Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
06.02.2025м. ХарківСправа № 922/3820/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
при секретарі судового засідання Цірук О.М.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Рогози Валентина Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідент. код НОМЕР_1 )
до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 поверх, ідентифікаційний код 22630473)
про визнання недійсним та скасування рішення
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
Позивач, Фізична особа-підприємець Рогоза Валентин Володимирович, 28.10.2024 звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (відповідач), в якій просить суд визнати недійсним та скасувати рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.08.2024 № 70/168-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким визнано, що позивач вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів; за визначене порушення на позивача накладено штраф у розмірі 2 756 683,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.11.2024 прийнято позовну заяву Фізичної особи-підприємця Рогози Валентина Володимировича до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3820/24, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження, призначено підготовче засідання на "28" листопада 2024 р. о 10:30.
21.11.2024, у встановлений строк, через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 29324), в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, наполягаючи на тому, що у суду відсутні підстави для скасування Рішення №70/168-р/к в порядку положень статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскільки Відділенням в ході розгляду Справи встановлені всі обставини, які входять до предмету доказування, а сукупність наведених у рішенні фактів та доводів свідчить, що Рішення № 70/168-р/к є обґрунтованим, законним та таким, що не суперечить чинному законодавству, а вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Також, 21.11.2024 від відповідача надійшли клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні (вх. № 29333).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.11.2024 задоволено клопотання представника Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та вирішено розгляд справи № 922/3820/24 проводити у закритому судовому засіданні.
У підготовчому засіданні 28.11.2024 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання, про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів до 02.02.2025 р. в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України та про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на 23 січня 2025 року о 10:30 год.
У підготовчому засіданні 23.01.2025 р. постановлено: протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 202 ГПК України і протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України на 06 лютого 2025 року о 10:30.
Сторони явку своїх повноважних представників в судове засідання не забезпечили. Про факт розгляду справи та дату, час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань. При цьому неявка представників сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.
Разом з тим, суд наголошує, що приписами ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані позивачем до позовної заяви докази, враховуючи правову позицію відповідача, суд встановив наступне.
Фізична особа-підприємець Рогоза Валентин Володимирович (ідент. номер НОМЕР_1 ), ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "УКРТРАНСКОМ" (іден. код 31241428) і ТОВ "ВІВЕРЕ БЕНЕ 2" (ідент. код 35265531) брали участь у відкритих торгах, проведених з використанням електронної системи «Prozorro»:
- КОМУНАЛЬНИМ ВИЩИМ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ "ХАРКІВСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ" (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2018-09-05-001543-b - Торги № 1);
- Управлінням освіти, молоді та спорту Лозівської районної державної адміністрації (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2018-07-17-001104-c - Торги № 2);
- ВІДДІЛОМ ОСВІТИ КРАСНОКУТСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2018-07-18-000942-b - Торги № 3);
- КОМУНАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ "ХАРКІВСЬКИЙ САНАТОРНИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС № 13" ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2018-06-14-002727-a - Торги № 4);
- ВІДДІЛОМ ОСВІТИ ЗМІЇВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2018-07-26-001657-b - Торги № 5);
- ВІДДІЛОМ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ КЕГИЧІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2018-07-26-000818-b - Торги № 6); (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2018-06-22-000764-c - Торги № 7); (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2018-07-18-002207-b - Торги № 8); (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2018-07-19-002151-b - Торги № 9);
- ДЕРЖАВНИМ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ "СЛОБОЖАНСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ" (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2018-07-05-001249-c - Торги № 10);
- ВІДДІЛОМ ОСВІТИ ХАРКІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2018-06-22-002362-a - Торги № 11);
