65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"04" березня 2025 р. Справа № 916/1232/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Склезь Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,
за позовом: Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (39609, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 3, код ЄДРПОУ 00152307),
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Північна, буд. 2; код ЄДРПОУ 31886323),
про стягнення 46286304,20 грн.
За участю представників сторін:
від позивача - адвокат Синяк Д.О., довіреність № 14/03-22 від 27.12.2023;
від відповідача - не з'явився.
Обставини справи.
Публічне акціонерне товариство “Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" про стягнення заборгованості у розмірі 113300813,49 грн, з яких: 67014509,34 грн - сума боргу за товар, 8728894,80 - сума боргу за зберігання товару, 22940599,19 грн - сума інфляційного збільшення, 4632881,70 грн - сума 3% річних та 9983928,46 грн сума пені. Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд стягнути з відповідача.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2024 справу № 916/1232/24 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.
Ухвалою суду від 26.03.2024 прийнято позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1232/24. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 23.04.2024 об 11:40 год. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати відповідачу відзив на позовну заяву, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст. 165 ГПК України - протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України - протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Копії письмових доказів, які подаються до суду, оформити відповідно до вимог ст. 91 ГПК України та п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003. Зобов'язано відповідача повідомити суду про наявність електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд". Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 23.04.2024 об 11:40 год. Повідомлено учасників справи про можливість участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, можливість подати процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
20 квітня 2024 року до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
22 квітня 2024 року до суду надійшла зустрічна позовна заява Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" до Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" про розірвання договору, визнання зобов'язань припиненими, визнання відсутнім права.
22 квітня 2024 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
23 квітня 2024 року до суду від позивача надійшли заперечення щодо поновлення строку на пред'явлення зустрічного позову.
Вказані заперечення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
23 квітня 2024 року до суду від позивача надійшли заперечення.
Вказані заперечення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 23.04.2024 судом було проголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 12:00 год. 21.05.2024.
Ухвалою суду від 26.04.2024 у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви відмовлено. Зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" повернуто заявнику.
01 травня 2024 року до суду від Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" надійшла заява про поновлення строку на подання відзиву та зустрічного позову.
Ухвалою суду від 02.05.2024 у задоволенні заяви про поновлення строку на подання відзиву та зустрічного позову Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" відмовлено. Відзив Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" залишено без розгляду. Зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" повернуто заявнику.
21 травня 2024 року до суду від відповідача надійшло клопотання.
Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 21.05.2024 судом оголошено перерву до 09:30 год. 28.05.2024.
21 травня 2024 року до суду від Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" надійшла заява про продовження процесуального строку.
Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 28.05.2024 у задоволенні заяви про продовження процесуального строку (вх. № 20398/24 від 21.05.2024) на подання відзиву та зустрічного позову Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" відмовлено.
У підготовчому засіданні 28.05.2024 судом було оголошено перерву до 12:40 год. 04.06.2024.
28 травня 2024 року до суду від відповідача у справі надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому заявник просить суд зупинити провадження у справі № 916/1232/24 до розгляду Південно-західним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Чорноморський паливний термінал» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.05.2024 у справі № 916/1232/24.
Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
29 травня 2024 року до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.
Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
29 травня 2024 року до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Вказані заперечення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
03 червня 2024 року до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказу до матеріалів справи.
Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
04 червня 2024 року до суду від Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" надійшло клопотання про забезпечення доказів.
04 червня 2024 року до суду від відповідача надійшло клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи.
Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 04.06.2024 суд протокольною ухвалою відмовив відповідачу у задоволенні клопотання (28.05.2024 вх. № 21271/24) про зупинення провадження у справі, оскільки наявні у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Звідси відсутня будь-яка об'єктивна обставина щодо задоволення цього клопотання.
У підготовчому засіданні 04.06.2024 судом було проголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 12:50 год. 18.06.2024. Продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 916/1232/24 на 30 днів.
10 червня 2024 року до суду від позивача надійшла заява.
Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
18 червня 2024 року до суду від позивача надійшла заява.
Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 18.06.2024 суд протокольною ухвалою відмовив відповідачу у задоволенні клопотання (04.06.2024 вх. № 22167/24) про призначення експертизи.
