ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.03.2025Справа № 910/14804/24
Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/14804/24.
За позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1)
До Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОТЕРБІЛД» (04123, м. Київ, Світлицького, буд. 35)
про стягнення 180 093,38 грн
Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОТЕРБІЛД» про стягнення понесених збитків у розмірі 180 093, 38 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов договору №158 від 31.01.2020 укладеного між сторонами, зокрема, пункту 3.12. та приписів статті 201 Податкового кодексу України не оформив та не зареєстрував податкові накладні за здійсненні позивачем 30.03.2020 та 04.05.2020 оплати поставленного товару.
У зв'язку з чим, позивач був позбавлений права включити суму ПДВ у загальному розмірі 180 093, 38 грн до складу податкового кредиту та відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму. Також, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати (судовий збір).
10.12.2024 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали від 10.12.2024 для усунення недоліків позовної заяви.
17.12.2024 через систему «Електронний суд» (сформовано в системі 16.12.2024) від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки, встановлені ухвалою суду від 10.12.2024.
08.01.2025 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи № 910/14804/24 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
І. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).
Між Акціонерним товариством «Криворізька теплоцентраль», як покупцем (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НСК КР», як постачальником (відповідач) укладено договір про закупівлю №158 від 31.01.2020.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками і діє до 31.12.2020, а в частині розрахунків - до повного виконання, але у будь-якому разі - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 7.1. договору №158 від 31.01.2020).
Згідно з наявним в матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «НСК КР» (код ЄДРПОУ: 39182779) 28.08.2020 змінили найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОТЕРБІЛД» (код ЄДРПОУ: 39182779).
Згідно пункту 1.1. договору №158 від 31.01.2020, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити: код ДК 021:2015 - 44160000-9 - Магістралі трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (труби сталеві ГОСТ 8731-87 група В (ГОСТ 8732-78) (далі - товар).
Найменування, асортимент, кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру товару визначається сторонами у специфікаціях (додатках до договору), які є його невід'ємними частинами.
Пунктом 2.1. договору №158 від 31.01.2020 та специфікацією №1 від 31.01.2020 встановлено, що сума договору на момент його укладання становить: 2 810 708, 33 грн, крім того ПДВ 20% - 562 141, 67 грн, всього з ПДВ: 3 372 850, 00 грн.
У відповідності до пункту 2.2. договору №158 від 31.01.2020, оплата за товар здійснюється шляхом перерахування коштів покупцем на банківський рахунок (IBAN) постачальника протягом 365 календарних днів з дня поставки товару.
Відповідно до пункту 3.4. договору №158 від 31.01.2020, поставка замовленого товару здійснюється постачальником протягом 3-х календарних днів з дня надання заявки покупцем. Допускається дострокова поставка товару за умови наявності згоди покупця. Про дату дострокової поставки постачальник повідомляє покупця про факс або через представника у строк не менше 1-го робочого дня.
Згідно пункту 3.6. договору №158 від 31.01.2020, моментом здійснення поставки товару постачальником є його отримання покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (товарно-транспортна накладна, видаткова накладна). Разом з товаром покупцю повинні передаватись належні товару документи, що підтверджують його якість і безпеку, включаючи сертифікати, якісні посвідчення (оригінали або копії, завірені печаткою постачальника).
Постачальник в березні та травні 2020 року поставив, а покупець прийняв обумовлений товар на загальну суму 1 080 560, 25 грн з ПДВ, що підтверджується:
- накладною №3 від 27.03.2020 на суму 853 533, 45 грн з ПДВ (711 277, 87 + ПДВ 142 255, 58);
- накладною №1 від 04.05.2020 на суму 227 026, 80 грн з ПДВ (189 189, 00 + ПДВ 37 837, 80 грн).
Покупець в свою чергу на виконання умов договору №158 від 31.01.2020 здійснив оплату вищезазначеної суми, що підтверджується:
- платіжною інструкцією №873 від 30.03.2020 на суму 853 533, 45 грн;
- платіжною інструкцією №1460 від 04.05.2020 на суму 227 026, 80 грн.
Отже, загальна сума сплаченого ПДВ становить 180 093,38 грн.
Згідно пункту 5.1. договору №158 від 31.01.2020, постачальник зобов'язується при виконанні своїх зобов'язань керуватись цим договором та вимогами чинного законодавства України.
Пунктом 3.12. договору №158 від 31.01.2020 сторони узгодили, що постачальник зобов'язаний своєчасно складати та реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до норм чинного законодавства України податкові накладні і розрахунки коригувань до них. У разі, якщо постачальник склав податкові накладні або розрахунки коригувань до них з порушенням норм чинного законодавства, а також у разі відсутності їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що тягне за собою втрату права покупця на збільшення податкового кредиту, постачальник зобов'язується компенсувати покупцю заподіяні цим збитки.