- КЗ "ЛЮБОТИНСЬКА СПЕЦІАЛІЗОВАНА ШКОЛА-ІНТЕРНАТ І-ІІІ ступенів "ДИВОСВІТ" ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2018-06-19-000521-b - Торги № 12);
- КЗ "ХАРКІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ САНАТОРНА ШКОЛА ІНТЕРНАТ І-ІІІ СТУПЕНІВ № 9" ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2018-06-06-000355-c - Торги № 13);
- ВІДДІЛОМ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ КУП'ЯНСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2018-05-29-002784-a - Торги № 14);
- ВІДДІЛОМ ОСВІТИ БОРІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2018-05-02-000592-c - Торги № 15);
- ВІДДІЛОМ ОСВІТИ ІЗЮМСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2017-06-16-000222-b - Торги № 16);
- ВІДДІЛОМ ОСВІТИ БОГОДУХІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2017-05-31-000422-c - Торги № 17);
- ВІДДІЛОМ ОСВІТИ ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2017-06-22-001744-b - Торги № 18);
- ВІДДІЛОМ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ ДВОРІЧАНСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2017-06-23- 000419-a - Торги № 19);
- ВІДДІЛОМ ОСВІТИ ВОВЧАНСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2017-06-14-001182-a - Торги № 20);
- УПРАВЛІННЯМ ОСВІТИ ІЗЮМСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2017-05-31-000235-b - Торги № 21);
- Відділом освіти, молоді та спорту Первомайської РДА Харківської області (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2017-07-04-002003-b - Торги № 22); (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2017-06-27-001397-b - Торги № 23); (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2017-06-30-001436-b - Торги № 24);
- ВІДДІЛОМ ОСВІТИ ДЕРГАЧІВСЬКОЇ РДА Харківської області (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2017-05-31-000904-a - Торги № 25);
- ВІДДІЛОМ ОСВІТИ САХНОВЩИНСЬКОЇ РДА Харківської області (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2017-06-02-001313-a - Торги № 26); (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2017-05-31-001345-b - Торги № 27);
- ВІДДІЛОМ ОСВІТИ ЧУГУЇВСЬКОЇ РДА Харківської області (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2017-05-22-000405-c - Торги № 28);
- Відділом освіти, молоді та спорту БЛИЗНЮКІВСЬКОЇ РДА Харківської області (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» -UA-2017-05-23-000345-c - Торги № 29); (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2017-05-18-001441-b - Торги № 30); (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2017-05-24-001415-b - Торги № 31); (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2017-05-22-000305-a - Торги № 32); (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2017-05-17-002075-b - Торги № 33)
- ВІДДІЛОМ ОСВІТИ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ РДА Харківської області (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2017-04-21-001240-b - Торги № 34);
- ВИКОНАВЧИМ КОМІТЕТОМ МЕРЕФ'ЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2018-07-23-000227-c - Торги № 35); ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2018-08-09-000405-c - Торги № 36); (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2018-09-11-000541-a - Торги № 37); (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2018-07-13-001471-b - Торги № 38);
- ВІДДІЛОМ ОСВІТИ ВАЛКІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2018-06-20-000289-c - Торги № 39); (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2018-07-20-000809-c - Торги № 40); (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2018-07-13-001227-b - Торги № 41); (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2018-07-20-000774-c - Торги № 42); (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2018-07-18-001532-b - Торги № 43); (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2018-06-22-001815-a - Торги № 44); (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2018-03-26-000073-c - Торги № 45); (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2017-11-17-002121-a - Торги № 46).
Як вбачається з матеріалів справи, адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято Розпорядження:
- від 12.03.2019 № 70/40-рп/к про початок розгляду справи № 3/01-34-19 за ознаками вчинення ФОП РОГОЗОЮ В.В. та ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "УКРТРАНСКОМ" порушень, передбачених пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів відкритих Торгів;
- від 16.04.2019 № 70/56-рп/к про початок розгляду справи № 3/01-44-19 за ознаками вчинення ФОП РОГОЗОЮ В.В. та ТОВ "ВІВЕРЕ БЕНЕ 2" порушень, передбачених пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів відкритих Торгів.
На підставі Розпорядження адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.10.2019 № 70/178-рп/к справу № 3/01-34-19 та справу № 3/01-44-19 було об'єднано в одну справу та присвоєно їй номер 3/01-34-19.
За результатами розгляду справи № 3/01-34-19, аналізу документів та матеріалів, поданих ФОП РОГОЗОЮ В.В., ТОВ "НВК "УКРТРАНСКОМ" та ТОВ "ВІВЕРЕ БЕНЕ 2" у складі тендерних пропозицій на Торги, та зібраної Відділенням в ході розгляду справи інформації, Адміністративною колегією Відділення було зазначено, що матеріали справи у своїй сукупності свідчать про узгодженість дій ФОП РОГОЗИ В.В. та ТОВ "НВК "УКРТРАНСКОМ" під час участі у Торгах № 1-34; ФОП РОГОЗИ В.В. та ТОВ "ВІВЕРЕ БЕНЕ 2" під час участі у Торгах № 35-46.
