"03" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5438/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловська Ю.М.
при секретарі судового засідання: Задорожному А.О.
за участю представників:
від позивача: Шевцов А.В.;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНТСТВО ПРОДАЖУ АКТИВІВ" (65078, м.Одеса, вул. Космонавтів, буд. 36, офіс 614; код ЄДРПОУ 43950035);
до відповідача: Комунального підприємства "ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ" (65029, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 1-Б; код ЄДРПОУ 34674102);
про стягнення 64 181,84 грн.
1. Суть спору.
13.12.2024 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№5577/24) Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНТСТВО ПРОДАЖУ АКТИВІВ" до відповідача - Комунального підприємства "ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ", в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 64 181,84 грн, які були отримані ним без достатньої правової підстави.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач здійснив оплату вартості комунальних послуг, а саме послуги з теплопостачання за період впродовж якого він не був власником об'єкту нерухомості та фактично не користувався послугами з теплопостачання. Відтак сплачені ним грошові кошти в розмірі 64 181,84 грн. підлягають поверненню у зв'язку з безпідставністю їх отримання відповідачем.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії по справі.
Ухвалою суду від 18.12.2024 провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Судове засідання призначене на 20.01.2025.
20.01.2025 судове засідання не відбулося у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м.Одесі та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою суду від 20.01.2025 розгляд справи призначено на 06.02.2025, про що сторін було повідомлено шляхом направлення копії ухвали до їх електронних кабінетів.
У судовому заданні 06.02.2025 за участі представника позивача, суд ухвалою у протокольній формі оголосив перерву в розгляді справи до 03.03.2025.
Про вказане відповідача було повідомлено шляхом направлення копії ухвали суду від 06.02.2025 до електронного кабінету.
У судовому засіданні 03.03.2025, за участі представника позивача, суд проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення та повідомив, що повне рішення буде складено 10.03.2025.
3. Аргументи учасників справи.
3.1. Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНТСТВО ПРОДАЖУ АКТИВІВ".
В якості обґрунтування своїх вимог, позивач зазначає, що 31.01.2023 на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, виданого 31.01.2023 приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Чапським А.Е. та зареєстрованим в реєстрі за № 263 за ТОВ «Агентство продажу активів» зареєстровано право власності на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі договору купівлі-продажу від 10.04.2023, вищевказана квартира була відчужена на користь ОСОБА_1 , яка стала новим власником.
Позивач вказує, що мав намір сплатити кошти за послуги теплопостачання за період з 31.01.2023 по 10.04.2023 за адресою АДРЕСА_1 , для чого звернулось до КП «Теплопостачання міста Одеси», де співробітники в усній формі повідомили про необхідність приєднання до існуючого договору про теплопостачання та про обов'язок сплати заборгованості саме у розмірі 65 977, 32 грн., яка позивачем була сплачена.
Натомість позивач, вважає такі дії відповідача протиправними, та вказує, що грошові кошти в розмірі 64 181,84 грн., безпідставно набуті КП "ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ", оскільки під час володіння квартири позивачем, вартість послуг що були надані відповідачем становить розмір - 1 795,48 грн.
Враховуючи вказане позивач просить суд стягнути з відповідача 64 181,84 грн. як безпідставно набуті грошові кошти.
3.2. Аргументи Комунального підприємства "ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ".
КП "ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ" про відкриття провадження у справі та подальший її розгляд був повідомлений належним чином, а саме до Електронного кабінету зареєстрованого в підсистемі ЄСІТС, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку документів до Електронного кабінету КП "ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ"
Однак відповідач своїм правом ст. 165 ГПК України, на подання відзиву по суті справи не скористався, жодних доказів у якості спростування наведених позивачем обставин відповідачем до матеріалів справи не додано.
Згідно положень ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відтак суд вирішує спір який виник між ТОВ "АГЕНТСТВО ПРОДАЖУ АКТИВІВ" та КП "ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ" за наявними в матеріалах справи доказами.
4. Фактичні обставини справи встановлені судом.
19.01.2023 було проведено електронний аукціон (торги) з продажу двокімнатної квартири АДРЕСА_2 , переможцем якого стало Товариство з обмеженою відповідальністю «АГЕНТСТВО ПРОДАЖУ АКТИВІВ».
Відповідно до свідоцтва про право власності №263 від 31.01.2023 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чапським А.Е. посвідчено що ТОВ «АГЕНТСТВО ПРОДАЖУ АКТИВІВ» належить на праві власності майно, що складається з двокімнатної квартири, вартістю 613 977,00 грн., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 50,4 кв.м., яке придбане ТОВ «АГЕНТСТВО ПРОДАЖУ АКТИВІВ» за 613 977,00 грн., що раніше належало гр. ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого дирекцією Одеської теплоцентралі 18.11.1996 за №7-10309, та договору дарування посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Тиквенко М.О. 05.05.2006 за №1568.
