Рішення від 04.03.2025 по справі 914/94/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2025 Справа № 914/94/25

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Хороз І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарттендер», місто Київ

до відповідача Фізичної особи-підприємця Фещук Галини Олексіївни, місто Львів

про стягнення 69 788,16 грн.

За участю представників:

від позивача: Шведа О.В. - представник (довіреність від 01.12.2023) присутній в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку «ВКЗ»;

від відповідача: не з'явився.

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарттендер» до Фізичної особи-підприємця Фещук Галини Олексіївни про стягнення 69 788,16 грн основного боргу.

Ухвалою від 14.01.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

15.01.2025 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання за вих.№01 від 15.01.2025 (вх.№1191/25) про заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 20.01.2025 суд призначив розгляд справи на 03.02.2025 на 10:00 год. У вказаній ухвалі суд, зокрема, зазначив, що клопотання про перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження буде розглянуто в судовому засіданні 03.02.2025.

24.01.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання б/н (вх.№1975/25) про участь в судовому засіданні призначеному на 03.02.2025 о 10:00 год. в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а саме за допомогою програмного забезпечення «ВКЗ» (vkz.court.gov.ua).

Ухвалою від 27.01.2025 суд задовольнив клопотання представника ТзОВ «Смарттендер», про участь в судовому засіданні 03.02.2025 у справі №914/94/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, постановив провести судове засідання, призначене на 03.02.2025 на 10:00 год., в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку (https:vkz.court.gov.ua).

Ухвалою від 03.02.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з підстав зазначених в даній ухвалі. Вказаною ухвалою суд постановив відкласти розгляд справи на 17.02.2025 на 11:00 год., провести судове засідання, призначене на 17.02.2025 об 11:00 год., в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку (https:vkz.court.gov.ua).

Ухвалою від 17.02.2025 суд відклав судове засідання на 04.03.2025 на 12:00 год., постановив провести судове засідання по розгляду справи по суті, призначене на 04.03.2025 на 12:00 год. в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку (https:vkz.court.gov.ua).

Представник позивача в судове засідання 04.03.2024 для розгляду справи по суті з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання 04.03.2025 для розгляду справи по суті не забезпечив. Заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи станом на момент проведення судового засідання до суду не надходили.

Копія ухвали суду від 04.03.2025 про відкладення судового засідання на 04.03.2025 на 12:00 год., була доставлена відповідачу до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» 19.02.2025, що підтверджується відповідною довідкою про доставку документа в кабінет ЕС сторони наявною в матеріалах справи.

Слід зазначити, що ухвалою суду від 17.02.2025 явка представників сторін в судове засідання 04.03.2025 для розгляду справи по суті не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до частини 1, частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Слід врахувати, що відповідач зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання та в розумні інтервали часу - вживати заходів, щоб дізнатись про стан розгляду справи.

Таким чином, відсутність будь-яких заяв або клопотань у даній справі зі сторони відповідача з урахуванням направлення судом на адресу відповідача ухвал у справі, свідчить про його незацікавленість у її своєчасному розгляді.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон ЕліментаріяСандерс проти Іспанії» від 07.07.1989).

Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, беручи до уваги те, що явка представників сторін в засідання обов'язковою не визнавалась, суд не вважає відсутність представника відповідача у судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті в даному судовому засіданні.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

В судовому засіданні 04.03.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та проголосив скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).

Правова позиція сторін.

Позиція позивача.

Позов обґрунтовано тим, що позивачем на виконання договору приєднання №SO-2015-003 про надання доступу до онлайн-сервісу під час проведення процедур публічних закупівель Prozorro надавались відповідачу послуги із доступу до онлайн-сервісу під час проведення процедур публічних закупівель Prozorro. ТзОВ «Смарттендер» зауважує, що сторони не підписують паперовий договір, оскільки він вважається укладеним в письмовій (електронній) формі з моменту його акцептування замовником, без підписання договору на паперових носіях.

Позивач стверджує, що оператором було надано замовнику послуги із доступу до онлайн-сервісу для подання тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника закупівлі під час проведення процедур публічних закупівель на загальну суму 86 193,16 грн.

Однак, відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за надані послуги здійснив несвоєчасно та не в повному розмірі, у зв'язку з чим станом на момент подання позовної заяви до суду за розрахунками позивача, у відповідача утворилась заборгованість за надані послуги, яка становить 69 788,16 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 69 788,16 грн зі сплати основного боргу за надані послуги із доступу до онлайн-сервісу під час проведення процедур публічних закупівель Prozorro.

