів.
Організовані члени банди ОСОБА_5 чітко усвідомлювали суспільно небезпечний характер своїх дій, злочинів, що готуються, передбачали, і свідомо допускали настання тяжких наслідків, у тому числі заподіяння тілесних ушкоджень окремим особам, а також пошкодження та знищення майна підприємств, установ у ході планових нападів.
Злочинне угрупування характеризувалося стійкістю, стабільністю функціонування, чітким розподілом ролей серед усіх учасників, досконалою структурою, високим ступенем внутрішньої організованості, у тому числі жорсткою ієрархією та дисципліною, а також постійністю форм та методів злочинної діяльності. Банда посягала на громадську безпеку в частині захищеності суспільства в цілому, фізичних та юридичних осіб, а також державних органів від злочинної діяльності, наслідки якої позначалися на житті і здоров'ї людей, їх власності та нормальній життєдіяльності.
18 лютого 2015 року банда вчинила розбійний напад на військовослужбовців батальйону «ІНФОРМАЦІЯ_2» - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , незаконно позбавила їх волі, а також 19 лютого 2015 року вчинила збройний напад на помешкання ОСОБА_8 з метою заволодіння належний йому та його дружині майном.
Так, ОСОБА_8 , який проходив військову службу в батальйоні « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на посаді офіцера штабу, після призначення 25 листопада 2014 року в.о. командира батальйону ОСОБА_12 , відмовився підпорядковуватися ОСОБА_5 , оскільки той був звільнений з посади командира цієї військової частини. Після цього, ОСОБА_5 , прагнучі помститися за непокору, спланував викрадення та позбавлення волі ОСОБА_8 . Для цього ОСОБА_5 дізнавшись, що 18 лютого 2015 року ОСОБА_8 знаходиться у м. Сєвєродонецьку, доручив членам очолюваної ним банди, вчинити напад на останнього, перевезти його у м. Щастя і насильно утримувати його там.
18 лютого 2015 року приблизно о 15:30 год, коли ОСОБА_8 разом із військовослужбовцями батальйону «ІНФОРМАЦІЯ_2» - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 перебував неподалік будівлі Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області, яка розташована за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Леніна, 6-А, озброєні автоматами та кулеметами підконтрольні ОСОБА_5 невстановлені бійці батальйону у кількості близько 50 чоловік, у тому числі члени організованої ним банди ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_4 , виконуючи вказівку ОСОБА_5 , напали на них.
Застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілих, погрожуючи вогнепальною зброєю, діючи з єдиним умислом на виконання злочинного плану, частина з вищевказаних осіб, хто саме, слідством не встановлено, роззброїла та повалила ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на землю, застосовуючи насильство вдягла на них наручники та помістила до своїх автомобілів. Інша частина нападників своєю присутністю та наявністю вогнепальної зброї подавляла волю потерпілих до спротиву. Під час цього, ОСОБА_8 став вимагати пояснень таких незаконних дій вказаних осіб та обізнаності про це народного депутата України ОСОБА_5 , якому вони підпорядковувались. Невстановлена особа передала ОСОБА_8 телефон, по якому ОСОБА_5 обґрунтував дії своїх бійців тим, що вважає ОСОБА_8 зрадником. Після цього члени банди ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та невстановлені слідством особи загальної кількістю 6 чоловік напали на нього, роззброїли, повалили на землю, де наносили удари ногами у обличчя та зброєю у різні частини тіла. Інші невстановлені особи, у тому числі члени банди ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , своєю озброєною присутністю та погрозами застосування зброї подавляли волю ОСОБА_8 до спротиву. Після цього, ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та невстановлені особи, застосовуючи насильство одягли на ОСОБА_8 тимчасові наручники і також помістили до автомобілю, де перебував ОСОБА_10 .