Позивач стверджує, що відповідач в порушення приписів статті 201 Податкового кодексу України, не оформив та не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН), у зв'язку з чим позивач був позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредит та відповідно скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 180 093, 38 грн (142 255, 58+37 837, 80).
Згідно пункту 5.4. договору №158 від 31.01.2020, покупець має право вимагати від постачальника належного виконання його обов'язків.
24.11.2023 позивач засобами поштового зв'язку направив відповідачу претензію вих. №9395/06 від 24.11.2023, в якій вимагав від відповідача в семиденний строк від дня отримання претензії сплатити грошові кошти у розмірі 180 093, 38 грн.
Однак, зазначене претензія не була вручена відповідачу та повернулась позивачу у зв'язку «з закінченням терміну зберігання».
Позивач не отримував від відповідача документів, що підтверджують компенсацію нанесених збитків.
З огляду на викладене позивач звертається до суду з вимогою стягнути з відповідача суму завданих збитків у розмірі 180 093,38 грн.
ІІ. Предмет та підстави позову.
Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача понесених збитків за не реєстрацію зі сторони відповідача податкових накладних в ЄРПН за поставлений в березні та травні 2020 року товар в розмірі ПДВ - 180 093,38 грн.
Юридичними підставами позову є статті 22 Цивільного кодексу України та 224 Господарського кодексу України.
Фактичними підставами позову є неналежне виконання відповідачем умов договору №158 від 31.01.2020 в частині реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
ІІІ. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не зареєстрував податкові накладні в ЄРПН за поставлений ним товар в березні та травні 2020 року, у зв'язку з чим, позивач втратив право на віднесення до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 180 093, 38 грн.
IV. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.
У зв'язку з відсутністю у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС та з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 08.01.2025 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04123, м. Київ, Світлицького, буд. 35.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи повернення поштового відправлення, ухвала суду від 08.01.2025 була повернена до Господарського суду міста Києва 07.02.2025 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Згідно із частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.
Також у відповідності до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Окрім цього, в ухвалі від 08.01.2025 суд повідомив відповідача, що у відповідності до статті 6 та статті 42 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 3200-ХІ, що введений в дію 18.10.2023 відповідач зобов'язаний зареєструвати «Електронний кабінет» в ЄСІТС.
Однак відповідач не виконав вищезазначені вимоги.
Суд також зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2025 у справі №910/14804/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідач правом на подання відзиву в даній справі не скористався.
Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи №910/14804/24, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав, а відтак, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
V. Оцінка судом доказів та висновки суду.
З урахуванням предмету позовних вимог їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- чим підтверджується факт відсутності реєстрації податкової накладної?
- чи виконано відповідачем, як постачальником, обов'язок щодо реєстрації податкових накладних, ПДВ за якими складає 180 093, 38 грн?
- чи підтверджені наявність та розмір збитків, що підлягають відшкодуванню?
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
Договір, укладений між сторонами, є договором поставки, а відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 Глави 30 Господарського кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509, 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 стаття 712 Цивільного кодексу України).
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 стаття 265 Господарського кодексу України).
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом (Господарський кодекс України), застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 стаття 265 Господарського кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 стаття 712 Цивільного кодексу України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 стаття 655 Цивільного кодексу України).
Як підтверджено матеріалами справи, 31.01.2020 між сторонами укладено договір про закупівлю №158, предметом якого є товар, а саме магістралі трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (труби сталеві ГОСТ 8731-87 група В (ГОСТ 8732-78) та за умовами якого відповідач зобов'язується поставити та передати у власність позивача товар, а позивач в свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити обумовлений товар.
Відповідач згідно приписів частини 1 статті 662, статті 663, статті 664 Цивільного кодексу України та пунктів 3.4., 3.6. договору №158 від 31.01.2020 здійснив поставку обумовленого товару на загальну суму 1 080 560, 25 грн з яких ПДВ складає 180 093, 38 грн, що підтверджується накладною №3 від 27.03.2020 та №1 від 04.05.2020, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Позивач в свою чергу згідно приписів частини 1 статті 530, частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України та пункту 2.2. договору №158 від 31.01.2020 здійснив вчасну та повно оплату у розмірі 1 080 560, 25 грн з яких ПДВ складає 180 093, 38 грн за прийнятий від відповідача товар, що підтверджується платіжними інструкціями №873 від 30.03.2020 та №1460 від 04.05.2020.
В пункті 3.12. договору №158 від 31.01.2020 сторони узгодили, що відповідач зобов'язаний своєчасно складати та реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до норм чинного законодавства України податкові накладні і розрахунки коригувань до них. У разі, якщо відповідач склав податкові накладні або розрахунки коригувань до них з порушенням норм чинного законодавства, а також у разі відсутності їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що тягне за собою втрату права позивача на збільшення податкового кредиту, відповідач зобов'язується компенсувати покупцю заподіяні цим збитки.
На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт 201.1. стаття 201 Податкового кодексу України).