Позиція відповідача.

Відповідач заперечивла проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (вх.№3802/25 від 12.02.2025).

Зокрема зазначила про те, що жодних копій документів від позивача не отримувала та їй не відомо про які саме борги йде мова.

Вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 Цивільного кодексу України, оскільки умови договору приєднання №SO-2015-003 про надання доступу до онлайн-сервісу під час проведення процедур публічних закупівель Prozorro, що розміщені на офіційному сайті заявника, неодноразово змінювалися самим майданчиком в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду, тобто заявник міг додати до заяви тарифи у будь - яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення заяви судом.

Відповідач зазначає, що надані заявником тарифи по договору приєднання №SO-2015-003 про надання доступу до онлайн-сервісу під час проведення процедур публічних закупівель Prozorro, з огляду на мінливий характер його умов, не можна вважати складовою договору й щодо будь - яких інших встановлених ним нових умов та правил, чи можливості використання заявником додаткових заходів, які збільшують суму послуг, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються боржником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені.

Відповідач покликається на позицію Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року, не вказуючи при цьому номер справи та зазначає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які не визнаються відповідачем та не містять його підпису, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами, шляхом підписання заяви - анкети.

На думку відповідача, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору та інші тарифи, які встановлені у ньому, а також відповідальність за невиконання договірних зобов'язань.

Відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору та інші тарифи, які встановлені у ньому, а також відповідальність за невиконання договірних зобов'язань.

Відповідач покликається на п. 6 Порядку формування та використання електронного каталогу, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, яким встановлено плату за надання доступу до електронного каталогу та інших електронних сервісів, пов'язаних з його користуванням в електронній системі закупівель. Зазначає, що в даному пункті міститься норма про те, що - дію пункту 6 зупинено на період дії правового режиму воєнного стану в Україні згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 723 від 24.06.2022.

Таким чином, зважаючи на зазначене вище, відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, яка надає послуги з організації та проведення відкритих електронних торгів (аукціонів) з продажу майна (активів)/передачі права. Надання відповідних послуг здійснюється ним на електронному майданчику «SmartTender.biz», який є апаратно-програмним комплексом, що функціонує в мережі Інтернет, підключений до електронної торгової системи ProZorro.Продажі та забезпечує оператору (організатору) електронних торгів, замовнику та учасникам можливість користуватися сервісами ЕТС з автоматичним обміном інформацією щодо процесу проведення електронних торгів.

На офіційному веб-сайті ТзОВ «Смарттендер» (оператор) за посиланням URL: https://smarttender.biz/, у формі формуляру розміщений/оприлюднений договір приєднання №SO-2015-003 про надання доступу до онлайн-сервісу під час проведення процедур публічних закупівель Prozorro (надалі - договір).

Договір є офертою та може бути укладений лише шляхом приєднання замовника до запропонованого договору в цілому. Замовник не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з визначеннями, що містяться у цьому договорі, акцепт - це повне, і безумовне прийняття замовником умов договору шляхом реєстрації в електронній системі закупівель через ЕМ.

Згідно з п. 1.6. договору Електронний майданчик «SmartTender.biz» (по тексту договору - ЕМ) - авторизована уповноваженим органом (відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.07.2018 № 996) інформаційно-телекомунікаційна система, яка є частиною електронної системи закупівель та забезпечує реєстрацію осіб, автоматичне розміщення, отримання і передання інформації та документів під час проведення процедур закупівель, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет. Функціональні можливості ЕМ підтримуються Оператором в актуальному стані, а також постійно доповнюються і розвиваються у відповідності до законодавства, рішень адміністратора електронної системи закупівель та внутрішньої політики Оператора. ЕМ розміщено в мережі Інтернет на веб-сайті.

У грудні 2021 відповідач (замовник) приєднався до умов договору №SO-2015-003 про надання доступу до онлайн-сервісу під час проведення процедур публічних закупівель Prozorro. Вказана обставина не заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 2.1. договору оператор надає замовнику доступ до онлайн-сервісу за допомогою Інтернету та ЕМ (по тексту договору - доступ до онлайн-сервісу), а замовник використовує та оплачує доступ до онлайн-сервісу для: 1) подання тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника закупівлі під час проведення процедур публічних закупівель; 2) подання пропозицій (цінових пропозицій) до е-каталогу «ProZorro Market» (далі - е-каталог).