Щодо клопотання відповідача про призначення судової товарознавчої експертизи, то суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Суд зазначає, що питання викладені відповідачем у клопотанні про призначення експертизи не стосуються предмета спору та позовних вимог, відповідач не визначив, яким чином перелік питань зазначених у клопотанні вплинули або могли вплинути на предмет спору у цій справі. Таким чином, клопотання відповідача про призначення комплексної економічної та оціночно-товарознавчої експертизи не підлягає задоволенню, оскільки заявлено з приводу обставин, які не входять у предмет доказування та не мають значення для вирішення спору у цій справі.
Ухвалою від 18.06.2024 суд відмовив Приватному акціонерному товариству "Чорноморський паливний термінал" у задоволенні клопотання про забезпечення доказів.
Ухвалою від 18.06.2024 суд закрив підготовче провадження у справі № 916/1232/24. Призначено справу до судового розгляду по суті на 09.07.2024 о 14:40 год.
09 липня 2024 року до суду від Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" надійшло клопотання про витребування доказів, в якій заявник просить суд:
1. Поновити Приватному акціонерному товариству “Чорноморський паливний термінал» строк на звернення з клопотанням про витребування доказів;
2. Витребувати у Акціонерного товариства “Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта» належним чином завірені копії документів, а саме:
1) первинних та бухгалтерських документів, що підтверджують обсяги належного ПрАТ “Чорноморський паливний термінал» за Договором поставки нафтопродуктів № 505/2/2118 від 30.06.2020 дизельного пального Energy-ДП-З-Євро5-В0 ДСТУ 7688:2015 на зберіганні у резервуарах ПАТ “Укртатнафта» на час:
- погодження Акту приймання-передачі нафтопродуктів № 82033187 від 31.10.2021;
- укладення Додаткової угоди № 9 від 22.02.2022 та оформлення рахунку-фактури № 90865417 від 22.02.2022;
- направлення рахунку-фактури № 90865417 від 22.02.2022 поштою - 10.04.2023;
- звернення ПАТ “Укртатнафта» з цим позовом до суду - 22.03.2024;
2) первинних та бухгалтерських документів, що підтверджують зберігання ПАТ “Укртатнафта» належного ПрАТ “Чорноморський паливний термінал» за Договором поставки нафтопродуктів № 505/2/2118 від 30.06.2020 дизельного пального Energy_ДП-З-Євро5-В0 ДСТУ 7688:2015 за період з листопада 2022 року;
3) сертифікати (паспорт) якості пального, поставленого ПАТ “Укртатнафта» на користь ПрАТ “Чорноморський паливний термінал», - дизельне пальне Energy-ДП-З-Євро5-В0 ДСТУ 7688:2015 в обсязі 2335 тонн;
4) документи, що підтверджують належне тривале зберігання дизельного пального Energy-ДП-З-Євро5-В0 ДСТУ 7688:2015 в обсязі 2335 тонн, що належить ПрАТ “Чорноморський паливний термінал» відповідно до державних стандартів.
Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
09 липня 2024 року до суду від Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" надійшов зустрічний позов.
У судовому засіданні 09.07.2024 суд протокольною ухвалою відмовив відповідачу у задоволенні клопотання (09.07.2024 вх. № 29298/23) про повернення до стадії підготовчого провадження,
Щодо клопотання відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження, то суд відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання виходив з того, що за приписами частин 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з пунктами 2, 3, 6 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
В той же час згідно з пунктами 1, 2, 4, 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до частин 2,3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
ГПК України встановлено відповідні процесуальні строки на вчинення учасниками справи певних процесуальних дій, зокрема, на подання заяв по суті спору, подання заяв та клопотань, подання доказів.
При розгляді справи в порядку загального позовного провадження докази, заяви та клопотання подаються сторонами та вирішуються судом на стадії підготовчого провадження, у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до статей 113, 118 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Під час підготовчого провадження у справі відповідачем до суду надавались заяви по суті справи, заяви та клопотання.
Ухвалою від 26.03.2024 суд відкрив провадження у справі, а ухвалою від 18.06.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті на 09.07.2024.
Враховуючи викладене, судом було надано відповідачу достатньо часу (105 днів) для реалізації процесуальних прав в підготовчому провадженні, зокрема, для подання заяв та клопотань.
Нормами ГПК України не передбачено підстав, за яких є можливим повернення до підготовчого провадження на стадії судового розгляду справи, після закриття підготовчого провадження.