Згідно з витягу з Державного реєстру речових прав за №321551661, 31.01.2023 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чапським А.Е. було проведено державну реєстрацію права власності ТОВ «АГЕНТСТВО ПРОДАЖУ АКТИВІВ» на об'єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2686442451100.
Відповідно до Договору купівлі продажу посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чапським А.Е. 10.04.2023 ТОВ «АГЕНТСТВО ПРОДАЖУ АКТИВІВ» передало у власність а ОСОБА_1 прийняла у власність нерухоме майно квартиру АДРЕСА_2 та сплатила за неї ціну що становить 630 000,00 грн. Даний договір зареєстровано в реєстрі за № 1002.
Також 10.04.2024 ТОВ «АГЕНТСТВО ПРОДАЖУ АКТИВІВ» та ОСОБА_1 склали Акт приймання-передачі, яким засвідчили факт передачі зазначеної квартири від продавця покупцеві.
07.04.2023 уповноваженою особою ТОВ «АГЕНТСТВО ПРОДАЖУ АКТИВІВ» було підписано заяву-приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії стосовно постачання теплової енергії до квартири АДРЕСА_3 .
Відповідно до реєстру нарахувань та сплат за абонентом ТОВ «АГЕНТСТВО ПРОДАЖУ АКТИВІВ», о.р. 1277977038, станом на 01.02.2023 заборгованість з оплати послуг наданих КП «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ» становить 64 181,84 грн., станом на 01.03.2023 - 65828,03 грн., станом на 01.04.2023 - 65 958,46 грн., станом на 01.05.2023 - 65 977,32 грн. Вказане також вбачається з наявних в матеріалах справи копій рахунків КП «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ».
Відповідно до копії платіжної інструкції №45 від 10.05.2023 ТОВ «АГЕНТСТВО ПРОДАЖУ АКТИВІВ» було здійснено сплату 65 977,32 грн на користь КП «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ», призначення платежу Оплата заборгованості ТОВ «АГЕНТСТВО ПРОДАЖУ АКТИВІВ» згідно рахунку теплопостачання за АДРЕСА_1 , о.р. 1277977038.
12.05.2023 КП «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ» було сформовано Довідку за №13/2-05к-117 яка видана ТОВ «АГЕНТСТВО ПРОДАЖУ АКТИВІВ», о.р. 1277977038 та якою засвідчено відсутність заборгованості власника квартири АДРЕСА_3 станом на 01.05.2023.
Крім того в матеріалах справи наявна копія листа КП «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ» за №02.01-21/550 від 24.06.2024 який надано у відповідь на лист представника позивача - адвоката Артема Шевцова №1-Ш/19-06/24 від 19.06.2024. Відповідно до даного листа, КП «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ» повідомило, що фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання. Передбачена заява-приєднання була підписана представником за довіреністю ТОВ "АГЕНСТВО ПРОДАЖУ АКТИВІВ", разом з якою були надані необхідні документи по квартирі АДРЕСА_3 , до КП "ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ".
Відповідач вказав представнику позивача у своєму листі, що відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Крім того разом із даним листом представнику позивача було надано копії вищезазначених заяви-приєднання до умов Договору та реєстру нарахування та сплат за абонентом.
5. Позиція суду.
Порядок реалізації майна, на яке звернено стягнення у виконавчому провадженні визначається статтею 61 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною.
Порядок проведення електронних аукціонів визначається Міністерством юстиції України.
Відповідно до абзацу 2 пункту 8 Розділу Х Порядку реалізації арештованого майна затвердженого Наказом Міністерства юстиції України за № 2831/5 від 29.09.2016, у випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронного аукціону, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведений електронний аукціон.
Так, судом було встановлено, що 19.01.2023 ТОВ «АГЕНТСТВО ПРОДАЖУ АКТИВІВ» стало переможцем електронного аукціону (торгів) з продажу двокімнатної квартири АДРЕСА_2 .
У зв'язку з чим, 31.01.2023 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чапським А.Е. посвідчено право власності ТОВ «АГЕНТСТВО ПРОДАЖУ АКТИВІВ» на зазначену квартиру, вартістю 613 977,00 грн., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 50,4 кв.м., яке придбане ТОВ «АГЕНТСТВО ПРОДАЖУ АКТИВІВ» за 613 977,00 грн., що раніше належала гр. ОСОБА_2 .
Також, як було встановлено судом, представник позивача звертався до відповідача із заявою-приєднання до індивідуального договору, з якої вбачається, що ознайомившись з умовами договору про надання послуги з постачання теплової енергії на www.teplo.od.ua ТОВ «АГЕНТСТВО ПРОДАЖУ АКТИВІВ», як власник кв. 38, в буд. 22/3 по вул. Градоначальницькій в м. Одесі, приєднується до договору про надання послуг з постачання теплової енергії з КП "ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ".
