79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
03.03.2025 Справа № 914/3223/24
За позовною заявою: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», м.Київ
до відповідача: Львівського комунального підприємства «ЦЕНТРАЛЬНЕ», м.Львів
про стягнення 41163,22 збитків
Суддя Ділай У.І.
Без участі представників сторін
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2024, справу №914/3223/24 розподілено судді У.І.Ділай.
Ухвалою від 01.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без участі представників сторін. Зобов'язано відповідача у строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати письмовий відзив (заперечення) на позовну заяву із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення.
10.01.2025 та 13.01.2025 від відповідача до суду надійшов відзив.
14.01.2025 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
15.01.2025 від відповідача до суду надійшли заперечення відповідь на відзив
Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України - суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Строк вирішення спору завершився 02.03.2025. Відтак, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого для вирішення спору у спрощеному позовному провадженні.
В процесі розгляду матеріалів справи суд
встановив:
15.10.2020 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» (далі - позивач) та ОСОБА_1 (далі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту (поліс) № 3014/215/009160 (далі - Договір). Предметом даного Договору були майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Volkswagen», державний номерний знак « НОМЕР_1 ».
У відповідності до умов вказаного Договору страхування позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.
05 жовтня 2021 року у м. Львів по вул. Богдана Хмельницького настав страховий випадок, а саме: на застрахований транспортний засіб обвалилась частина фасаду будівлі, повз яку він проїжджав (будинок №5 по вул. Б. Хмельницького). У зв'язку з вказаною подією транспортний засіб «Volkswagen», д.н.з. « НОМЕР_1 » отримав механічні ушкодження.
Про факт настання вказаного страхового випадку повідомлено Національну поліцію України. 06.10.2021 було складено протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення та іншу подію, в якому було зафіксовано обставини (дату, час, місце) події, а також характер отриманих транспортним засобом пошкоджень. Також до матеріалів справи долучено лист № 40903/04/3721 від 26.10.2021 про розгляд звернення щодо пошкодження його транспортного засобу.
На підтвердження факту пошкодження транспортного засобу саме через обвал на нього частини фасаду будівлі №5 по вул. Б. Хмельницького, позивачем також подано фото, що були зроблені страхувальником в момент події, та на яких можна побачити частини фасаду, що лежать на дорозі під даною будівлею та на автомобілі страхувальника, із видимими місцями удару на поверхні транспортного засобу.
Як зазначено в позові із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся страхувальник та надав всі необхідні документи. На підставі вказаної заяви та наданих потерпілою стороною документів було складено страхові акти № 109858/1 та № 109858/2.
Внаслідок вказаної події транспортний засіб страхувальника Volkswagen, д.н.з.« НОМЕР_1 » зазнав низку механічних ушкоджень, наявність та оцінка яких були зафіксовані і відображені в акті огляду транспортного засобу від 12.01.2022. Згідно з Листом від 23.09.2024 № 894 від ЛКП «Старий Львів», будинок №5 по вул. Б. Хмельницького у 2021 році був на балансі ЛКП «Центральне».
За твердженням позивача, особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду завдану третім особам неналежним забезпеченням утримання технічного стану фасаду будівлі є балансоутримувач вказаної будівлі - ЛКП «Центральне». Оскільки майну страхувальника було завдано шкоду внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків зі своєчасного і якісного технічного обслуговування будівлі, тому можна вказати, що між зазначеними протиправними діями відповідача та завданою ними шкодою існує об'єктивний причинний зв'язок.
Керуючись складеними страховими актами, позивач здійснив виплату страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 41163,22 грн.
Спір виник внаслідок неналежного утримання будівлі відповідачем та заподіяння шкоди майну страхувальника позивача. Відтак, позивач подав позов до Господарського суду Львівської області про стягнення з відповідача 41163,22 грн збитків.
Відповідач заперечив проти позову з огляду на таке.