Так, Рішенням Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу № 70/168-р/к від 29.08.2024 у справі № 3/01-34-19 (далі - Рішення) на ФОП РОГОЗУ В.В. було накладено штраф у загальному розмірі 2 756 683,00 грн, зокрема, за порушення законодавства про захист економічної конкуренції під час участі: у Торгах № 1 у розмірі 68 000 грн; у Торгах № 2 у розмірі 68 000 грн; у Торгах № 3 у розмірі 68 000 грн; у Торгах № 4 у розмірі 44 595 грн; у Торгах № 5 у розмірі 49 050 грн; у Торгах № 6 у розмірі 47 667 грн; у Торгах № 7 у розмірі 68 000 грн; у Торгах № 8 у розмірі 49 050 грн; у Торгах № 9 у розмірі 24 750 грн; у Торгах № 10 у розмірі 35 505 грн; у Торгах № 11 у розмірі 68 000 грн; у Торгах № 12 у розмірі 54 166 грн; у Торгах № 13 у розмірі 46 500 грн; у Торгах № 14 у розмірі 66 000 грн; у Торгах № 15 у розмірі 44 626 грн; у Торгах № 16 у розмірі 68 000 грн; у Торгах № 17 у розмірі 68 000 грн; у Торгах № 18 у розмірі 68 000 грн; у Торгах № 19 у розмірі 68 000 грн; у Торгах № 20 у розмірі 68 000 грн; у Торгах № 21 у розмірі 57 900 грн; у Торгах № 22 у розмірі 68 000 грн; у Торгах № 23 у розмірі 68 000 грн; у Торгах № 24 у розмірі 68 000 грн; у Торгах № 25 у розмірі 68 000 грн; у Торгах № 26 у розмірі 68 000 грн; у Торгах № 27 у розмірі 68 000 грн; у Торгах № 28 у розмірі 68 000 грн; у Торгах № 29 у розмірі 59 895 грн у Торгах № 30 у розмірі 68 000 грн; у Торгах № 31 у розмірі 68 000 грн; у Торгах № 32 у розмірі 68 000 грн; у Торгах № 33 у розмірі 68 000 грн; у Торгах № 34 у розмірі 68 000 грн; у Торгах № 35 у розмірі 68 000 грн; у Торгах № 36 у розмірі 35 599 грн; у Торгах № 37 у розмірі 50 092 грн; у Торгах № 38 у розмірі 68 000 грн; у Торгах № 39 у розмірі 68 000 грн; у Торгах № 40 у розмірі 37 530 грн; у Торгах № 41 у розмірі 68 000 грн; у Торгах № 42 у розмірі 35 602 грн; у Торгах № 43 у розмірі 55 957 грн; у Торгах № 44 у розмірі 68 000 грн; у Торгах № 45 у розмірі 58 199 грн; у Торгах № 46 у розмірі 68 000 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що Антимонопольним комітетом України в оскаржуваному рішенні не доведено наявність антиконкурентних узгоджених дій між учасниками торгів, обґрунтовано з посиланням виключно на припущеннях, вважає його незаконним, необґрунтованим та безпідставним, та таким, що прийняте з порушенням строків розгляду справи та з порушенням приписів ч. 2 ст. 50 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", щодо розміру штрафу, який не повинен перевищувати десяти відсотків доходу суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Як вбачається з оспорюваного рішення, про антикорупційні узгоджені дії учасників свідчать наступні обставини: 1) Наявність у учасників спірних торгів господарських відносин з одними і тими ж суб'єктами господарювання; 2) отримання учасників спірних торгів авторизаційних листів у ТОВ «ВИДАВНИЦТВО «РОЗУМНИКИ», котре пов'язане відносинами контролю з ТОВ «РОЗУМНИКИ ХОЛДИНГ», якому в свою чергу виділялась у користування ІР-адреса, з якої ФОП РОГОЗА В.В. здійснював вхід в аукціон у Торгах та яке має у користуванні приміщення за однією і тією ж адресою з іншими учасниками торгів; 3) залучення учасниками спірних торгів одного і того ж суб'єкта господарювання для підготовки тендерних пропозицій; 4) нездійснення учасниками спірних торгів кроків щодо зниження цінових пропозицій під час аукціону, що підтверджує відсутність конкуренції між учасниками торгів завдяки погодженій і скоординованій поведінці щодо участі один одного у Торгах; 5) використання учасниками спірних торгів у господарській діяльності однієї і тієї ж IP-адреси; 6) наявність спільних особливостей у оформленні документів, поданих учасниками спірних торгів у складі тендерних пропозицій; 7) синхронність дій учасниками спірних торгів під час подання тендерних пропозицій; 8) використання учасниками спірних торгів одного електронного майданчика та однієї і тієї ж IP-адреси для подання тендерних пропозицій; 9) використання учасниками спірних торгів однієї і тієї ж IP-адреси для подання податкової звітності в одні і ті ж дні з незначною різницею у часі; 10) використання учасниками спірних торгів однієї і тієї ж IP-адреси під час входу до електронних кабінетів для здійснення операцій по банківських рахунках в одні і ті ж дні з незначною різницею у часі; 11) використання учасниками спірних торгів однієї і тієї ж IP-адреси під час входу до електронних поштових скриньок; 12) однакові властивості електронних файлів, завантажених учасниками спірних торгів у складі своїх тендерних пропозицій.