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7. стаття 201 Податкового кодексу України).
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису (пункт 187.1. стаття 187 Податкового кодексу України).
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10. стаття 201 Податкового кодексу України).
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (пункт 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України).
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:1) дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; 2) дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2. стаття 198 Податкового кодексу України).
До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з, придбання або виготовлення товарів та послуг (пункт 198.1. стаття 198 Податкового кодексу України).
Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг (товарів).
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина 1 стаття 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2 стаття 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Позивач стверджує, що відповідач в порушення приписів статті 201 Податкового кодексу України та пункту 3.12. договору №158 від 31.01.2020 не оформив та не зареєстрував податкові накладні в ЄРПН, у зв'язку з чим позивач був позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредит та відповідно скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 180 093, 38 грн.
В пункті 25 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2023 у справі №908/1568/18 Верховний Суд звернув увагу, що обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
В пункті 5.14. постанови від 07.06.2023 у справі №916/334/22 Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду зазначив: «Верховний Суд звертає увагу, що хоча обов'язок відповідача зареєструвати податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, але у разі визначення такого обов'язку у господарському договорі такий обов'язок стає також господарсько-договірним зобов'язанням перед позивачем, і саме невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків».
Судом взято до увагу, що постановою Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 01.12.2023 у справі №926/3347/22 частково відступлено від висновків викладених в постанові від 07.06.2023 у справі №916/334/22 шляхом їх уточнення, які полягають в тому, що обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися не тільки матеріалами відповідної перевірки контролюючим органом, а й, зокрема, податковими накладними, розрахунками коригування тощо; господарський суд має повноваження самостійно надавати оцінку правомірності чи неправомірності дій чи бездіяльності відповідача, зокрема стосовно відповідності його дій чи бездіяльності при виконанні зобов'язання податковому законодавству України, якщо це необхідно для вирішення спору.
Суд констатує, що сторони пунктом 3.12. договору №158 від 31.01.2020 узгодили, що постачальник, тобто відповідач зобов'язаний реєструвати податкові накладні в ЄРПН та у випадку нездійснення таких дій відповідач зобов'язаний компенсувати покупцю (позивачу) збитки.
Відтак, сторони в договорі передбачили обов'язок реєструвати податкові накладні в ЄРПН, у зв'язку з чим такий обов'язок здійснювати реєстрацію податкових накладних в межах даної справи є також господарсько-договірним зобов'язанням відповідача перед позивачем.
Окрім цього, в пункті 7.26. постанови від 01.12.2023 у справі №926/3347/22 постановою Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду звернув увагу, що як обов'язок платника податку скласти та зареєструвати податкову накладну, так і обов'язок особи, якою заподіяно шкоду, відшкодувати її (зокрема шляхом відшкодування збитків) передбачені законом (стаття 201 ПК, статті 1168, 1192 ЦК України), а тому не можуть встановлюватись договором. Отже, відносини сторін врегульовані не зазначеними умовами договору, а безпосередньо законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди ( пункт 4 частина 1 стаття 611 Цивільного кодексу України). Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено (частина 1 стаття 224 Господарського кодексу України).
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 стаття 22 Цивільного кодексу України).
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2 стаття 22 Цивільного кодексу України).
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (частина 2 стаття 224 Господарського кодексу України).
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом стороною (частина 1 стаття 225 Господарського кодексу України).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (частина 3 стаття 22 Цивільного кодексу України).
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 2 стаття 1166 Цивільного кодексу України). Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частина 1, 2 стаття 614 Цивільного кодексу України).
Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення) (пункт 55 постанови Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №914/2524/21).
Факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни (пункт 5.27. постанови Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22).
Також судом враховано, що пунктом 3.12. договору №158 від 31.01.2020 встановлений обов'язок відповідача відшкодувати позивачу збитки в розмірі суми податку на додану вартість, яка не була включена до податкового кредиту покупця, у зв'язку з не складанням та не реєстрацією податкових накладних в ЄРПН.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 1-4 стаття 13 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач в свою чергу не надав суду заперечень, які в свою чергу могли спростували мотиви, аргументи позивача та вище встановлені обставини. Також відповідач не надав доказів реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на викладене, обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 180 093, 38 грн збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
VI. Розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
За таких обставин, у зв'язку з повним задоволенням позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позовної заяви на відповідача.
Заяви про намір подати докази інших судових витрат позивачем в рамках розгляду даної справи до моменту винесення рішення у справі не було зроблено.
Керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОТЕРБІЛД» про стягнення 180 093, 38 грн - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОТЕРБІЛД» (04123, м. Київ, Світлицького, буд. 35; ідентифікаційний код: 39182779) на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1; ідентифікаційний код: 00130850) збитки у розмірі 180 093 (сто вісімдесят тисяч дев'яносто три) гривні 38 коп. та судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г. П. Бондаренко - Легких