65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"10" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5227/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. при секретарі судового засідання Боднарук І.В. розглянувши справу № 916/5227/24 за позовом Одеського обласного комунального підприємства "ЧОРНОМОР'Я" ( пл.Дерев'янка Бориса, буд.1, м.Одеса, 65008, код ЄДРПОУ 05905705)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Пєчатня" (вул.Приморська (Приморський р-н), буд.49/2, м.Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 37422451)
про стягнення 538 386, 50 грн.
Представники:
Від позивача:
Від відповідача: не з'явився.
Позивач Одеське обласне комунальне підприємство "ЧОРНОМОР'Я" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пєчатня" про стягнення 538 386, 50 грн..
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.12.2024р. прийнято справу до провадження та призначено підготовче засідання на 30.12.2024 р.
Ухвалою від 30.12.2024р. відкладено підготовче засідання на 10.02.2025р.
До канцелярії суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності повноважного представника.
Станом на день розгляду справи відзив по суті позовних вимог, будь-які заяви, клопотання від Відповідача не надходили.
Ухвалою від 10.02.2025р., керуючись ст.ст.120,177,185,234,235 Господарського процесуального кодексу України, суд закрив підготовче провадження у справі №916/5227/24, призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 10.03.2025р.
Представники відповідача в жодне засідання суду не з'явились, відповідач повідомлений про дату, час та місце їх проведення належним чином.
Відповідач про судовий розгляд повідомлявся шляхом надсилання ухвал суду на поштову адресу, вказану у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. При цьому ухвали суду повернулись неврученими з відміткою про відсутність адресата.
З урахуванням викладеного, змісту п.5 ч.6 ст.242 ГПК України та відсутності повідомлення про іншу адресу, відповідач вважається належним чином повідомленим про час і місце проведення судових засідань, тому неявка представника не перешкоджає вирішенню спору.
Як встановлено Судом та підтвверджується матералами справи, між ООКП «ВИДАВНИЦТВО «ЧОРНОМОР'Я» (далі - Виконавець / Зберігач / Позивач) та ТОВ «ПЄЧАТНЯ» (далі - Депонент / Поклажодавець / Відповідач) були укладені договори відповідального зберігання від 01.07.2022 р. (далі - Договір 1) та № 01/03/23-1 від 01.03.23 р. (далі - Договір 2), згідно умов яких Депонент передає, а Виконавець приймає на відповідальне зберігання товарно-матеріальні цінності Депонента.
Депонент передав майно Виконавцю згідно з актом приймання-передачі майна, який є невід'ємною частиною договорів (пункт 1.2. Договорів).
01.07.2022р. представниками ООКП «ВИДАВНИЦТВО «ЧОРНОМОР'Я» і ТОВ «ПЄЧАТНЯ» складено та підписано акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей до Договору 1.
Відповідно до п.3.1.2 Договору 1 Депонент зобов'язаний оплатити вартість послуг з відповідального зберігання в сумі 30000,00 грн з ПДВ в місяць.
Пунктами 5.1. та 6.1. Договору 1 встановлено, що він вступає в силу з моменту підписання - 01.07.2022 р. та діє до 30.09.2022 р.
30.09.2022 р. сторони підписали Додаткову угоду № 1 до Договору 1, якою продовжили термін дії Договору до 31.12.2023 р.
01.03.2023 р. сторони підписали Договір про розірвання Договору відповідального зберігання від 01.07.2022 р. та акт передачі-приймання матеріальних цінностей з відповідального зберігання. Тобто, на цей час Договір 1 є таким, що закінчив свою дію.
За цим договором Відповідач сплатив лише 10000,00 грн., тобто в нього залишилась заборгованість за весь період дії договору (з 01.07.22 по 01.03.2023р., що дорівнює 8 місяцям)за вирахуванням 10000,00 грн, а саме: 8 міс*30000,00 грн/міс-10000,00 грн=230000,00 грн.
01.03.2023р. представниками ООКП «ВИДАВНИЦТВО «ЧОРНОМОР'Я» і ТОВ «ПЄЧАТНЯ» складено та підписано акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей до Договору 2.
Відповідно до п.3.1.1 Договору 2 Поклажодавець зобов'язаний оплатити Зберігачу вартість послуг з відповідального зберігання в сумі 34838,65 грн з ПДВ в місяць.
Строк дії Договору 2, згідно п.п. 7.1, 7.2, був встановлений сторонами з моменту його підписання та скріплення печатками Сторонами, тобто з 01.03.2023 р., по 31.12.2023 р., а згідно п. 4.2. - закінченням терміну зберігання є день підписання Акту передачі-прийому майна зі зберігання.
