вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"10" березня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/1239/24
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Рівненській області
до відповідача Обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Рівне"
про стягнення в сумі 8 488 грн. 36 коп.
В засіданні приймали участь:
Від позивача: Перець Владислав Володимирович (в залі суду);
Від відповідача: не з'явився.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
31 грудня 2024 року 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Рівненській області (далі - позивач) звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Рівне" (далі - відповідач) про стягнення в сумі 8 488 грн. 36 коп.
Позовні вимоги аргументовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами договору про надання послуг № 23/2-П від 20 січня 2022 року на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій. Позивач вказує, що станом на теперішній час відповідач не оплатив послуги в розмірі 2 369 грн. 80 коп. Окрім того, керуючись пунктом 5.3. договору позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 2 622 грн. 36 коп. Також, керуючись положеннями статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 3 299 грн. 29 коп. та 196 грн. 91 коп. 3% річних.
Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову, або будь-які інші письмові заперечення по суті спору.
Суд зазначає, що до матеріалів справи (до позовної заяви) залучені належні докази виконання позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання відповідачам копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу місця проживання відповідача, яка також є офіційною адресою його місця проживання згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про відкриття судом провадження у справі - відповідна ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до пункту 11 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день: якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Суд зазначає, що Обласне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Рівне" має зареєстрований електронний кабінет.
З огляду на викладене, Обласне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Рівне" вважається повідомленим про розгляд справи № 918/1239/24 належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач проявив протиправну процесуальну бездіяльність.
З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними у справі матеріалами.
Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даного спору, останній не скористалися свої процесуальним правом на подачу відзиву або будь-яких інших пояснень, тому вважає можливим здійснювати розгляд справи по суті.
Заяви та клопотання у справі.
04 березня 2025 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшли пояснення.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Рівненського області від 03 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/1239/24 за позовною заявою 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Рівненській області до відповідача Обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Рівне" про стягнення в сумі 8 488 грн. 36 коп., визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у змішаній (паперовій та електронній) формі, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 03 лютого 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненського області від 03 лютого 2025 року відкладено розгляд справи по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 17 лютого 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненського області від 17 лютого 2025 року відкладено розгляд справи по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 10 березня 2025 року.
Представник позивача у судовому засіданні 10 березня 2025 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі. В судове засідання 10 березня 2025 року відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
20 січня 2022 року 3 Державний пожежно - рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (далі - виконавець) та Обласне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Рівне" (далі - замовник) уклали договір № 23/2-П на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій (надалі договір), відповідно до предмету якого аварійно - рятувальна служба організовує та здійснює аварійно - рятувальне обслуговування "об'єкта" за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. В. Омеляна, вул. Авіаторів, 5а, з метою своєчасного реагування та виконання аварійно - рятувальних робіт при виникненні на "об'єкті" надзвичайної ситуації.
Згідно з умовами пункту 4.1. договору, вартість функціонування структурних підрозділів "Аварійно-рятувальної служби" у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно - рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення у кількості 1 оперативної одиниці складає 7 109 грн. 40 коп. на рік.
Ця вартість встановлена сторонами на основі розрахунку, який додається, і виконаний згідно з вимогами Порядку визначення розмірів оплати за обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно - рятувальними службами та погоджується протоколом домовленості сторін про вартість постійного та обов'язкового аварійно - рятувального обслуговування, який є невід'ємною частиною даного договору.
За додатковою угодою сторін можливі інші види розрахунків, що не порушують чинне законодавство України.
За взаємною згодою сторін вартість обслуговування згідно з договором може змінюватись шляхом унесення змін і доповнень до договору.
Відповідно до пункту 4.2. договору, плата за аварійно - рятувальне обслуговування "об'єкта" "Аварійно-рятувальною службою" здійснюється в безготівковому порядку щомісячним перерахуванням коштів на її розрахунковий рахунок, у визначені строки до 10 числа місяця, що слідує за звітним, на підставі актів здавання - приймання виконаних робіт.
Згідно з наявними в матеріалах справи актами здавання - приймання робіт за договором № 23/2-П позивач надав відповідачу послуги обумовлені умовами договору за період з січня 2021 року по грудень 2021 року на загальну суму 2 369 грн. 80 коп.
Згідно з умовами пункту 5.2. договору у випадку несвоєчасного виконання замовником прийнятих па себе грошових зобов'язань по оплаті за обслуговування виконавцем за цим договором замовник зобов'язаний сплатити на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Сума заборгованості сплачується з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення. Сплата пені не звільняє сторону від виконання обов'язків за даним Договором.
Керуючись пунктом 5.2. договору позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 2 622 грн. 36 коп.
Відповідно до положень статті 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 3 299 грн. 29 коп. та 196 грн. 91 коп. 3% річних.
27 грудня 2024 року позивач направив відповідачу претензію про сплату заборгованості.