Факти викладені у оскаржуваному рішенні не спростовані позивачем.
Встановлені факти та особливості поведінки учасників торів у своїй сукупності за твердженнями відповідача є не типовою поведінкою для суб'єктів господарювання, які конкурують між собою під час участі у процедурах закупівель та створює умови для обміну інформацією, у тому числі й щодо підготовки та участі у спірних торгах.
В свою чергу, ФОП Рогоза В.В. вважає висновки адміністративної колегії Східного МТВ АМКУ у справі № 3/01-34-19 необґрунтованими, а наведені в обґрунтування прийнятого рішення факти як окремо, так і в сукупності не дають підстави вважати, що між учасниками під час підготовки пропозицій та проведення конкурсних торгів № 1-46 відбувався обмін інформацію.
Ретельно дослідивши та об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог ФОП Рогоза В.В., з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2 ст. 74 ГПК України).
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Відносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про захист економічної конкуренції», Законом України «Про Антимонопольний комітет України», Закону України «Про публічні закупівлі».
Держава підтримує конкуренцію як змагання між суб'єктами господарювання.
Згідно зі статтею 1 Закону України “Про захист економічної конкуренції» визначальною характеристикою економічної конкуренції є змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваги над іншими суб'єктами господарювання.
Суб'єкти господарювання, які беруть участь у публічних закупівлях, є конкурентами. Змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації; змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи статей 1, 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов'язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією.
Статтею 2 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією регулюються цим Законом.
Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель (ст.ст.1, 7 ЗУ «Про антимонопольний комітет України).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентні узгоджені дії визнаються порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. До таких дій належать узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. Частина 4 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначає, що вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених не є обов'язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб'єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.
Для визнання АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим, достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб'єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема, шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що, у свою чергу, призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі. Визначені законом дії повинні аналізуватися в сукупності, тому органи Антимонопольного комітету України, ухвалюючи рішення про порушення вимог антимонопольного законодавства, повинні аналізувати усі вчинені відповідними суб'єктами дії (постанова Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №910/6507/19).
За змістом статті 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи комітету збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень.
При цьому, ч. 3 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» не передбачено якогось окремого (відмінного) складу правопорушення (це ті ж самі антиконкурентні узгоджені дії - пункт 1 частини першої статті 50 Закону), натомість статтею лише передбачено можливість доведення вчинення суб'єктами таких антиконкурентних узгоджених дій в непрямий спосіб (непрямими доказами). Проте в будь-якому разі єдиним можливим поясненням схожості дій при кваліфікації їх як антиконкурентних узгоджених за положеннями частини третьої статті 6 Закону повинне бути попереднє погодження (досягнення суб'єктами домовленості про вчинення таких дій), і обов'язок доведення факту такого погодження покладено саме на органи АМК. Саме тому закон і надає право цим органам отримувати інформацію з різного роду джерел та аналізувати їх на предмет наявності ознак антиконкурентних узгоджених дій, виявлення наміру учасників закупівлі діяти скоординовано.
