Справа № 183/6565/24
№ 1-кс/183/480/25
12 березня 2025 року слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 березня 2023 року за № 62023050020000100 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -
слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з цим клопотанням, у якому просить накласти арешт на майно, що належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: 1/2 житлового будинку (реєстраційний номер майна 12161775) за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку (реєстраційний номер майна 795803044251) кадастровий номер 4425180200:04:001:0116, розташована за адресою: Луганська область, Старобільський район, Бутівська сільська рада, площею 5,0949 га.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив про встановлення досудовим розслідуванням, що наказом начальника державної установи «Старобільський слідчий ізолятор», ОСОБА_5 призначено на посаду молодшого інспектора 1 категорії відділу режиму і охорони державної установи «Старобільський слідчий ізолятор» в спеціальному званні старший прапорщик внутрішньої служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Таким чином, молодший інспектор 1 категорії відділу режиму і охорони державної установи «Старобільський слідчий ізолятор» ОСОБА_5 здійснює правозастосовні функції та є працівником правоохоронного органу.
Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Водночас ОСОБА_5 в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, на порушення вимог ст. 1, 2, 17 Конституції України зрадив українській державі та всьому Українському народові, вчинивши злочин проти основ національної безпеки України за таких обставин.
24 лютого 2022 року на виконання наказів вищого військового керівництва військовослужбовці збройних сил ворога України - російської федерації (далі - зс рф), шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглась на територію Україну через державні кордони України в Київській, Луганській, Донецькій, Харківській, Житомирській, Чернігівській, Сумській, Херсонській, Запорізькій, Миколаївській, інших областях і здійснили широкомасштабний збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти військової та цивільної адміністрації, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, після чого внаслідок широкомасштабного збройного нападу здійснили військову окупацію частин вказаних територій України, в тому числі території м. Старобільськ Луганської області, яка фактично захоплена та тимчасово окупована з березня 2022 року.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому дію якого продовжено по 20 серпня 2023 року шляхом прийняття 15 березня 2022 року, 21 квітня 2022 року, 22 травня 2022 року, 15 серпня 2022 року, 16 листопада 2022 року Верховною Радою України відповідних Законів на підставі Указів Президента України № 133/2022 від 14 березня 2022 року, № 259/2022, № 341/2022 від 17 травня 2022 року, № 573/2022 від 12 серпня 2022 року, № 757/2022 від 07 листопада 2022 року.
Приблизно з середини червня 2022 року ОСОБА_5 добровільно вступив та розпочав службу у так званому «Старобільському слідчому ізоляторі управління виконання покарань міністерства внутрішніх справ луганської народної республіки». Цей підрозділ є частиною окупаційної адміністрації російської федерації та розташований за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Монастирська, буд. 65.
Тобто, ОСОБА_5 вчинив державну зраду шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи при цьому те, що в період триваючого збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, вказане шкодить суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні державної зради, а саме діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
17 березня 2023 року у відповідності до ст. 276-278 КПК України складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. Повідомлення про підозру та повістки про виклики на 25 березня 2023 року, 26 березня 2023 року, 27 березня 2023 року для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, допиту в якості підозрюваного, тощо, відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме опубліковано на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора за посиланням https://www.gp.gov.ua/ua/posts/povidomlennya-pro-pidozru-kolesnikovu-ov-ta-povistka-pro viklik-na-25032023-26032023-27032023), а також офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газети «Урядовий кур'єр» № 56 (7454) від 21 березня 2023 року (за посиланнями https://ukurier.gov.ua/media/newspaper/adv/2023-03-20/56_7454r.pdf) для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_5 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
У зв'язку з неявкою за викликом слідчого та ухиленням від слідства, підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у розшук, здійснення якого в подальшому доручено оперативному підрозділу ГУ СБУ в Луганській та Донецькій області.
Під час досудового розслідування встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, за повним співпадінням, ОСОБА_5 має у приватній власності: 1/2 житлового будинку (реєстраційний номер майна 12161775) за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку (реєстраційний номер майна 795803044251) кадастровий номер 4425180200:04:001:0116, розташована за адресою: Луганська область, Старобільський район, Бутівська сільська рада, площею 5,0949 га.