Під час застосування насильства ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та невстановленими особами, ОСОБА_8 спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді закритого крайового перелому головки лівої променевої кістки з незначним знищенням. При цьому, вищевказані особи відкрито заволоділи належними ОСОБА_8 коштами у сумі 39 тис. гривень та мобільними телефонами «Флай» і «Леново», а також належними ОСОБА_9 та ОСОБА_10 телефонами «Нокія».
Після цього, потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 повезли до приміщення колишньої школи професійної підготовки працівників міліції за адресою: АДРЕСА_3 , де розташовувалась підконтрольна ОСОБА_5 частина батальйону, а ОСОБА_9 до приватного будинку у м. Щастя за невстановленою адресою. При цьому, під час руху автомобіля ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та невстановлена особа з позивним « ОСОБА_17 » продовжували наносити ОСОБА_8 удари руками та ногами у різні частини тіла. Під час перевезення ОСОБА_11 член банди ОСОБА_16 погрожував йому фізичною розправою та застосуванням зброї.
Після доставки потерпілих до приміщення колишньої школи професійної підготовки працівників міліції та приватного будинку, члени банди їх закрили у підвальних приміщеннях за особистою вказівкою керівника банди ОСОБА_5 . Після цього, члени банди ОСОБА_7 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , а також невстановлені особи з числа підконтрольних ОСОБА_5 осіб, за вказівкою останнього незаконно утримували ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 проти їх волі у підвальних приміщеннях різних будинків упродовж тривалого часу.
Так, після того, як ОСОБА_16 та невстановлена особа доставили ОСОБА_11 до приміщення колишньої школи професійної підготовки працівників міліції, вони завели його до камери у підвал та зачинили, незаконно позбавивши його волі. Після цього, приблизно через 30 хвилин невстановлені особи перевезли ОСОБА_11 до приватного будинку у м. щастя, де зачинили у підсобній кімнаті та поставили озброєного охоронця. Наступного дня, тобто 19 лютого 2015 року невстановлені особи, а також ОСОБА_7 та ОСОБА_15 допитували ОСОБА_11 з приводу його стосунків з ОСОБА_8 та схиляли перейти на їх бік, тобто підпорядковуватись ОСОБА_5 після його відмови, ОСОБА_11 знову зачинили у підсобному приміщенні. Наступного дня невстановлені особи вивезли його у м. Сєвєродонецьк та відпустили без будь-яких пояснень. ОСОБА_9 невстановлені члени банди помістили до підвалу у приватному будинку у м. Щастя, де незаконно утримували впродовж 14 днів. Під час цього декілька разів вивозили до інших місць, де погрожували розстрілом та наносили побої.
03 березня 2015 року його з закритим обличчям перевезли до м. Києва, де ОСОБА_5 схилив ОСОБА_9 перейти під його командування. Боячись за своє життя ОСОБА_9 погодився на вказану пропозицію, але після сприятливих умов, втік від членів банди та повернувся до місця розташування батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у м. Лисичанську Луганської області.
ОСОБА_10 утримувався у підвальних приміщеннях колишньої школи професійної підготовки працівників міліції у м. Щастя продовж 10 днів, після чого був звільнений бійцями батальйону, з якими він проходив службу. Під час незаконного утримання ОСОБА_18 невстановленими особами завдавались численні удари по тілу, а також висловлювались погрози вбивством.
В результаті незаконного утримання та завдання побоїв, ОСОБА_10 отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливів: нижнього віка лівого ока, зовнішньої поверхні лівого плеча, зовнішньої поверхні лівого стегна.
ОСОБА_8 члени банди, у тому числі ОСОБА_7 , відвезли до приватного будинку у м. Щастя (точної адреси не встановлено), де помістили до підвалу. При цьому дорогою розпитували у нього, де він зберігає цінності та зброю за місцем свого проживання у м. Рубіжному.
Наступного дня, тобто 19 лютого 2015 року його підняли з підвалу до кімнати, де члени банди ОСОБА_15 та ОСОБА_4 , а також інші невстановлені особи допитували його з приводу походження грошей, якими вони заволоділи у нього під час викрадення у м. Сєвєродонецьку, а також знайшли за місцем проживання ОСОБА_8 . При цьому погрожували йому фізичною розправою та запропонували покинути територію України. Після його відмови, ОСОБА_8 знову закрили у підвал, де він знаходився у наручниках до 27 лютого 2015 року.