З огляду на наведені норми, питання щодо збору, оцінки та аналізу доказів у справі є винятковою компетенцією органів Антимонопольного комітету України, а тому виходить за межі повноважень судів. Саме на орган Антимонопольного комітету України покладено обов'язок навести відповідні докази у своєму рішенні, на підставі яких орган дійшов висновку про обставини справи, а суд покликаний дослідити та оцінити наведені органом докази.
Вирішуючи спори щодо оскарження рішень Антимонопольного комітету, господарські суди мають враховувати, що відповідно до Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та Закону України «Про захист економічної конкуренції» кваліфікація дій суб'єктів господарювання як порушення законодавства про захист економічної конкуренції є виключною компетенцією органів АМК (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 910/14949/18). Крім того, з урахуванням правових позицій, наведених в пункті 51 цього рішення, суд не може переймати на себе притаманні лише Антимонопольному комітету функції стосовно кваліфікації дій учасників закупівлі та переоцінювати висновки, зроблені цим органом.
Суд також відзначає, що судом не можуть досліджуватись та оцінюватись пояснення/заперечення, які стосуються кваліфікації встановленого АМК порушення конкурентного законодавства, які не надавались в межах розгляду справи про порушення конкурентного законодавства (вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постановах від 19.08.2019 у справі №910/12487/18 та від 15.12.2020 у справі №918/390/20).
Частиною 1 ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу. Порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ст.51 Закону України «Про захист економічної конкуренції»). Частиною 2 статті 52 того ж Закону встановлено, що за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 Закону, накладається штраф у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Позивач не спростував встановлені колегією обставини щодо сталого взаємозв'язку позивача, ТОВ "НВК "УКРТРАНСКОМТОВ" та "ВІВЕРЕ БЕНЕ 2" у справі, використання ФОП РОГОЗОЮ В.В., "НВК "УКРТРАНСКОМТОВ" та "ВІВЕРЕ БЕНЕ 2" у господарській діяльності однієї і тієї ж IP-адреси, синхронності дій у часі та оформлення ними документів як учасників. Твердження позивача про те, що висновки відповідача не доведені обставинами, які мають значення для справи, спростовуються поданими у даній справі доказами, які визнаються судом більш вірогідними. Суд погоджується з відповідачем, що сукупність обставин, встановлених у рішенні № 70/168-р/к, виключає можливість того, що пропозиції в торгах готувалися окремо, без комунікації між ними з метою визнання переможця у торгах одного з учасників
Розглянувши дану справу, суд дійшов висновку про те, що доводи позивача про те, що рішення від 29.08.2024 № 70/168-р/к у справі № 70/168-р/к ґрунтується на помилкових висновках, прийняте з неповним та необ'єктивним з'ясуванням обставин справи, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення, являються непідтвердженими, необґрунтованими і такими, що не відповідають обставинам справи. При цьому, суд зазначає, що позивач, заперечуючи проти таких висновків АМКУ, не надав доказів, які могли б спростувати зазначені висновки, заперечення проти висновків АМК зводяться до переоцінки встановлених відповідачем обставин, подій та фактів, у зв'язку з чим такі заперечення судом відхиляються як недоведені та безпідставні.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.
Щодо строків розгляду справи, тривалості розслідування та накладання штрафу на позивача та позовної давності суд зазначає таке.
Частиною першою статті 19 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (у редакції, яка діяла до 01.01.2024) визначено, що під час розгляду заяв і справ про узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідування, дослідження, прийняття розпоряджень, рішень за заявами і справами, здійснення інших повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, контролю за узгодженими діями, концентрацією органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб'єктів господарювання, а також політичних партій та інших об'єднань громадян чи їх органів.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (в редакції, що діяла до 01.01.2024) розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
У постанові від 07.08.2018 у справі № 922/3715/17 Верховний Суд зазначив, зокрема, таке: "Законом не передбачено строків, протягом яких органом Антимонопольного комітету України має розглядатися справа про захист економічної конкуренції, а важливим у цьому плані є дотримання строків давності, встановлених статтею 42 названого Закону".
Згідно з частиною першою статті 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (в редакції, що діяла до 01.01.2024) строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п'ять років з дня вчинення порушення.