Суд звертає увагу учасників справи на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 204/6085/20, у якій зазначено, що відповідно до практики Верховного Суду, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
В даному випадку судом не встановлено підстав та обставин для повернення до стадії підготовчого провадження.
Зазначені відповідачем у клопотанні обставини також не є вагомими підставами для повернення до стадії підготовчого провадження.
Враховуючи викладене, суд не вважає наведені відповідачем обставини для повернення на стадію підготовчого провадження - вагомими, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні клопотання відповідача до повернення до стадії підготовчого провадження.
Ухвалою від 09.07.2024 суд відмовив приватному акціонерному товариству "Чорноморський паливний термінал" у задоволенні клопотання про поновлення строку на звернення з клопотанням про витребування доказів.
У судовому засіданні 09.07.2024 судом було оголошено перерву в засіданні суду до 10:00 год. 11.09.2024. Розгляд справи № 916/1232/24 по суті постановлено здійснити впродовж розумного строку, відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ухвалою від 11.07.2024 суд повернув зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" (вх. № 3117/24 від 09.07.2024).
10 вересня 2024 року до суду від Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" надійшла заява про повернення до стадії підготовчого провадження.
Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
10 вересня 2024 року до суду від Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" надійшла заява про закриття провадження у справі.
Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
У судовому засіданні 11.09.2024 судом було оголошено про відкладення розгляду справи в судовому засіданні, у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою суду від 11.09.2024 відмовлено у задоволені заяви Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" про закриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 11.09.2024 відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 10:00 год. 25.09.2024.
11 вересня 2024 року до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання.
Вказані заперечення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
16 вересня 2024 року до суду від АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" надійшло клопотання, в якій заявник просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.
Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
23 вересня 2024 року до суду від ПрАТ "Чорноморський паливний термінал" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
Ухвалою суду від 25.09.2024 повернуто без розгляду клопотання Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" про зупинення провадження у справі (вх. № 34545/24 від 23.09.2024).
Ухвалою суду від 25.09.2024 відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 15:10 год. 22.10.2024.
16 жовтня 2024 року до Господарського суду Одеської області від Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов запит (вх. суду № 1617/24) на справу № 916/1232/24, яким доручено Господарському суду Одеської області терміново скерувати на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 916/1232/24.
Ухвалою суду від 18.10.2024 зупинено провадження у справі № 916/1232/24.
18 листопада 2024 року до суду від позивача надійшли додаткові пояснення.
Вказані додаткові пояснення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
16 грудня 2024 року до Господарського суду Одеської області повернуто матеріали справи № 916/1232/24.
Ухвалою суду від 20.12.2024 поновлено провадження у справі № 916/1232/24. Призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 30.01.2025 о 14:10 год. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 30.01.2025 о 14:10 год.
30 січня 2025 року до суду від ПрАТ "Чорноморський паливний термінал" надійшла заява про закриття провадження у справі, в якій заявник просить суд закрити провадження у справі № 916/1232/24 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки відсутній предмет спору.
Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
У судовому засіданні 30.01.2025 судом було оголошено перерву в засіданні суду до 15:30 год. 13.02.2025.
11 лютого 2025 року до суду від Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" надійшли заперечення на заяву про закриття провадження у справі.
Вказані заперечення заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
13 лютого 2025 року до суду від ПрАТ "Чорноморський паливний термінал" надійшла заява.
Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
13 лютого 2025 року судове засідання не відбулось, у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою суду від 13.02.2025 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 16:00 год. 04.03.2025.
Представник відповідача у судове засідання 04.03.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
У судовому засіданні 04.03.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення суми боргу за товар у розмірі 67014509,34 грн.
Представник позивача у судовому засіданні 04.03.2025 позовні вимоги в частині стягнення суми боргу за зберігання товару, суми пені, суми інфляційних втрат та суми 3% річних підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.
У судовому засіданні 04.03.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду і повідомлено представника позивача про орієнтовний час складення повного рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд
Матеріали справи свідчать, що 30.06.2020 між Публічним акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (надалі - постачальник або позивач) і Приватним акціонерним товариством "Чорноморський паливний термінал" (надалі - покупець або відповідач) був укладений Договір поставки нафтопродуктів № 505/2/2118 (надалі - Договір).