Згідно з п. 3.3.5. договору замовник зобов'язується, зокрема, своєчасно здійснювати оплату оператору за доступ до онлайн-сервісу, що надається оператором замовнику за відповідними тарифами.

Відповідно до п. 3.4.1. договору оператор зобов'язується, зокрема, надавати доступ до онлайн-сервісу згідно умов цього договору та відповідного законодавства. Забезпечити замовнику технічну можливість участі в публічних закупівлях у порядку, передбаченому законодавством та договором.

Згідно з п. 4.1. договору ціна договору складається із загальної суми грошових коштів, сплачених замовником оператору за доступ до онлайн-сервісу протягом строку дії договору.

Відповідно до п. 4.2. договору вартість доступу до онлайн-сервісу встановлена у тарифах, розміщених на веб-сайті за посиланням https://smarttender.biz/taryfy/, які встановлено згідно з п. 5 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою від 24.02.2016 № 166, а саме:

«За подання учасником тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника закупівлі, що була розкрита електронною системою закупівель через електронні сервіси з автоматичним обміном інформацією (онлайн-сервісами), доступ до яких здійснюється за допомогою Інтернету, та за користування зазначеними електронними сервісами оператор авторизованого/попередньо авторизованого електронного майданчика справляє з учасника плату в розмірі:

1) один неоподатковуваний мінімум доходів громадян - у разі, коли вартість закупівлі становить не більш як 20 тис. гривень;

2) сім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі, коли вартість закупівлі становить не більш як 50 тис. гривень;

3) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі, коли вартість закупівлі становить не більш як 200 тис. гривен;

4) тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі, коли вартість закупівлі становить не більш як 1 млн. гривень;

5) сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі, коли вартість закупівлі становить більш як 1 млн. гривень;

6) двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі, коли вартість закупівлі становить більш як 4 млн. гривень.»

Згідно з п. 4.3. договору оплата доступу до онлайн-сервісу для подання тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника закупівлі під час проведення процедур публічних закупівель, що була розкрита електронною системою закупівель, здійснюється замовником на умовах повної попередньої оплати.

Відповідно до п. 4.4.3. договору якщо інше не передбачено договором, оператор щомісячно складає Акт в електронній формі останнім календарним днем відповідного місяця і надає його замовнику в порядку, визначеному п. 4.10. договору. Підписання (погодження) Акта здійснюється в порядку, визначеному п. 4.11. - 4.13. договору.

Пунктом п. 4.9. договору сторони погодили, що датою належного виконання грошового зобов'язання замовника вважається дата зарахування грошових коштів на поточний банківський рахунок оператора, зазначений у договорі.

Згідно з п. 4.10. договору оператор надає замовнику Акт про надання доступу до онлайн-сервісу (по тексту договору - Акт) шляхом його розміщення в особистому кабінеті замовника або за допомогою онлайн-сервісу «SIGNY». Якщо доступ до онлайн-сервісу не використовувався замовником у відповідному місяці або кварталі, Акт може не складатися.

Відповідно до п. 4.11. договору протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання Акта, замовник накладає кваліфікований електронний підпис (далі - КЕП) на Акт в своєму особистому кабінеті або за допомогою онлайн-сервісу «SIGNY». Моментом отримання замовником Акта є дата його розміщення оператором в особистому кабінеті замовника або в онлайн-сервісі «SIGNY».

Пунктом п. 4.12. договору сторони погодили, що за наявності мотивованих заперечень, замовник направляє їх оператору в письмовій формі одним із способів, вказаним в п.4.10. договору.

Згідно з п. 4.13. договору якщо оператор не отримав письмових мотивованих заперечень або Акта протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання Акта замовником, як це визначено договором, Акт вважається погодженим замовником, а зобов'язання оператора вважаються виконаними належним чином. Сума заборгованості за наданий оператором доступ до онлайн-сервісу, у випадку наявності, підлягає оплаті замовником протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати підписання (погодження) Акта.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарттендер» свої зобов'язання по договору приєднання №SO-2015-003 про надання доступу до онлайн-сервісу під час проведення процедур публічних закупівель Prozorro виконало повністю.

