ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.03.2025Справа № 910/2752/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Карабань Я.А., розглянувши матеріали справи
за позовом ОСОБА_1
до Житлово-будівельного кооперативу «Виноградар-10»
про визнання недійсними рішень загальних зборів та скасування державної реєстрації,
До Господарського суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Виноградар-10», в якому просить суд:
1) визнати недійсним рішення загальних зборів від 29.08.2023;
2) визнати недійсним рішення загальних зборів від 07.08.2024;
3) визнати недійсним рішення загальних зборів від 20.08.2024;
4) визнати недійсним рішення загальних зборів від 26.12.2024;
5) скасувати реєстраційну дію/запис, вчинену приватним нотаріусом Драчевською Ю.Ю. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.11.2024 стосовно підприємства Житлово-будівельного кооперативу «Виноградар-10» за №2645.
Згідно приписів ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.
Доказами є будь-які відомості, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставин, які мають значення для правильного розгляду справи.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).
Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 173 та пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів.
Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
У даному випадку, як убачається із матеріалів позовної заяви позивачем заявлено, зокрема, вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів від 29.08.2023, від 07.08.2024, від 20.08.2024 та 26.12.2024, тобто 4 різних правочинів.
Отже, за поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню 4 окремих спори між тими ж сторонами, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги, оскільки, підставами виникнення спірних правовідносин сторін є різні протоколи загальних зборів кооперативу, на яких вирішувались різні питання та була різна процедура їх скликання.
При цьому, суд акцентує увагу, що навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Позивач жодним чином не позбавлений права звернутись з окремими позовами до відповідача про визнання поруки припиненою.
Отже, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем позовних вимог значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, так як подані в обґрунтування позовних вимог документи стосуються різних рішень загальних зборів, що оформлені різними протоколами, в яких вирішено різні питання та була різна процедура їх скликання.
Разом із цим, заявлені вимоги не пов'язані між собою ані "підставою виникнення", ані "поданими доказами", та не є "основними та похідними" позовними вимогами.
Так, "підставами позову" є два 4 окремих протоколи загальних зборів кооперативу.
Відтак, "підстави виникнення" позовних вимог, які позивач об'єднав у одному позові, є різними.
Заявлені вимоги також не є "основними та похідними" позовними вимогами, оскільки дані рішення не є основними та похідними по відношенню один до одного, а є по-суті окремими правочинами.
Приписами статті 173 Господарського процесуального кодексу України вказано, що господарському суду не надано права роз'єднати поєднані в одне провадження позовні вимоги.
Отже, вирішуючи питання про прийняття справи до розгляду, у разі встановлення судом, що порушено правила поєднання вимог чи об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, він відповідно до п. 2. ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Відповідно до п. 2. ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
З огляду на викладене та зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 174 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд приходить до висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.8 ст.174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Враховуючи викладене вище та керуючись п. 2. ч. 5 ст. 174 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Виноградар-10» про визнання недійсними рішень загальних зборів та скасування державної реєстрації повернути без розгляду.
2. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду в загальному порядку, після усунення допущеного порушення.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Я.А.Карабань