ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.03.2025Справа № 910/14994/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Індекс Компані" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 634 117,11 грн,
за участю представників:
позивача: Терези Ю.О.;
відповідача: Сімчука І.А.;
У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Індекс Компані" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця) про стягнення 620 330,81 грн, з яких: 576 000,00 грн - основна заборгованість, 43 893,30 грн - інфляційні втрати, 437,51 грн - 0,1 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за укладеним між сторонами договором про закупівлю від 14 грудня 2023 року № ПЗ/НХ-231187/НЮ в частині повної та своєчасної оплати поставленого Товариством товару.
Разом із позовною заявою Товариство подало клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.
11 грудня 2024 року через систему "Електронний суд" від позивача на виконання вимог вказаної ухвали надійшли документи для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16 грудня 2024 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 9 січня 2025 року.
30 грудня 2024 року через систему "Електронний суд" від Залізниці надійшов відзив на позовну заяву від вказаної дати, у якому відповідач заперечував проти позовних вимог та зазначав, що спірна заборгованість виникла не з вини Залізниці, якою було вжито усіх необхідних заходів з метою належного виконання умов укладеного між сторонами правочину шляхом формування та направлення необхідних документів на оплату до органів Державної казначейської служби України (далі - Казначейство), а внаслідок відхилення Казначейством відповідної заявки Залізниці та повернення коштів з казначейського рахунку відповідача до Державного бюджету України. При цьому відповідач вказував, що станом на 2024 рік фінансування за бюджетною програмою КЕКВ:3210 - "Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям) відсутнє, а відповідно до пункту 7.11. укладеного між сторонами договору оплата за цим правочином може бути здійснена виключно за умови наявності бюджетного фінансування. Крім того, на думку відповідача, у силу приписів пункту 9.10. договору він звільнений від сплати позивачу нарахованих штрафних санкцій, відшкодування збитків та відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Також відповідач вказував, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
Також 30 грудня 2024 року через систему "Електронний суд" відповідач подав заяву про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Казначейство.
2 січня 2025 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив від 1 січня 2025 року, у якій останній зазначив, що при підготовці позовної заяви мала місце технічна помилка, внаслідок якої Товариство невірно визначило строки оплати Залізницею поставленого за спірним правочином товару. Разом із цим, відповідач не заперечував проти факту належного виконання покладених на позивача зобов'язань за договором та поставки товару в обумовлений строк. Однак, відповідач оплату спірного товару не здійснив. При цьому, на думку позивача, відповідне фінансування оплати за договором у 2023 році не було одержане Залізницею внаслідок її свідомих дій, оскільки відповідач ініціював питання спірної оплати за рахунок бюджетного фінансування в період, коли Казначейство вже не приймало відповідні заявки. Спірний товар не був оплачений Залізницею і на час звернення до суду з даним позовом. При цьому, відповідач не вживав жодних дій на виконання своїх зобов'язання за договором у 2024 році. Разом із цим, відсутність у боржника необхідних коштів не вважається випадком, внаслідок якого останній може бути звільнений від відповідальності. У зв'язку з цим Товариство вважало аргументи й доводи відповідача, наведені у відзиві, необґрунтованими.
6 січня 2025 року та 8 січня 2025 року через систему "Електронний суд" від Залізниці надійшли клопотання від вказаних дат про відкладення розгляду справи.
9 січня 2025 року (до початку призначеного засідання) через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій останній просив стягнути з відповідача 634 117,11 грн, з яких: 576 000,00 грн - основна заборгованість, 57 566,29 грн - інфляційні втрати, 550,82 грн - 0,1 % річних.
У підготовчому засіданні цього ж дня суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольні ухвали: про прийняття до розгляду заяви Товариства про збільшення розміру позовних вимог; про відкладення підготовчого засідання на 6 лютого 2025 року.
У підготовчому засіданні 6 лютого 2025 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольні ухвали: про відмову в задоволенні заяви відповідача про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору; про відмову в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів; про продовження з власної ініціативи суду строку підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 6 лютого 2025 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 6 березня 2025 року.
28 лютого 2025 року через систему "Електронний суд" від представника Залізниці надійшла заява від цієї ж дати, у якій останній просив суд проводити подальший розгляд справи у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку ухвалою суду від 3 березня 2025 року задоволено.
