ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 3/28430.11.10
За позовом Міністерства транспорту та зв'язку України
До Головного управління комунальної власності м. Києва
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця»
(далі -третя особі 1)
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Київська міська рада (далі - третя особа -2)
Державна архітектурно-будівельна інспекція (далі - третя особа -3)
Про визнання права власності
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін:
Від позивача Бортник О.М. -по дов. № 4927/15/14-10 від 15.09.2010
Від відповідача Нечипорчук Н.О. - по дов. № 042/1/7-9937 від 08.12.2009
Від третьої особи 1 Марциненко В.М. -по дов. № 3134--НЮ від 03.11.2010
Від третьої особи 2 Касьяненко А.М. -по дов. № 225-КР-1066 від 19.10.2010
Від третьої особи 3 не з'явився
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 18.11.2010 було оголошено перерву до 30.11.2010.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Міністерства транспорту та зв'язку України до Головного управління комунальної власності м. Києва про визнання права власності держави Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на будівлю трансформаторної підстанції № 3655, розташовану за адресою м. Київ, вул. Визволителів, 6 (літера «Е»за Технічним паспортом), інвентарний номер 010015, рік введення в експлуатацію 1973 р., що знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця».
Позовні вимоги мотивовані тим, що вказане нерухоме майно є державним та знаходиться у господарському віданні, правомірному та добросовісному володінні Залізниці та перебуває на балансі Київської дистанції електропостачання. З моменту побудови спірного майна, воно експлуатується виключно Залізницею. Позивач зазначає, що звернувся до відповідача з вимогою про оформлення права власності, проте відповідач позивачеві відмовив, тому позивач просить визнати право власності держави Україна на спірне майно.
Позивачем в судовому засіданні 09.11.2010 подано письмові пояснення, в яких зазначає, що відмова відповідача у оформленні та видачі свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна є фактичним не визнанням права власності на об'єкти нерухомого майна держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, що перебуває в господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»і порушує права та охоронювані законом інтереси Міністерства транспорту та зв'язку України. Жодна фізична чи юридична особа не заявляла про порушення Міністерством транспорту та зв'язку України або Залізницею своїх прав чи охоронюваних законом інтересів. Спірне майно до комунальної власності не передавалось. На облік як безхазяйна нерухома річ, органом, що здійснює державну реєстрацію, не бралось.
Позивачем в судовому засіданні 30.11.2010 подано письмові пояснення, в яких зазначає, що згідно витягу, наданому ФДМУ, зазначене нерухоме майно є державним, перебуває у сфері управління Міністерства транспорту та зв'язку України, закріплено на праві господарського відання за Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця». Отже, відмова відповідача у оформленні та видачі свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна є фактичним не визнанням права власності на об'єкти нерухомого майна держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, що перебуває в господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»і порушує права та охоронювані законом інтереси Міністерства транспорту та зв'язку України.
Відповідач у поданому в судовому засіданні 18.11.2010 письмовому відзиві на позов проти позову заперечує та просить в позові відмовити, оскільки з норм Цивільного кодексу України випливає, що позов про визнання права власності подається у випадках, коли належне певній особі право або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй такого права. Відповідачем у такому спорі може бути особа, яка може претендувати на таке право, а не особа, яка здійснює оформлення, тобто фактично видає документ, що посвідчує факт належності такого права - свідоцтво про право власності. Відповідач вважає, що права та охоронювані законом інтереси позивача відповідачем порушено не було. Крім того, відповідач зазначив, що спір щодо законності дій відповідача -відмови в оформленні права власності належить до компетенції адміністративних судів. Також зазначає, що ДТГО ПЗЗ при зверненні до відповідача не було дотримано встановлених Положенням про порядок оформлення права власності на об'єкті нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1820 від 31.08.2001, отже у відповідача не було підстав для оформлення права власності.
Третя особа 1 у поданих в судовому засіданні 09.11.2010 письмових поясненнях вважає, що нерухоме майно набуто правомірно, оскільки це не оспорено ніким в суді; у позивача в наявності достатньо документів, які підтверджують приналежність йому цього об'єкту нерухомого майна, тому в даному випадку є підстави для визнання права власності за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на майно, що знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця».
