ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 28/28002.11.10
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Крост», м. Кривий Ріг
до товариства з обмеженою відповідальністю «ФІН.Н», м. Київ
про стягнення 357 114,72 грн.
Суддя Копитова О. С.
При секретарі судового засідання Шмуйло А.Д.
За участю представників сторін:
від позивача: Ільїн В.В., предст., дов. № 16/03-1 від 16.03.2010 року
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Крост»звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ФІН.Н» про стягнення 357 114,72 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що рішенням господарського суду м. Севастополя від 26.04.2010 року по справі № 10/43-08-5020-11/061-5/280-2/310 були задоволені його вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором будівельного підряду № 1/ССП від 22.01.20007 року в розмірі 714 241,44 грн. При цьому, позивач зазначає, що при зверненні до суду з позовом про стягнення основного боргу вимоги про стягнення з відповідача відсотків річних втрат від інфляції та штрафу ним не заявлялись. З посланням на той факт, що рішення суду протягом тривалого часу відповідачем не виконується позивач просить стягнути з відповідача 297 128,22 грн. - втрати від інфляції, 56 415,29 грн. - відсотки річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України та 3 571,21 грн. штрафу на підставі п. 15.6 Договору.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.10.2010 року порушено провадження по справі та призначено судове засідання на 02.11.2010 року.
При цьому в позовній заяві позивач просив застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти та майно відповідача в сумі 357 114,72 грн.
Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно п.1.1 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 12.12.2006 №01-8/2776 „Про деякі питання практики застосування забезпечення позову” заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд відмовив позивачу в задоволенні зазначеної заяви, оскільки позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів в підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову зробить неможливим або утруднить виконання рішення суду.
В судове засідання, призначене на 02.11.2010 року представник відповідача не з'явився, вимог ухвали суду не виконав. Заяв клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи без участі представника відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Як убачається з матеріалів справи, ухвала про порушення провадження по справі від 18.11.2010 року направлялись відповідачеві за адресою його реєстрації, що підтверджена довідкою державного реєстратора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (оригінал в матеріалах справи) та отримана представником відповідача 21.10.2010 року (оригінал поштового повідомлення в матеріалах справи).
За таких обставин справа господарський суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, однак правом на участь його представника у судовому засіданні не скористався, в зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 02.11.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 26.04.2010 року по справі № 10/43-08-5020-11/061-2/061-5/280-2/310 частково задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Крост» (надалі по тексту ТОВ «Крост», позивач) та присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ФІН.Н»(наділі по тексту ТОВ «ФІН.Н», відповідач) 714 241,44 грн. заборгованості.
Зазначеним рішенням встановлено наявність простроченої заборгованості відповідача перед позивачем за виконані підрядні роботи по Договору будівельного підряду № 1/ССП від 22.01.2007 року (надалі по тексту Договір) станом на день прийняття рішення в розмірі 714 241,44 грн. Крім того господарським судом м. Севастополя встановлений факт розірвання між сторонами зазначеного Договору з 28.12.2007 року.
Згідно наявних матеріалів справи позивач під час судового розгляду справи № 10/43-08-5020-11/061-2/061-5/280-2/310 вимог про стягнення втрат від інфляції, відсотків річних та штрафу не заявляв.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.08.2010 року вказане рішення залишено без змін. Матеріали справи не містять доказів зміни чи скасування рішення господарського суду м. Севастополя в касаційному порядку або перегляду його за нововиявленими обставинами.
Відповідно до матеріалів справи, 14.10.2010 року відділом державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження по виконанню рішення господарського суду м. Севастополя від 26.04.2010 року.
Позивачем, в зв'язку з невиконанням рішення заявлено вимогу про стягнення з відповідача відсотків річних, втрат від інфляції за період з 01.01.2008 по 17.08.2010 року, а також штрафу в розмірі 0,5 % від суми заборгованості у відповідності до п. 15.6 Договору.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Згідно зі статтями 598 - 609 Цивільного кодексу України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають на підставах, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення на підставах, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України).
Ці підстави зазначені у статтях 599, 600, 601, 604 - 609 Цивільного кодексу України, які не передбачають підставою припинення зобов'язання ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснене, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає право кредитора на отримання боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання, а також 3 % річних від простроченої суми та оплату цих сум.
В даному випадку суд вважає, що позивач має право нараховувати індекс інфляції і 3 % річних за весь період з моменту виникнення заборгованості до її погашення.
Позивач здійснює таке нарахування з 01.01.2008 року по 17.08.2010 року.
Відповідно до умов Договору Замовник (відповідач) забезпечує щомісячне безперервне фінансування будівництва об'єкту в об'ємах згідно з графіком фінансування за умови відповідності графіку будівництва. Перерахування коштів здійснюється не пізніше 5-го числа поточного місяця.
Згідно з пунктом 5.5 Договору акт виконаних робіт Генеральним підрядником (позивачем) передається Замовнику не пізніше 1-го числа місяця, що слідує за звітним. Замовник на протязі 3-х днів після отримання акту спільно з представниками Генерального підрядника перевіряє його реальність та підписує в частині фактично виконаних об'ємів робіт. Оплата виконаних робіт здійснюється на протязі 5-ти днів після підписання акту виконаних робіт.
Відповідно до пункту 5.7 Договору остаточні розрахунки за виконані роботи з Генеральним підрядником проводяться на протязі 10-ти банківських днів після підписання сторонами акту звірки взаєморозрахунків.
Господарським судом м. Севастополя встановлений факт підписання сторонами Акту звірення розрахунків на виконання п. 5.7 Договору 27.11.2007 року. При цьому судом встановлений факт розірвання укладеного між сторонами Договору з 28.12.2007 року.
З урахуванням викладених обставин позовні вимоги в частині стягнення відсотків річних втрат від інфляції підлягають задоволенню за розрахунком позивача в повному обсязі.
Відповідно до п. 15.6 Договору в разі порушення строків оплати, встановлених Графіком фінансування більш ніж на 10 календарних днів, Замовник повинен сплатити Генеральному підряднику штраф в розмірі 0,5 % від розміру неотриманої в строк оплати.
Факт прострочення відповідачем оплати виконаних робіт встановлений рішенням господарського суду м. Севастополя. Крім того, як убачається з матеріалів справи, не розрахувався відповідач з позивачем і після прийняття рішення по справі та набрання ним законної сили, про що свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження від 14.10.2010 року.
За таких обставин господарський суд вбачає допущені відповідачем порушення (порушення строків оплати більш ніж на 10 календарних днів), що є підставою для застосування встановленої Договором відповідальності.
Враховуючи наведене вище, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Відповідач наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення основної заборгованості у визначений період нарахування позивачем відповідних платежів не надав, заявленої суми не погасив.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 64, 66, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ФІН.Н»(04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 15-в, ід код 33653359 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСТ»(50 000, Дніпропетроська область, м. Кривий Ріг, вул. К. Лібкнехта, 7, ід код 32410394) 357 114,72 грн. (триста п'ятдесят сім тисяч сто чотирнадцять гривень сімдесят дві копійки), з яких 297 128,22 грн. (двісті дев'яносто сім тисяч сто двадцять вісім гривень двадцять дві копійки) втрати від інфляції, 56 415,29 грн. (п'ятдесят шість тисяч чотириста п'ятнадцять гривень двадцять дев'ять копійок) відсотки річних, 3 571,21 грн. (три тисячі п'ятсот сімдесят одну гривню двадцять одну копійку) штрафу, а також 3 571,15 грн. (три тисячі п'ятсот сімдесят одну гривню п'ятнадцять копійок) -державне мито та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) -витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду.
Суддя О. С. Копитова