Справа № 210/3/25
Провадження № 2-о/210/2/25
іменем України
05 березня 2025 року м. Кривий Ріг
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Вікторович Н.Ю.,
за участі:
секретаря судового засідання Біди А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, -
01 січня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з заявою заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та просила суд встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідним дідусем з боку батька, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є його рідною онукою.
В обґрунтування заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у заявниці помер дідусь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті дідуся відкрилась спадщина, а саме згідно заповіту від 24.11.2018 року ОСОБА_3 заповів належну йому квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . 11 листопада 2023 року заявниця уклала шлюб та змінила прізвище на ОСОБА_5 . Заявниця звернулась до Криворізького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про видачі свідоцтва про смерть дідуся, проте, листом від 30.11.2024 року №2287/319-32 їй було повідомлено, що наявні розбіжності в написанні прізвища заявниці та її дідуся, у видачі свідоцтва їй було відмовлено. У зв'язку з чим, заявниця звернулася до суду з вказаною заявою.
Ухвалою суду від 03 січня 2025 року відкрито провадження по вказаній справі. (а.с. 25)
Заявниця ОСОБА_1 в судовому засіданні присутня не була, однак, поза межами судового засідання 05 березня 2025 року на адресу суду від представника заявниці ОСОБА_1 - ОСОБА_6 надійшла заява, в якій остання просила суд проводити розгляд справи без її участі та задовольнити її в повному обсязі.
Заінтересована особи в судовому засіданні присутній не був, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно п.1 ч.1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Абзацом 1 пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що необхідно звернути увагу судів на те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто, від них залежать виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Відповідно до п.7 Постанови суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 25 липня 2005 року, ІНФОРМАЦІЯ_6 народилась ОСОБА_4 , про що 25 липня 2005 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області було складено запис №741. Батьками дитини вказані, батько - ОСОБА_7 , мати - ОСОБА_8 . (а.с. 10)
11 листопада 2023 року ОСОБА_9 уклав шлюб з ОСОБА_4 , про що Криворізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складно відповідний актовий запис №344. Після державної реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище на ОСОБА_5 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 твід 11.11.2023 року. (а.с. 7)
ІНФОРМАЦІЯ_7 народився ОСОБА_7 , про що Центрально-Міським районним у місті Кривому Розі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 06 березня 1976 року зроблено відповідний актовий запис №365. Батьками ОСОБА_7 зазначені: батько - ОСОБА_10 , мати - ОСОБА_11 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , яке видане повторно 24.11.2018 року. (а.с. 11)
Відповідно до Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 від 17.08.1968 року, 17 листопада 1968 року ОСОБА_12 уклав шлюб з ОСОБА_13 , про що Центрально-Міським відділом РАЦС м. Кривого Рогу зроблено відповідний запис №741. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_14 (мовою оригіналу) (а.с. 12)
24.11.2018 року ОСОБА_3 склав заповіт, який був посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Гуц Ю.В., відповідно до якого заповів належну йому квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 14)
ІНФОРМАЦІЯ_8 помер ОСОБА_7 , про що Довгинцівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 07 березня 2023 року складено відповідний актовий запис №165, що підтверджується Свідоцтвом про смерть НОМЕР_5 . (а.с. 13)
Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00049728336 від 26.02.2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 28 вересня 2024 року Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) складено відповідний актовий запис №1465.
Відповідно до Листа вих. №2287/319-22 від 30.11.2024 року за підписом начальника Криворізького відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) О.Ельтерман., повідомлено ОСОБА_15 що їй відмовлена у видачі свідоцтва про смерть на ОСОБА_3 , у зв'язку з наявними розбіжностями написанні прізвищ. (а.с. 17-18)
Згідно ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.
Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: - спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв'язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; - особи, які мають право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; - інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).
При цьому, до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.
Родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв'язок між людьми, з наявністю якого закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв'язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Виходячи з вимог діючого ЦК України поняттями "родичі", "родинні стосунки" охоплюється коло осіб, які пов'язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням.
Доказом родинних відносин спадкоємців зі спадкодавцем є зокрема свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії судових рішень, які набрали законної сили щодо встановлення факту родинних відносин.
