просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
12 березня 2025 року м.Харків Справа № 913/15/25
Провадження № 14/913/15/25
Господарський суд Луганської області у складі судді Лісовицького Є.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ
до Щастинської районної ради Луганської області, смт. Новоайдар Луганської області
про стягнення 22036,76 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - позивач) через систему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Щастинської районної ради Луганської області (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу від 26.11.2021 № 11-1206/21-БО-Т в сумі 22036,76 грн, з яких: 13878,22 грн - основний борг, 2931,54 грн - пеня, 1059,88 грн - 3% річних, 4167,12 грн - інфляційні втрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 26.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Щастинською районною радою Луганської області було укладено договір постачання природного газу № 11-1206/21-БО-Т, на виконання умов якого позивач у період листопад 2021 року - лютий 2022 року передав у власність відповідача природний газ в загальному обсязі 5845,72 тис. куб. м на суму 96770,01 грн. Оплату за переданий газ відповідач здійснив частково в розмірі 82891,79 грн. Станом на момент пред'явлення позову відповідач має основну заборгованість в розмірі 13878,22 грн. Про стягнення вказаної заборгованості позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 2931,54 грн, 3% річних в сумі 1059,88 грн та інфляційні втрати в сумі 4167,12 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Лісовицькому Є.А.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Ухвала суду від 15.01.2024 надсилалась всім учасникам справи, в тому числі відповідачу, в їх електронні кабінети підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» та отримана ними 15.01.2025 о 17 год. 16 хв., що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставка копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Отже, відповідач у відповідності до положень ст. 242 ГПК України належним чином повідомлений про розгляд судом цієї справи.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
26.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», ЕІС-код - 56Х930000010610Х (далі - постачальник) та Щастинською районною радою Луганської області, ЕІС-код - 56ХS00017PAJJ00D (далі - споживач) укладено договір постачання природного газу № 11-1206/21-БО-Т (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 1.3. договору за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.
Згідно з п. 1.4. договору споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та оператором газорозподільної мережі (далі - Оператор ГРМ) та присвоєний оператором ГРМ персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) та присвоєний оператором ГТС персональний ЕІС-код (якщо об'єкти споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережі). Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе споживач.
За умовами п. 1.5. договору у разі якщо об'єкти споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим договором, здійснює(ють) оператор(и) газорозподільних мереж, а саме: Старобільське МРУЕГГ АТ «Луганськгаз», з яким (якими) споживач уклав відповідний договір.
Згідно з п. 2.1. договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з листопада 2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 5,92 тис.куб.м, в тому числі по місяцях: листопад 2021 - 0,46 тис.куб.м, грудень 2021 - 0,46 тис.куб.м, січень 2022 - 1,00 тис.куб.м, лютий 2022 - 1,00 тис.куб.м, березень 2022 - 0,50 тис.куб.м, квітень 2022 - 0,50 тис.куб.м, листопад 2022 - 1,00 тис.куб.м, грудень 2022 - 1,00 тис.куб.м.
Відповідно до п. 2.1.3. договору загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за цим договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору.
Згідно з п. 2.3. договору підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника (надалі - Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС (п. 3.2. договору).
Відповідно до п. 3.4. договору постачальник із застосуванням ресурсів інформаційної платформи Оператора ГТС та споживач здійснюють щоденний моніторинг фактично відібраного споживачем обсягу природного газу.
Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.5 договору).
Пунктом 3.5.1. договору передбачено, що споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (п. 3.5.2. договору).
Згідно з п. 3.5.3. договору споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (п. 3.5.4 договору).
У пункті 4.1. договору сторони погодили, що ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб.м газу без ПДВ - 13658,42 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом 136,576 грн, крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб.м.
Всього ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на цим договором становить 16554,00 грн.
Загальна вартість цього договору на дату укладання становить 81666,40 грн, крім того ПДВ 16333,28 грн, разом з ПДВ 97999,68 грн (п. 4.3 договору).
За умовами п. 5.1. договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду
Відповідно до п. 5.3. договору оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1. цього договору. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди.
Споживач зобов'язаний самостійно контролювати власне використання природного газу за цим договором (п. 6.2 договору).
За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором (п.7.1. договору).
У разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 7.2. договору).
Відповідно до п. 13.1 договору даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.
Договір постачання природного газу № 11-1206/21-БО-Т від 26.11.2021 підписаний сторонами та скріплений їх печатками.
В позовній заяві позивач посилається на те, що на виконання умов договору він у період з листопада 2021 року по лютий 2022 року передав у власність відповідача природний газ в обсязі 5845,72 тис. куб. м на загальну суму 96770,01 грн.