В межах справи, за результатами розгляду якої було прийнято Рішення № 70/168-р/к, здійснювалося розслідування за 46 процедурами закупівель з трьома учасниками, розгляд справи здійснювався протягом 5 років, 5 місяців, 18 днів (з 12.03.2019 по 29.08.2024) щодо Торгів № 1-34 та протягом 5 років, 4 місяці, 14 днів (з 16.04.2019 по 29.08.2024) щодо Торгів № 35-46.
В постанові Верховного Суду від 03.02.2022 у справі № 910/15183/20 зазначено, що у випадку об'єднання декількох епізодів (правопорушень), які стосуються різних торгів в одному рішенні, Комітет повинен встановити та довести наявність ознак протиправного діяння щодо кожного епізоду (правопорушення) окремо із зазначенням щодо кожного з них встановлених Комітетом обставин із посиланням на відповідні докази та факти, а також положення законодавства, якими Комітет керувався, приймаючи рішення.
Частиною другою ст. 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (в редакції, що діяла до 01.01.2024) унормовано, що перебіг строку давності зупиняється на час розгляду органами Антимонопольного комітету України справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Як вже було зазначено, відповідно до частини першої статті 35 Закон України "Про захист економічної конкуренції" (в редакції, що діяла до 01.01.2024) розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
12.03.2019 адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято розпорядження № 70/40-рп/к про початок розгляду справи № 3/01-34-19 за ознаками вчинення ФОП Рогозою В.В. та ТОВ «НВК «УКРТРАНСКОМ» порушень, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.
16.04.2019 адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято розпорядження № 70/56-рп/к про початок розгляду справи № 3/01-44-19 за ознаками вчинення ФОП Рогозою В.В. та ТОВ "ВІВЕРЕ БЕНЕ 2" порушень, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.
31.10.2019 адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято розпорядження № 178-рп/к про об'єднання справ № 3/01-34-19 та № 3/01-44-19 в одну справу та присвоєння їй номеру № 3/01-34-19.
Таким чином, розгляд справи здійснювався адміністративною колегією Відділення з 12.03.2019, (по Торгах № 35-46 - з 16.04.2019), тобто з моменту прийняття розпорядження про початок розгляду справи, по 29.08.2024 (включно) - дата прийняття Рішення № 70/168-р/к.
Жодних строків щодо тривалості розгляду справ органами Антимонопольного комітету України законодавством про захист економічної конкуренції в редакції, що діяла до 01.01.2024, встановлено не було.
Враховуючи дати початку торгів № 1-46, строк давності притягнення позивача до відповідальності по Торгах № 1-34 (з 21.04.2017 по 12.03.2019) становить 1 рік, 10 місяців, 20 днів, по Торгах № 35-46 (з 17.11.2017 по 16.04.2019) становить 1 рік, 5 місяців, 0 днів
Враховуючи наведене, з урахуванням положень частини першої статті 35 та статті 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (в редакції, що діяла до 01.01.2024), абзацу четвертого пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 3295-ІХ від 09.08.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України", під час розгляду справи було дотримано строк давності притягнення Позивача до відповідальності, який було зупинено на час розгляду Відділенням справи.
Отже, приймаючи Рішення № 70/168-р/к Східне МТВ АМКУ діяло в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством про захист економічної конкуренції.
Щодо визначення суми штрафу.
Відповідно до частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (в редакції, що діяла до 01.01.2024) за порушення, передбачене п.1 статті 50 цього Закону, накладається штраф у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Відповідно до інформації, наданої Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві) листом від 02.05.2024 № 12318/5/26-15-24-01-04-06 (вх. від 06.05.2024 № 70-01/531кі) сума доходу ФОП Рогози В.В. за 2023 рік складає 6 164 806,00 гривень.
ФОП Рогозою В.В. було вчинено порушення передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів по 46 епізодах.
Кожен епізод є окремим, самостійним порушеннями, таким чином, розмір штрафу накладеного Рішення № 70/168-р/к визначено щодо кожного порушення окремо.
Таким чином, суд погоджується з твердженнями відповідача, що Відділенням, при визначенні розміру штрафів, накладених на ФОП Рогозу В.В. рішенням № 70/168-р/к, не перевищено встановленої законом верхньої межі.
Щодо направлення позивачу Розпорядження про початок розгляду справи.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (в
редакції, що діяла до 01.01.2024) у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.
