Справа № 202/6324/24
Провадження № 1-кс/202/1579/2025
12 березня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю:
захисника ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ)
прокурора ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ)
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який є захисником підозрюваного ОСОБА_5 , про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.15, п.1, п.11, п.12 ч.2 ст.115 КК України, кримінальному провадженні №12024040000001130, яке 23.07.2024 виділене з кримінального провадження 12024041230000749 від 11.04.2024 -
20.02.2025 адвокат ОСОБА_3 , як захисник підозрюваного ОСОБА_5 , який оголошений у міжнародний розшук, звернувся до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який застосований відносно ОСОБА_5 на підставі ухвали слідчого судді від 23.07.2024.
Клопотання мотивував тим, що 04 липня 2024 року в рамках кримінального провадження відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12024041230000749 від 11.04.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, п. 1 п. 11. п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України було повідомлено про підозру ОСОБА_5 .
23 липня 2024 року ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська відносно ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вважає, що обрання такого запобіжного заходу, а також така довга тривалість порушує норми як матеріального так і процесуального права, та є незаконним.
Так, наведені в повідомленні про підозру обставини не підтверджуються жодними доказами. А ті докази, які є в матеріалах справи ніяким чином не підтверджують причетність ОСОБА_6 до подій про які йдеться.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження немає жодних доказів причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, що підтверджується:
Відповідно до заяви про вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_5 нібито телефонував та надсилав повідомлення з погрозами ОСОБА_7 . Однак в матеріалах справи відсутні жодні докази того що телефонні дзвінки здійснювались саме з персонального номеру ОСОБА_5 , відсутній запис телефонної розмови, тому неможливо встановити хто спілкувався. Повідомлення також надсилались з номеру який не має жодного відношення до ОСОБА_5 .
Відповідно до протоколу допиту ОСОБА_8 жодних телефонних розмов щодо вбивства, залякування чи нанесення будь яких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не надавав, та жодним чином не причетний до подій що відбулись 04.04.2024 року.
Протокол допиту потерпілого, в якому ОСОБА_10 вказує що бачив двох осіб, водія та пасажира (якого впізнати не зможе так як не запам'ятав обличчя), показів щодо участі ОСОБА_5 під час подій що відбулись 04 квітня 2024 року приблизно о 16:20 ОСОБА_10 не надає;
Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 22.05.2024 року ОСОБА_11 та ОСОБА_10 під час слідчого експерименту жодного разу на говорили що ОСОБА_5 був присутній під час подій що відбулись 04 квітня 2024 року.
З приводу протоколу огляду оптичного носія інформації, та висновку експерта № 147 від 05.06.2024 з проведення судово-лінгвістичної експертизи, стороною захисну, в зв'язку з пасивністю проведення досудового розслідування стороною обвинувачення, було подано заяву про проведення експертизи відео-звукозапису, за результатами якої було надано висновок експерта № 5789 від 25.07.2024 яким встановлено що , що відео-запис який було оглянуто монтажу, переривання, змін запису відео зображення - не містить. Однак виявлений монтаж звукової частини відео файлу. Тобто основний доказ на підставі якого було змінену правову кваліфікацію діяння що інкримінується не є оригінальним, та зазнав спотворення, а отже є недопустимим доказом, відповідно і всі похідні докази є недопустимими (відповідно до правового принципу: плоди отруйного дерева).
Окрім того, не погодившись з результатами експертизи відеозвукозапису, яка була призначена на підставі заяви сторони захисту та проведена Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Заслуженого професора М. С. Бокаріуса», стороною обвинувачення було призначено експертизу з технічного дослідження матеріалів та засобів відео-звукозапису відповідно до результатів якої експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надали висновок, що відео звукозапис «VID-20240409-WA0007» який знаходиться на носії інформації DVD-R диску виробника «Nanotex» з об'ємом пам'яті 4,7 ГБ, 120 min, не є автентичним, встановити чи проводилась фіксація відео звукозапису безперервно неможливо.