Також позивач повідомив, що відповідачем не було надано позивачу актів розподілу природного газу за періоди листопад 2021 - лютий 2022. Разом із цим, відповідач ухилився від документального оформлення спожитих обсягів природного газу за періоди листопад 2021 - лютий 2022 року, зокрема, споживачем не підписано відповідні акти приймання-передачі природного газу.
Водночас, позивач на підтвердження поставки природного газу відповідачу та його споживання надав дані з інформаційної платформи щодо остаточної алокації відборів споживача з EIC-кодом 56XS00017PAJJ00D в період з 29.11.2021 по 01.03.2022, які надало ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» у листі № ТОВВИХ-24-17666 від 18.11.2024, а саме:
- з 29.11.2021 по 30.11.2021 - 158,00 м3 (2 615,54 грн);
- з 01.12.2021 по 31.12.2021 - 2 271,00 м3 (37 594,11 грн);
- з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 2 118,36 м3 (35 067,32 грн);
- з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 1 298,36 м3 (21 493,04 грн).
- 01.03.2022 - 0,00 м3.
Оплату за переданий газ відповідач здійснив частково в розмірі 82891,79 грн, що підтверджується довідкою АТ «Ощадбанк», чим порушив вимоги пункту 5.1. договору.
Решту суми заборгованості за договором відповідач не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся з цим позовом до суду про стягнення з відповідача основного боргу за лютий 2022 року в сумі 13878,22 грн, пені за період з 16.04.2022 по 15.10.2022 в сумі 2931,54 грн, 3% річних за період з 16.04.2022 по 31.10.2024 в сумі 1059,88 грн та інфляційних втрат за період з травня 2022 року по жовтень 2024 року в сумі 4167,12 грн.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Згідно з ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу/
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом 28 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що постачання природного газу господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.
Згідно п. 3 розділу І Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.
Таким чином, договір постачання природного газу № 11-1206/21-БО-Т від 26.11.2021 є належною підставою для виникнення прав і обов'язків у сторін.
Зокрема, даними, наданими ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» у листі № ТОВВИХ-24-17666 від 18.11.2024, та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача, підтверджується факт включення відповідача (споживач з EIC-кодом 56XS00017PAJJ00D) до реєстру споживачів постачальника - ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» в інформаційній платформі в період з 29.11.2021 по 01.03.2022.
Факт поставки позивачем відповідачу природного газу в обсязі 5845,72 тис. куб. м на загальну суму 96770,01 грн за період з листопада 2021 року по лютий 2022 року та його споживання підтверджується листом ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» № ТОВВИХ-24-17666 від 18.11.2024 та даними з інформаційної платформи щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS00017PAJJ00D в період з 29.11.2021 по 01.03.2022.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач повністю розрахувався за поставлений природний газ у листопаді-грудні 2021 року та січні 2022 року на загальну суму 82891,79 грн, що підтверджується довідкою АТ «Ощадбанк».
Разом з тим, за поставлений природний газ у лютому 2022 року відповідач розрахувався не у повному обсязі, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем складає 13878,22 грн.
З огляду на вказані обставини, позивач звернувся з цим позовом до суду про стягнення з відповідача основного боргу за лютий 2022 року в сумі 13878,22 грн, пені за період з 16.04.2022 по 15.10.2022 в сумі 2931,54 грн, 3% річних за період з 16.04.2022 по 31.10.2024 в сумі 1059,88 грн та інфляційні втрати за період з травня 2022 року по жовтень 2024 року в сумі 4167,12 грн.
Відповідно до п.2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Відповідно до пункту 6 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС у випадку якщо фактичний місячний обсяг відбору/споживання дорівнює сумі попередніх щодобових алокацій за місяць, для відбору/споживання, що не вимірюється щодобово та облік якого здійснюється комерційним вузлом обліку, не обладнаним обчислювачем (коректором), обсяги щодобових остаточних алокацій дорівнюють обсягам, визначеним попередніми щодобовими алокаціями.
Коригування обсягів добового відбору/споживання забезпечується оператором газорозподільної системи на інформаційній платформі.
Отже, об'єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається оператором ГРМ (в даному випадку - АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз») до інформаційної платформи оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.
Судом враховується, що сторони в п. 3.4. договору визначили, що постачальник із застосуванням ресурсів інформаційної платформи оператора ГТС та споживач здійснюють щоденний моніторинг фактично відібраного споживачем обсягу природного газу.
Пунктом 6.2. договору також передбачено, що споживач зобов'язаний самостійно контролювати власне використання природного газу за цим договором і своєчасно коригувати замовлені обсяги шляхом підписання додаткової угоди, прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.
Звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду, ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними інформаційної платформи оператора ГТС (п. 3.6. договору).
Наразі в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов'язань згідно умов пп. 3.5.1. договору в частині надання постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період (зокрема за спожитий газ в січні - лютому 2022 року), що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
В порушення умов пп. 3.5.3. договору складений позивачем акт від 28.02.2022 на підставі отриманих даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС за зобов'язаннями лютого 2022 року залишився відповідачем не підписаним.
В матеріалах справи вмотивована відмова відповідача від підписання акту згідно з вимогами пп.3.5.3. договору відсутня.
Разом з цим, пп. 3.5.4. договору передбачено, що у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступною за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1. цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГTC, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.
Отже, позивач визначив обсяг спожитого споживачем природного газу у спірний період, оперуючи даними оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримав в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.
Як вже зазначалося вище, умовами п. 6.2. договору та Правилами постачання природного газу обов'язок контролювати власне споживання природного газу покладено саме на споживача.
Отже, враховуючи вищевикладені умови договору, не підписання відповідачем акту приймання-передачі від 28.02.2022 не звільняє останнього від зобов'язань проведення своєчасного та повного розрахунку із позивачем за спожитий в лютому 2022 року природний газ.
Відповідно до положень ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доводи позивача та наведені оператором ГТС дані відповідачем згідно вимог ст. 74 ГПК України під час розгляду справи не спростовані.
Відповідачем не надані суду докази того, що використані позивачем дані, розміщені оператором ГТС на інформаційній платформі щодо остаточної алокації відборів газу відповідача за лютий 2022 року є неповними чи не вірними, або такими, що відрізняються від даних самого споживача або оператора ГРМ.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Враховуючи положення пп. 3.5.4, п. 5.1 договору, остаточний розрахунок за фактично переданий в лютому 2022 року газ - до 15.04.2022 включно.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем зобов'язань в частині своєчасного та повного проведення розрахунку з позивачем за спожитий ним газ в лютому 2022 року.
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним договором за зобов'язаннями лютого 2022 року складає 13878,22 грн, та є такою, що підтверджується встановленими судом обставинами та матеріалами справи.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ, враховуючи послуги з його транспортування для внутрішньої точки виходу з ГТС, за лютий 2022 року у сумі 13878,22 грн.
Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 16.04.2022 по 31.10.2024 в сумі 1059,88 грн та інфляційних втрат за період з травня 2022 року по жовтень 2024 року в сумі 4167,12 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 7.1. договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.
Згідно з п. 7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зауважує, що 3% річних та інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за своєю правовою природою не є штрафними санкціями.
Так, Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 04.10.2019 у справі № 915/880/18, від 26.09.2019 у справі № 912/48/19, від 18.09.2019 у справі № 908/1379/17, від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22).
Отже, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (аналогічний висновок викладено і у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 16.04.2022 по 31.10.2024 в сумі 1059,88 грн та інфляційних втрат за період з травня 2022 року по жовтень 2024 року в сумі 4167,12 грн, судом встановлено, що він є арифметично правильним, обґрунтованим, зробленим у відповідності до даних первинних документів.
Отже, обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача є 3% річних в сумі 1059,88 грн та інфляційних втрат в сумі 4167,12 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 2931,54 грн пені суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У зв'язку з допущеним простроченням виконання грошового зобов'язання позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню за період з 16.04.2022 по 15.10.2022 в сумі 2931,54 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені судом встановлено, що він є арифметично правильним, зробленим у відповідності до даних первинних документів.
За вказаних обставин, за допущене прострочення виконання грошового зобов'язання з відповідача обґрунтовано підлягає стягненню пеня на підставі п. 7.2 договору в сумі 2931,54 грн.
Враховуючи встановлені судом обставини у справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для стягнення з відповідача основного боргу за договором в сумі 13878,22 грн, пені в сумі 2931,54 грн, 3% річних в сумі 1059,88 грн та інфляційних втрат в сумі 4167,12 грн.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання позову в сумі 2422,40 грн покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Керуючись ст.ст.129, 232 - 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Щастинської районної ради Луганської області про стягнення 22036,76 грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з Щастинської районної ради Луганської області (93500, Луганська область, Новоайдарський р-н, селище міського типу Новоайдар, вул. Незалежності, будинок 2, ідентифікаційний код 43910703) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок, 1, ідентифікаційний код 42399676) основний борг в сумі 13878,22 грн, пеню в сумі 2931,54 грн, 3% річних в сумі 1059,88 грн, інфляційні втрати в сумі 4167,12 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду згідно положень ст. 256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 12.03.2025.
Суддя Євген ЛІСОВИЦЬКИЙ