Третя особа 2 у поданих в судовому засіданні 18.11.2010 письмових поясненнях зазначає наступне. Відповідно до пункту 4. Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.10.2009 № 1227, передбачено, що Головне управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснює оформлення права власності та видає свідоцтва про право власності фізичним та юридичним особам на об'єкти нежитлового фонду. Позивач звернувся до Головного управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з метою отримання свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна по вул. Визволителів, 6. Відповідачем була надана обґрунтована відповідь про необхідність надання додаткових документів. Пунктом 14 Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, також передбачено, що орган, який здійснює оформлення права власності, відмовляє в прийомі та реєстрації заяви та документів у разі надання неповного комплекту документів. Отже, вимога Головного управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до позивача надати додаткові необхідні документи є обґрунтованою та такою, що здійснена, керуючись відповідним розпорядженням Київської міської державної адміністрації. Зазначає, що право власності на нерухоме майно посвідчується відповідним свідоцтвом, виданим у встановленому законом порядку. Інвентаризаційна справа не є правовстановлюючим документом, а тому, підставою для набуття права власності бути не може. Відомості про існування документа, що посвідчує право власності на спірне майно, позивачем надані не були. Водночас, також не було підтверджено, які саме дії відповідача є невизнанням або оспорюванням права власності, оскільки відповідач діяв відповідно до встановленого порядку реєстрації права власності на нерухоме майно, що не може розцінюватись як визнання чи невизнання права позивача. Крім того, зазначає, що знаходження майна на балансі не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні ) підприємства. Враховуючи викладене просить в задоволенні позові відмовити.
Треті особа 3 у поданому в судовому засіданні 18.11.2010 відзиві проти позову заперечує з огляду на наступне. Відповідно до ст. 30-1 Закону України «Про планування та забудову територій»прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, який видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до закону. Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 № 923 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 534), приймальна комісія утворюється Інспекцією, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт, на підставі письмової заяви замовника об'єкта будівництва та доданих документів, а саме: проектної документації, затвердженої в установленому законодавством порядку та акту готовності об'єкта до експлуатації, підписаного генпроектувальною та генпідрядною організаціями, субпідрядними організаціями, що здійснювали будівництво, замовником, страховою компанією (у разі, коли об'єкт застрахований). Сертифікат відповідності є підставою для укладання договорів про постачання на ці об'єкти необхідних для їх функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії тощо, включення даних про цей об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на цей об'єкт. При цьому, експлуатація будівлі трансформаторної підстанції № 3655, (вул. Визволителів, 6 в м. Києві) що була збудована із порушенням чинних будівельних норм є небезпечною для життя та здоров'я громадян. Відповідно до Закону України «Про планування і забудову територій»забудовник перед початком будівельних робіт має отримати відповідний дозвіл. Статтею 29 зазначеного закону передбачено, що здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом. Тож, прийняття об'єкта в експлуатацію є неможливим, без видачі дозволу на виконання будівельних робіт Інспекцією у відповідності до ст. 29 ЗУ «Про планування та забудову територій». При цьому експлуатація будівлі трансформаторної підстанції № 3655 (вул. Визволителів, 6 в м. Києві) що була збудована із порушенням чинних будівельних норм є небезпечною для життя та здоров'я громадян. Враховуючи викладене просить в задоволенні позову відмовити повністю.
В судовому засідання 30.11.2010, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
Відповідно до статті 4 Закону України «Про транспорт»державне управління в галузі транспорту здійснюють Міністерство транспорту України, місцеві ради народних депутатів та інші спеціально уповноважені на те органи відповідно до їх компетенції.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 № 789 затверджене Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, відповідно до якого міністерство є головним (провідним) органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі залізничного транспорту (п. 1) та здійснює державне управління в галузі транспорту (п.п.1 п. 4).
Підпунктом 29 пункту 4 зазначеного Положення встановлено, що Міністерство виконує відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.
Згідно з ч. 2 статті 73 Господарського кодексу України орган державної влади, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, є представником власника (тобто держави) і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Статутом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» (далі - Залізниця), визначено, що Залізниця - це створене згідно зі статтями 1, 4 Закону України «Про залізничний транспорт»статутне територіально-галузеве об'єднання, засноване на державній власності, яке належить до сфери управління Міністерства транспорту України та підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України. До складу Залізниці входять дирекції залізничних перевезень, галузеві служби, інші відособлені структурні підрозділи та юридичні особи.
