79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
05.03.2025 Справа № 914/2580/24
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411; ідент.код 41084239)
до Відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент.код НОМЕР_1 )
про стягнення заборгованості в загальній сумі 211146,61грн (за Договором №474803-КС-002 від 01.10.2023 про надання кредиту).
Суддя: Стороженко О.Ф.
Секретар: Мацейко А.Ю.
Представники:
Позивача: Бруско О.В. - Положення про самопредставництво б/н від 20.02.2024;
Відповідача: не прибув.
Процесуальні дії вчинено Cудом у приміщенні Господарського суду Львівської області: зал судового засідання №11.
Виходячи з обставин, зазначених у частині третій ст. 238 ГПК України, -
Суд встановив:
Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» подано Позовну заяву з вимогами про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у загальній сумі 211146,61грн, а саме:
-боргу за кредитом у сумі 68295,82грн, що виник у зв'язку з порушенням Відповідачем грошового зобов'язання, передбаченого умовами Договору №474803-КС-002 від 01.10.2023;
-процентів (за користування кредитом) у сумі 140794,01грн;
-комісії (за надання кредиту) в сумі 2056,58грн.
Позивачем подано також Відповідь на відзив.
Відповідачем подано Відзив з обґрунтуванням безпідставності позову, у якому, зокрема, зазначено:
-Позивачем не надано пояснення щодо спірної заборгованості за Договором № 474803-КС-002 від 01.10.2023 у сумі 211 146 грн 61 коп, а саме: не надано пояснення щодо нарахування заборгованості за відсотками;
-заявлені Позивачем суми процентів до стягнення не ґрунтуються на умовах Договору і наданому Розрахунку;
-розрахунок, який би узгоджувався із матеріалами справи та умовами Договору, Позивач не надав;
-Позивач не виконав процесуальний обов'язок з доказування, а тому позов не може бути задоволений, оскільки він є необгрунтованим;
-Розрахунок Позивача не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог, а позовна заява не містить таких даних і лише констатує наявність недоказаного розміру и непогашеного кредиту;
-документами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно з нормами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій;
-Позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, та ін.), тому немає підстав вважати, що розмір заборгованості Відповідача, а також суми відсотків, зазначені в Розрахунку та Довідці, є правильними;
-доведеність суми заборгованості за Кредитним договором є обов'язком Позивача, який не виконано, оскільки не доведено належними та допустимими доказами її розмір;
-розмір нарахованих відсотків значно перевищує розмір заборгованості за кредитом;
-згідно з п.2 ст. 21 Закону «Про споживче кредитування», у договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов'язання (щодо повернення кредиту та процентів за ним) не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу;
-сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов'язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін;
-крім того, нормою п. 5 ч. З ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов'язань за договором є несправедливими умовами і можуть бути визнані недійсними;
-тому, нарахування суми відсотків в розмірі 140 794,01 грн в рахунок прострочки за кредитним договором не відповідає положенням чинного законодавства;
-крім того, нормою ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків;
-сума заборгованості за користування кредитними коштами нарахована поза межами користування кредитом, тому є безпідставною та не підлягає задоволенню, оскільки після закінчення строку кредитування у Позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені Договором проценти;
-відповідно до умов Кредитного договору № 474803-КС-002, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту становить 195 000,00грн, але Позивач бажає стягнути суму в розмірі 211 146, 61грн;
-Верховним Судом України було винесено Постанову від 16.11.2016 у справі № 6- 1746цс16, згідно з якою банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або якщо їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згод на кредитного договору, тощо);
-при цьому, у вказаній правовій позиції ВСУ чітко зазначено, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору;
-отже, стягнення Товариством «Бізнес позика» комісії за надання кредиту в сумі 11 250 гри не відповідає чинному законодавству;
- ОСОБА_1 , згідно з Випискою по рахунку, було взято кредит на суму 37 044 гривні 75 копійок;
-у період з 01.10.2023 по 17.03.2024 мною ( ОСОБА_1 ) систематично вносились оплати в рахунок погашення кредитної заборгованості відсотками на суму 62 376 гривні 32 копійки, тобто сплачені відсотки майже дорівнюють тілу заборгованості за Кредитним договором, але, про цьому, тіло кредиту не зменшилось, а відсотки тільки зростали, що порушує баланс договірних відносин; крім того, умови ТзОВ «Бізнес позика» взагалі не дають можливості Позичальнику погасити заборгованість по Кредитному договору;
-отже, позовна заява про стягнення кредитної заборгованості подана з порушенням норм матеріального та процесуального права і є необгрунтованою та передчасною.
Представник Позивача надав пояснення стосовно обставин спору.
Справу, згідно з нормами статей 12, 247 ГПК України, розглянуто за правилами загального позовного провадження.