Таким чином слідчий зазначає, що санкція ч. 2 ст. 111 КК України, у якій підозрюється ОСОБА_5 передбачає конфіскацію майна, а тому на даний час у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вищезазначене майно з метою унеможливлення його відчуження, оскільки в разі доведення вини ОСОБА_5 вищезазначене майно підпаде під конфіскацію майна відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.
У судове засідання слідчий, прокурор не з'явились, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає, що неприбуття слідчого, прокурора не перешкоджає розгляду клопотання.
Власник майна - ОСОБА_5 , захисник у судове засідання не викликалися у силу положення ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки слідчим у клопотанні доведено, що це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Слідчий суддя, дослідивши заявлене клопотання, надані в його обґрунтування докази, висновує таке.
З витягу з ЄРДР від 07 березня 2025 року встановлено, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР 28 березня 2023 року за № 62023050020000100 з попередньою правовою кваліфікацією - ч. 2 ст. 111 КК України, з коротким викладом обставин: в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи на території м. Старобільськ Старобільського району Луганської області, тобто на території тимчасово окупованій зс рф, будучи громадянином України та працівником правоохоронного органу України - державної установи «Старобільський слідчий ізолятор», діючи умисно та добровільно, зустрівся з представниками та званої «луганской народной респлублики», що є частиною окупаційної адміністрації рф, які запропонували йому перейти на сторону окупанта, тобто на бік ворога України у воєнний час.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».
З належним чином засвідчених копій документів, а саме: відповіді Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 30 вересня 2022 року, протоколів огляду від 22 та 24 жовтня 2022 року, від 01, 20 та 18 квітня 2024 року, повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України від 17 березня 2023 року, постанови про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_5 від 28 березня 2023 року, а також показів свідків: ОСОБА_6 від 22 жовтня 2022 року, ОСОБА_7 від 24 жовтня 2022 року, ОСОБА_8 від 23 березня 2024 року, ОСОБА_9 від 23 березня 2024 року, у їх сукупності, вбачається наявність підстав для обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов'язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для можливої конфіскації майна.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Оскільки на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_5 до скоєння кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього такого обмежувального заходу, як арешт майна.
З наданої слідчим інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 03 березня 2025 року № 416037041 слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 належать на праві власності 1/2 частина житлового будинок, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка з кадастровим номером 4425180200:04:001:0116, площею 5,0949 га, розташована за адресою: Луганська область, Старобільський район, Бутівська сільська рада.
Санкція кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна.
Слідчий суддя вважає, що наданими в обґрунтування клопотання доказами слідчим доведено, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, оскільки підозрюваний, перебуваючи на свободі, розуміючи, що дане майно підлягає конфіскації як виду покарання має можливість здійснити відчуження майна, яке підлягає арешту; накладенням арешту на майно може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням - з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання; арешт накладається на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна; майно не відноситься до переліку майна, щодо якого існують заборони накладення арешту; існують обставини, які підтверджують, що незастосування арешту майна призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Таким чином, слідчий суддя приходить висновку, що накладення арешту на майно у цьому кримінальному провадженні, з огляду на викладене вище, є розумним та співмірним заходом обмеження права власності та буде відповідати завданням кримінального провадження. При цьому слідчий суддя вважає за необхідне, при накладенні арешту, обмежитись лише забороною на відчуження та розпорядження майном, оскільки вказане майно не є предметом вчинення кримінального правопорушення. Такий спосіб забезпечення кримінального провадження щодо вказаного майна, відповідно до ч. 4. ст. 173 КПК України, буде найменш обтяжливим та не призведе до надмірного обмеження у право власності фізичної особи, користування майном.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 132, 170, 172, 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
накласти арешт на майно, що належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
- 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку з кадастровим номером 4425180200:04:001:0116, площею 5,0949 га, розташовану за адресою: Луганська область, Старобільський район, Бутівська сільська рада,
шляхом позбавлення власника прав на відчуження та розпорядження майном, з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_3 .
Контроль за дотриманням прав власника арештованого майна, до скасування арешту, покласти на прокурорів, що здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні від 28 березня 2023 року за № 62023050020000100.
Ухвала підлягає негайному виконанню і діє до закінчення досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала у повному обсязі складена та оголошена 12 березня 2025 року о 09:35 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1