Вартість наданих та не оплачених послуг із доступу до онлайн-сервісу для подання тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника закупівлі під час проведення процедур публічних закупівель становить:

1) Акт надання послуг № 80-2015-003/43784 від 31.12.2021 на загальну суму 13 039,00 грн, отриманий замовником 10.01.2022, граничний термін оплати 28.01.2022;

2) Акт надання послуг № 80-2015-003/3023 від 28.02.2022, на загальну суму 2 210,00 грн, отриманий замовником 14.03.2022, граничний термін оплати 01.04.2022;

3) Акт надання послуг № 80-2015-003/6631 від 31.03.2022, на загальну суму 3 230,00 грн, отриманий замовником 01.04.2022, граничний термін оплати 22.04.2022;

4) Акт надання послуг № 80-2015-003/8855 від 30.04.2022, на загальну суму 340,00 грн, отриманий замовником 05.05.2022, граничний термін оплати 26.05.2022;

5) Акт надання послуг № 80-2015-003/9478 від 31.05.2022, на загальну суму 1 700,00 грн, отриманий замовником 01.06.2022, граничний термін оплати 22.06.2022;

6) Акт надання послуг № 80-2015-003/23491 від 31.07.2024, на загальну суму 32 474,24 грн, отриманий замовником 02.08.2024, граничний термін оплати 23.08.2024;

7) Акт надання послуг № 80-2015-003/26994 від 31.08.2024, на загальну суму 31 653,12 грн, отриманий замовником 03.09.2024, граничний термін оплати 24.09.2024;

8) Акт надання послуг № 80-2015-003/34070 від 31.10.2024, на загальну суму 1 546,80 грн, отриманий замовником 01.11.2024, граничний термін оплати 22.11.2024.

З матеріалів справи вбачається, що позивач/оператор на виконання положень договору направляв відповідачу/замовнику підписані ним акти наданих послуг, проте, замовник не підписав їх за допомогою кваліфікованого електронного підпису, вмотивованих заперечень, як це передбачено договором, не надав.

Як доказ надіслання відповідних актів відповідачу, позивачем надано скріншоти із онлайн-сервісу «SIGNY». Зі змісту цих скріншотів судом з'ясовано дату їх створення та надіслання на адресу відповідача.

Таким чином, позивачем/оператором було надано відповідачу/замовнику послуги із доступу до онлайн-сервісу на загальну суму 86 193,16 грн.

Відповідачем за договором сплачено на рахунок позивача 16 405,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по рахунку позивача за 02.04.2021 - 02.04.2022.

Відповідач взятих на себе зобов'язань з оплати за надані послуги зазначені в п.2.1. договору у встановлений строк не провів, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість, яка складає 69 788,16 грн (86193,16 - 16405,00).

Оскільки відповідач у встановлений строк не сплатив вартості наданих послуг, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 69 788,16 грн основного боргу у зв'язку з невиконанням останнім зобов'язань за договором.

Висновки суду.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами положень статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Крім цього, згідно з частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір №SO-2015-003 про надання доступу до онлайн-сервісу під час проведення процедур публічних закупівель Prozorro. Вказаний договір має ознаки договору про надання послуг.

Згідно частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором

З матеріалів справи вбачається, що позивач, як виконавець послуги, належним чином виконав свої обов'язки за договором щодо надання замовнику доступу до онлайн-сервісу під час проведення процедур публічних закупівель Prozorro.

Відповідно до п. 4.4.3. договору якщо інше не передбачено договором, оператор щомісячно складає Акт в електронній формі останнім календарним днем відповідного місяця і надає його замовнику в порядку, визначеному п. 4.10. договору. Підписання (погодження) Акта здійснюється в порядку, визначеному п. 4.11. - 4.13. договору.

Пунктом п. 4.9. договору сторони погодили, що датою належного виконання грошового зобов'язання замовника вважається дата зарахування грошових коштів на поточний банківський рахунок оператора, зазначений у договорі.

Згідно з п. 4.10. договору оператор надає замовнику Акт про надання доступу до онлайн-сервісу (по тексту договору - Акт) шляхом його розміщення в особистому кабінеті замовника або за допомогою онлайн-сервісу «SIGNY». Якщо доступ до онлайн-сервісу не використовувався замовником у відповідному місяці або кварталі, Акт може не складатися.

Відповідно до п. 4.11. договору протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання Акта, замовник накладає кваліфікований електронний підпис (далі - КЕП) на Акт в своєму особистому кабінеті або за допомогою онлайн-сервісу «SIGNY». Моментом отримання замовником Акта є дата його розміщення оператором в особистому кабінеті замовника або в онлайн-сервісі «SIGNY».