Після цього, невідомі особи з числа підконтрольних ОСОБА_5 батальйону перевезли його до іншого приватного будинку у м. Щастя, де помістили до підвалу та покинули. За допомогою підручних засобів іншого дня ОСОБА_8 зміг звільнитися та втекти.
Крім цього, після того, як члени банди незаконно позбавили волі ОСОБА_8 , організатор банди ОСОБА_5 надав їм вказівку заволодіти майном останнього, яке перебувало за місцем проживання ОСОБА_8 та його родини, а саме в будинку АДРЕСА_4 .
Реалізуючи цей умисел, близько 10 членів очолюваної ним банди, у тому числі ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , озброєні автоматичною вогнепальною зброєю, у камуфляжному одязі та масках о 00:30 год 19 лютого 2015 року прибули до вказаного будинку, у якому на той час перебували дружина ОСОБА_8 - ОСОБА_19 , її мати ОСОБА_20 та малолітня донька ОСОБА_21 , 2011 року народження.
З тим, аби безперешкодно проникнути у будинок, нападники привезли з собою раніше викраденого ними ОСОБА_9 , якого ОСОБА_19 особисто знала. На місці нападники силоміць змусили ОСОБА_9 викликати через домофон ОСОБА_19 та переконати її відчинити двері воріт начебто для термінової розмови.
Коли ОСОБА_19 відчинила двері, нападники, погрожуючи вогнепальною зброєю та застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілої, увірвались на подвір'я, а потім у будинок.
Видаючи себе за працівників Служби безпеки України, ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та інші невстановлені слідством члени банди обшукали будинок та відкрито заволоділи належними подружжю ОСОБА_22 коштами та майном, а саме:
- коштами у сумі 40 тис. доларів США та 31 тис. гривень;
- ноутбуком «Леново» орієнтовною вартістю 7 тис. грн.;
- двома Wi-Fi роутерами, кожен вартістю 500 грн.;
- планшетом «Леново» орієнтовною вартістю 2 500 грн.;
- мобільним телефоном «Леново» приблизною вартістю 3 тис. грн.;
- фотоапаратом «НіконКулпікс» вартістю 4 тис. 480 грн.;
- золотими сережками вартістю 3 тис. 500 грн.;
- золотою обручкою вартістю 4 тис. грн., після чого залишили будинок.
Крім цього, 18 лютого 2015 року банда вчинила розбійний напад на військовослужбовців батальйону «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , незаконно позбавила їх волі, а також 19 лютого 2015 року вчинила озброєний напад на помешкання ОСОБА_8 з метою заволодіння належним йому та його дружині майном.
Так, ОСОБА_8 , який проходив військову службу в батальйоні « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на посаді офіцера штабу, після призначення 25 листопада 2014 року в.о. командира батальйону ОСОБА_12 відмовився підпорядковуватися ОСОБА_5 , оскільки той був звільнений з посади командира цієї військової частини.
Після цього, ОСОБА_5 , прагнучи помститися за непокору, викрадення та позбавлення волі ОСОБА_8 . Для цього ОСОБА_5 , дізнавшись, що 18 лютого 2015 року ОСОБА_8 знаходиться у м. Сєвєродонецьку, доручив членам очолюваної ним банди, вчинити напад на останнього, перевезти його у м. Щастя і насильно утримувати його там.
Всього члени банди заволоділи коштами та майном потерпілих на суму 1 млн. 127 тис. 580 грн., що є особливо великим розміром.
Прокурор зазначає, що з урахуванням викладеного, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України.
Вчинення ОСОБА_4 вказаних злочинів об'єктивно й переконливо підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування.