Окрім того, експертами встановлено що відео звукозапис «VID20240409-WA0007» який знаходиться на носії інформації DVD-R диску виробника «Nanotex» з об'ємом пам'яті 4,7 ГБ, 120 min зазнавав змін в порівнянні з первинним (оригінальним) записом. Встановити чи одночасно проводився відео зображення та звуку у відеофонограмі «VID-20240409-WA0007» яка знаходиться на носії інформації DVD-R диску виробника «Nanotex» з об'ємом пам'яті 4,7 ГБ, 120 min неможливо; Встановити чи за допомогою одного чи декількох технічних пристроїв зафіксовані відео зображення та звук відео звукозапису «VID-20240409- WA0007» який знаходиться на носії інформації DVD-R диску виробника «Nanotex» з об'ємом пам'яті 4,7 ГБ, 120 min неможливо; Встановити чи брав ОСОБА_8 , та ОСОБА_5 участь у зафіксованій фонограмі «VID-20240409-WA0007» який знаходиться на носії інформації DVD-R диску виробника «Nanotex» з об'ємом пам'яті 4,7 ГБ, 120 min, розмові та які конкретно слова та фрази ним промовлені, - неможливо;
Відповідно до протоколів обшуків, жодних доказів що свідчили б про причетність ОСОБА_5 до злочину в якому звинувачують ОСОБА_5 , не було знайдено.
Отже вважає, що повідомлена ОСОБА_5 підозра є необґрунтованою.
Крім того, зазначив, що встановлені під час обрання запобіжного заходу ризики зі спливом часу відпали.
Так, ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, втратив свою актуальність, так як речові доказі вже віднайдені стороною обвинувачення, та знаходяться в камерах зберігання та спеціально обладнаних майданчиках доступу до яких у ОСОБА_5 немає.
Твердження про наявність ризику незаконно впливати на учасників кримінального провадження, є безпідставними, оскільки цей ризик значно зменшився, зважаючи на те, що всі підозрювані, потерпілі та свідки у кримінальному провадженні на теперішній час вже допитані в Індустріальному районному суді м. Дніпропетровська під відео фіксацію. Посилання на можливий вплив на свідків у справі, є безпідставним враховуючи те, що таке формулювання в контексті обґрунтування необхідності тримання особи під вартою, не може враховуватися, оскільки є абстрактним та невмотивованим. Запобігти ризику можливого впливу на інших учасників процесу можливо шляхом покладення на підозрюваного обов'язку утримання від спілкування з цими особами.
Щодо ризику продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_5 зазначив, що даний ризик сторона обвинувачення не підтверджує жодними доказами, а натомість не бере до уваги як характеризується ОСОБА_5 .
Враховуючи викладене просив слідчого суддю змінити обраний відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні адвокат доводи свого клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні.
Клопотання розглянуте у відсутність підозрюваного у відповідності до вимог п.6 ст.193 КПК України, оскільки ОСОБА_5 оголошений у міжнародний розшук.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти зміни запобіжного заходу.
Заслухавши учасників судового розгляду клопотання, дослідивши матеріали які надані стороною захисту та стороною обвинувачення слідчий суддя дійшов до наступного.
Слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024040000001130, яке 23.07.2024 виділене з кримінального провадження 12024041230000749 від 11.04.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.3 ст.15, п.1, п.11, п.12 ч.2 ст.115 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Дніпропетровської обласної прокуратури.
15.06.2024 у кримінальному провадженні №12024041230000749 від 11.04.2024 повідомлено про підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 27, ч.3 ст.15, п.1, п.11, п.12 ч.2 ст.115 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 22.10.2024 відмовлено у задоволенні скарги сторони захисту на повідомлення на підозру. Ухвала залишена без змін за наслідками апеляційного перегляду.
23.07.2024 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06.08.2024 ухвала слідчого судді залишена без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Вирішуючи зазначене клопотання, слід виходити із загальних засад кримінального процесу, серед яких диспозитивність, змагальність і рівність сторін в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, і положень, які регламентують взагалі можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в даному випадку запобіжних заходів, і конкретний вибір того заходу, який в повній мірі зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також зможе запобігти спробам переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, як того вимагає ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
18.07.2024 ОСОБА_5 оголошений у міжнародний розшук.