Пунктом п. 4.12. договору сторони погодили, що за наявності мотивованих заперечень, замовник направляє їх оператору в письмовій формі одним із способів, вказаним в п.4.10. договору.

Згідно з п. 4.13. договору якщо оператор не отримав письмових мотивованих заперечень або Акта протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання Акта замовником, як це визначено договором, Акт вважається погодженим замовником, а зобов'язання оператора вважаються виконаними належним чином. Сума заборгованості за наданий оператором доступ до онлайн-сервісу, у випадку наявності, підлягає оплаті замовником протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати підписання (погодження) Акта.

З матеріалів справи вбачається, що позивач/оператор на виконання положень договору направляв відповідачу/замовнику підписані ним акти наданих послуг, проте, замовник не підписав їх за допомогою кваліфікованого електронного підпису, вмотивованих заперечень, в порядку передбаченому договором, не надав.

Як доказ надіслання відповідних актів відповідачу, позивачем надано скріншоти із онлайн-сервісу «SIGNY». Зі змісту скріншотів судом з'ясовано дату їх створення та надіслання на адресу відповідача.

Таким чином, позивачем/оператором було надано відповідачу/замовнику послуги із доступу до онлайн-сервісу на загальну суму 86 193,16 грн.

Факт часткової оплати відповідачем за надані послуги підтверджується випискою АТ «Укрсиббанк» за період з 02.04.2021 по 02.04.2022, з якої вбачається, що за вказаний період відповідачем проведено платіж на загальну суму 16 405,00 грн, а саме:

- 10.11.2021 відповідачем проведено платіж в сумі 7 004,00 грн з призначенням платежу: «Оплата зг. рах. №SO-2015-003/105754 від 08/11/2021»;

- 29.10.2021 відповідачем проведено платіж в сумі 6 001,00 грн з призначенням платежу: «Оплата зг. рах. №SO-2015-003/101631 28/10/2021»;

- 19.10.2021 відповідачем проведено платіж в сумі 3 400,00 грн з призначенням платежу: «Оплата зг. рах. №SO-2015-003/97537 dsl 18/10/2021».

Відповідач взятих на себе зобов'язань з оплати за надані послуги зазначені в п.2.1. договору у встановлений строк не провів, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість, яка складає 69 788,16 грн (86193,16 - 16405,00 = 69788,16).

Доказів повної чи часткової сплати вказаної суми заборгованості відповідачем до суду подано не було.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 69 788,16 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо заперечень відповідача наведених у відзиві, суд зазначає наступне.

Стосовно тверджень відповідача про неотримання актів послуг, суд зазначає наступне.

Відповідач був учасником цілого ряду закупівель, реквізити яких (номери, найменування організаторів) зафіксовані в актах надання послуг. Свої пропозиції як учасника закупівель відповідач подавав через належний позивачу електронний торговий майданчик «SmartTender.biz», частиною якого є онлайн-сервіс для електронного документообігу «SIGNY».

Позивач/оператор на виконання положень договору направляв відповідачу/замовнику підписані ним акти наданих послуг саме через цей онлайн-сервіс, проте, відповідач/замовник не підписав їх за допомогою кваліфікованого електронного підпису, вмотивованих заперечень не надав.

Відтак, твердження відповідача про нерозуміння природи заборгованості та неотримання актів є безпідставними.

Щодо твердження відповідача про мінливий характер умов договору та тарифів, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу надавались послуги доступу до онлайн-сервісу для: - подання тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника закупівлі під час проведення процедур публічних закупівель; - подання пропозицій (цінових пропозицій) до е-каталогу «РrоZоrrо Маrket».

Тарифи за онлай-доступ для подання тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника закупівлі під час проведення процедур публічних закупівель до цього сервісу передбачені пунктом 5 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою від 24.02.2016 № 166 і є незмінними.

Стосовно подання пропозицій (цінових пропозицій) до е-каталогу «РrоZоrrо Маrket» - тарифи встановлені Порядком формування та використання електронного каталогу, що затверджений постановою Кабінету міністрів України від 14 вересня 2020 року №822. Єдиною зміною до цих тарифів було встановлення постановою Кабінету Міністрів України №723 від 24.06.2022 верхнього порогу плати за доступ до е-каталогу (не більш як 3 400,00 грн) за закупівлі вартістю понад 50 тисяч гривень, що навіть покращує ситуацію відповідача, адже зменшує плату за доступ до онлайн-сервісу. Слід зазначити, що вказаним порядком прямо заборонено операторам торгових майданчиків самостійно встановлювати тарифи.

