Справа № 204/2497/25
Провадження № 1-кс/204/584/25
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
12 березня 2025 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
за участю захисника ОСОБА_4
за участю підозрюваної ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі в режимі відеоконференції клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, -
7 березня 2025 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби Безпеки України в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням закноів регіональним органом безпеки Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Слідчим відділом Управління СБ України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024043010000153 від 10.08.2024 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України. Досудовим розслідування встановлено, що 24.02.2022 військовослужбовці збройних сил російської федерації, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Київській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків. 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 год. 30 хв., який набув чинності з дня його опублікування 24.02.2022. Згідно Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, та у подальшому продовжено указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, продовжено строк дії воєнного стану. Крім того, з невстановленого досудовим розслідуванням часу, представниками іноземної організації - Федеральної служби безпеки Російської Федерації (далі - фсб рф) посилено ведеться розвідувально-підривна діяльність проти України, що полягає в ослабленні державної влади України та держави в цілому; її самостійності усередині країни та незалежності у міжнародних відносинах; захищеності території країни в існуючих кордонах від будь-яких посягань; підготовленості держави до захисту від зовнішньої збройної агресії або збройного конфлікту; дестабілізації суспільно політичної обстановки всередині країни; створенні умов для діяльності іноземної розвідки (вербування агентури серед жителів України); збиранні інформації, що представляє інтерес для іноземної розвідки та її подальшого використання РФ задля отримання переваг над Україною в області збройних сил, військових дій, зовнішньої політики, втручання у внутрішню політику суверенної держави, для маніпулювання суспільними настроями населення України, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів, організації інформаційної експансії з боку РФ тощо. Так, громадянка України ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, направленим на поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану, у невстановлений в ході досудового розслідування проміжок часу, однак не пізніше 05.08.2024, рухаючись по дорозі у с. Авіаторське Дніпровського району Дніпропетровської області, здійснила відеофіксацію місця розташування підрозділу сил протиповітряної оборони. Після цього, громадянка України ОСОБА_5 , не відмовляючись від свого вищевказаного злочинного умислу, у невстановлений в ході досудового розслідування проміжок часу, передала у невстановлений спосіб вищевказаний відеозапис щодо місця розташування підрозділу сил протиповітряної оборони у АДРЕСА_2 громадянину ОСОБА_8 . Умисні дії громадянки України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які виразились у поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану, кваліфікуються за ч. 2 ст. 114-2 КК України. 26.09.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку м. Дніпропетровська, зареєстрований та яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України (ID-картка) № НОМЕР_1 від 27.03.2019, орган видачі: відділ №1 у м. Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області. Того ж дня підозрюваній ОСОБА_5 слідчим суддею Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів без визначення розміру застави, тобто до 24.11.2024. Органом досудового розслідування до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, за погодженням із заступником керівника Дніпропетровської обласної прокуратури подано клопотання про продовження строків досудового розслідування до шести місяців, тобто до 26.03.2025. 21.11.2024 слідчим суддею Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська підозрюваній ОСОБА_5 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 днів без визначення розміру застави, тобто до 19.01.2025. 14.01.2025 слідчим суддею Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська підозрюваній ОСОБА_5 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 днів без визначення розміру застави, тобто до 14.03.2025. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та доводять, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, з посиланням на матеріали кримінального провадження, що підтверджують ці обставини: протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 13.09.2024; протоколом обшуку від 26.09.2024; повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 26.09.2024; відповіддю оперативного підрозділу на доручення слідчого (вх. №55/8-6189 від 05.09.2024); відповіддю оперативного підрозділу на доручення слідчого (вх. №55/8-6478 від 17.09.2024); листом військової частини НОМЕР_2 за обл. №177/172/1/6210/пс від 07.10.2024; протоколом проведення слідчого експерименту від 01.11.2024; протоколом огляду від 16.09.2024; іншими матеріалами досудового розслідування. Метою та підставами продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини: На даний час, ризики передбачені у п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися. Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України та його не зменшення, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та суду свідчить те, що усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, ОСОБА_5 може змінити місце фактичного мешкання, виїхати за межі території України, та переховуватися від органів досудового слідства та суду. Крім того, інкримінований ОСОБА_5 злочин, вчинений останньою під час дії воєнного стану в Україні. Невідворотність покарання за злочини вже саме по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 відповідає суспільному інтересу, так як кримінальне правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя та безкарності за дії направленні на поширення інформації про розташування Збройних Сил України, що не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, за можливості їх ідентифікації на місцевості. Про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України та його не зменшення, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення свідчить те, що у кримінальному провадженні ще не зібрано органом досудового розслідування всі речові докази злочину, інкримінованого підозрюваній, триває встановлення інших співучасників злочину, тому знаходячись на свободі, вона з метою уникнення кримінальної відповідальності, зможе знищити ці докази, що підтверджують її злочинну діяльність. Про наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та його не зменшення, а саме може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється свідчить те, що ОСОБА_5 знаходячись на свободі, може в подальшому поширювати інформацію про розташування Збройних Сил України, що не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, за можливості їх ідентифікації на місцевості. Таким чином, запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 спрямований на забезпечення посилення контролю за місцем його перебування, виконання ним процесуальних обов'язків. Строк застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 14.03.2025, проте завершити досудове розслідування у вказаний строк не є можливим, оскільки необхідно проведення слідчих (процесуальних) дій, направлених на остаточне та беззаперечне доведення вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України. Процесуальні дії, проведення або завершення яких потребує додаткового часу.
Продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ч. 2 ст. 183 КПК України, оскільки остання обґрунтовано підозрюється у вченні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. У свою чергу, згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України. Враховуючи перераховані вище обставини, органом досудового розслідування вбачаються підстави для не визначення розміру застави при продовженні запобіжного заходу ОСОБА_5 . Тому, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив задовольнити.
Підозрювана та її захисник у судовому засіданні просили замінити запобіжний захід тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, оскільки підозрювана має стійкі соціальні зв'язки.
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши подане клопотання та надані слідчим матеріали, якими обґрунтовується необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_5 , суд приходить до наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що в провадженні СВ Управління СБ України в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12024043010000153 від 10 серпня 2024 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 114-2, ч. 2 ст. 113 КК України.
26 вересня 2024 року в рамках кримінального провадження № 12024043010000153, громадянку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
26 вересня 2024 року ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, віносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 24 листопада 2024 року.
21 листопада 2024 року ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024043010000153, продовжено до шести місяців, тобто до 26 березня 2025 року.
21 листопада 2024 року ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, строк запобіжного заходу віносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, без визначення застави продовжено до 19 січня 2025 року.
14 січня 2025 року ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення застави віносно ОСОБА_5 , продовжено до 19 січня 2025 року.
У клопотанні слідчим та прокурором у судовому засіданні зазначено, що на даний час існують ризики, передбачені п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрювана ОСОБА_5 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або приховати будь-яку з речей, що має доказове значення, а також вчинити нове криімнальне правопрушення.
Проте, у судовому засіданні знайшли своє підтвердження лише ризики можливого переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та продовження вчинення криімнального правопрушення.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому, в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 1 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув'язнення.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, враховую вимоги п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, при розгляді даного клопотання суд враховує той факт, що на даний час в Україні введено військовий стан та тривають активні бойові дії, що в свою чергу збільшує ризик втечі (переховування) підозрюваного настільки, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризику переховування.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , вагомість наявних доказів вчинення нею кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, враховуючи її вік, стан здоров'я, наявність постійного місця реєстрації та проживання, а також враховуючи, що існують ризики, що підозрювана з метою уникнення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень в яких вона підозрюється може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; а також продовжити вчиняти протипарвну діяльність або вчинити нове кримінальне правопрушення, та те, що підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу у судовому засіданні не встановлено, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність підстав для продовження підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, в межах строку досудового розслідування, тобто до 26 березня 2025 року.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 34, 81, 110, 131-132, 176-178, 183, 199, 219, 294, 309-310, 369-372, 392-393, 395 КПК України, суд, -
Клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без визначення застави, в межах строку досудового розслідування, тобто до 26 березня 2025 року.
Ухвалу направити до СВ СБ України в Дніпропетровській області для виконання.
Ухвала щодо продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1