Під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу слідчим суддею була надана оцінка фактичним обставинам злочину, у якому підозрюється ОСОБА_5 , та зроблено висновок, що підозра ОСОБА_5 є обґрунтованою, а також наявні ризики неналежної процесуальної поведінки.
Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу, слідчим суддею досліджені у судовому засіданні матеріали, які у сукупності свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру, та ОСОБА_5 причетний до цієї події кримінального правопорушення.
Вказаний висновок слідчого судді також знайшов своє підтвердження за наслідками апеляційного перегляду ухвали про обрання запобіжного заходу, який ініційовано стороною захисту.
Слід зазначити, що оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті їх оцінки з точки зору достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи та остаточної кваліфікації, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити обсяг здійснених органом досудового розслідування процесуальних дій, отриманих за їх результатом доказів, які можуть свідчити про вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення.
Станом на 12.03.2025 слідчому судді не надано будь-яких нових доказів, які б спростовували те, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити інкримінований йому злочин.
Щодо посилання сторони захисту на експертні висновки слідчий суддя зазначає, що положення ч. 3 ст. 17, ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст. 94, п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України дають підстави для висновку, що під час перевірки доводів сторони захисту про необґрунтованість повідомлення про підозру слідчий суддя уповноважений перевіряти достатність доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Таку перевірку слідчий суддя здійснює виключно з метою судового контролю за дотриманням саме прав, свобод та інтересів особи у кримінальному провадженні.
Тобто, слідчий суддя перевіряє обґрунтованість підозри, а саме: стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення у вчинені якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу й місця його вчинення, а також інші суттєві обставини, відомі на момент повідомлення про підозру. Але слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності й допустимості.
Тому підозра є необґрунтованим лише в разі, якщо вона нездатна переконати стороннього спостерігача, що особа може бути причетна до кримінального правопорушення. Ніякі інші порушення слідчим чи прокурором норм КПК не можуть бути підставою для скасування підозри, оскільки вони тягнуть за собою інші передбачені цим кодексом процесуальні наслідки.
У даній справі слідчим суддею встановлено, що на момент повідомлення про підозру, а саме на 04.07.2024, стороною обвинувачення забезпечено «достатність доказів» при повідомленні про підозру ОСОБА_5 .
Крім того, слідчим суддею була встановлена наявність ризику впливу ОСОБА_5 , на інших підозрюваних та свідків за провадженням, оскільки йому відомі їх анкетні дані, а тому він без будь-яких перешкод, шляхом погроз, підкупу або умовлять, зможе змусити їх давати необхідні йому показання, які будуть заважати встановленню об'єктивної істини у справі.
Існування відповідного ризику обумовлено і тим, що показання інших підозрюваних щодо обставин вчинення злочину мають значення для кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_5 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю, у тому числі опосередковано, впливати на підозрюваних у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Станом на 12.03.2025 нема підстав вважати, що вказаний ризик зменшився або відпав.
Станом на 12.03.2025 ризик переховування також не зменшився та не відпав, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 будучи обізнаним про наявність кримінального провадження, у якому він має статус підозрюваного, в період з 23.07.2024 до 12.03.2025 в Україну не повернувся.
Крім того, при обранні запобіжного заходу слідчим суддею були в повному обсязі дотриманні вимоги ст. 178 КПК України та надана належна оцінка даним, що характеризують підозрюваного.
Варто додати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Підсумовуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для зміни вже застосованого відносно підозрюваного запобіжного заходу, а відтак, слід залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід на цьому етапі досудового розслідування є достатньо дієвим.
Таким чином, підстав для зміни запобіжного заходу на даному етапі слідчий суддя не вбачає, але при цьому зазначає, що після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного розгляне питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановить відповідну ухвалу.
Керуючись статтями 179, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали слідчий суддя склав 12.03.2025
Слідчий суддя ОСОБА_1