Покликання відповідача на позицію Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року, як вбачається з реєстру судових рішень у справі № 342/180/17, суд не бере до уваги, у зв'язку з тим, що позиція у вказаній справі стосувалася саме захисту прав споживача, а не суб'єкта господарювання, яким є відповідач. Відносини у справі, що розглядалась Великою Палатою Верховного Суду та у справі, що розглядається не є подібними.

Слід зазначити, що з договір №SO-2015-003 про надання доступу до онлайн-сервісу під час проведення процедур публічних закупівель Prozorro є договором приєднання та має статус оферти позивача. Відповідно укладання його можливе виключно шляхом акцепту його умов. Згідно з п. 1.2. договору акцепт - повне і безумовне прийняття замовником умов договору шляхом реєстрації в електронній системі закупівель через електронний майданчик.

Згідно з пунктом 4 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою від 24.02.2016 № 166: «Реєстрація користувача в електронній системі закупівель здійснюється одним із способів ідентифікації шляхом: 1) використання засобів електронної ідентифікацїї відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги»; 2) використання сервісів ідентифікації, які надаються установами банку відповідно до законодавства; 3) ідентифікації через отримання авторизованим електронним майданчиком банківського платежу від користувача. Оператор авторизованого електронного майданчика надає рахунок користувачу для оплати. Після перевірки оператор авторизованого електронного майданчика може або повернути платіж користувачу, або зарахувати його у вигляді плати за реєстрацію відповідно до умов договору між користувачем ті оператором авторизованого електронного майданчика; 4) ідентифікації через оператора мобільного зв'язку відповідно до законодавства; 5) ідентифікації через підписання договору між користувачем та оператором авторизованого електронного майданчика.».

В матеріалах справи наявні банківські виписки про здійснення відповідачем оплат, що передували складанню актів послуг. Відповідно це вказує на те, що відповідач на виконання положень пункту 4 Порядку №166 здійснив оплати на користь позивача з метою реєстрації на електронному майданчику позивача, що є акцептом умов договору.

Щодо чинності положень Постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що акти № SО-2015-003/23491 від 31.07.2024, № SО-2015-003/26994 від 31.08.2024 та № SО-2015-003/34070 від 31.10.2024 року були сформовані та направлені відповідачу через систему «SIGNY» за надання доступу до онлайн сервісу за допомогою інтернету для подання пропозиції до е-каталогу, результатом якого стало укладення договорів.

Умовами п. 2.1. договору № SO-2015-003 про надання доступу до онлайн-сервісу під час проведення процедур публічних закупівель Prozorro передбачено, що оператор надає замовнику доступ до онлайн-сервісу за допомогою Інтернету та Електронний майданчик «РrоZоrrо Маrket», а замовник використовує та оплачує доступ до онлайн-сервісу для: 1) подання тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника закупівлі під час проведення процедур публічних закупівель; 2) подання пропозицій (ціновихпропозицій) до е-каталогу «РrоZоrrо Маrket».

Порядком формування та використання електронного каталогу, що затверджений постановою Кабінету міністрів України від 14 вересня 2020 року №822 (далі - Порядок №822) встановлено тарифи за надання доступу до е-каталогу.

Пунктом 6 Порядку №822, яким встановлено тарифи за доступ до е-каталогу зупинений Постановою Кабінету Міністрів України № 723 від 24.06.2022 на час дії воєнного стану.

Однак, цією ж постановою Кабінету Міністрів України № 723 від 24.06.2022 доповнено Порядок №822 новим пунктом 6-1, згідно з яким: за надання доступу до електронного каталогу та інших електронних сервісів, пов'язаних з його користуванням в електронній системі закупівель, оператором авторизованого електронного майданчика з переможця відбору, з яким замовник уклав договір, справляється плата в розмірі, що становить:

- 3 відсотки ціни пропозиції переможця відбору, з яким укладається договір, якщо вартість закупівлі становить не більш як 50 тисяч гривень;

- 2 відсотки ціни пропозиції переможця відбору, з яким укладається договір, але не більш як 3400 гривень, якщо вартість закупівлі становить не більш як 200 тисяч гривень;

- 1 відсоток ціни пропозиції переможця відбору, з яким укладається договір, але не більш як 3400 гривень, якщо вартість закупівлі становить більш як 200 тисяч гривень.