Відповідно до умов п. 1.1. Договору постачальник зобов'язується поставити покупцю нафтопродукти (надалі - Товар), а покупець зобов'язується їх прийняти та оплатити в асортименті, кількості згідно Таблицям. Найменування товару - Паливо дизельне Energy-ДП-Л-Євро5-В0 у кількості 4070,00 т.
Пунктами 3.1. та 3.2. Договору визначено ціну Товару за одну метричну тонну та вартість Товару за Договором.
Додатковими угодами № 2 від 31.10.2020, № 4 від 31.03.2021 та № 7 від 31.10.2021 до договору поставки нафтопродуктів № 505/2/2118 від 30.06.2020 (додатки № 6, 8, 11), сторонами вносились зміни до пунктів 1.1., 3.1. та 3.2. Договору, шляхом їх викладення в новій редакції.
Відповідно до умов п. 2.1. Договору «Базис поставки - EXW (франко-резервуар ПАТ «Укртатнафта» м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3), згідно «Інкотермс 2010. Правила ICC з використанням термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі».
Пунктом 2.2. Договору встановлено, що передача Товару здійснюється партіями на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів, підписаних Сторонами. Зобов'язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними, право власності на товар та ризики по його втраті (псуванню) переходять від постачальника до покупця з моменту підписання Сторонами акту приймання-передачі нафтопродуктів.
Згідно пункту 3.3. Договору, зокрема, оплата товару може бути здійснена покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки товару. В останньому випадку, оплата повинна бути здійснена покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60-ти календарних днів від дати передачі товару згідно з Актом приймання-передачі нафтопродуктів. Оплата товару може здійснюватись частинами. Підставою для перерахування оплати за товар є рахунок постачальника. В рахунку постачальник вказує вартість Товару виходячи з ціни Товару, зазначеної у відповідному Додатку до даного Договору.
Строк поставки: червень 2020 рік - грудень 2020 рік (п. 2.3. Договору). Пунктом 2 додаткової угоди № 2 від 31.10.2020 до договору поставки нафтопродуктів № 505/2/2118 від 30.06.2020 та пунктом 1 додаткової угоди № 8 від 15.12.2021 до договору поставки нафтопродуктів № 505/2/2118 (додаток № 12) було змінено строк поставки: по 31.12.2022.
Згідно пункту 6.1. Договору, строк дії Договору: з моменту підписання Сторонами по « 31» грудня 2020 р., а в частині розрахунків - до повного їх здійснення.
Пунктом 4 додаткової угоди № 2 від 31.10.2020 до договору поставки нафтопродуктів № 505/2/2118 від 30.06.2020 та пунктом 2 додаткової угоди № 8 від 15.12.2021 до договору поставки нафтопродуктів № 505/2/2118 було змінено строк дії Договору: по 31.12.2022.
На виконання умов Договору постачальник здійснив передачу покупцеві товару, який визначено в Договорі, додаткових угодах до нього та підписаних Сторонами актах приймання-передачі нафтопродуктів у кількості 15592,00 тонн та на загальну суму 380666867,09 грн з ПДВ.
Покупцем було повернуто частину товару, що підтверджується додатковими угодами до Договору та актами повернення Товару, а саме нафтопродуктів у кількості 13257,00 тонн на загальну суму 313652357,75 грн з ПДВ.
Таким чином, покупцем не повертались придбані нафтопродукти в кількості 2335,00 тонн (15592,00-13257,00) на суму 67014509,34 грн з ПДВ (380666867,09-313652357,75=67014509,34).
Акт приймання-передачі нафтопродуктів № 82033187 від 31.10.2021 (т. 1, а.с. 30) підписано ПрАТ «Чорноморський паливний термінал» без жодних претензій та зауважень щодо кількості, якості та порядку поставки нафтопродуктів. При цьому, прийняті за цим актом нафтопродукти відповідач не оплатив.
Звідси, за твердженням позивача, заборгованість відповідача за прийняті та неоплачені нафтопродукти становить 67014509,34 грн.
Також у зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого товару, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 22766422,45 грн, 3 % річних у розмірі 4432860,05 грн та пеню у розмірі 8148229,93 грн.