У матеріалах справи відсутня складена працівниками Національної поліції схема місця дорожньо-транспортної пригоди що сталася 5 жовтня 2021р. у м. Львові по вул. Б.Хмельницького біля будинку № 5 та складений працівниками Національної поліції протокол про адміністративне правопорушення. Водночас, надана позивачем відповідь Львівського районного управління поліції від 26.10.2021 № 40903/04/3721 засвідчує лише факт розгляду працівниками поліції звернення страхувальника щодо пошкодження транспортного засобу внаслідок обвалу частини фасаду і реєстрації вказаного звернення в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України», що не підтверджує факту вчинення ДТП та настання страхового випадку до якого б був причетний відповідач.
При цьому відповідач звернув увагу, що до позову не долучено: схеми місця ДТП та протоколу про адміністративне правопорушення; належним чином оформлених фототаблиць страхового випадку (з наданих до справи фото-світлин не вбачається: де, коли, ким і за яких обставин вони зроблені); графічні зображень про ДТП, внаслідок якого завдано шкоди застрахованому транспортному засобу (які би мали бути складені патрульною поліцією та додані до протоколу місця події); акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, який би встановлював факт падіння фрагменту фасаду саме з будинку АДРЕСА_1 на застрахований транспортний засіб 5 жовтня 2021р. Відтак, за міркуваннями позивача належних та допустимих доказів наявності вини у відповідача немає. Натомість пояснення страхувальника від 05.10.2021 та його заява від 06.10.2021 про виплату страхового відшкодування внаслідок страхового випадку підтверджують лише волевиявлення страхувальника на отримання від позивача страхового відшкодування за страховим випадком, а не причинно-наслідковий зв'язок між виною відповідача і збитками завданих позивачу.
Зважаючи на зазначене, відповідач вважає, що відсутній причинно-наслідковий зв'язок між пошкодженнями транспортного засобу, які б були пов'язані падінням фрагменту фасаду будинку.
Також відповідач вважає неналежним доказом складений 12.01.2022 ОСОБА_2 акт огляду транспортного засобу, оскільки такий складений через 3 місяці та 12 днів після ДТП (05.10.2021) без зазначення місця огляду транспортного засобу, часу початку та закінчення його огляду, в акті відсутні підписи інших учасників огляду транспортного засобу та не вказано яким саме спеціалістом (якої організації) є «спеціаліст з врегулювання» ОСОБА_2 .
За твердженням відповідач матеріали позовної заяви не підтверджують спричинення відповідачем майнової шкоди власнику автотранспортного засобу, а містять лише не підтверджену, не перевірену інформацію внаслідок якої позивач, на припущеннях, дійшов до помилкового висновку про наявність вини відповідача у завданні майнової шкоди власнику застрахованого транспортного засобу. Відсутність належних та допустимих доказів спричинення саме 05.10.2021 транспортному засобу страхувальника технічних пошкоджень внаслідок падіння частини фасаду з будинку № 5 по вул. Б.Хмельницького, м. Львова не виключає спричинення цих пошкоджень, до яких не причетний відповідач, за інших обставин, за іншим місцем знаходження транспортного засобу, в інший день та час до моменту його огляду 12.01.2022.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.
Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст.993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки в межах фактичних затрат.
Як встановлено судом внаслідок пошкодження транспортного засобу «Volkswagen», державний номерний знак « НОМЕР_1 » позивачем було виплачено страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 41163,22 грн.
Відповідно до 25 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.
Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкової території, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Згідно з Листом від 23.09.2024 № 894 від ЛКП «Старий Львів», будинок АДРЕСА_1 у 2021 році був на балансі ЛКП «Центральне». Отже, саме на відповідача покладений обов'язок з утримання та обслуговування будинку АДРЕСА_1 та саме відповідач є зобов'язаною особою за відшкодування шкоди завданої майну особі внаслідок бездіяльності чи неналежного виконання своїх обов'язків з забезпечення ремонту та утримання вказаного будинку.
Відповідно до заяви про настання страхового випадку вбачається, що спірний страховий випадок стався внаслідок падіння частини фасаду будівлі за адресою: м. Львів, вул. Б. Хмельницького,5 повз яку проїжджав страхувальник.