Розмір плати, встановлений у цьому пункті, визначений з урахуванням усіх податків і зборів (крім податку на додану вартість), що сплачуються у випадках, передбачених законодавством, та є однаковим для всіх операторів авторизованих електронних майданчиків і не може встановлюватися операторами авторизованих електронних майданчиків самостійно».

Слід зазначити, що згідно з зупиненим пунктом 6 Порядку №822 за надання доступу до електронного каталогу та інших електронних сервісів, пов'язаних з його користуванням в електронній системі закупівель, оператором авторизованого електронного майданчика з переможця відбору, з яким замовник уклав договір, справляється плата в розмірі, що становить:

1) 3 відсотки ціни пропозиції переможця відбору, з яким укладається договір, якщо вартість закупівлі становить не більш як 50 тисяч гривень;

2) 2 відсотки ціни пропозиції переможця відбору, з яким укладається договір, якщо вартість закупівлі становить не більш як 200 тисяч гривень;

3) 1 відсоток ціни пропозиції переможця відбору, з яким укладається договір, якщо вартість закупівлі становить більш як 200 тисяч гривень.

Розмір плати, встановлений у цьому пункті, визначений з урахуванням усіх податків і зборів (крім податку на додану вартість), що сплачуються у випадках, передбачених законодавством, та є однаковим для всіх операторів авторизованих електронних майданчиків і не може встановлюватися операторами авторизованих електронних майданчиків самостійно».

Фактично постановою Кабінету Міністрів України № 723 від 24.06.2022 ставки не змінювалися, а лише було встановлено верхній поріг плати за доступ до е-каталогу (не більш як 3400 гривень) за закупівлі вартістю понад 50 тисяч гривень.

Таким чином, на час дії воєнного стану дія тарифів за доступ до е-каталогу не зупинялася, а була змінена Кабінетом Міністрів України в сторону покращення умов для учасників закупівель (зменшення плати).

Судом встановлено наявність боргу у відповідача та факт його несплати, відтак порушене право позивача має бути захищене.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, позивач відповідно до положень статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України довів належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами підставність позовних вимог до задоволення. Відповідач не спростував належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами підставності позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір на загальну суму 2 725,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №163 від 09.01.2025.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позову немайнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позову майнового характеру, встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», з 1 січня 2025 року для працездатних осіб встановлено прожитковий мінімум на рівні 3 028,00 грн.

Враховуючи вищевказане, позивач при зверненні до суду з позовом в загальному порядку мав би сплатити 3 028,00 грн судового збору.

Водночас позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарттендер» подана до Господарського суду Львівської області через підсистему «Електронний суд».

Так, згідно з Законом № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до Закону України «Про судовий збір» було включено частину третю статті 4 та визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт «б» підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).

Враховуючи вищенаведене, позивач мав би сплатити судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження ставки розміру судового збору, тобто 2 422,40 грн (3028,00 х 0,8), переплата становить 302,80 грн.

Згідно з положеннями пункту 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, 302,80 грн судового збору підлягатимуть поверненню позивачу з підстави внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом у випадку подання позивачем до суду відповідного клопотання про повернення судового збору.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Фещук Галини Олексіївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарттендер» (03037, Київська область, місто Київ, вулиця Петра Радченка, будинок 27, офіс 102; ідентифікаційний код юридичної особи 41817392) 69 788,16 грн основного боргу та 2 422,40 грн судового збору.

3. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені статтями 256,257 Господарського процесуального кодексу України

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повне рішення

складено 10.03.2025

Суддя Сухович Ю.О.

Попередній документ
125768267
Наступний документ
125768269
Інформація про рішення:
№ рішення: 125768268
№ справи: 914/94/25
Дата рішення: 04.03.2025
Дата публікації: 13.03.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Львівської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (04.03.2025)
Дата надходження: 10.01.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
03.02.2025 10:00 Господарський суд Львівської області
17.02.2025 11:00 Господарський суд Львівської області
04.03.2025 12:00 Господарський суд Львівської області
15.10.2025 12:00 Господарський суд Львівської області
11.11.2025 10:30 Господарський суд Львівської області