79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
23.11.10 Справа№ 32/177 (2010)
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши матеріали справи
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Національна компанія „Укрексперт”, м.Київ.
До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Львів.
Про стягнення 13 183,44 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: Яцишин А.В. -представник (довіреність №4 від 05.10.2010р.).
Від відповідача: ОСОБА_4 -представник (довіреність № 05/10 від 22.11.2010р.)
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Національна компанія „Укрексперт”, м.Київ звернулось із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Львів про стягнення 13 183,44 грн. з яких 12 185,59 грн. основний борг та 997,85 грн. пеня.
Ухвалою суду від 04.10.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 02.11.2010р. Розгляд справи було відкладено на 23.11.2010р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задоволити з підстав наведених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві вих. № 27 від 22.11.2010р. (вх.№ 22583 від 23.11.2010р.), в задоволенні позову просив відмовити повністю.
Клопотання, заяви станом на 23.11.2010р. від сторін не поступали.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст якого виготовлено та підписано 01.12.2010р.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача господарський суд,
встановив:
21.04.2010р. між Національною компанією «Укрексперт»(виконавець) та фізичною особою- підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір про надання послуг (далі по тексту -договір), згідно умов якого виконавець зобов'язується надати замовнику консультаційні юридичні послуги щодо реалізації замовником своїх прав та обов'язків як наймача нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.
На виконання умов вищевказаного договору позивач надав відповідачу послуги на суму 12 185,59 грн., про що сторонами було підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі робіт (надання послуг). Відповідач будь-яких зауважень чи заперечень щодо наданих позивачем послуг не висловлював.
В зв'язку з відсутністю оплати за надані послуги, позивач звернувся до відповідача з
претензією № 25 від 29.09.2010р., яка залишена останнім без відповіді та задоволення.
Позивач нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 997,85 грн.
Отже, за розрахунками позивача заборгованість відповідача становить 13 183,44 грн. з яких 12 185,59 грн. основний борг та 997,85 грн. пеня.
При прийнятті рішення суд виходить із наступного:
Як передбачено ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Факт надання позивачем послуг підтверджується актом приймання-передачі робіт (надання послуг) на суму 12 185,59 грн., який підписаний та скріплений печатками сторін у справі (оригінал судом оглянуто). В акті зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами п.4.1. та п.4.2 договору змовник зобов»язаний оплатити виконавцю надані послуги у розмірі, що становить 12 185,59 грн. шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок виконавця. Виконавець набуває права на оплату послуг протягом 5 календарних днів після підписання сторонами акту виконаних робіт.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи вищенаведені норми законодавства вимога про стягнення основного боргу в сумі 12 185,59 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог відповідача про стягнення пені суд зазначає наступне:
Позивач нарахував 997,85 грн. пені за період з 26.04.2010р. по 27.09.2010р.
Пунктом 4.2.договору встановлено, що виконавець набуває права на оплату послуг протягом 5 календарних днів після підписання сторонами акту виконаних робіт.
Як вбачається з акту приймання-передачі робіт (надання послуг) в ньому не вказано дати підписання, відтак застосуванню підлягає ч.2 ст.530 ЦК України.
Оскільки претензія була направлена відповідачу 29.09.2010р., відтак позивач безпідставно нарахував пеню за період 26.04.2010р. по 27.09.2010р.
Посилання відповідача на неукладення договору, помилкове підписання акту виконаних робіт (наданих послуг), відсутність у ньому необхідних реквізитів, що позбавляє його юридичної сили, суд розцінює як такі, що не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Факт ненадання послуг відповідач не підтвердив жодними належними та допустимими доказами.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Судові витрати згідно ст.49 ГПК України покладають на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 611, 612, 901 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 49, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, юридична адреса: АДРЕСА_2, фактична адреса: 79008, АДРЕСА_1 (код ДРФО НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в Філії ВАТ КБ «Надра», МФО 325978) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна компанія «Укрексперт», м.Київ, вул.Гоголівська, 29 оф.1 (код ЄДРПОУ 31513443, п/р 26002010941001 в АТ «Укрінбанк», МФО 300142) 12 185,59 грн. основного боргу, 121,85 грн. державного мита та 218,13грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 997,85 грн. пені відмовити.
4. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя