Додаткова постанова
12.03.2025 року м.Дніпро Справа № 904/5028/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.
розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Підйомник" про прийняття додаткової постанови по справі
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Підйомник", м.Олександрія Кіровоградської області
до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м.Кривий Ріг
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення
Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Підйомник" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" основної заборгованості за поставлений товар у розмірі 102 120 грн., суми інфляційних втрат 5909 грн. 75 коп., 3% річних 1 035 грн. 46 коп.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2024р. у справі №904/5028/24 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробничій фірмі "Підйомник" у задоволенні заяви про видачу судового наказу у частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" суми інфляційних втрат 5909 грн. 75 коп. та 3% річних 1 035 грн. 46 коп.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Підйомник" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу та прийняти нове судове рішення, яким вимоги у частині стягнення інфляційних втрат у сумі 5 909грн. 75коп. та 3% річних у сумі 1 035грн. 46коп. задовольнити.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2025р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Підйомник" задоволено. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2024р. у справі №904/5028/24 скасовано. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Підйомник" про видачу судового наказу у частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" інфляційних втрат у сумі 5 909 грн. 75 коп. та 3% річних у сумі 1035 грн. 46 коп. задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Підйомник" 5 909 грн. 75 коп. інфляційних втрат та 1 035 грн. 46 коп. 3% річних. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Підйомник" 3 028,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області видати накази на виконання даної постанови, з урахуванням відповідних реквізитів.
19.02.2025р. Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Підйомник" подано до Центрального апеляційного господарського суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" пропорційно задоволених вимог суму судових витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 15 000,00 грн..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2025р. розгляд питання щодо ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат у справі №904/5028/24 призначено в порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) сторін.
Розглянувши клопотання та додані до нього копії документів на підтвердження факту надання професійної правничої допомоги, судова колегія зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 3 ст. 244 ГПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до чч. 1-3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до матеріалів справи, на необхідності компенсації судових витрат в суді апеляційної інстанції заявлено в апеляційній скарзі, та подано відповідні докази .
Отже, апеляційна скарга містить в собі заяву сторони про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу із зазначенням певного розміру, заявником дотримано строки подання відповідних доказів на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, визначених ч.8 ст.129 ГПК України.
За приписами ст.126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 126 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ( ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020р. у справі №910/4201/19).
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
В постанові від 06.03.2019р. у справі № 922/1163/18 Верховний Суд звернув увагу, що суди, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
На підтвердження понесених витрат позивачем надано до матеріалів справи копію Договору про надання правової допомоги б/н від 05.07.2024р. надано: копію договору про надання правової допомоги №б/н від 05.07.2024р.; копію акту приймання-передачі наданих послуг до договору б/н від 20.12.2024р.; копію квитанцій від 06.12.2024р. та 20.12.2024р., що підтверджують оплату послуг за договором про надання правової допомоги №б/н від 05.07.2024р.; копію ордеру.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.07.2024р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Підйомник" ( Клієнт) та Адвокатським об'єднанням "ОМНІЯ" укладено договір про надання правової допомоги №б/н, за умовами п.1.1 якого Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.
Відповідно до п.2.1. договору, Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання з надаваня наступної юридичної допомоги: виконує роботи -з підготовки та складання проектів необхідних процесуальних документів, пояснень , претензій, скарг, запитів, вимог для захисту інтересів Клієнта в суді, розхробляє їх, надає допомогу Клієнту при підготовці та правильному оформленні вказаних документів, формування доказової бази для підтримки правової позиції у суді ( п.п.2.1.1); представляє у встановленому порядку інтереси Клієнта в господарських судах, загальної юричдикції, адміністративних судах, а також в інших органах під час розгляду правових спорів. Зобов'язується надати Клієнту юридичні послуги щодо захисту його інтересів (представництво) ( п.п. 2.1.2.); узвгальнює та аналізує:практиуц розгляду судових та іншихї справи та надає клієнту пропозиції щодо захисту його прав у суді ( п.п.2.1.3).
Відповідно до п. 2.6 договору, для надання юридичної допомоги Клієнту, Адвокатське об'єднання призначає: Молодоженю Ніну Іванівну, Кузьменко Ірину Геннадіївну.
Відповідно до п.3.1.3 договору, Клієнт приймає на себе зобов'язання оплачувати витрати, необхідні для виконання його доручень.
Відповідно до п.3.1.4 договору, Клієнт на себе зобов'язання оплачувати юридичну допомогу у відповідності до умов розділу 4 Договору.