Майно Залізниці є державною власністю і належить їй на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд за погодженням з органом управління майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому статуту (п. 4.2 статуту).
Відповідно до Положення про відокремлений підрозділ Київську дистанцію електропостачання Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця», затвердженого наказом № 284-Н від 08.06.2006 начальника Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця», Дистанція є відокремленим підрозділом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця»не є юридичною особою. Майно Дистанції відноситься до державної власності, є складовою частиною майна залізниці і закріплюється за дистанцією електропостачання на праві господарського відання.
Згідно з п. 4.1 статуту Залізниці майно останньої складається з необоротних та оборотних активів, а також інших цінностей, вартість яких відображається в самостійному балансі залізниці.
Згідно технічного паспорта, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, довідки про балансову належність від 19.07.2007 №-878, інвентарної картки обліку основних засобів будівля трансформаторної підстанції №3655, розташована за адресою: м. Київ, вул. Визволителів, 6 (літера «Е»за Технічним паспортом), інвентарний номер 010015, рік введення в експлуатацію 1973р. обліковується на балансі Дистанції та перебуває в господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця».
Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-західна залізниця»06.07.2007 звернулось до Головного управління комунальної власності м. Києва для оформлення права державної власності на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою м. Київ, вул. Визволителів, 6 літера Е.
Головне управління комунальної власності м. Києва листом № 042/13/1-7393 від 24.10.2007 повідомило Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-західна залізниця», що оформлення права власності на об'єкт нерухомості з видачею свідоцтва про право власності здійснюється Головним управлінням відповідно до Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1820 від 31.08.2001 на підставі визначеного пакету документів. Наданий позивачем пакет документів не містить усіх необхідних для оформлення права державної власності документів та не оформлений відповідно до вимог Положення. Тому, для оформлення права державної власності на об'єкт, крім наданих документів необхідно надати:
- документи щодо відведення земельної ділянки під будівництво об'єктів та дозвіл на будівництво;
- акти приймання об'єктів в експлуатацію;
- розпорядження районної в м. Києві державної адміністрації про присвоєння поштової адреси;
- документи щодо закріплення об'єктів на праві господарського відання або інші документи, що підтверджують належність Південно-Західній залізниці вказаних об'єктів;
- документи, що підтверджують фінансування будівництва (платіжні доручення або інші документи);
- матеріали поточної технічної інвентаризації, виготовлені Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна після введення об'єктів в експлуатацію;
- дозвіл органу, уповноваженого управляти майном, на оформлення права власності на об'єкт, який перебуває на балансі відокремленого підрозділу Київської дистанції електропостачання, із зазначенням назви кожного об'єкту, адреси та площі;
- довідку за підписом керівника та головного бухгалтера про те, що об'єкти нерухомого майна (із зазначенням назв, площ, інвентарних літер та адреси вказаних об'єктів), на які оформляється право власності, перебувають на балансі Південно-Західної залізниці, не продані, не подаровані, не передані, не обтяжені.
У зв'язку з викладеним, відповідач зазначив, що у Головного управління немає підстав для оформлення права власності.
Як слідує з позовної заяви Міністерство транспорту та зв'язку України звернулось до суду із позовом про визнання права державної власності на нерухоме майно, так як відповідачем не вчинено дій по оформленню та видачі правовстановлюючих документів на спірне майно, що, на думку позивача, свідчить про невизнання прав держави на спірний об'єкт та порушує права і охоронювані законом інтереси Міністерства транспорту та зв'язку України.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі-підприємства, організації), мають право звертатися до господарського суду згідно встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
З наведених норм Цивільного кодексу України випливає, що позов про визнання права власності може пред'являтись у випадках, коли належне певній особі право або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй такого права.
Відповідач у даній справі - Головне управління комунальної власності м. Києва діє у відповідності до Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 10 липня 2003 року № 584/744.
Згідно підпункту 28 п. 7 Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва, Головне Управління здійснює у встановленому порядку оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна (нежилі будинки, споруди, приміщення), з видачею свідоцтв про право власності.