Розпорядження про початок розгляду справи надсилається відповідачу протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. У разі коли відповідача визначено після початку розгляду справи, йому протягом трьох робочих днів надсилається розпорядження про залучення до участі у справі як відповідача разом з розпорядженням про початок розгляду справи.
Суд констатує, що твердження позивача щодо порушення відділенням статті 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є безпідставними.
Так, розпорядження № 40-рп/к про початок розгляду справи № 3/01-34-19 прийнято адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 12.03.2019.
Листом від 14.03.2019 № 70-02/3-2096 ФОП РОГОЗІ В.В. було надіслано копію розпорядження адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.03.2019 № 40-рп/к про початок розгляду справи № 3/01-34-19.
Відповідно до інформації зазначеної на бланку реєстру поштових відправлень (список № 37) та фіскального чека від 15.03.2019 вказане розпорядження було надіслане ФОП Рогозі В.В. 15.03.2019 рекомендованим листом № 610 222 7373 678.
Рекомендований лист № 610 222 7373 678 до Відділення повернуто не було, що свідчить про його одержання ФОП РОГОЗОЮ В.В.
Крім того, інформацію про розпорядження № 40-рп/к про початок розгляду справи № 3/01-34-19 було опубліковано в друкованому виданні Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» № 132 (6495) від 13.07.2019.
Розпорядження № 56-рп/к про початок розгляду справи № 3/01-44-19 було прийнято адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 16.04.2019.
Листом від 18.04.2019 № 70-02/3-2997 ФОП Рогозі В.В. було надіслано копію вказаного розпорядження.
Відповідно до інформації зазначеної на бланку реєстру поштових відправлень (список № 53) та фіскального чека від 18.04.2019 розпорядження № 56-рп/к було надіслане ФОП Рогозі В.В. 18.04.2019 рекомендованим листом № 610 222 7946 333.
Рекомендований лист № 610 222 7946 333 до Відділення повернуто не було, що свідчить про його одержання ФОП РОГОЗОЮ В.В.
31.10.2019 адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято розпорядження №178-рп/к про об'єднання справ № 3/01-34-19 та № 3/01-44-19 в одну справу та присвоєння їй номеру № 3/01-34-19.
Листом від 04.11.2019 № 70-02/3-6543 ФОП РОГОЗІ В.В. було надіслано копію розпорядження від 31.10.2019 № 178-рп/к про об'єднання справ № 3/01-34-19 та № 3/01-44-19 в одну справу та присвоєння їй номеру № 3/01-34-19.
Відповідно до інформації зазначеної на бланку реєстру поштових відправлень (список № 167) та фіскального чека від 05.11.2019 розпорядження про об'єднання справ від 31.10.2019 № 178-рп/к було надіслане ФОП Рогозі В.В. 05.11.2019 рекомендованим листом № 610 222 9567 569.
Рекомендований лист № 610 222 9567 569 до Відділення повернуто не було, що свідчить про його одержання ФОП РОГОЗОЮ В.В.
Крім того, інформацію про розпорядження № 178-рп/к про об'єднання справ № 3/01-34-19 та № 3/01-44-19 в одну справу та присвоєння їй номеру № 3/01-34-19 було опубліковано в друкованому виданні Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» № 34 (6648) від 21.02.2020.
Таким чином, Східне МТВ АМКУ діяло в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством про захист економічної конкуренції у питанні ознайомлення ФОП РОГОЗИ В.В. з розпорядженням адміністративної колегії Відділення від 12.03.2019 № 40-рп/к про початок розгляду справи № 3/01-34-19, з розпорядженням адміністративної колегії Відділення від 16.04.2019 № 56-рп/к про початок розгляду справи № 3/01-44-19 та з розпорядженням адміністративної колегії Відділення від 31.10.2019 № 178-рп/к про об'єднання справ № 3/01-34-19 та № 3/01-44-19 в одну справу та присвоєння їй номеру № 3/01-34-19.
Щодо направлення позивачу витягу з подання з попередніми висновками у справі № 3/01-34-19.
Відповідно до пункту 26 Правил розгляду заяв і справ копії подання з попередніми висновками (або витяги з нього, що не містять інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які беруть участь у справі, або перешкодити подальшому розгляду справи) не пізніше ніж за десять днів до прийняття рішення у справі надсилаються сторонам та третім особам.