У ході дослідження обставин справи та поданих доказів, - Суд встановив:
01.10.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (Кредитодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Позичальник) укладено (в електронній формі) Договір №474803-КС-002 про надання кредиту, згідно з умовами якого Відповідачу (який на той час мав статус суб'єкта господарської діяльності) надано грошові кошти в сумі 75000,00грн на засадах строковості, поворотності і платності.
При цьому, перерахунок коштів здійснено Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Елаєнс» відповідно до умов Договору від 14.12.2017, укладеного з ТзОВ «Бізнес Позика» (Позивачем) стосовно надання послуг з переказу коштів Позивача на карткові рахунки позичальників.
Факт надання Позивачем 01.10.2023 зазначених грошових коштів підтверджується Випискою АТ «КБ «Приватбанк».
Відповідно до умов п.1 Договору, строк його дії тривав до 17.03.2024.
Умовами п.1-3 Договору встановлено обов'язок Позичальника сплачувати проценти за користування кредитом за зниженою процентною ставкою (1,15012667% у день) у випадку своєчасного виконання грошових зобов'язань та за стандартною ставкою (2% у день) у випадку порушення строків платежів.
Графік здійснення Відповідачем платежів (за тілом кредиту та процентами) встановлено умовами п.3 Договору.
Грошові зобов'язання Відповідачем виконано лише частково:
-сплачено кошти за тілом кредиту в сумі 6704,18грн, що зумовило виникнення боргу в сумі 68295,82грн;
-сплачено частину обумовлених процентів за користування кредитом.
При цьому Позивачем, у зв'язку з порушенням Відповідачем Графіку виконання грошових зобов'язань, застосовано також і стандартну (підвищену) процентну ставку, - згідно з умовами п.1-3 Договору.
Проценти за користування (Відповідачем) кредитом нараховано Позивачем до дня закінчення строку дії Договору (17.03.2024).
Нарахування процентів за користування кредитом передбачено нормами статей 1054 (ч.1), 1056-1 Цивільного кодексу України.
Позивач, при розрахунку суми процентів за користування кредитом, застосовував процентні ставки, встановлені Договором.
За Розрахунком, сума боргу Відповідача за процентами складає 140794,01грн.
При цьому важливо, що господарські (кредитні) відносини Сторін регулювались нормами статей 1054, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України, так як Позивач є фінансовою установою, а Відповідач, на час укладення Договору (і до 11.02.2024), мав статус суб'єкта підприємницької діяльності.
Тому, відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин норм Закону України «Про споживчий кредит».
Умовами п.1,3 Договору встановлено також обов'язок Відповідача сплатити до 12.11.2023 (трьома платежами) комісію за надання кредиту в сумі 11250,00грн.
Відповідачем виконано вказане грошове зобов'язання частково і сума боргу за комісією складає 2056,58грн.
Оскільки умови Договору погоджені Сторонами, у Відповідача, згідно з нормою ст.629 Цивільного кодексу України, наявний обов'язок з виконання таких умов.
При цьому важливо, що позов не містить вимоги про сплату Відповідачем «штрафних санкцій», що зумовлює відсутність правових підстав для зменшення до стягнення спірних сум боргу (за кредитом, процентами і комісією).
Оскільки Відповідачем, виходячи з умов Договору та норм статей 509, 526, 530, 610, 612, 629, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, допущено порушення грошових зобов'язань, тому вимоги Позивача про стягнення сум боргу за кредитом, процентами і комісією - повністю обґрунтовані, що зумовлює наявність підстав для їх задоволення.
Інші обставини, зазначені Сторонами, не впливають на правильне вирішення спору, тому встановленню - не підлягають (ч.2 ст.76 ГПК України).
Згідно з нормою п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, наявні також підстави для покладення на Відповідача витрат на судовий збір (у сумі 2533,76грн), понесених Позивачем.
Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 2, 12-14, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України,-
Суд вирішив:
1.Позов задоволити повністю.
2.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент.код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411; ідент.код 41084239): борг (за кредитом) у сумі 68295,82грн, проценти (за користування кредитом) у сумі 140794,01грн, комісію (за надання кредиту) в сумі 2056,58грн та витрати на судовий збір у сумі 2533,76грн.
Дане Рішення набирає законної сили відповідно до норм статей 240, 241, 254, 256, 257 ГПК України, а саме:
- у випадку відсутності апеляційного оскарження у 20-денний строк - після закінчення вказаного строку, встановленого на подання апеляційної скарги (до Західного апеляційного господарського суду), який обчислюється з дня складення повного Рішення;
- у випадку апеляційного оскарження (у 20-денний строк) і відсутності факту скасування - після ухвалення Західним апеляційним господарським судом відповідного судового рішення.
Повне рішення складено 12.03.2025.
Суддя Стороженко О.Ф.