Відповідно до п. 4 Типового індивідуального договіру про надання послуги з постачання теплової енергії, розміщеного на зазначеному веб-порталі КП "ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ", фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.
За приписами ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором, який є публічним договором приєднання, складається з:
- плати за послуги, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначено відповідно до законодавства;
- плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами Глави 83 ЦК України.
За приписами ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ч. 2, 3 ст.1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України, звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст. 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду, від 23.04.2019р. у справі № 918/47/18, від 01.04.2019р. у справі № 904/2444/18.
Як було встановлено судом із наявної в матеріалах справи копії платіжної інструкції №45 від 10.05.2023, ТОВ «АГЕНТСТВО ПРОДАЖУ АКТИВІВ» здійснило переказ грошових коштів в розмірі 65977,32 грн. на банківський рахунок НОМЕР_1 , отримувач - КП "ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ", код отримувача - 34674102, призначення платежу - оплата заборгованості ТОВ «АГЕНТСТВО ПРОДАЖУ АКТИВІВ» згідно рахунку теплопостачання за квітень, Градоначальницька, б.22, корп.3, кв.38, о.р.1277977038.
12.05.2023 КП "ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ" сформувало довідку №13/2-05к-117 якою засвідчено відсутність заборгованості ТОВ «АГЕНТСТВО ПРОДАЖУ АКТИВІВ», як власника квартири №38, за адресою: м. Одеса, вул. Градоначальницька, буд. 22, корп. 3 станом на 01.05.2023.
Відтак, суд доходить висновку, що отримані відповідачем грошові кошти не є такими що отримані ним безпідставно, а отримані від володільця даної квартири в якості оплати вартості послуг з постачання теплової енергії наданих споживачу що обліковується по особовому рахунку № НОМЕР_2 .
У своїй позовній заяві, позивач посилався на постанову Верховного Суду в якій зроблено висновок про те, що новий власник майна не зобов'язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить що він не брав на себе обов'язку з їх сплати.
З приводу вказаного, суд зазначає, що під час розгляду справи №916/5438/24 ТОВ «АГЕНТСТВО ПРОДАЖУ АКТИВІВ» не було доведено що такий обов'язок у нього не виник при купівлі на електронному аукціоні (торгах) квартири АДРЕСА_3 , результати яких визначено Протоколом №581725 проведення електронного аукціону (торгів), копія якого наявна в матеріалах справи. Також з наявних в матеріалах справи документів, вбачається що погашення позивачем заборгованості з надання послуг постачання теплової енергії, в повному обсязі відбулась на добровільних засадах та доказів вчинення відповідачем неправомірних дії до матеріалів справи не надано.
Натомість судом було встановлено, що позивач здійснив сплату вартості поставленої теплової енергії на підставі виставленого відповідачем рахунку за особовим рахунком що закріплений за адресою м. Одеса, вул. Градоначальницька, буд. 22, корп. 3, кв. 38, заборгованість за даним особовим рахунком реально існувала, доказів оскарження та спростування такого розміру чи правомірності його нарахування матеріали справи не містять, як і доказів спростування чи оскарження факту постачання КП "ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ" теплової енергії у відповідних розмірах.
Також суд зазначає, що відповідно до п. 41 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг затвердженої постановою Правління Національного банку України №163 від 29.07.2022, платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Надавач платіжних послуг платника перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у пункті 41 розділу II цієї Інструкції, лише за зовнішніми ознаками.
Отже, враховуючи вищевказані законодавчі положення, а також встановлені під час розгляду справи факти, господарський суд вказує, що матеріали справи не містять доказів безпідставності набуття КП "ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ" грошових коштів в розмірі 65 977,32 грн.
Окремо суд зазначає, про наявність у ТОВ «АГЕНТСТВО ПРОДАЖУ АКТИВІВ», на підставі ст. 1191 ЦК України, права зворотної вимоги (регресу) до попередніх власників квартири №38 в буд. 22, корп. 3, по вул. Градоначальницька, в місті Одеса, щодо відшкодування розміру заборгованості по оплаті послуг з теплопостачання що виникла в період коли такі власники володіли даної квартирою.
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України, встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини першої ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом
За змістом положень ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів
Відповідно до частини першої ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості
У частині третій ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин третьої-четвертої ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2021 по справі №922/51/20).
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, з підстав його необґрунтованості та безпідставності.
Приймаючи до уваги відмову судом у позові у повному обсязі, судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, відшкодуванню не підлягають та покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
2.Судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають та покладаються на позивача.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Повне рішення складено 10 березня 2025 р.
Суддя Ю.М. Невінгловська