Відповідно до умов п. 2.4 Договору якщо, до закінчення дня, протягом якого Товар був переданий Постачальником Покупцеві згідно з актами приймання-передачі нафтопродуктів, Покупець не відвантажить (не вибрав) такий Товар, то Товар вважається переданим Покупцем Постачальнику на зберігання в кількості, зазначеній в акті приймання-передачі нафтопродуктів. В такому випадку, оформлений сторонами відповідно до п. 2.2. даного Договору акт приймання-передачі нафтопродуктів буде документом, який одночасно підтверджує як факт поставки Постачальником Покупцеві Товару, так і факт передачі Покупцем Постачальнику такого Товару на зберігання (2.4. Договору).
Позивач зазначає, що не вибрані ПрАТ «Чорноморський паливний термінал» нафтопродукти знаходились на зберіганні в ПАТ «Укртатнафта».
Пунктом 2.7. Договору встановлено, що повернення Товару зі зберігання здійснюється шляхом підписання Сторонами актів приймання-передачі нафтопродуктів зі зберігання. Сторони дійшли згоди, що оформлення вищевказаних актів приймання-передачі нафтопродуктів з зберігання не буде ними здійснюватися, якщо Постачальник за дорученням Покупця буде здійснювати реалізацію Товару Покупця у відповідності до укладеного між Сторонами Договору комісії. В такому випадку, документ, оформлений Сторонами відповідно до Договору комісії та який підтверджує факт приймання Постачальником від Покупця Товару для його реалізації в рамках такого Договору комісії, буде документом, який також підтверджує і факт повернення Постачальником Покупцеві такого Товару зі зберігання.
В зв'язку з поверненням ПрАТ «Чорноморський паливний термінал» нафтопродуктів до ПАТ «Укртатнафта», було також повернуто Товар зі зберігання згідно підписаних Сторонами актів приймання-передачі нафтопродуктів зі зберігання, всього об'ємом 13257,00 тонн.
Відповідно до умов пункту 2.5. Договору покупець зобов'язаний здійснити відвантаження (вибірку) Товару, переданого їм Постачальнику на зберігання відповідно до п. 2.4. даного Договору, протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі нафтопродуктів.
Не вибрані ПрАТ «Чорноморський паливний термінал» нафтопродукти знаходились на зберіганні в ПАТ «Укртатнафта» більше 30-ти календарних днів з моменту підписання Сторонами актів приймання-передачі нафтопродуктів.
Відповідно до умов пункту 2.6. Договору у разі не вибірки Товару в термін вказаний в п. 2.5. даного Договору, Покупець починаючи з 31-го календарного дня з моменту підписання акту приймання-передачі нафтопродуктів, сплачує Постачальнику вартість послуг зі зберігання нафтопродуктів в розмірі 3,00 грн. за одну тонну нафтопродуктів за добу, крім того ПДВ 0,60 грн. Всього вартість послуг зі зберігання однієї тонни Товару за добу становить 3,60 грн з ПДВ.
Відповідно до умов пункту 3.4. Договору Покупець здійснює оплату послуг зі зберігання у строк, вказаний у листі-вимозі Постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60-ти календарних днів з моменту виставлення Постачальником рахунку на оплату таких послуг. По закінченню календарного місяця, в якому здійснювалося зберігання Товару, Сторони оформляють Акт про надання послуг зі зберігання.
Сторонами було оформлено та підписано акти про надання послуг зі зберігання нафтопродуктів на загальну суму 8728 894,80 грн з ПДВ, які не були оплачені відповідачем.
3а неоплачені послуги зі зберігання нафтопродуктів листом № 38/10-765 від 04.04.2023 відповідачеві було направлено рахунки-фактури: № 90657112 від 31.07.2020, № 90670713 від 31.08.2020, № 90684027 від 30.09.2020, № 90696194 від 31.10.2020, № 90717699 від 31.12.2020, № 90722889 від 31.01.2021, № 90729330 від 28.02.2021, № 90735945 від 31.03.2021, № 90762086 від 31.05.2021, № 90773801 від 30.06.2021, № 90789480 від 31.07.2021, № 90806236 від 31.08.2021, № 90820724 від 30.09.2021, № 90834770 від 31.10.2021, № 90854527 від 31.12.2021, № 90862743 від 31.01.2022, № 90865829 від 28.02.2022, № 90866276 від 31.03.2022, № 90866640 від 30.04.2022, № 90866783 від 31.05.2022, № 90866876 від 30.06.2022, № 90867057 від 31.07.2022, № 90867422 від 31.08.2022, № 90869902 від 30.09.2022, № 90870049 від 31.10.2022.