На підтвердження обставин пошкодження транспортному засобу «Volkswagen», державний номерний знак « НОМЕР_1 », позивачем надано лише лист за матеріалами перевірки № 40903/04/3721 від 26.10.2021 Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області.
Тобто, зі змісту вказаного документу вбачається лише те, що заявник повідомив про пошкодження транспортного засобу внаслідок падіння частини фасаду. Однак, вказаний лист не містить висновку про те, що пошкодження транспортного засобу «Volkswagen», державний номерний знак « НОМЕР_1 » відбулось саме внаслідок падіння частини фасаду з будинку АДРЕСА_1 . Також лист за матеріалами перевірки не містить даних про те, чи встановлювались свідки та очевидці вказаної події, чи здійснювався обхід прилеглої території щодо виявлення розташованих камер зовнішнього відеоспостереження за прибудинковою територією тощо.
Отже, вказаний лист підтверджує лише факт звернення страхувальника до правоохоронних органів у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу.
Водночас, згідно з матеріалами справи висновок, що пошкодження транспортного засобу «Volkswagen», державний номерний знак « НОМЕР_1 » відбулось внаслідок падіння частини фасаду з будинку АДРЕСА_1 зроблений лише з заяви ОСОБА_1 .
Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять жодних інших належних та допустимих доказів, які б дали можливість встановити дійсну причину пошкодження транспортного засобу «Volkswagen», державний номерний знак « НОМЕР_1 », по вул. Б. Хмельницького, 5. Разом з цим, господарський суд відзначає, що спричинені вказаному транспортному засобу пошкодження могли виникнути й внаслідок потрапляння на вказаний автомобіль предметів з фасадів будинків, які поруч межують (наявна щільна забудова вулиці з обох сторін дороги).
Таким чином, факт падіння частини фасаду на транспортний засіб «Volkswagen», державний номерний знак « НОМЕР_1 » не зафіксований ні протоколом поліції, ні актом відповідача, на обслуговуванні якого перебуває будинок АДРЕСА_1 .
За приписами ст. 1166 ЦК України будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі.
Таким чином, необхідно довести такі факти:
а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;
б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду - див. коментар до ст. 22 ЦК України);
в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;
г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Наданий позивачем лист від 26.10.2021 та додані фотокопії підтверджують лише факт пошкодження транспортного засобу, однак не можуть підтвердити настання цих пошкоджень в результаті падіння частини фасаду саме з будинку № 5 по вул. Хмельницького в м. Львові.
Таким чином, оцінивши подані докази в сукупності, судом встановлено, що позивачем належними засобами доказування не доведено вини відповідача та причинно-наслідкового зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача - відповідача в цій справі.
За таких обставин, суд зазначає, що позивачем належними доказами не доведено наявності всього складу цивільного правопорушення, як необхідної передумови для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого.
Одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони та, водночас, цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує, оскільки така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень у господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять до предмета доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (правова позиція, наведена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18).
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Позивач, стверджуючи про існування певної обставини подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, а суд, своєю чергою, під час судового провадження оцінює подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, і, оскільки оптимальним стандартом доказування є аргументи, викладені сторонами, то через призму наданих доказів суд приймає рішення.
Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, натомість висновки суду мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що оцінка доказів - це визначення їх об'єктивної дійсності, правдивості та достовірності. Способи перевірки і дослідження доказів залежать від конкретного виду засобів доказування, що використовуються. Метою оцінки доказів з огляду на їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності - є усунення суперечностей між доказами, сумнівів у достовірності висновків, що випливають з отримуваної доказової інформації. Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому суд у кожному випадку повинен навести мотиви, з яких він приймає одні докази та відхиляє інші.
Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Здійснюючи юридичну оцінку обставинам цієї справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача щодо наявності підстав для стягнення з відповідача 41163,22 грн, як відшкодування шкоди.
Судовий збір слід покласти на позивача.
Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.У задоволенні позову відмовити.
2.Судовий збір покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повне рішення складено 11.03.2025.
Суддя Уляна ДІЛАЙ