У зв'язку із невстановленням місця перебування ОСОБА_4 , що позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру у день його складання, таке повідомлення 31 липня 2015 року, відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. 111 та 135 КПК України, направлено у спосіб, який передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Метою та підставами застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищення, приховування речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків чи інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України, що є тяжкими та особливо тяжкими злочинами, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна.
24 липня 2015 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України.
03 серпня 2015 року у зв'язку з тим, що місцезнаходження ОСОБА_4 в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, його оголошено у розшук в порядку ст. 281 КПК України.
29 червня 2024 року слідчим Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську, подано клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою його приводу для участі розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з одночасним поданням такого клопотання.
02 липня 2025 року ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 183/6756/24 вказане клопотання задоволено та надано дозвіл на затримання (на 6 місяців) підозрюваного ОСОБА_4 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 02 січня 2025 року.
Прокурор у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши клопотання та надані письмові докази, слідчий суддя висновує таке.
Згідно з ч. 1 ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Частиною 2 ст. 188 КПК України передбачено, що клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу може бути подане одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
11 березня 2025 року прокурором подано клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 та клопотання про дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 189 КПК України суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.
Згідно з ч. 4 ст. 189 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: 1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; 2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Статтею 191 КПК України встановлено, що затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше 36 (тридцяти шести) годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу. Службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання затримала особу, зобов'язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали. Уповноважена службова особа (особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повідомляє про це слідчого, прокурора, зазначеного в ухвалі.
Слідчим суддею встановлено, що другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого ум. Краматорську, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 19 жовтня 2015 року за № 42015000000002288, за підозрою, в тому числі, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України.
24 липня 2015 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України.
Місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_4 не встановлено, тобто підозрюваний переховуються від органів досудового розслідування, що підтверджується: постановою слідчого від 09 грудня 2015 року про зупинення досудового розслідування; постановою слідчого від 03 серпня 2015 року про оголошення розшуку підозрюваного; ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2015 року; ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 04 травня 2016 року; ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 04 листопада 2016 року; постановою слідчого від 04 листопада 2016 року про зупинення досудового розслідування; ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 23 серпня 2017 року; ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 05 березня 2018 року; ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28 серпня 2018 року; ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 червня 2019 року; ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22 грудня 2021 року.
Також ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 липня 2024 року клопотання прокурора Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 про дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заявленого у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000002288 від 19 жовтня 2015 року відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146 КК України, задоволено. Надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою його приводу до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області (Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Велика Ковалівка, 10-б) для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Ухвала діяла протягом шести місяців з дня її постановлення, тобто до 02 (включно) січня 2025 року.
У встановлений строк підозрюваного не затримано, до слідчого судді не доставлено.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, дослідженими слідчим суддею.
Також слідчий суддя вважає доведеним існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Оцінюючи вищевказані обставини, слідчий суддя також приймає до уваги у розумінні практики ЄСПЛ те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Аналізуючи вищевикладене, слідчий суддя прийшов висновку, що існують обставини, зазначені у п. 1 ч. 4 ст. 189 КПК України, що має важливе значення для прийняття рішення про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 190 КПК України, ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту:
1) приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду;
2) закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії;
2-1) добровільного з'явлення підозрюваного до слідчого судді, а обвинуваченого до суду, про що слідчий суддя, суд повідомляє прокурора;
3) відкликання ухвали прокурором.
На підставі викладеного та керуючись ст. 110, 177, 189, 190 КПК України, слідчий суддя
надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калуш Івано-Франківської області, з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу зупинити до моменту виконання цієї ухвали в частині приводу підозрюваного.
Виконання ухвали в частині затримання ОСОБА_4 доручити співробітникам Другого оперативного відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, ОСОБА_23 (засоби зв'язку: e-mail: info@kram.dbr.gov.ua, тел.: НОМЕР_3 , 0800-350-351, +38044-339-57-25 ).
Ухвала діє до 11 вересня 2025 року включно та втрачає законну силу 12 вересня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та проголошений о 16 годині 35 хвилин 11 березня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1