6 березня 2025 року (перед початком призначеного засідання) через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.
У судовому засіданні цього ж дня представник Товариства підтримав позовні вимоги останнього (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог), просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві, просив у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов та заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
14 грудня 2023 року між Залізницею та Товариством за результатами проведення у порядку Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі № UA-2023-11-23-002334-а (лот № 1) було укладено договір про закупівлю № ПЗ/НХ-231187/НЮ, за умовами якого останнє зобов'язалося поставити та передати у власність Залізниці товар (підстанція трансформаторна колективна) для завершення робіт по проекту "Реконструкція споруд залізниці з електрифікацією дільниці Васильків - Васильків ІІ регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" у Київській області" (Завершення робіт), а Залізниця - прийняти й оплатити зазначений товар на умовах цієї угоди.
Цей договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.
Кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник товару визначаються у специфікації № 1 (додаток 1) до цього договору. Обсяги закупівлі можуть бути зменшені, враховуючи фактичний обсяг видатків Залізниці. У цьому випадку сторони вносять відповідні зміни до договору шляхом укладання додаткової угоди (пункти 1.3., 1.4. вказаного правочину).
Відповідно до пункту 1.8. договору останній виконується в рамках реалізації програм та здійснення заходів для завершення робіт за бюджетною програмою КЕКВ: 3210 - Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям) відповідно до: постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"; порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів, будівництва та реконструкції об'єктів інфраструктури суб'єктів господарювання залізничного транспорту державного сектору економіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 травня 2023 року № 517.
У пунктах 4.1. та 4.2. договору сторони погодили, що Товариство здійснює поставку товару на умовах DDP (Delivered Duty Paid - поставка з оплатою мита відповідно до правил "Інкотермс" у редакції 2020 року). У випадку наявності розбіжностей між умовами цього договору та правилами "Інкотермс" у редакції 2020 року, умови цього правочину матимуть перевагу. Поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки Залізниці, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Строк поставки товару - протягом 15 календарних днів з моменту надання письмової рознарядки. Місце поставки товару: Київська область, Броварський район, село Шевченкове, або інший підрозділ Залізниці, вказаний у рознарядці на поставку товару. Право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару.
Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акта прийому-передачі товару або видаткової накладної (пункт 4.6. договору).
Пунктами 6.1. та 6.3. вказаного правочину передбачено, що Залізниця оплачує поставлений товар за ціною, вказаною у специфікації № 1 (додаток 1) до договору. Ціна товару включає вартість товару, тари (упаковки), а також інші витрати постачальника, пов'язані з виконанням цієї угоди. Загальні ціна договору становить 576 000,00 грн з ПДВ.
Відповідно до частини 1 статті 23 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) покупець здійснює фінансування будь-яких витрат, передбачених цим правочином, лише за наявності відповідних бюджетних асигнувань. Усі видатки покупця за цим договором здійснюються виключно за рахунок бюджетних коштів, передбачених у Законі України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" за бюджетною програмою КЕКВ: 3210 - Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям) (пункти 7.1., 7.2. договору).
За умовами пунктів 7.3., 7.4. вказаного правочину розрахунки за ним проводяться в безготівковій формі за платіжними реквізитами, вказаними в договорі та/або у відповідних рахунках постачальника. Розрахунки проводяться на підставі оформленого належним чином акта прийому-передачі товару/видаткової накладної, після отримання покупцем бюджетних призначень відповідно до статтей 48, 49 БК України, протягом 14-ти робочих днів з моменту підписання актів прийому-передачі товару/видаткової накладної.
Відповідно до пунктів 15.1. і 15.2. договору останній діє з дня його укладення та протягом дії правового режиму воєнного стану в Україні, але не пізніше ніж до 31 грудня 2023 року. Закінчення строку дії цього правочину не звільняє сторін від обов'язку виконання у повному обсязі взятих на себе зобов'язань щодо поставки й оплати товару.
У специфікації № 1 (додаток 1 до договору) сторони погодили найменування, технічні характеристики, кількість і вартість товару для поставки, а саме: підстанція трансформаторна комплектна КТПО(м)-10/10/0,23-У1 (еквівалент: підстанція трансформаторна комплектна КТПО-10/10/0,23), 2022- 2023 років виготовлення, виробник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерготрансбуд" (Україна), відповідно до ТУ У 27.1-32489092-004:2012, у кількості 2 штуки, загальною вартістю 576 000,00 грн з ПДВ (288 000,00 грн з ПДВ за одиницю).
Судом встановлено, що на виконання умов спірного правочину (на підставі підписаної уповноваженими представниками Залізниці заявки-рознарядки від 19 грудня 2023 року № НХП33-04/7337) 26 грудня 2023 року Товариство поставило, а Залізниця - прийняла, обумовлений договором товар, загальною вартістю 576 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями: видаткової накладної від 26 грудня 2023 року № 47, акта прийому-передачі товару від 26 грудня 2023 року. Вказана видаткова накладна та акт підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками без зауважень Залізниці щодо кількості, комплектності та якості поставленого Товариством товару.
У той же день позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 47 на суму 576 000,00 грн. Належна копія вказаного рахунка наявна в матеріалах справи.
Крім того, судом встановлено, що за результатами проведення вищевказаної господарської операції, на виконання вимог податкового законодавства та умов договору, позивач склав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідну податкову накладну від 26 грудня 2023 року № 56, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією контролюючого органу від цієї дати.
Про належне виконання позивачем покладених на нього зобов'язань за договором також свідчить відсутність з боку Залізниці претензій і повідомлень про порушення постачальником умов зазначеного правочину.
8 серпня 2024 року позивач направив Залізниці претензію № 1 (ПЗ/НХ-231187/НЮ), у якій просив останню сплатити 622 007,84 грн заборгованості за договором з урахуванням нарахованих 0,1 % річних та інфляційних втрат. Належні докази направлення на адресу місцезнаходження відповідача засобами поштового зв'язку вказаної претензії наявні в матеріалах справи. Однак, вищезазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Щодо посилань Залізниці на умови договору про оплату товару після отримання покупцем бюджетних призначень відповідно до статтей 48, 49 БК України, суд зазначає, що відповідно до статті 212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
Вказівка у договорі на те, що відповідач здійснює оплату після отримання покупцем бюджетних призначень відповідно до БК України, не може бути відкладальною обставиною у розумінні статті 212 ЦК України, оскільки відкладальною є та обставина, щодо якої невідомо, настане вона чи ні, та яка обумовлює настання чи зміну і прав, і обов'язків - для обох сторін правочину. Тобто сторони в момент укладення договору можуть визначити обставину, у випадку настання якої виникне зобов'язання між сторонами, тобто права і обов'язки у обох сторін.
Таким чином, відкладальна обставина повинна мати вірогідний характер, однак сторонам завчасно невідомо, чи матиме місце така обставина; при цьому сторони не можуть впливати на настання такої обставини. Обумовлення сторонами виникнення між ними певного господарсько-правового зобов'язання настанням певної обставини може здійснюватись саме на етапі укладення договору, тобто сторони визначають, що при умові настання погодженої умови між сторонами виникнуть відповідні правовідносини за договором. Однак, настання такої умови впливає на настання прав і обов'язків у обох сторін договору. Водночас, зазначення у договорі про настання обов'язку з оплати товару з виникненням певної відкладальної обставини вже після здійснення поставки товару суперечить засадам справедливості, добросовісності та розумності (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України). Так, бюджетні кошти в необхідному розмірі можуть взагалі не надійти на рахунок покупця, а отже обов'язок з оплати може ніколи не наступити.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 4 квітня 2023 року в справі № 916/1349/21.
Разом із цим, згідно зі статтею 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Приписами статті 252 ЦК України встановлено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Частиною 1 статті 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Враховуючи вищевказані приписи чинного законодавства, положення укладеного між сторонами договору щодо здійснення відповідачем оплати придбаного товару за умови наявності бюджетних асигнувань, не є ні визначенням строку/терміну виконання зобов'язання Залізницею (адже це не є подією, яка має неодмінно настати), ні відкладальною обставиною, так як у даному випадку вона стосується лише обов'язків відповідача по оплаті товару, а відповідно до частини 1 статті 212 ЦК України відкладальна обставина має змінювати права та обов'язки обох сторін.