Між тим, до цього часу відповідний Акт передачі-прийому сторонами не підписаний, майно продовжує знаходитися у Позивача, а відповідач його не забирає.
Згідно з умовами п.3.1.1. Договору 2, Поклажодавець зобов'язується оплатити Зберігачу вартість послуг з відповідального зберігання в сумі 34838,65 грн. (Тридцять чотири тисячі вісімсот тридцять вісім гривень 65 копійок) з ПДВ в місяць протягом трьох днів з моменту виставлення рахунку. Відповідно до звичаїв ділового обороту та судової практики днем виставлення рахунку рахується дата вказана в рахунку на оплату.
До цього часу Відповідач сплатив за Договором 2 тільки 40000 грн. (29.05.2023р. 35000 грн та 01.06.2023 р. 5000 грн). Отже за період з 01.03.2023 р. по 31.12.2023 р., що дорівнює 10 календарним місяцам, за Договором 2 Відповідачу було нараховано до сплати 34838,65 грн/міс*10 міс=348386,50 грн.
За вирахуванням сплачених 40000,00 грн, у відповідача залишився борг за Договором 2 у розмірі 348386,50 грн-40000,00 грн=308386,50 грн.
В якості доказів підтверджуючих надання послуг та вартість відповідального зберігання по Договорами 1 та 2, а також згоду із цією вартістю Відповідача, позивач надав підписані Відповідачем акти надання послуг:
1. акт надання послуг № 1480 від 31.07.2022 р. за Договором 1;
2. акт надання послуг № 1543 від 31.08.2022 р. за Договором 1;
3. акт надання послуг № 989 від 30.06.2023 р. за Договором 2;
4. акт надання послуг №1214 від 31.07.2023 р. за Договором 2.
Враховуючи наявну заборгованість за Договорами 1, 2, ООКП «ВИДАВНИЦТВО «ЧОРНОМОР'Я» направило Відповідачу претензію від 03.05.2023 р. № 140.
У відповідь Відповідач надіслав Позивачу лист від 30.05.2023 р. із проханням розглянути
можливість реструктуризації боргу до кінця 2023 року рівними частинами.
У відповідь Позивач листом від 08.06.2023 № 189/1 погодив наступний графік погашення заборгованості за договорами, строк дії яких припинився: Червень 2023 р.- 26000,00 грн., Липень 2023р.- 34000,00 грн., Серпень 2023 р.-34000,00 грн., Вересень 2023р.-34000,00 грн., Жовтень 2023р.-34000,00 грн., Листопад 2023р.-34000,00 грн, Грудень 2023р.-34000,00 грн.
При цьому зазначив, що щомісячні платежі за діючим Договором відповідального зберігання № 01/03/23-1 від 01.03.23 р. мають сплачуватись своєчасно у встановлений договором термін і заборгованість в розмірі 69515,95 грн за цим договором має бути погашена у червні 2023 р.
Також до листа додавався Акт звірки за Договором № 01/03/23-1 від 01.03.23 р., один екземпляр якого після підписання ООКП «ВИДАВНИЦТВО «ЧОРНОМОР'Я» просило ТОВ «ПЄЧАТНЯ» повернути поштою або особисто.
ООКП «ВИДАВНИЦТВО «ЧОРНОМОР'Я» повідомило, що у випадку відхилення від вказаного графіку погашення заборгованості, а також несплати заборгованості у червні 2023 р., прострочення сплати щомісячних платежів за Договором № 01/03/23-1 від 01.03.23 р. , буде вимушено звернутись із позовною заявою про стягнення заборгованості з ТОВ «ПЄЧАТНЯ» до Господарського суду Одеської області.
Вказаний лист від 08.06.2023 № 189/1 був вручений штатному працівнику ТОВ «ПЄЧАТНЯ» Рашковецькому О.А. особисто 13.06.2023 р. та надісланий на юридичну адресу відповідача через АТ «Укрпошта» відправленням з описом, про що додаються відповідні докази.
У зв'язку із недодержанням Відповідачем погодженого графіку погашення заборгованості ООКП «ВИДАВНИЦТВО «ЧОРНОМОР'Я» направило Відповідачу лист від 10.07.2023 № 232 із зазначенням наступного:
«Приймаючи до уваги п. 7.4 Договору 3, який передбачає, що Зберігач залишає за собою право розірвання договору в односторонньому порядку за умови повідомлення Поклажодавця за 10 робочих днів,- Направляємо Вам для підписати проект договору від 01.08.2023 р. про розірвання Договору відповідального зберігання № 01/03/23-1 від 01.03.23р. Підписаний Договір про розірвання у двох примирниках просимо повернути на протязі 20 (двадцяти) днів з моменту отримання цього листа для підписання Зберігачем.