Позивач зазначає, що відповідач не розрахувався за надані послуги зі зберігання нафтопродуктів, у зв'язку з чим за останнім рахується прострочена заборгованість у розмірі 8728894,80 грн.
Також у зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті послуг за зберігання нафтопродуктів, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 174176,74 грн, 3 % річних у розмірі 200021,65 грн та пеню у розмірі 1835698,53 грн.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" підлягають задоволенню, з таких підстав.
Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
У відповідності до статті 509 ЦК України та статті 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Проаналізувавши зміст Договору поставки нафтопродуктів № 505/2/2118 від 30.06.2020, суд дійшов висновку, що в даному випадку між сторонами був укладений договір змішаної форми, оскільки він містить в собі елементи різних договорів, а саме - поставки товару та зберігання.
У відповідності до ч. 1, 6 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
За змістом частини першої статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).
За приписами статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом, між сторонами виникли договірні відносини, за якими позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити поставлений товар на умовах цього договору.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу товар. Факт поставки позивачем товару відповідачу підтверджено доданим до матеріалів справи актами приймання-передачі нафтопродуктів (т. 1, а.с. 27-30), які підписані сторонами без будь-яких претензій і зауважень.
Покупцем було повернуто частину товару, що підтверджується додатковими угодами до Договору та актами повернення товару.
Таким чином, у зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору в частині оплати придбаного товару, станом на час звернення позивача з цим позовом до суду, за відповідачем перед позивачем рахувалась прострочена заборгованість у розмірі 67014509,34 грн.
Отже, оскільки в матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем оплати вартості поставленого товару за Договором, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 67014509,34 грн є обґрунтованими.
Водночас ухвалою від 04.03.2025 суд, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України закрив провадження у справі № 916/1232/24 в частині вимог про стягнення суми боргу за товар у розмірі 67014509,34 грн, оскільки відсутній предмет спору в цій частині вимог.
Щодо позовних вимог про стягнення суми боргу за зберігання товару у розмірі 8728894,80 грн, суми інфляційних втрат у розмірі 22940599,19 грн, суми 3% річних у розмірі 4632881,70 грн, суми пені у розмірі 9983928,46 грн, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування за загальним правилом здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже при нарахуванні інфляційних та річних основними складовими частинами нарахування є сума заборгованості, період заборгованості та розмір процентів та коефіцієнтів, які діють у такий період.
Крім того, відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 551 ЦК України встановлено, що в разі якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
За невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань по цьому Договору Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та встановлену чинним законодавством України (п.4.1. Договору).
Право на нарахування пені сторони узгодили в п. 4.2. Договору, яким визначено, що у разі порушення строків здійснення платежів за цим Договором, покупець сплачує постачальнику, на вимогу останнього, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.
Судом перевірено правильність виконаних позивачем розрахунків інфляційних втрат, пені та 3% річних (т. 1 а.с. 23-26), та встановлено, що вони є вірними.
За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми інфляційних втрат у розмірі 22940599,19 грн, суми 3% річних у розмірі 4632881,70 грн та суми пені у розмірі 9983928,46 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення суми боргу за зберігання товару у розмірі 8728894,80 грн, суд дійшов до таких висновків.
Згідно умов п. 2.4 Договору якщо, до закінчення дня, протягом якого Товар був переданий Постачальником Покупцеві згідно з актами приймання-передачі нафтопродуктів, Покупець не відвантажить (не вибрав) такий Товар, то Товар вважається переданим Покупцем Постачальнику на зберігання в кількості, зазначеній в акті приймання-передачі нафтопродуктів. В такому випадку, оформлений сторонами відповідно до п. 2.2 даного Договору акт приймання-передачі нафтопродуктів буде документом, який одночасно підтверджує як факт поставки Постачальником Покупцеві Товару, так і факт передачі Покупцем Постачальнику такого Товару на зберігання».
Матеріали справи свідчать, що невибрані ПрАТ «Чорноморський паливний термінал» нафтопродукти знаходились на зберіганні в ПАТ «Укртатнафта».