Крім того, згідно з частиною 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 даного Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов'язку виконати господарські зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду: від 25 червня 2020 року в справі № 910/4926/19, від 30 березня 2020 року в справі № 910/3011/19, від 3 квітня 2018 року в справі № 908/1076/17.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що факт відсутності бюджетного фінансування (бюджетних асигнувань) у будь-якому випадку не може звільняти відповідача від виконання зобов'язань по оплаті поставленого йому товару, оскільки такі обставини не визначені законодавством як такі, що звільняють від виконання зобов'язання.
Враховуючи те, що сума основного боргу відповідача за вищенаведеним договором, яка становить 576 000,00 грн, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і Залізниця на момент прийняття рішення не надала документів, які свідчать про погашення цієї заборгованості перед позивачем або повернення поставленої продукції, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги Товариства до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної оплати поставленого товару, позивач також просив суд (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) стягнути з відповідача 57 566,29 грн інфляційний втрат та 550,82 грн 0,1 % річних, нарахованих на вищевказану суму основної заборгованості за період з 17 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року.
За частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У пункті 9.2. договору сторони погодили, що відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України розмір відповідальності покупця за прострочення виконання грошового зобов'язання за цим правочином становить 0,1% річних від простроченої суми грошових зобов'язань.
Оскільки заявлений позивачем до стягнення розмір компенсаційних виплат є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, не перевищує розрахованих судом сум, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 57 566,29 грн інфляційний втрат та 550,82 грн 0,1 % річних підлягають задоволенню в повному обсязі.
Заперечуючи проти задоволення позову в цій частині вимог, Залізниця вказувала на те, що в порушенні грошового зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару відсутня її вина, оскільки 27 грудня 2023 року відповідач направив до Казначейства заявку для оплати Товариству спірної суми грошових коштів. Проте оплата не відбулась, оскільки дана заявка була відхилена Казначейством з відміткою "повернення коштів відповідно до статей 3, 23 та 57 Бюджетного кодексу України".
Суд не погоджується з вказаними доводами відповідача, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 7.11. укладеного між сторонами договору ненадходження коштів з державного та/або місцевого бюджету на рахунок покупця, відкритий в Казначействі для оплати товарів за цим договором, а також несвоєчасне їх перерахування органами Казначейства, сторони визнають обставиною, що має місце не з вини покупця.
Відповідно до пункту 9.10. договору в разі затримки бюджетного фінансування, зменшення бюджетних асигнувань, неприйняття органами державної влади рішень або невчинення дій, необхідних для здійснення оплати, передбаченої цим договором (або прийняття відповідних рішень чи вчинення дій із затримкою), прийняття органами державної влади рішень, які унеможливлюють виконання покупцем своїх зобов'язань за цим правочином, Залізниця звільняється від сплати постачальнику штрафних санкцій, відшкодування збитків та відповідальності за порушення грошових зобов'язань.
За приписами статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
На підтвердження своїх доводів Залізниця долучила до відзиву копію направленої Казначейству заявки на оплату спірного договору від 27 грудну 2023 року № 1033097 на загальну суму 576 000,00 грн.
Разом із цим, зі змісту наданого самим відповідачем витягу з інформацією про історію зміни статусів документу вбачається, що вказаний документ був скріплений печаткою відповідача та відправлений до Казначейства лише 28 грудня 2023 року об 11:42:16 год та відхилений останнім 30 грудня 2023 року о 00:38:18 год із приміткою: "Повернення коштів відповідно до статей 3, 23, 57 Бюджетного кодексу України".
Згідно з пунктом 2.6. Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності про виконання державного та місцевих бюджетів в органах Казначейства, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2013 року № 885, регламент роботи органів Казначейства по завершенні бюджетного періоду та на початку нового бюджетного періоду щороку затверджується наказом організаційно-розпорядчого характеру Казначейства України. Регламентом затверджуються, зокрема, термін (час і дата) прийняття електронних документів клієнтів із системи дистанційного обслуговування "Клієнт казначейства - Казначейство" до облікових систем АС "Є-Казна" та граничний термін (час і дата) здійснення органами Казначейства оплати (виконання) зареєстрованих платіжних доручень (інструкцій) за видатками/витратами державного/місцевих бюджетів та інших клієнтів.