Рекомендоване поштове відправлення № 06 009 521 106 30, яким було направлено супровідний лист від 13.08.2024 № 70-02/2619е та витяг з подання з попередніми висновками у справі, а також повідомлено про дату, час та місце проведення засідання адміністративної колегії Відділення щодо результатів розгляду справи, було прийнято відділенням поштового зв'язку до відправки 13.08.2024, що в свою чергу свідчить про здійснення АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "УКРПОШТА" відповідних функціональних обов'язків.
Таким чином, витяг з подання з попередніми висновками направлено ФОП РОГОЗІ В.В. більше ніж за 10 днів до прийняття Рішенням № 70/168-р/к від 29.08.2024.
На сайті АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРПОШТА» (http://ukrposhta.ua) зафіксовано інформацію, що рекомендоване поштове відправлення № 0600952110630, яким було направлено ФОП РОГОЗІ В.В. витяг з подання з попередніми висновками у справі та повідомлено щодо засідання адміністративної колегії Відділення та прийняття рішення у справі, станом на 22.08.2024 не отримано.
Відповідно до пункту 26 Правил розгляду заяв і справ у разі, якщо немає можливості вручити копію подання з попередніми висновками особам, які беруть участь у справі, державний уповноважений, голова територіального відділення Комітету не пізніше ніж за п'ять днів до дня розгляду справи забезпечують розміщення на офіційному веб-сайті Комітету (http://www.amc.gov.ua) інформацію щодо попередніх висновків у справі, із зазначенням дати, часу і місця розгляду справи.
22.08.2024 на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України (https://eastmtv.amcu.gov.ua/) розміщено інформацію щодо попередніх висновків у справі із зазначенням дати, часу і місця розгляду справи.
Одже, інформацію щодо попередніх висновків у Справі розміщено на офіційному вебсайті Антимонопольного комітету України (https://eastmtv.amcu.gov.ua/) більше ніж за 5 днів до прийняття Рішенням № 70/168-р/к від 29.08.2024.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, Східне МТВ АМКУ діяло в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством про захист економічної конкуренції у питанні ознайомлення ФОП РОГОЗИ В.В. з інформацію щодо попередніх висновків у справі та повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду Справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Законом України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням викладеного, суд визнає, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, такими, що спростовуються наданими відповідачем доказами, тому є такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на позивача з огляду на те, що в позові було відмовлено у повному обсязі.
Разом з цим, суд зазначає наступне.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який наразі продовжено.
За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до вимог частини 6 статті 233 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів.
Згідно з ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні.
Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Разом з цим, відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
При цьому, суди повинні забезпечувати безпеку учасників судового провадження, запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист та визначених законом процесуальних прав в умовах воєнного стану, коли реалізація учасниками справи своїх прав і обов'язків є суттєво ускладненою.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
За приписами статті 8 Конституції України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Критерій розумності строку розгляду справи визначений у листі Верховного Суду України від 25 січня 2006 року №1-5/45 "Щодо перевищення розумних строків розгляду справ", в якому зазначено, що критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що [..] очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Савенкова проти України", no. 4469/07, від 02 травня 2013 року, "Папазова та інші проти України", no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15 березня 2012 року).
У статті 6 Конвенції закріплений принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист та доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Здійснюючи тлумачення положень Конвенції, ЄСПЛ у своїх рішеннях указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ашингдейн проти Великої Британії").
У місті Харкові, де розташований Господарський суд Харківської області, постійно оголошуються повітряні тривоги, під час яких суддя та працівники апарату суду мають перебувати в укриттях з метою уникнення загрози життю та здоров'ю.
Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23).
Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал "повітряна тривога" та реагування задля збереження життя і здоров'я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.
При цьому обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі № 910/2116/21 (910/12050/21).
За таких обставин, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, а також приймаючи до уваги перебування судді Шатернікова М.І. у відрядженні, на лікарняному та у відпустці з 17.12.2024 до 17.01.2025 року та з 17.02.2025 до 03.03.2025 включно, суд був вимушений вийти за межі строку, встановленого частиною 6 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, здійснивши її розгляд у розумний строк, застосувавши ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Рогози Валентина Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідент. код НОМЕР_1 ) до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 поверх, ідентифікаційний код 22630473) про визнання недійсним та скасування рішення - відмовити.
2. Витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено "10" березня 2025 р.
Суддя М.І. Шатерніков