Враховуючи вказані обставини, позивач звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення 2 369 грн. 80 коп. основного боргу, 2 622 грн. 36 коп. пені, 3 299 грн. 29 коп. інфляційних втрат та 196 грн. 91 коп. 3% річних.
Джерела права й акти їх застосування.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
З наведених обставин встановлено, що спірні правовідносини за своїм змістом є майновими, договірними та стосуються надання послуг. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права порушеними через невиконання відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг.
Розглядаючи даний спір суд застосовує наступні норми права.
Відповідно до статей 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно з визначеннями статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частинами 1, 3 статті 202 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з нормами частини 1 статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з положеннями статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частин 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення і висновок суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі укладеного договору на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та територій № 23/2-П від 20 січня 2022 року в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов'язання, які виникають на підставі договору про надання послуг.
В якості доказів вказаних обставини суду надано наступні докази, а саме: копію договору на обслуговування № 23/2-П від 20 січня 2022 року; копію акту № 23/2-П від 30 січня 2022 року; копію акту № 95/2-П від 28 лютого 2022 року; копію акту № 215/2-П від 30 березня 2022 року; копію акту № 410/2-П від 30 квітня 2022 року.
На підставі вказаних доказів судом встановлено, а саме: факт виникнення між сторонами договірних відносин з поставки товару; факт надання позивачем відповідачу послуг відповідно до укладеного правочину; факт отримання відповідачем послуг; факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань по оплаті за надані послуги.
Згідно до розрахунку заборгованості станом час звернення позивачем з позовом до суду заборгованість відповідача перед останнім за надані послуги становить 2 369 грн. 80 коп.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази повної сплати заборгованості відповідачем.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечені відповідачем.
Окрім того, враховуючи зазначені прострочення у розрахунках за договором, позивач просить стягнути з відповідача на підставі п. 5.2. договору та ст. 625 ЦК України пеню, 3% річних та інфляційні втрати, а саме 2 622 грн. 36 коп. пені, 3 299 грн. 29 коп. інфляційних втрат та 196 грн. 91 коп. 3% річних.
Суд здійснивши власний розрахунок за допомогою системи комплексного інформаційного забезпечення LIGA:360 встановив, що позивачем не вірно нараховано суму відповідальності за неналежне виконання грошового зобов'язання та пеню.
Відповідно до розрахунку суду, сума відповідальності за неналежне виконання грошового зобов'язання та пеня становить - 2 483 грн. 56 коп. пені, 975 грн. 67 коп. інфляційних втрат та 196 грн. 72 коп. 3% річних.
Зважаючи на вказані обставини, до стягнення з відповідача підлягає наступна відповідальність за невиконання грошового зобов'язання та пеня, а саме 2 483 грн. 56 коп. пені, 975 грн. 67 коп. інфляційних втрат та 196 грн. 72 коп. 3% річних
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні в розумінні ст. ст. 74-78 ГПК України будь-які докази сплати у повному обсязі нарахованих штрафних санкцій.
Відповідно до пункту 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Пунктами 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
З правовою позицією та аргументами позивача суд погоджується та приймає останні.
Оцінка аргументам відповідача не надавалась, оскільки відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подачу відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових заперечень.
Порушені права та інтереси позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Дана справа, яка пов'язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.
Невиконання відповідачем зобов'язання в укладених з позивачем правочину порушило інтереси останнього, які полягають у несвоєчасному отриманні оплати за надані послуги та обумовлює настання передбачених цим правочином та законом правових наслідків у вигляді стягнення з відповідача суми заборгованості та неустойки.
Судові витрати.
Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем по справі у якості судових витрат заявлено сплату судового збору в розмірі 3 028 грн. 00 коп.
У зв'язку із частковим задоволенням позову, та враховуючи, що в результаті неправильних дій відповідача, який не сплатив відповідачу обумовлені договором кошти у встановлений строк, що призвело до необхідності позивачу звертатись до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 2 149 грн. 54 коп. частково покладається на відповідача. Решта судового збору залишається за позивачем.
Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Рівне" (35360, Рівненська обл., Рівненський р-н., с. Велика Омеляна, вул. Авіаторів, 5а, код. 31620337) на користь 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Гетьмана Полуботка, 37, код. 38896317) основну заборгованість в розмірі 2 369 (дві тисячі триста шістдесят дев'ять) грн. 80 коп., 3% річних в сумі 196 (сто дев'яносто шість) грн. 72 коп., інфляційні втрати в сумі 975 (дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 67 коп., пеню в сумі 2 483 (дві тисячі чотириста вісімдесят три) грн. 59 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 2 149 (дві тисячі сто сорок дев'ять) грн. 54 коп.
3. В задоволенні позовних вимог про стягнення 138 грн. 77 коп. пені, 0 грн. 19 коп. 3% річних, 2 323 грн. 62 коп. інфляційних втрат відмовити.
4. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 12 березня 2025 року.
Суддя Войтюк В.Р.