Відповідно до Регламенту роботи органів Казначейства у період завершення бюджетного 2023 року та початку 2024 року, затвердженого наказом Казначейства від 27 листопада 2023 року № 299, останнім днем проведення платежів клієнтів органів Казначейства визначено 27 грудня 2023 року, зокрема: прийняття електронних документів клієнтів із системи дистанційного обслуговування "Клієнт казначейства - Казначейство" до облікових систем АС "Є-Казна" здійснюється до 27 грудня 2023 року до 17:30 год, а виконання зареєстрованих платіжних інструкцій за видатками/витратами державного/місцевих бюджетів, а також платежами інших клієнтів та іншими платежами за 2024 рік здійснюється органами Казначейства до 23:00 год 27 грудня 2024 року.
Крім того, судом встановлено, що 12 грудня 2023 року на офіційному веб-сайті Казначейства за посиланням: https://www.treasury.gov.ua/, було розміщено інформацію про те, що останнім днем проведення платежів за видатками клієнтів органів Казначейства в бюджетному 2023 році є 27 грудня 2023 року. Також 27 грудня 2023 року до 17:30 год завершується прийняття електронних документів клієнтів із системи дистанційного обслуговування "Клієнт-казначейства - Казначейство" до облікових систем АС "Є-Казна Доходи", АС "Є-Казна".
Таким чином, Залізниця, як постійний клієнт органів Казначейства, могла та повинна була бути обізнана з приписами БК України щодо повернення в бюджет неосвоєних у бюджетному році коштів та зі специфікою роботи Казначейства у період завершення бюджетного 2023 року та початку 2024 року. Відтак, відповідач міг та повинен був завчасно звернутись до органу Казначейства для своєчасного виконання спірного платежу.
Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Оскільки направлення відповідачем документів для здійснення оплати за спірним договором до органів Казначейства здійснено з порушенням встановлених законодавством строків на їх подання, і Залізниця не надала жодних доказів на підтвердження існування об'єктивної неможливості своєчасного сформування та направлення до органів Казначейства відповідної заявки на оплату поставленого Товариством товару, суд дійшов висновку про те, що саме на відповідача покладається відповідальність за відхилення такого платежу. Відтак, правові підстави для застосування до спірних правовідносин положень пунктів 7.11., 9.10. укладеного між сторонами договору відсутні.
Разом із цим, дослідження обставин правомірності/неправомірності дій органів Казначейства не входить до предмету доказування у даній справі, а також виходить за межі компетенції господарського суду. Водночас, суд звертає увагу відповідача на те, що фактично Казначейство виконує для Залізниці функції банківської установи. У свою чергу, невиконання банківською установою платіжної інструкції боржника, чи виконання її з простроченням, не змінюють факту порушеного права кредитора, оскільки моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора і останній не зобов'язаний нести ризики замість боржника у правовідносинах останнього із його обслуговуючим банком.
При цьому, якщо Залізниця вважає, що при виконанні її заявки від 27 грудня 2023 року № 1033097 на суму 576 000,00 грн Казначейством було порушено приписи чинного законодавства, відповідач не позбавлений права й можливості оскаржити такі дії суб'єкта владних повноважень у встановленому законом порядку та вимагати відшкодування завданих збитків.
Крім того, приписами статті 617 ЦК України, на які посилається відповідач у своєму відзиві, прямо передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається випадком, внаслідок якого останній може бути звільнений від відповідальності за невиконання зобов'язання.
Разом із цим, суд звертає увагу відповідача на те, що передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України проценти річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями, зокрема неустойкою, а є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду: від 9 лютого 2021 року в справі № 520/17342/18, від 19 червня 2019 року в справі № 703/2718/16-ц, від 13 листопада 2019 року в справі № 922/3095/18.
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.
За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, позов Товариства підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 7 609,41 грн (634 117,11 (загальна сума задоволених позовних вимог) х 1,5 % (передбачена підпунктом 1 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру) х 0,8 (передбачений частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі).
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Індекс Компані" (01024, місто Київ, вулиця Круглоуніверситетська, будинок 7, офіс 29; ідентифікаційний код 43604088) 576 000 (п'ятсот сімдесят шість тисяч) грн 00 коп. основної заборгованості, 57 566 (п'ятдесят сім тисяч п'ятсот шістдесят шість) грн 29 коп. інфляційних втрат, 550 (п'ятсот п'ятдесят) грн 82 коп. 0,1 % річних та 7 609 (сім тисяч шістсот дев'ять) грн 41 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 12 березня 2025 року.
СуддяЄ.В. Павленко