Відповідно до пп. 4.1 п. 4 Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 № 1820 та зареєстрованого в Київському міському управлінні юстиції 31.08.2001 за № 62/364, Головне управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації здійснює оформлення права власності та видає свідоцтва про право власності фізичним та юридичним особам на об'єкти нежитлового фонду (крім нежитлових приміщень в будинках, реконструкція або будівництво яких фінансується Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації та інших об'єктів нежитлового фонду, право власності на які оформляється Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації).
Вказаним Положенням про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна передбачається необхідність подання заявником повного пакету документів, на підставі яких оформлюється свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення в передбачених Положенням випадках.
Так, згідно з пп. 11.1 п. 11 Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 № 1820 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) додатково до документів, зазначених в пунктах 9 і 10 цього Положення, для оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності заявниками до Головного управління комунальної власності м. Києва надаються: на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані нежитлові будинки та приміщення, будівлі виробничого, господарського, соціально-побутового та іншого призначення, їх частини, на вбудовані в житлові будинки та прибудовані до житлових будинків нежитлові приміщення, як частини цих будинків, в тому числі на об'єкти спільної власності, внаслідок перебудови чи реконструкції в яких змінились належні власникам частки:
- правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна на момент початку перебудови, реконструкції, зареєстрований в БТІ (відносно перебудованих та реконструйованих об'єктів);
- передбачені законодавством документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт, оформлені (видані, укладені) в установленому порядку (за виключенням випадків оформлення права власності на приміщення);
- дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий управлінням держархбудконтролю Київської міської державної адміністрації;
- акт приймальної комісії про прийняття об'єкта в експлуатацію в установленому порядку (у відповідних випадках затверджений місцевим органом виконавчої влади та зареєстрований в управлінні держархбудконтролю Київської міської державної адміністрації);
- перелік інвесторів, які приймали участь в будівництві, перебудові чи реконструкції (за наявності сторонніх інвесторів);
- документи про передачу функцій замовника (якщо таке мало місце);
- довідка Головного управління економіки та розвитку міста Київської міської державної адміністрації про виконання умов щодо передачі коштів у порядку пайової участі на розвиток галузей соціальної або інженерно-транспортної інфраструктури міста, передбачених актами місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;
- довідка Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації про розрахунок по передачі житла (у відповідних випадках);
- документи, що підтверджують фінансування будівництва, перебудови або реконструкції об'єкта (платіжні доручення або інші документи);
Згідно п. 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445, (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані ...або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію.
Третьою особою 1 - Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця»при зверненні до Головного управління комунальної власності м. Києва не було дотримано вимог встановлених Положенням про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 № 1820, оскільки не надано, всіх необхідних документів.
Стосовно того факту, що об'єкт нерухомості -будівля трансформаторної підстанції № 3655, яка розташована за адресою м. Київ, вул. Визволителів, 6 (літера Е), перебуває на балансі Київської дистанції електропостачання Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», необхідно зазначити, що знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності; баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату; баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства (п. 7 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 02.04.1994 № 02-5/225 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності»).
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Оскільки, Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця» при зверненні до Головного управління комунальної власності м. Києва не було надано всіх документів, які повинні бути надані згідно з Положенням про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 № 1820, у відповідача не було підстав для оформлення права власності на вищевказаний об'єкт нерухомості.
При цьому, доказів того, що відповідач претендує на відповідне право власності позивачем не подано, з матеріалів справи вбачається, що відповідач лише відмовився оформити відповідне право та видати свідоцтво, що свідчить про відсутність порушення відповідачем прав позивача.
За таких обставин, підстави для задоволення позовних вимог Міністерства транспорту та зв'язку України про визнання права власності держави Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на нерухоме майно, що знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»та розташоване за адресою: на будівлю трансформаторної підстанції № 3655, розташовану за адресою м. Київ, вул. Визволителів, 6 (літера «Е»за Технічним паспортом), інвентарний номер 010015, рік введення в експлуатацію 1973 р. відсутні.
Таким чином, позовні вимоги позивача є необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають повністю.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-
В позові відмовити повністю.
СуддяВ.В. Сівакова