Пунктом 2.7 Договору встановлено, що повернення Товару зі зберігання здійснюється шляхом підписання Сторонами актів приймання-передачі нафтопродуктів зі зберігання.
В зв'язку з поверненням ПрАТ «Чорноморський паливний термінал» нафтопродуктів до ПАТ «Укртатнафта», було також повернуто Товар зі зберігання згідно підписаних сторонами актів приймання-передачі нафтопродуктів зі зберігання (т. 1, а.с. 9-10).
Відповідно до пункту 2.5 Договору покупець зобов'язаний здійснити відвантаження (вибірку) Товару, переданого їм Постачальнику на зберігання відповідно до п. 2.4 даного Договору, протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі нафтопродуктів.
Не вибрані ПрАТ «Чорноморський паливний термінал» нафтопродукти знаходились на зберіганні в ПАТ «Укртатнафта» більше 30-ти календарних днів з моменту підписання Сторонами актів приймання-передачі нафтопродуктів.
В той же час, ч. 1 ст. 667 ЦК України внормовано, якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов'язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення. Необхідні для цього витрати покупець зобов'язаний відшкодувати продавцеві, якщо інше не встановлено договором.
Згідно пункту 2.6 Договору у разі не вибірки Товару в термін вказаний в п. 2.5. даного Договору, Покупець починаючи з 31-го календарного дня з моменту підписання акту приймання-передачі нафтопродуктів, сплачує Постачальнику вартість послуг зі зберігання нафтопродуктів в розмірі 3,00 грн. за одну тонну нафтопродуктів за добу, крім того ПДВ 0,60 грн. Всього вартість послуг зі зберігання однієї тонни Товару за добу становить 3,60 грн з ПДВ.
Відповідно до пункту 3.4 Договору покупець здійснює оплату послуг зі зберігання у строк, вказаний у листі-вимозі Постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60-ти календарних днів з моменту виставлення Постачальником рахунку на оплату таких послуг. По закінченню календарного місяця, в якому здійснювалося зберігання Товару, Сторони оформляють Акт про надання послуг зі зберігання.
Матеріали справи свідчать, що сторонами було оформлено та підписано акти про надання послуг зі зберігання нафтопродуктів (т. 1, а.с. 10-11).
Таким чином, ПАТ «Укртатнафта» було надано ПрАТ «Чорноморський паливний термінал» послуги зі зберігання нафтопродуктів на загальну суму 8728 894,80 грн з ПДВ, які не були оплачені відповідачем.
3а неоплачені послуги зі зберігання нафтопродуктів, позивач листом № 38/10-765 від 04.04.2023 направив відповідачеві рахунки-фактури: № 90657112 від 31.07.2020, № 90670713 від 31.08.2020, № 90684027 від 30.09.2020, № 90696194 від 31.10.2020, № 90717699 від 31.12.2020, № 90722889 від 31.01.2021, № 90729330 від 28.02.2021, № 90735945 від 31.03.2021, № 90762086 від 31.05.2021, № 90773801 від 30.06.2021, № 90789480 від 31.07.2021, № 90806236 від 31.08.2021, № 90820724 від 30.09.2021, № 90834770 від 31.10.2021, № 90854527 від 31.12.2021, № 90862743 від 31.01.2022, № 90865829 від 28.02.2022, № 90866276 від 31.03.2022, № 90866640 від 30.04.2022, № 90866783 від 31.05.2022, № 90866876 від 30.06.2022, № 90867057 від 31.07.2022, № 90867422 від 31.08.2022, № 90869902 від 30.09.2022, № 90870049 від 31.10.2022, що підтверджується описом вкладенням до конверта, накладною та фіскальним чеком АТ «Укрпошта» відправлення № 3961017069714.
Судом встановлено, що відповідачем не була оплачена вартість послуг зі зберігання, які є відшкодуванням фактичних витрат на зберігання відповідного майна.
За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми боргу за зберігання товару у розмірі 8728894,80 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені Акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Північна, буд. 2; код ЄДРПОУ 31886323) на користь Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (39609, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 3, код ЄДРПОУ 00152307) суму боргу за зберігання товару у розмірі 8728894,80 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 22940599,19 грн, суму 3% річних у розмірі 4632881,70 грн, суму пені у розмірі 9983928,46 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 555435,65 грн
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 12.03.2025.
Суддя Нікітенко С.В.