Крім того, вимагаємо прийняти в строк до 01.08.2023 р. за актом передачі приймання передане на зберігання майно, а також оплатити заборгованість за Договорами 1 та 2 відповідального зберігання у розмірі 230000 грн (двісті тридцять тисяч грн. 00 копійок), за Договором 3 у розмірі 99354,60 грн (дев'яносто дев'ять тисяч триста п'ятдесят чотири гривні 60 копійок).»
Лист від 10.07.2023 № 232 був надісланий ООКП «ВИДАВНИЦТВО «ЧОРНОМОР'Я» на юридичну адресу ТОВ «ПЄЧАТНЯ» відправленням з описом вкладення через АТ «Укрпошта». Список згрупованих відправлень, фіскальний чек та опис вкладення додаються.
Відповідач відповіді на вказаний лист не надав.
Лист від 18.12.2023 № 446 щодо підписання договору про розірвання договору №01/03/23-1 від 01.03.23 р. та з вимогою прийняти в строк до 01.01.2024 р. за актом передачі-приймання передане на зберігання майно, а також оплатити заборгованість за Договорами 1 та 2 відповідального зберігання у розмірі 230 000,00 грн (двісті тридцять тисяч грн. 00 копійок), за Договором 3 у розмірі 273 547,85 грн (Двісті сімдесят три тисячі п'ятсот сорок сім гривень 85 копійок), був надісланий ООКП «ВИДАВНИЦТВО «ЧОРНОМОР'Я» на юридичну адресу ТОВ «ПЄЧАТНЯ», а також засновнику ТОВ «ПЄЧАТНЯ» відправленнями з описами вкладення через АТ «Укрпошта». Відповідні список згрупованих відправлень, фіскальний чек та описи вкладення додаються.
Однак Відповідач до цього часу не сплатив заборгованість, не прийняв за актом передачі-приймання передане на зберігання майно.
Рахунки та акти надання послуг надавалися Відповідачу особисто, а також направлялися Відповідачу через АТ «Укрпошта» листами від 15.12.2023 р. № 442, від 16.10.2024 р. №422. Відповідні документи на підтвердження відправлення, а саме: списки згрупованих відправлень, фіскальні чеки, накладні та описи вкладення, додаються.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, ураховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За умовами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні установлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не установлено договором або законом.
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, установлені договором або законом.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За своєю правовою природою укладені сторонами договіри є договорами зберігання. Договори укладені належним чином, підписані повноважними особами, у встановленому порядку не визнані недійсними, отже є обов'язковими для сторін.
У відповідності до статті 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Згідно зі статтею 937 ЦК України, договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.
Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як передбачено ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно положень статті 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Статтею 938 ЦК України встановлено, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.
Згідно статті 953 ЦК України, зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Згідно пунктів 1, 2 статті 949 ЦК України, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
Статтею 942 ЦК України унормовано, що зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.
Згідно положень статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 цього Кодексу).
У пунктах 8.15- 8.22 постанови Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 зазначено таке: "8.15. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зважаючи на надані позивачем докази судом встановлено, що позивачем в повному обсязі виконано прийняті на себе зобов'язання, що належним чином підтверджується матеріалами справи.
Доказів виконання своїх зобов"язань за укладеними договорами відповідачем не надано, матеріали справи не містять.
Відповідно до положень ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
З огляду на викладене вище, оцінюючи подані до справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ч.3,4 ст.13, ч.1 ст.73,ст.ст. 74, 76-79, 86, 129, ч.9 ст. 165, ст.ст.176, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПЄЧАТНЯ» (Код ЄДРПОУ 37422451, адреса: 65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Приморська (Приморський р-н), б. 49/2) на користь ОДЕСЬКОГО ОБЛАСНОГО КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ВИДАВНИЦТВО «ЧОРНОМОР'Я» (код ЄДРПОУ 05905705, адреса: 65008, м. Одеса, пл. Бориса Дерев'янка,1)
- заборгованість за договором відповідального зберігання від 01.07.2022р. у розмірі 230 000,00 грн (Двісті тридцять тисяч гривень 00 копійок),
- заборгованість за договором відповідального зберігання № 01/03/23-1 від 01.03.2023р. у розмірі 308 386,50 грн. (Триста вісім тисяч триста вісімдесят шість гривень 50 копійок).
- витрати по сплаті судового збору у розмірі 6460,64 грн (Шість тисяч чотириста шістдесят гривень 64 копійки).
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відповідно до ч.5 ст.240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 12 березня 2025 р.
Суддя Т.Г. Пінтеліна