Законодавство України не встановлює вичерпного переліку документів, які підтверджують родинні стосунки, а тому вони визначаються в кожному випадку окремо, в залежності від ступеня їх споріднення.
Встановлення факту родинних відносин може мати місце, якщо з певних причин зазначений факт не був зареєстрований органами Державної реєстрації актів цивільного стану, у реєстрації цього факту було відмовлено або помилка органу Державної реєстрації актів цивільного стану у актовому записі має настільки давнє походження, що її виправлення має потягнути за собою цілу низку виправлення в інших актових записах.
Тому суд повинен перевірити наявність причин, за яких неможливо отримати документ, що посвідчує цей факт, а потім наявність цього факту.
Відповідно до статей 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи. Обов'язок доказування покладається на сторони. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.
За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Верховний Суд у постановах від 07 липня 2021 року у справі №420/370/19, від 02 жовтня 2018 року у справі №910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі №902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі №917/2101/17 неодноразово наголошував на необхідності застосування категорія стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), який у рішенні від 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К.» та інші проти Швеції» зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника вимога цього заявника заслуговує довіри».
Достовірність як змістова характеристика доказу свідчить про можливість на підставі такого доказу встановити дійсні обставини справи.
Допустимість доказів характеризується як дотриманням порядку збирання, подання та дослідження таких доказів, так і обов'язковістю підтвердження певних обставин справи визначеними законом засобами доказування.
Встановити недопустимість конкретного доказу суд може лише після того, як дослідить його в судовому засіданні. Недопустимість доказу не є очевидною, сторони вправі висловлювати суду свої міркування щодо допустимості чи недопустимості конкретного доказу.
Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2022 року у справі № 947/22756/19 зауважив, що цивільне законодавство не передбачає обов'язкового переліку доказів, якими особа може підтвердити факт родинних відносин з іншою особою, оскільки, реалізуючи свої процесуальні права з урахуванням принципу диспозитивності, сторона подає ті докази, які, на її думку, підтверджують обставини, які входять до предмета доказування.
Доказами, що підтверджують факт родинних відносин, можуть бути документи, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.
Встановлення факту родинних відносин може мати місце, якщо з певних причин зазначений факт не був зареєстрований органами Державної реєстрації актів цивільного стану, у реєстрації цього факту було відмовлено або помилка органу Державної реєстрації актів цивільного стану у актовому запису має настільки давнє походження, що її виправлення має потягнути за собою цілу низку виправлення в інших актових записах.
Тому суд повинен перевірити наявність причин, за яких неможливо отримати документ, що посвідчує цей факт, а потім наявність цього факту.
Так, факт родинних відносин між померлим ОСОБА_3 та заявницею, як між дідом та онукою доведено дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, зокрема Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , яке видане повторно 24.11.2018 року, Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 від 17.08.1968 року, Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 25 липня 2005 року, в якому відображено що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_9 уклав шлюб, від шлюбних відносин у них народився син ОСОБА_7 , в свідоцтві про народження якого батьком вказаний ОСОБА_10 . ОСОБА_7 зазначений батьком у свідоцтві про народження заявниці, інших доказів для підтвердження вказаного факту сторонами не могли бути надані, враховуючи, що особи між якими встановлюється факт родинних відносин померли.
При цьому, до вказаного висновку суд прийшов, виходячи не тільки із вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року (остаточне - 17.06.2011 року), в пункті 45 якого зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованихпрезумцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)».
Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України і набрала чинності для України 11.09.1997 та є обов'язковою.
Суд зазначає, що факт про встановлення якого просить позивач, має юридичне значення, а метою встановлення факту, що має юридичне значення - встановлення факту родинних відносин, є право позивача на отримання спадщини, суд вважає, що факт родинних відносин доведений і у суду немає підстав для сумніву щодо їх родинного зв'язку.
При цьому, суд вважає, що заявник позбавлений можливості у позасудовому порядку встановити факт родинних відносин між нею та її померлим братом та між нею та її племінницею.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 6, 10, 315-319 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідним дідусем з боку батька, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є його рідною онукою.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної
Суддя: Н. Ю. Вікторович