Відповідно до п.4.1. договору, вартість правової допомоги, що надається Адвокатським об'єднанням Клієнту с складається з вартості кожного виду робіт, виконаних за цим договром, та винагороди, що визначається в процентному відношенні до задоволених матеріальних вимог за рішенням суду та визначається сторонами договоруу додатку до цього договору.
Вартість правової допомоги Клієнт оплачує в гривнях, що зазначається в акті виконаних робіт та/або у рахунку. Оплата за цим договром здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання Клієнтом рахунку ( п. 4.2. договору).
Відповідно до п.4.3. договору, при розрахунку вартості правової допомоги, вказаної в п. 4.1. даного договору враховується час, витрачений Адвокатським об'єднанням, її партнерами. Співробітники Адвокатського об'єднання надають юридичну допомогу, передбачену умовами даного договору Клієнту в робочий час. Під робочим часом у цьому випадку розуміється час з 9-00 годин до 18-00 годин у робочі дні, визначені згідно чинного трудового законодавства України. У разі надання спіробітниками Адвокатського об'єднання юридичної допомоги, на вимогу Клієнта, в неробочий час, Адвокатське об'єднання має право на оплату такої юридичної допомоги на підставі окремого рахунку, узгодженого Сторонами Договору.
Відповідно до п.4.4. договору, за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної із сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об'єднанням юридичної допомоги і її вартість. Акт надається Клієнту Адвокатським об'єднанням факсимільним зв'язком або поштою.
Відповідно до п. 4.5. договору, Акт про надання правової допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання Клієнтом, останній не надав Адвокатському об'єднанню письмові аргументовані заперечення на акт.
Сума вказана в п.4.1. даного договору є гонораром Адвокатського об'єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає ( п.4.6. договору).
Відповідно до п.4.7. договору, в акті зазначеному в п. 4.4. договору, сторони можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартість юридичної допомоги. В цьому випадку сторони керуються умовами акта.
20.12.2024р., між Адвокатським об'єднанням "ОМНІЯ" та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Підйомник" було підписано Акт приймання-передачі наданих послуг до договору, відповідно до якого Сторони погодили, що у відповідності з договором про надання юридичних послуг № б/н від 05.07.2024р., на дату підписання цього акту Адвокатське об'єднання "ОМНІЯ" надало, а Клієнт прийняв такі юридичні послуги: підготовка та складання апеляційної скарги по справі № 904/5028/24, вартість послуг становить 15 000,00 грн. Вартість робіт із розрахунку 1 година робочого часу коштує 1 000,00 грн.. 15 годин робочого часу х 1000,00 грн. = 15000,00 грн.. Претензій та зхауважень по виконанню договору сторони не мають.
В матеріалах справи наявний ордер про представництво в Центральному апеляційному господарському суді інтересів Заявника адвокатом Кузьменко Іриною Геннадієвною.
На виконання умов договору, Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Підйомник" здійснено оплату за надання правничої допомоги згідно договору №б/н від 05.07.2024р., про що свідчать квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 1.79705727.1 від 06.12.2024р. та № 0.0.4082830600 від 20.12.2024р., на суму 15 000,00 грн..
Колегія суддів зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
При визначені розміру правничої допомоги Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019р. у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019р. у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019р. у справі № 922/928/18, від 30.07.2019р. у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019р. у справі № 915/237/18).
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду, надавши оцінку співмірності суми витрат заявника на правничу допомогу зі складністю та об'ємом справи (розгляд апеляційної скарги відбувався в письмовому провадженні, без повідомлення учасників справи, з матеріалами справи адвокат був ознайомлений ще при розгляді справи в суді першої інстанції, зміст апеляційної скарги на 4-х аркушах, значна частина якої складається з вступної та прохальної частини, а мотивувальна частина майже відображає заяву про видачу наказу поданої в суді першої інстанції), відповідності заявленої суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, вважає, що витрати зазначені заявником на правову допомогу підлягають зменшенню до 5000,00 грн..
В іншій же частині заявлені ТОВ Науково-виробничої фірми "Підйомник" витрати на професійну правничу допомогу у цій справі на стадії апеляційного розгляду справи, не відповідають критеріям їх реальності та розумності, а тому не розподіляються судом.
Керуючись ст. ст. 126, 129, 244, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Підйомник" про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №904/5028/24 задовольнити частково.
Стяґнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Підйомник" 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, про що видати наказ.
Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складання повної додаткової постанови в порядку, встановленому ст. ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя М.О. Дармін